.

Види значення слова (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
189 2552
Скачать документ

Реферат на тему:

Види значення слова

Лексичне значення слова не є однорідним. У лексикології під цим
поняттям об’єднують:

предметно-логічне;

номінативне;

емоційно-експресивне;

контекстуальне.

Предметно-логічне значення слова, яке також називають основним або
прямим, – це вираження словом загального поняття про предмет або явище
через одну із його ознак. Слова-поняття, які мають предметно-логічне
значення, найчастіше представлені у словниках декількома аналогами.

Номінативне або називне значення слова називає окремо взятий предмет.
Оскільки номінативне значення мають власні імена, географічні назви,
реалії, тобто слова-назви, а не слова-поняття. то природно, що саме
слова цієї категорії звичайно перекладаються постійними рівнозначними
відповідниками, тобто еквівалентами.

Експресивне значення може бути закладене у самій семантиці деяких слів.
Візьмемо, для прикладу, такі англійські слова як mother, radiant, to
love або українські батьківщина, ласкавий, веселий. Експресивне значення
слова викликає почуття, емоції, певне відношення до даного предмету або
явища. Такі слова як радість, веселий, війна, сумувати звичайно
викликають у всіх людей одинакові емоції. Можна сказати, що такі слова
мають об’єктивне експресивне значення. Об’єктивне експресивне значення
може також вижатися і формою слова, суфіксом, що надає слову емоційного
відтінку – рученька, ручисько; doggie, brooklet.

Як правило, у поетичному творі автор намагається уникати слів,
позбавленого експресивного значення. Так, у поемі “Мідний вершник”
О.С.Пушкін жодного разу не називає Петербург, де відбуваються описувані
події, Петербургом. Це або Петрополь, або Петра творенье, або град
Петров, або Петроград (зауважимо. що у О.С.Пушкіна слово Петроград –
поетичний неологізм. Санкт-Петербург було перейменовано у Петроград у
1915 році, підчас війни з Німеччиною). Усі наведені синоніми мають одне
і те ж експресивне значення, але їх експресивні відтінки різні.

Однак, у багатьох випадках воно не є якістю, яка притаманна даному слову
за його природою. Експресивне значення може отримувати також слово
номінативного значення, якщо вино вжите у незвичайній функції, у
незвичайному оточенні. Навіть власні імена та географічні назви можуть
набувати експресивного значення:

to pass the Rubicon – перейти Рубікон, прийняти важливе рішення

to meet one’s Waterloo – зазнати поразки

Емоційне значення може бути суб’єктивним, коли воно виражає
індивідуальне відношення мовця до предмета або дії.

В експресивному значенні завжди проявляється суб’єктивна оцінка –
позитивна або негативна. Особливо яскраво емоційне значення виражене у
прикметниках. У виборі прикметника уже відображається суб’єктивне
відношення до описуваного предмету або явища, оскільки прикметник
виділяє якусь одну ознаку предмета. Підсилення експресивного значення
прикметників нерідко відбувається за рахунок ослаблення
предметно-логічного значення, що розширює можливості сполучення
прикметників зі словами. У деяких прикметників і утворених від них
прислівників предметно-логічне значення зникає майже повністю, і тоді
вони можуть перетворюватися у слова-підсилювачі (intensives):

jolly (good fellow) = very – основне значення радісний, веселий;
приємний

awfully (nice) = very – основне значення жахливо

Цього не можна не приймати до уваги при перекладі.

Експресивне значення не завжди супроводжує предметно-логічне. Деколи
воно з’являється лише у певному контексті. Наприклад, у реченні

China is a large country.

слово country має лише предметно-логічне значення:

Китай – велика країна.

А в реченні

We are ready to do our best for our country.

це слово набуває експресивного значення. У наведеному контексті воно
явно має значення батьківщина:

Ми готові зробити все для своєї батьківщини

Таким чином, завдяки набутому експресивному значенню одне і те ж слово
може перекладатися різними способами.

Прикметники, що мають експресивне забарвлення і надають висловлюванню
емоційного забарвлення, вимагають перекладу словами, рівноцінними їм в
експресивному плані. Вони перекладаються ніби більш “вільно”, ніж
прикметники, що не мають емоційного значення:

the ghastly blunder of the Suez war

Словникове значення прикметника ghastly:

1) страшний, жахливий; 2) примарний, облудний; 3) мертвотний,
мертвотно-блідий; 4) похмурий; 5) смертельний

(Англо-український словник. Склав
М.І.Балла. 1996)

Сильне експресивне значення слова ghastly у сполученні із слово blunder
дає перекладачу підстави перекласти його більш виразним словом жахливий,
фатальний.

Слово із одним і тим же предметно-логічним значенням у різних мовах може
набувати в них різного експресивного значення, що необхідно враховувати
при перекладі. У фразі

The endless resolutions adopted by the National Peace Committee

(Daily Mirror)

слово endless не можна перекладати словом безконечний, оскільки цей
український прикметник звичайно надає слову негативного забарвлення
(занадто довгий; той, що набрид; одноманітний). Тому прикметник endless
слід перекласти словом численні, котре не несе в собі негативної оцінки
і не спотворює відношення комуністичної газети Daily Mirror до
Національного комітету захисту миру. Перекладач повинен пам’ятати, що
співпадіння предметно-логічного значення не завжди означає співпадіння
експресивного, а тому слід дуже уважно відноситися до експресивного
значення слова, оскільки воно може викликати як позитивні, так і
негативні асоціації – факт, який має велике значення для перекладу.

$ & > @ j l ? ? °

?

& @ l ? ?

gd}3I

І, на завершення, контекстуальне значення слова – це значення, яке
реалізується тільки у певному контексті і яке не фіксується у словниках.
Його знаходження є найбільш складним завданням при перекладі, оскільки
воно, як правило, не може бути наперед передбаченим і зафіксованим у
словнику.

Перекладачу необхідно пам’ятати, що контекстуальне значення – це
часткове, побічне значення слова, яке реалізується лише у певному
контексті. Воно далеко не завжди співпадає із загально прийнятим і
найбільш розповсюдженим значенням слова.

At that time, the silk workers were carrying on a strike in some 150
mills and shops. The American Federation of labor claimed 6,783
strikers, and the Communists 5,000. These doutbtless overlap.

(Th.Dreiser. Tragic America)

Словникове значення слова overlap “частково перекривати, накладатися” у
даному випадку не підходить. Контекстуальне значення – “бути членом
обидвох організацій” – правильно розкриває зміст фрази:

У той час у шовкопрядильній промисловості США розпочався страйк. Ним
були охоплені близько 150 шовкопрядильних та шовкоткацьких фабрик. За
даними Американської федерації праці страйкували 6 783 чол., за даними
Компартії – 5 000. Без сумніву, частина страйкуючих були членами обидвох
організацій.

Слід наголосити, що контекстуальне значення слова, хоч воно і
непостійне, не є випадковим. Такі значення не фіксуються у словниках,
але є ніби “закладені” у слові, будучи його потенційними значеннями, які
можуть виявлятися в залежності від контексту. Тому між контекстуальним
значенням і основним предметно-логічним значенням завжди існує зв’язок,
і перекладач може легко “перекинути місток” від значення, поданого у
словнику, до значення, яке виникає контекстуально.

In an atomic war women and children will be the first hostages.

Англо-український словник дає тільки одне значення слова hostage –
заручник. У наведеному прикладі це слово очевидно набуває значення
жертва. Це контекстуальне значення потенційно закладене в логічному,
оскільки закладник може загинути, стати жертвою.

Жінки і діти стануть першими жертвами в атомній війні.

Слід звернути особливу увагу на роль контексту при перекладі
десемантизованих слів, тобто слів, які набули дуже широкого значення
завдяки тому, що вони вживаються у найрізноманітніших лексичних
словосполученнях, наприклад, слова a thing, a point, a case, to fail, a
failure, facilities, a matter etc. У деяких випадках ці слова виконують
тільки граматичну функцію і вживаються у ролі так званих опорних слів
(prop-words), як, наприклад, у сполученні poor thing, де іменник thing є
опорним словом, і все словосполучення може бути перекладене українським
словом бідолаха, сердешний. Завдяки невизначеності свого значення такі
десемантизовані слова мають дуже широку сполучуваність, що своєю чергою
ще більше сприяє їх десемантизації. Тому переклад їх звичайно повністю
залежить від контексту.

Ще один приклад:

a point of interest – цікаве питання; цікавий момент

(у даному випадку для перекладу вжито десемантизоване українське слово
момент).

Her case is different

Її справа/випадок полягає зовсім в іншому.

Часто контекст не обмежується одним-двома реченнями. Деколи при
перекладі доводиться брати до уваги більш широкий контекст – декілька
речень, абзац, розділ, а то й весь твір в цілому. Так, наприклад, у
розділі 53 роману “Ярмарок пихи” У.Теккерей описує, як, несподівано
повернувшись з боргової тюрми, Родон Кроулі застає свою дружину з лордом
Стайном. Автор пише про неї:

The wretched woman was in a brilliant full toilette.

В Англо-українському словнику М.І.Балла серед значень слова wretched
знаходимо:

1) нещасний, жалюгідний; [ … ] 3) мерзенний, огидний

Який же з цих двох варіантів обрати? Протягом всього роману У.Теккерей
виступає як мораліст. Він засуджує аморальність знаті, негативно
відноситься до безпринципності Беккі Шарп. Керуючись цим, на нашу думку,
перекладач повинен вибрати друге значення слова wretched. Без звертання
до широкого контексту, перекладаючи це слово як нещасна, перекладач
зробив би грубу помилку.

Таким чином, перекладач завжди повинен звертатися до контексту для
розкриття значення слова і адекватної його передачі у перекладі.

Література:

Бархударов Л.С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории
переводов. – М., “Международные отношения”, 1975.

Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. –
Львів: Вища школа. Вид-во при Львівському університеті, 1983.

Ковганюк С.П. Практика перекладу. (З досвіду перекладача). – К.,
“Дніпро”, 1968.

Комиссаров В.Н. Теория перевода. – м,: “Высшая школа”, 1990.

Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. – К., “Вища школа”, 1982.

Korunets I.V. Theory and Practice of Translation. – Вінниця, “Нова
книга”, 2000.

Латышев Л.К. Курс перевода: (Эквивалентность перевода и способы её
достижения). – М., “Международные отношения”, 1981.

Лилова Анна Введение в общую теорию перевода. – М., “Высшая школа”,
1985.

Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. Очерки
лингвистической теории перевода. – М., “Международные отношения”, 1974.

Федоров А.В. Введение в теорию перевода (Лингвистические проблемы). –
М., Изд. лит. на иностр. яз., 1958.

Федоров А.В. Основы общей теории перевода: (Лингвистические проблемы). –
М.: “Высшая школа”, 1983.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020