.

Слова професіоналізми (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1100 26325
Скачать документ

Реферат на тему:

Слова професіоналізми

Кожна національна мова – універсальна система, в якій живе національна
душа кожного народу, його світ і духовність. Українська мова –
невмирущий скарб істини, краси, благородства, знань, мистецтва. Сьогодні
йдеться про розширення сфер функціонування української мови. Це засіб не
лише спілкування, а й формування нових виробничих відносин.

Мова як інструмент здобуття знань, як засіб життєдіяльності людини має
велике значення для всіх. Оскільки мова не тільки обслуговує сферу
духовності культури, а й пов’язана з виробництвом, з його галузями і
процесами, із соціальними відносинами, вона – елемент соціальної сфери.

У сучасному житті по – новому розглядаються питання функції мови. Старий
поділ на професії “інтелігентні” та “неінтелігентні” зникає. Основний
критерій – знання свого фаху, рівень опанування професійною
термінологією.

Науково-технічний прогрес, перебудова соціально-економічної політичної
системи в країні насичують нашу мову новими поняттями, термінами. Разом
з піднесенням рівня знань представників різних професій підвищуються і
вимоги до мови.

Ми стали свідками народження нових професій і формування їх мови. У
зв’язку з упровадженням української мови на підприємствах та установах
помітно збагачується словник різних професій новою науково-технічною,
суспільно – політичною лексикою і термінологією.

Що означає знати мову професії?

Це – вільно володіти лексикою свого фаху, нею користуватися.

Мовні знання – один з основних компонентів професійної підготовки.

Оскільки мова виражає думку, є засобом пізнання та діяльності, то
правильному професійному спілкуванню людина вчиться все своє життя.

Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще
орієнтуватися в складній професійній ситуації та в контактах з
представниками своєї професії.

Професіоналізми – слова й мовлення звороти, характерні для мови людей
певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення певних
понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не
завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають
як неофіційні синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна
вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі. Вони доволі
різноманітні щодо семантичних характеристик.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового
визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни – це, як
правило, абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні, тому що
детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо
пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії, наприклад:

Слова та словосполучення, притаманні мові моряків: кок-кухар;
кубрик-кімната відпочинку екіпажу; ходити в море-плавати, тощо.

Професіоналізми працівників банківсько-фінансової, торговельної та
подібних сфер: зняті каси, підбити, прикинути баланс.

Професіоналізм музикантів: фанера-фонограма; розкрутити –
розрекламувати.

Здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному
мовленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну
функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного
процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють кращому
взаєморозумінню. У писемній мові професіоналізм вживають у виданнях,
призначених для фахівців (буклетах, інструкціях, порадах).

Професіоналізми використовують також літератури з метою створення
професійного колориту, відтворення життєдіяльності певного професійного
середовища у своїх творах.

Наукові поняття визначаються спеціальними словами – термінами, які
складають основу наукової мови. Термін – це слово, або усталене
словосполучення. Що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне
поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а навпаки,
поняття, приписується терміну, додається до нього. У цій різниці
вбачається вдома конвенційність термінова, яка полягає в тому, що вчені
чи фахівці тієї чи іншої галузі домовляються. Що розуміти, яке поняття
вкладати в той або інший термін. Отже, конкретний зміст поняття,
визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції –
лаконічному, логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета,
або зазначення поняття. Тобто його зміст і межі.

Усі терміни мають низку характерних ознак, до яких належать:

а) системність термінова (зв’язок з іншими термінами даної предметної
сфери);

б) наявність дефініції (визначення) в більшості термінів;

в) моностемічність (однозначність) термінова в межах однієї предметної
галузі, однієї наукової дисципліни або сфери професійної діяльності;

г) стилістична нейтральність;

д) відсутність експресії, образності, суб’єктивно-оцінних відтінків.

Терміни поділяються на загальновживані (ідея, гіпотеза, формула) та
вузькоспеціальні, уживані в певній галузі науки (знаменник, діяльник,
чисельник).

На відміну від загальнолітературної, мова професійного спілкування
вимагає однозначності тлумачення основних ключових понять, зафіксованих
у термінах.

ДО будь-якої сфери діяльності це дуже важливо, оскільки неточне вживання
того чи іншого слова може мати небажані наслідки. Цього можна легко
уникнути, якщо вживати терміни лише в тій формі та значенні, які
зафіксовані в словниках останніх видань.

У множині термінів кожної галузі вирізняють дві складові частини:
термінологію і терміносистему. Термінологія – це така підмножина
термінів, яка відображає поняття, й утворились й функціонують у кожній
галузі стихійно. На відміну від термінології, терміносистема – це
опрацьована фахівцями певної галузі та лінгвістами підмножина термінів,
яка адекватно й однозначно відображає систему понять цієї галузі.

Від термінів слід відрізняти номенклатурні назви –своєрідні етикети
предметів, явищ, понять. Якщо в основі терміна лежить загальне поняття,
то в основі номенклатурної назви – одиничне.

До номенклатури входять серійні марки машин, приладів, верстатів,
найменування підприємств, установ, організацій, географічні назви та
назви рослин, звірів і т.д.

Отже, професіоналізми — слова, що їх уживають люди, об’єднані певною
виробничою діяльністю, тобто слова, притаманні мовленню представників
певної професії: забій, врубмашина, на-гора (шахтарі); сталеплавильна
груша, мартен, плавка, проба, болванка, вагранка, затискач (сталевари);
оранка, косовиця, скирдування, силосування (сільські трудівники);
курсив, петит, набір, гранки (працівники поліграфії), перкусія,
пальпація, ремісія, кома (медики).

Правда, не всі професіоналізми можна віднести до високої лексики.
Зрозуміло, що такі вирази, як крутити бублика чи рос. мотор барахлит,
мотор чихает належать не до високої, а низької лексики.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1996.

Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. – К., 1989.

Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 1991.

Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К., 1984.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020