Реферат
на тему:
Ф. Шопен (1810—1849 pp.)
Великий польський композитор Фредерік Шопен народився 1810 р. недалеко
від Варшави. В селі, де він жив в дитинстві і де згодом часто проводив
літо, Фредерік слухав народні пісні і танці і палко полюбив їх. Ці
музичні враження справили великий вплив на його творчість.
Музики Шопен почав учитися дуже рано. Коли йому було вісім років, він
уже концертував, мав неабияку славу і викликав загальне захоплення у
Варшаві. В цей же час були надруковані перші його твори.
У 1826 Ф. Фредерік поступив у консерваторію по класу композиції. На цей
час Шопен був уже закінченим і блискучим піаністом-віртуозом. Успіхи ж
його по композиції були настільки виразні, що його вчитель, видатний
польський музикант Ельснер, написав про здібності учня: «Безперечно
музичний геній».
Восени 1830 р. Шопен поїхав у Відень, звідки незабаром переїхав у Париж.
Там він змушений був прожити решту років свого життя на становищі
емігранта, тому що у зв’язку з польським повстанням 1831 р. він не мав
змоги повернутися до Варшави. Ця вимушена відірваність від батьківщини
стала його душевною трагедією на все життя і, безперечно, наклала
відпечаток на його творчості.
В Парижі Шопен швидко здобув славу чудового композитора і піаніста. Він
часто виступав у концертах і в салонах паризької знаті.
Найближчими його друзями були передові люди того часу — Гейне, Ліст,
Берліоз. Дружба і любов зв’язували його багато років з відомою
французькою письменницею Жорж Занд. Протягом всіх років життя в Парижі
Шопен продовжував інтенсивну творчу діяльність.
Фредерік Шопен хворів на туберкульоз. В останні роки його життя хвороба
особливо загостршпсь і привела до передчасної смерті. Шопен помер у 1849
р. на 39 році життя.
ТВОРЧІСТЬ Ф. ШОПЕНА
Фортепіанні твори. Творчість Шопена пов’язана переважно з фортепіано.
Великий польський композитор змусив фортепіано звучати зовсім по-новому,
розширивши можливості фортепіанної техніки і збагативши її виражальні
засоби. А. Рубінштейн називав Шопена «душею фортепіано».
За порівняно коротке життя Шопен написав дуже багато. У творчості для
фортепіано у нього було кілька улюблених жанрів, до яких він весь час
звертався. Сюди належать 56 мазурок, 25 прелюдій, 27 етюдів, 15 вальсів,
12 полонезів, 20 ноктюрнів і т. д.
В основу творчості Шопена покладена польська народна музика, мелодійні і
ритмічні особливості польських танців і пісень. Особливо яскраво
виражена любов до свого народу, до польської народної музики в мазурках,
які є немовби поетичними картинками рідної Польщі. Мазурки Шопена
елегантні, витончені, іноді блискучі.
В порівнянні з мазурками і вальсами полонези1 є великими творами, що
змальовують картини здебільшого героїчного минулого Польщі. У більшості
з них багато блиску, пишності, урочистості.
В часи Шопена вальс став одним з найпопулярніших танців, і хоч він є
танцем не польського походження, проте вальси Шопена часто також
пов’язані з польською національною музикою: в них використовуються
інтонації і ритми польської народної музики, особливо мазурки.
Вальси Шопена є різноманітними: поряд із спокійними, мрійними,
зустрічаються в нього вальси блискучі, бравурні.
Танцювальні твори Шопена — мазурки, вальси, полонези — являють собою не
музику для танців, а п’єси для концертного виконання.
Прелюдії Шопена є самостійними короткими творами. За своїм змістом вони
контрастні — то бурхливо схвильовані, то тихі і задумливі, то похмурі,
то життєрадісні, то поривчасті, то суворо стримані. Ноктюрни Шопена дуже
поетичні. У прелюдіях виражено здебільшого один який-небудь настрій. А
для ноктюрнів характерна зміна різноманітних почуттів, образів. Ноктюрни
Шопена написані звичайно в тричастинній формі. Всі вони співучі,
мелодійні, сповнені глибокого почуття. Середні частини в них звичайно
більш схвильовані, поривчасті.
Етюди Шопена дуже важкі для виконання. В кожному з них, як і годиться в
етюді, Шопен ставить певне технічне завдання, розвиток якого-небудь
технічного прийому. Але кожний етюд виростає в Шопена у художній твір,
де техніка є не ціллю, а засобом для виявлення художнього образу.
З великих творів Шопена найзначнішими є два фортепіанні концерти, чотири
скерцо, друга і третя фортепіанні сонати і, особливо, чотири балади і
близька до них фантазія фа-мінор.
Балади Шопена — глибоконаціональні твори, пов’язані з історичним минулим
Польщі. Написані вони під враженням поем знаменитого польського поета А.
Міцкєвича. У Шопена є 17 пісень, близьких до народної пісні. Вони
відзначаються задушевністю, витонченістю. Особливо відомі його пісні
«Бажання» і «Литовська пісня».
Твори Фредеріка Шопена відрізняються великою глибиною змісту і
поетичністю, його лірика багата і різноманітна. Поряд з
мрійнозадумливими, смутними, іноді трагічними переживаннями в його
творчості звучать життєрадісні і героїчні мотиви.
Задушевність, натхненність і щирість творів Шопена створили йому велику
популярність і славу.
Музика Шопена дуже складна, вона вимагає вдумливого і осмисленого
виконання, співучого, м’якого, глибокого, виразного звука і великої
майстерності. Технічні труднощі, віртуозність виступають у Шопена тільки
засобом для вираження змісту твору.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
