Структурні особливості деяких означень у сучасній англійській мові (реферат)

Реферат на тему:

Структурні особливості деяких означень у сучасній англійській мові

Однією з характерних особливостей сучасної англійської мови є означення,
які мають своєрідний структурний характер. До них належать так звані
атрибутивні групи, фразові означення, які за суттю є особливим
структурним видом епітета, і, нарешті, епітет з прийменником of, який
приєднує означуване до означення, типу a specific amount of a commodity.

У статті розглядаються ті явища сучасної англійської мови, які набули й
набувають дуже широкого застосування і тепер можуть розглядатися як
відмітні риси її граматичної та лексичної системи. До них відносяться,
наприклад, тенденція до розширення синтаксичних функцій означень,
утворених співположенням, що перетворює цю модель на багатофункціональну
і створює великі труднощі для перекладу; тенденція до використання
атрибутивних груп не лише у газетно-публіцистичному стилі, але й у стилі
наукової літератури, де вони перетворюються на епітети.

На властивості прийменникових означень указував академік А. А. Шахматов
[1].

Структури перших двох видів означень зумовлені аналітичним характером
англійської мови «of-phrase», що свідчить про багатофункціональність
граматичних форм. Ці три види означень, такі різні на перший погляд,
поєднані разом не лише через свої структурні особливості, але й тому, що
два останні є досить поширеними формами епітета, а перший, тобто
атрибутивні групи, не тільки близький за своїм «численним» характером до
фразових сполучень, але й може виступати як епітет.

Для газетно-публіцистичного стилю і стилю наукової літератури характерна
стислість інформації: стислість викладу досягається у різний спосіб,
одним з яких є широке використання атрибутивних груп. Основу останніх
становить означення, утворене шляхом співположення. Тому атрибутивні
групи тісно пов’язані з конвенцією.

Поширеність таких означень пояснюється тим, що поряд із стислістю та
лаконічністю їм притаманна ще одна властивість — вони вступають у
набагато тісніший зв’язок із означуваним словом, ніж означення, утворені
іменником з прийменником of (порівняйте: а three men orchestra та an
orchestra of three men).

Подібні сполучення є дуже різноманітними і за своїм складом, обсягом та
характером бувають двочленними та багаточленними. Останні дуже цікаві не
тільки за своїм складом, але і за складністю синтаксичних зв’язків між
компонентами, що входять до них. Морфологічно в них можуть входити
іменники у Possessive Case, прикметники, числівники, дієслова та
віддієслівні форми, прийменники й пост-позитиви та вигуки. Складний
структурний характер таких означень, особливо багаточленних, складні
зв’язки між компонентами і можливість передачі різних синтетичних
відносин роблять їх нелегкими для розуміння та перекладу.

Слід зазначити, що деякі двочленні сполучення вже перетворилися у
терміни. Наприклад, take-home-pay — зарплата після відрахування, the
brink-of-the-way policу — політика балансування на грані війни, a
pay-and-hours claim — вимоги щодо підвищення зарплати та скорочення
робочого тижня, a right-to-strike pledge — обіцяння зберегти за
робітниками право страйкувати та ін. За таким типом утворюються і нові
сполучення guilt-edged security — першокласні, особливо надійні цінні
папери.

Двочленні означення можуть мати різний морфологічний характер: вони
можуть складатися з двох іменників як в однині, так і в множині.
Наприклад, the Tory television show — телевізійна передача організована
консерваторами; the state government secretariat — секретаріат уряду
штату. Здебільшого такі означення перекладаються іменником у родовому
відмінку, іноді прийменниковою конструкцією. Інколи доводиться вживати
поширений переклад, якщо того вимагають норми української мови. Слід
зазначити, що англійське означення у препозиції звичайно перекладається
означенням у постпозиції.

Два іменника, що складають двочленне означення, окрім співположення,
можуть бути пов’язані між собою у інші способи. Наприклад, прийменником
of або сполучником and або than: Festival of Britain displays — заходи
Единбурзького фестивалю. Двочленні означення можуть складатися з
іменника і прийменника: а bilateral defense agreement — двостороння
угода про оборону; atomic inspection system — система атомної інспекції.

Як видно з даних прикладів, прикметник може бути означенням як
означеного іменника agreement, так і іменника, який виконує функцію
означення inspection. До складу двочленного означення може входити і
числівник, який визначає не означальне слово, а другий елемент
означення, з яким воно дуже щільно злите. Наприклад, a seven-nation
resolution — резолюція семи держав.

Одним з елементів двочленного означення може бути прийменник, що утворює
свого роду сполучення з наступним іменником. Наприклад, after school
activities — робота з дітьми після закінчення занять (або у позашкільний
час).

Багаточленні означення часто розпадаються на окремі змістові групи. Для
перекладу останні необхідно виділяти і визначати синтаксичні зв’язки між
ними. Іноді ці змістові зв’язки можна розглядати як лексичні одиниці:
складні слова або терміни-кліше. Наприклад, the shadow cabinet defense
minister. У цій атрибутивній групі легко виділяються два елементи:
defense minister i a shadow cabinet — мiністр оборони «тіньового
кабінету».

Однак розчленування атрибутивних груп аж ніяк не є обов’язковим,
оскільки кожна група розпадається на змістові і синтаксичні компоненти.
Нерідко буває, коли атрибутивна група є одним цілим. Наприклад, the
public opinion poll results — результати опитування громадської думки.

Багаточленні атрибутивні групи, особливо графічно оформлені, мають
значне поширення у газетному стилі та стислому викладі. Економія місця —
надто важливе міркування, яким пояснюються деякі особливості стилю
газетних повідомлень.

Таким чином, багаточленні атрибутивні групи зустрічаються у багатьох
різновидах газетно-публіцистичного стилю: у короткому повідомленні,
передовиці та статтях оглядачів, у нарисах і статтях на наукові теми.
Вони є однією з характерних рис сучасної англійської мови.

Література

Шахматов А. А. Синтаксис русского языка. Вып. 1, АН СССР, 1925.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *