Реферат на тему:
Стилістика української мови
План
Стилі українського мовлення.
Характеристика офіційно-ділового стилю.
Культура ділового мовлення.
Стилістика співвідноситься з усіма розділами мови – фонетикою,
лексикою, морфологією і синтаксисом, оскільки вона розглядає особливості
вживання мовних одиниць у тих чи інших мовленнєвих умовах.
Стиль – явище об`єктивної дійсності. Це слово часто вживається як
звичайна назва. Порівняйте: стиль керівництва, стиль виховання, плавати
стилем брас, одягатися в сучасному стилі та ін. Часто в мовленні слово
стиль використовується у виразах, близьких до термінологічних: газетний
стиль, офіційний стиль, високий стиль тощо.
Така різноманітність значень – термінологічних і нетермінологічних –
у слова стиль робить його складним, а водночас цікавим для тлумачення і
розуміння.
Питання характеристики стилю мовлення невід`ємне від визначення
стилістики, яка узагальнює в собі риси всіх стилів мови. Оскільки стиль
розглядається як спосіб функціонування мовних явищ, то вживають термін
“стиль мовлення”. Розрізнення стилів залежить від основних функцій мови
– спілкування, повідомлення і діяння, впливу. Так, наприклад, функція
наукового стилю виражається в повідомленні, розмовного – у спілкуванні,
апубліцистичного – в діянні, впливі на членів мовного колективу. Стиль
мовлення – це своєрідна сукупність мовних засобів, що свідомо
використовується мовцем за певних умов спілкування.
Чільне місце в системі стилів мовлення займає науковий стиль. Він
функціонує в різних формах вираження наукової думки – писемній та усній,
застосовується в сучасній українській мові як величезний потік
інформації (у вигляді реферативних журналів, повідомлень, каталогів,
інструкцій, оглядів, проспектів).
Науковий стиль має кілька різновидів: власне науковий,
науково-популярний, науково-бубліцистичний, науково-навчальний,
науково-професійний.
Власне науковий стиль обслуговує фахівців певної галузі науки. Це
наукові дослідження в галузі мовознавства, медицини, косманавтики тощо.
Основна функція офіційно-ділового стилю – повідомлення. Більшість
жанрів ділового мовлення відображають позаіндивідуальне спілкування.
Власне, функція офіційно ділового стилю виражається в тому, що він,
вимагаючи певної форми при письмовому викладі змісту, надає
висловлюванню характер документа і тим самим надає відображеним у цьому
документі різним сторонам людських стосунків офіційно-ділового
забарвлення.
Офіційно-діловий стиль обслуговує адміністративно-господарську
діяльність, законодавство та інші діляники життя, пов`язані з
діловодством, звітністю та документацією. Він потрібний для зв`язку
державних і громадських установ як між собою, так і з населенням, для
оформлення різних постанов, обліку фактів, подій. Цей стиль визначається
безосособовістю, стереотипністю, відсутністю емоційного забарвлення, що
наближає його до наукового. Йому властиві конкретність змісту і
абстрактність засобів вираження.
Найголовніша ознака цього стилю – офіційність. Слово офіційний має
значення урядовий, службовий. Тому в його текстах використовуються слова
і словосполучення – назви документів і ділових, службових відносин: акт,
заява, протокол, заактувати, вищесказане, згідно з розпоряджненням, на
підставі наказу, до заяви додаю тощо.
Культура ділового мовлення вимагає від учня уміти писати заяву,
протокол, акт, розпизку, доручення тощо. Але кожна людина повинна ще й
уміти читати та розуміти ділові папери.
В офіційно-діловому стилі вживаються пасивні конструкції:
визначаються завдання, доводиться до відома, обговорюється план,
встановлюються строки виконання, задовольняються вимоги. У цьому стилі
часто використовуються сталі конструкції (штампи): зважаючи на викладене
вище; у зв`язку з тим, що; відповідно до; з огляду на те, що; прошу
дозволити; взяти до уваги; взяти за основу; ми, що нище підписались,
тощо. В офіційно-ділових текстах переважають віддієслівні іменники:
встановлення, одержання, подолання, виконання, повідомлення,
забезпечення, укладання, утворення, інфінітивні форми: затвердити,
забов`язати, вказати, попередити, організувати. Специфічні в
офіційно-діловому стилі вставні слова таким чином, одже, по-перше, одне
слово. Тексти офіційно-ділового стилю будуються у вигляді рубрик,
переліків які виділяються відповідними розділовими знаками.
Публіцистичний стиль – один з найбільш дійових, широковживаних
з-поміж інших стилів. Основна функція публіцистичного стилю – діяння,
вплив.
Цей стиль поєднує в собі точність висловлення, логічність доводів з
відкиртим вираженням експресії та емоційного забарвлення окремих фраз.
Мета публіцистичних творів полягає у з`ясуванні певних
соціально-політичних питань, переконанні читачів та слухачів у
правильності висунутих думок, а також в активності впливу цих думок на
них.
Усне спілкування поділяється на публічне і приватне. Особливим
різновидом усього спілкування є публіцистичний виступ.
Залежно від змісту, призначення, способу проголошення, обставин
мовлення публічні виступи бувають таких жанрів: бесіда, доповідь,
промова, лекція, репортаж.
Особливе місце в системі стилів займає художній стиль. Його виділяють
з-поміж інших стилів через своєрідність і особливі ознаки. Справді, мова
художніх творів визначається своєю різноманітністю, багатоплановістю,
особливим естетичним призначенням.
Основна функція художнього стилю – діяння, вплив, але засоби його
інші ніж у публіцистичному стилі, що має цю саму функцію.
У художньому стилі використовуються різні типи мовлення і зв`язки
речень у тексті.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter