Обернення домінантсептакорда (реферат)

Реферат на тему

Обернення домінантсептакорда

План

1. Назви і позначення

2. Розвязання обернень доминантсептакорду

3. Застосування обернень домінантсептакорду4. Прохідний терцквартакорд

5. Переміщення

Література

1. Назви і позначення

Домінантсептакорду має три обернення: в першому з них басом служить
терція, в другому — квінта, в третьому — септима доминантсептакорду:

Обернення одержує свої назви від інтервалів, що утворюються між їх басом
і характерними звуками домінантсептакорду- основним і септимою.

Перший обернення називається квінтсекстакордом. Воно позначається D65,
його бас (терція D7) утворює з характерними звуками квінту і сексту:

Друге обернення називається терцквартакордом. Воно позначається D43,
його бас (квінта D7) утворює з характерними звуками терцію і кварту:

Третє обернення називається секундакордом. Воно позначається D2, тому що
його характерні звуки утворюють інтервал секунди:

2. Розвязання обернень доминантсептакорду

Обернення D7 застосовується звичайно повними і розвязуються в тоніку —
на основі тяжінь ладів нестійких звуків: септима і квінта йдуть
поступенево вниз, терція — вгору, а основний звук залишається на місці.
В результаті такого голосоведення D65 і D43 розвязується в основний
тонічний тризвук, а D2 — в тонічний секстакорд:

3. Застосування обернень домінантсептакорду

Обернення D7 застосовується в тих же умовах, що і основний його вид;
септима їх може з’явитися в плавному русі (прохідна, приготована) або
стрибком.

Прохідна септима типова для першого і третього обернень (тобто D65 і
D2).

Квінтсекстакорд в цьому випадку з’являється після D6, в якому подвоєний
основний звук (Прохідна септима — в одному з трьох верхніх голосів,
частіше всього в сопрано):

Секундакорд береться після основного домінантового тризвуку або після
кадансового (рідше прохідного тонічного) квартсекстакорду (Прохідна
септима — в басу):

Септима вважається приготованою, коли вона з’являється в результаті
гармонічного з’єднання того або іншого обернення D7 з передуючою йому
субдомінантою:

В рамках власної гармонії септима часто з’являється стрибком, особливо
після домінантового тризвуку під час переходу нього в D2 (септима —
стрибком вгору в басу) або після D6 (септима- стрибком вгору в одному з
верхніх голосів, частіше за все сопрано):

? ? ? Ae AE *

,

°

?

?

Ue

TH

*

.

+денцій.

4. Прохідний терцквартакорд

Терцквартакорд дуже часто застосовується у вигляді прохідного (замість
D64) між тонічним тризвуким і його секстакордом (або у зворотному
напрямі).

Щоб уникнути подвоєння тонічної терції в обороті Т-D43- Т6 домінантову
септиму доводиться вести вгору, паралельно басу (ця необхідність
відпадає, природно, при зворотному русі – Т-D43-Т):

Примітка. В цьому обороті (Т-D63-Т6) при широкому розташуванні
утворюється послідовність двох квінт (зменшеної і чистої або навпаки);
такі квінти не вважаються паралельними і тому допускаються при
гармонізації:

5. Переміщення

Подібно тризвукам, D7 і його обернення можна переміщати. При переміщенні
септиму D7 слід залишати на місці (в тому ж голосі). Ведення септими на
ступінь вгору небажано, а в басу зовсім неприпустимо:

Примітка. Як виключення іноді зустрічається взаємне переміщення септими
з квінтою:

Приклад гармонізації:

прохідний D2, 2) приготована септима; 3) стрибок до септими; 4)
прохідний D43; 5) Прохідна септима.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абдулин З. Б. Теория и практика музыкального обучения в
общеобразовательной школе. – М., 1983.

2. Апраксина О. А. Методика музыкалного воспитания. – М., 1983.

3. Верещагіна А., Жофчак З. Методика викладання музики на релятивній
основі в І класі.– К., 1977.

4. Грицюк Н., Зінькевич О., Майбурова К., Шурона Н. Слухання музики в 1
– 3-х класах. – К., 1982.

5. Дмитриева Л. Г., Черноиваненко Н. М. Методика музыкального вопитания
в школе. – М, 1989.

6. Леонтович М. Практичний курс навчання співу в середніх школах
України. – К.,1989.

7. Лужний В. Методика викладання музики в першому класі. – К., 1984.

8. Кодай З. Избранные статьи. – М.,1983.

Огороднов Д. Музыкально-певческое воспитание детей в общеобразовательной
школе. – Київ, 1977.

10.  Орлова Т., Бенина Р. Учите детей петь. – Москва, 1988.

11. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі. –
Тернопіль. – Навчальна книга “Богдан”. –2000.

12. Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н. Методика музыкалного
воспитания. –М., 1990.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *