Реферат на тему
Кадансовий квартсекстакорд
План
1. Визначення і позначення
2. Функціональна особливість К64
3. Голосоведення
4. Метричні умови
5. Акордова підготовка К64
6. Переміщення
7. Значення К64
Література
1. Визначення і позначення
В кадансах домінанта дуже часто з’являється безпосередньо після
співзвуччя, яке має зовнішню схожість з другим оберненняом тонічного
тризвуки:
По місцеположенню в музичній побудові і по інтервалах від домінантового
баса це співзвуччя отримало назву кадансового квартсекстакорду.
Позначається воно буквою К (кадансовий) і цифруванням, відповідним
інтервалам від баса.
2. Функціональна особливість К64
Маючи зовні звукову схожість з другим оберненням тонічного тризвуку,
кадансовий квартсекстакорд, по функціональній своїй природі, не є
власно-тонічною гармонією. Функціональна своєрідність цього співзвуччя
полягає в тому, що в ньому поєднуються звуки двох функцій: D в басу і Т
над нею, причому D, як основа гармонії, переважає:
Таке поєднання в одному акорді елементів двох функцій називається
біфункциональністю: вона і додає К64 характерну напруженість і
нестійкість, не властиві стійкій тонічній функції (Т).
Затримуючи вступ D, кадансовий квартсекстакорд обов’язково переходить в
неї; такий перехід прийнято називати розвязаням:
3. Голосоведення
Для підкреслення переважання домінантової функції в К64 звичайно
подвоюється основний звук D. При розв’язані кадансового квартсекстакорду
в D основний звук домінанти і його подвоєння, як правило, залишаються на
місці, а тонічні звук і переходять поступеневим низхідним рухом в терцію
і квінту подальшої D:
Такий плавний рух тонічних звуків при розв’язані К64 для половинної
каденції обов’язково:
В заключних каденціях нерідко при розв’язані К64 в D застосовується
стрибок у верхньому голосі до терції або квінти домінанти:
При розв’язані кадансового квартсекстакорду в D бас його або залишається
на місці, або ж робить октавний стрибок, частіше низхідний.
4. Метричні умови
Кадансовий квартсекстакорд застосовується в певних метричних умовах: в
простих тактах він знаходиться на сильній долі, в складних чотиридольних
і шестидольних також і на відносно-сильну долю. При всіх можливих
метричних варіантах К64 завжди виявляється на більш сильній долі, ніж
наступна за ним D.
В тридольних тактах К64 вводиться іноді і на другій долі, а D, на
третій, більш слабій (див. приклад 96):
5. Акордова підготовка К64
)єднання цих акордів і створює нормальну підготовку дисонуючого звуку в
К64 (тобто кварти). Зрозуміло тому велике розповсюдження цього прийому:
Проте нерідко К64 зустрічається в каденціях і без субдомінанти,
безпосередньо після тонічної гармонії. Така гармонічна послідувність
більш типова для половинних каденцій, але певною мірою можлива і в
заключних каденціях:
6. Переміщення
Як і всі акорди, кадансовий квартсекстакорд допускає переміщення. При
цьому бас залишається на місці або робить ходи стрибків на октаву (і
вгору, і вниз); міняється мелодичне положення або розташування К64
Наступна за ним домінанта може також переміщатися на загальних
підставах:
7. Значення К64
Кадансовий квартсекстакорд, як функціонально-нестійке співзвуччя,
вносить в половинні і повні каденції нове звучання і додаткову напругу.
В заключній каденції періоду К64 максимально – для даних гармонічних
засобів – відсовує вступ тоніки, ніж збільшує тяжіння до неї і тим самим
напруженість всієї каденції; в половинній же каденції К64 своєю напругою
усилює тимчасову стійкість домінанти, що є його розв’язанням. Це пояснює
значення і розповсюдження К64 в різних каденціях.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абдулин З. Б. Теория и практика музыкального обучения в
общеобразовательной школе. – М., 1983.
2. Апраксина О. А. Методика музыкалного воспитания. – М., 1983.
3. Верещагіна А., Жофчак З. Методика викладання музики на релятивній
основі в І класі.– К., 1977.
4. Грицюк Н., Зінькевич О., Майбурова К., Шурона Н. Слухання музики в 1
– 3-х класах. – К., 1982.
5. Дмитриева Л. Г., Черноиваненко Н. М. Методика музыкального вопитания
в школе. – М, 1989.
6. Леонтович М. Практичний курс навчання співу в середніх школах
України. – К.,1989.
7. Лужний В. Методика викладання музики в першому класі. – К., 1984.
8. Кодай З. Избранные статьи. – М.,1983.
Огороднов Д. Музыкально-певческое воспитание детей в общеобразовательной
школе. – Київ, 1977.
10. Орлова Т., Бенина Р. Учите детей петь. – Москва, 1988.
11. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі. –
Тернопіль. – Навчальна книга “Богдан”. –2000.
12. Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н. Методика музыкалного
воспитания. –М., 1990.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter