Реферат на тему:
Кобзарство в церковно-релігійній традиції українського народу
Кобзарство – як феномен українського народу, здавен було пов’язано з
церковно-релігійною традицією. Відомо, що кобзарі-бандуристи були
носіями духовності народу 1, таким самим завданням є завдання Церкви –
плекати духовність вірних . Основу кобзарського репертуару складали
побожні псальми та канти, в яких народні співці прославляли Господа. А.
Гоняткевич вважає що „завдяки своєму релігійному характерові псальми та
канти були завжди пройняті глибоким моральним змістом” 2 Псальм „Ісусе
мій, прелюбезний” – є основною кобзарською молитвою, яку мусить знати
кожен співець.
Особливою була відома всім кобзарська молитва –псальма „ Про Ісуса
Христа” – „Ісусе, ти ж моя радосте. Ісусе, ти ж моя сладосте” 3
Зустрічаємо зображення кобзоподібних інструментів в сакральному
мистецтві церков. Ці зображення свідчать про побутування кобзарства на
Західних землях України ще до ХVІ-ХVІІст., бо ікони з зображеннями царя
Давида з кобзоподібним інструментом датовані саме ХVІ – ХVІІ ст..4 Ці
ікони знаходяться в фондах Львівського національного музею.Особливу роль
в збереженні духовності українського народу відіграли
священики-бандуристи, які поряд із звершенням покликання священика
використовували ще і бандуру.Найбільш відомий з них – це священик
Української автокефальної Православної Церкви отець Микола
Сарма-Соколовський (1910-2001) 5. Складний життєвий шлях пройшла ця
людина. Навчався на художніх курсах в Миргороді, одночасно оволодівав
грою на бандурі. Вчителем його був славний кобзар Іван Ярош. Далі
перейшов арешти, заслання за націоналістичну діяльність та приналежність
до СУМ. В 1942році вчився на пастирських курсах української
автокефальної православної церкви, потім єпископом Мстиславом був
висвячений на у диякони, а єпископом Сильвестром – у священики. „ У
кінці 1944року його арештує Чернівецьке КДБ, як автокефального священика
та українського націоналіста” 6 знову чергові арешти, заслання в таборах
Мордовії. На каторзі власноручно виготовив собі бандуру, грав на ній та
вчив грати на бандурі інших. Згадує о. Микола :” Грав на бандурі, що сам
зробив – грою та співом розважав своїх друзів, таких же сіром, як і я” 7
. Незважаючи на заборону писав і вірші. Після звільнення з ГУЛАГів далі
відправляв в церкві на Дніпропетровщині, грав на бандурі, видав декілька
збірок власних віршів, залишаючись вірним Церкві, державі та бандурі.Ще
представляють інтерес два священики – Української автокефальної
православної церкви о.Сергій Кіндзерявий–Пастухів та
отець-дияконУкраїнської Православної Церкви Ігор Махлай.
Ці люди були засновниками, організаторами, адміністраторами Школи
Кобзарського Мистецтва, яка почала свою діяльність в 1973р. в Нью-Йорку.
Школа була організована при парафії св.Юра в Нью-Йорку 8. Визначний влад
в збереження духовності українського народу в діаспорі внесла діяльність
цієї школи – це численні концерти в США, Бразилії, Аргентині. Всі
концерти відбувалися при підтримці місцевих священиків та єпископів.
Внаслідок виступів капели в Бразилії висловили своє бажання навчитися
гри на бандурі семінаристи 9. Також оволоділи бандурою сестри – монахині
згромадження Непорочної Діви Марії в Бразилії Кекелія Стрехер та Розанна
Гавдида 10. Отець–диякон Ігор Махлай був членом редколегії кобзарського
журналу „Бандура” , що виходить св США 11. Вагомий вклад в розвиток
кобзарського мистецтва внесли священики української греко-католицької
церкви.
4
отець Іриней став чи не одиноким монахом бандуристом поза межами
України. Бандура о.Іринея зараз зберігається в музею в Нью-Йорку.У
Львівській Богословській Академії, а саме у духовній Семінарії в 30-х
роках ХХ ст.. семінаристи, майбутні священики, поряд з вивченням
богословських предметів у вільний час займалися розучуванням партій для
співу в хорі, грою в оркестрі.Про створення музичних гуртків оркестрів в
ЛБА можна дізнатися з книги „Світильник істини”. Часто з різних нагод
організовувалися виступи. На фото, поміщеному в книзі бачимо популярних
бандуристів Львівської Богословської Академії, 1937р. – Богдана
Ганушевського, Дмитра Гончара та Юрія Свістеля. ”Оркестра, квартет,
бандуристи чи солісти виступали на більших святах Богословської
Академії, а також на авторських музично-літературних вечорах гумору під
кінець кожних м’ясниць, нажаль хроніка їх мистецьких виступів і програми
не записані, хоч вони тішилися гарними успіхами і признанням музик” 13.
На іншій фотографії хору семінаристів під час листопадового концерту
1933року під диригентурою Володимира Желкевича зафіксовано ще одного
бандуриста-семінариста Сидора Нагаєвського з бандурою 14. Відзначається
особливою увагою душпастирська діяльність о. Богдана Сенети, який
відбував заслання в с.Торба Зирянського району Томської обл. в 50-х
роках минулого століття. В цьому поселенні була створена капела
бандуристів з каторжан. Керівниками цієї капели бандуристів були сини
священика о.Михайла Жеплинського – брати Богдан та Роман Жеплинські.
Отець Богдан Сенета був капеланом цієї капели: „ Я був їхнім капеланом,
і сповідником, і парохом, всім був.” 15 Був серед каторжан цього
поселення і Володимир Чучман, який після заслання був висвячений на
священика греко-католицького обряду.Підтримували діяльність Школи
Кобзaрського Мистецтва в Нью-Йорку, а значить і кобзарство, єпископи
Церкви – митрополит Йосиф Сліпий та патріарх Мстислав Скрипник,
митрополит Філарет 16. Зі зворушенням можна оглянути фотографію, на якій
бачимо патріарха Мстислава, що цілує руку кобзареві Олексі Чуприні на
сходах музею Т.Шевченка в Каневі.Сприяли кобзарському мистецтву інші
священики, зокрема о.Ігор Цар вітав учасників капели бандуристів
„Гамалія ” Центру Творчості дітей та юнацтва перед початком концерту для
парафіян парафії Всіх святих українського народу, де парохом був о.Олег
Сухінський. Капела бандуристів УТоС „Карпати” зі Львова співала Літургію
в храмах Яворова (парох о.Богдан Гнатисько) , с.Наконечне І на
Яворівщині, та для українців Перемишля. Виступав з кобзарськими
концертами для парафіян парафії св. Ольги та Володимира УГКЦ у Львові
відомий кобзар-бандурист Михайло Баран. Парохом цієї парафії є о.
Б.Чабан.Кобзарі-бандуристи завжди виступали на майданах біля церков,
знаходили слухачів серед відвідувачів храмових празників. Зараз виник
новий звичай посвячення кобзарських інструментів та корогв окремих капел
бандуристів. Виходячи з наведених фактів можна зробити висновок,про те ,
що кобзарство – суто українське явище, служило збереженню духовності
українського народу, шляхом проголошення хвали Господові. З такою самою
місієї працює свідоме патріотично настроєне духовенство. Голосячи Добру
Новину і священики, і мирян прийдуть до Царства Божого на небі.
Література
1 В.Кушпет Духовність – основа кобзарства // Бандура , 1998, № 63-64,
с.452 А Горняткевич Кобзарство // Бандура, 2000, №73-74, с.233 К.
Черемський Шлях звичаю В-во „Глас”, Харків, 2002, с.1774 Б.Жеплинський
Кобзарськими стежинами Бібліотека ім.В.Стефаника НАНУ, Львів, 2002, с.5
М.Сарма-Соколовський Коріння пам’яті Видавництво ім.Олени Теліги,
Київ,1997.с.56 М.Баран Священик , кобзар, художник, поет.// Бандура,
липень 1995, № 53-54,с.257 М.Сарма-Соколовський Коріння пам’яті
Видавництво ім.Олени Теліги, Київ,1997.с.58 Школа Кобзарського Мистецтва
в Нью-Йорку, Альбом, 19789 А.Ярцюк Семінаристи й бандура // Бандура,
1991,№37-38, с.5310 Сестра Кекеклія Стрехер // Бандура, 1988, № 23-24,
с.5511 Ігор Махлай // Бандура, 2000, № 73-74, с.2712 Б.Жеплинський
Кобзарськими стежинами Бібліотека ім.В.Стефаника НАНУ, Львів, 2002,
с.19613 Світильник істини Видання Українського Католицького університету
ім. св. Климентія Папи . Частина перша, Торонто, 1973. с. 528.14 Там
само15 Інтерв’ю з о.Богданом Сенетою від 8.04.93р., с.Зимна Вода
Пустомитівського р-ну, Львівської обл. // АІІЦ, П-1-1-141, с.616 Школа
Кобзарського Мистецтва в Нью-Йорку, Альбом, 1978, с.35
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
