Синонімія прийменникових конструкцій. Вживання сполучників (реферат)

Реферат на тему:

Синонімія прийменникових конструкцій. Вживання сполучників

І. Прийменники, що передають відношення мети

Відношення мети виражають прийменники для, з метою, на предмет, задля,
заради, ради, в ім’я. Нейтральний прийменник для є домінантою цього
синонімічного ряду, він уживається в усіх стилях мовлення. Прийменник з
метою має відтінок книжності і використовується в офіційно-діловому та
науковому стилях. Для офіційно-ділового мовлення характерний прийменник
на предмет. Прийменники задля, ради, заради, в ім’я, в інтересах
реалізують відтінок присвяти, що обов’язково має враховуватися при їх
використанні.

Із словом заходи на позначення мети вживаються прийменники щодо, до,
для. Найширше використовуються конструкції з прийменниками щодо, до:
заходи щодо зміцнення дисципліни, заходи до поліпшення умов праці.
Сполучення іменника заходи з прийменником по (заходи по вихованню,
заходи по охороні) не відповідає літературній нормі.

До взаємозамінних належать такі конструкції: берегти на всякий випадок —
берегти про всякий випадок, йти по гриби — йти за грибами, склянка для
сметани — склянка на сметану.

II. Прийменники, що виражають причинові відношення

Прийменник завдяки містить вказівку на причину, яка сприяє здійсненню
чогось, прийменник через (і його досить часто вживаний ненормативний
російський мовний із-за) вказує на причину, що заважає здійсненню
чогось. Отже, слід говорити: виконав завдання завдяки твоїй допомозі,
зробив помилку через неуважність.

Для позначення причинових відношень з обмеженим колом іменників
уживаються прийменники від, з: кричати від (з) болю, плакати з (від)
радості, підскочити від (з) несподіванки тощо.

III. Прийменники, що виражають часові відношення

Паралельно вживаються конструкції: на ту пору — в ту пору, за всіх часів
— в усі часи, за давніх часів — у давні часи, під час війни — за часів
війни, через два дні — за два дні.

Стилістично розрізняються конструкції: з дня народження — від дня
народження, з дня заснування — від дня заснування. Перші з наведених
конструкцій породжені впливом (інтерференцією) російської мови, а тому
їх вживання в науковому та офіційно-діловому стилях не допускається. Як
нейтральна і розмовна розрізняються конструкції: після вечері — по
вечері.

IV. Прийменники, що виражають просторові відношення

Синонімічними зв’язками об’єднуються такі прийменники цієї групи: біля —
близько — коло — поряд (з) — поруч (з), край — кінець, обіч — обабіч —
збоку — побіч (розм.) — обік (розм.), напроти — навпроти — проти —
супроти — насупроти (розм.), серед — посеред.

Нормативними є конструкції: їхати до міста, йти до школи, завітати до
музею, мешкати на вулиці Франка, будинок по вулиці Васи-ленка, надсилати
на адресу, мешкати за адресою, серед яких, серед села, навпроти будинку.

V. Прийменники, що передають відношення відповідності

Синонімічний ряд утворюють прийменники: відповідно до, згідно з, залежно
від, виходячи з, у світлі, у дусі, у розрізі. Всі наведені прийменники
характерні для офіційно-ділового мовлення. Прийменникової сполуки у
відповідності до в українській мові немає, вона є калькою російського
прийменника в соответствии с.

VI. Прийменники, що передають допустові відношення

Розрізняються сферою вживання синоніми незважаючи на і попри. Прийменник
попри використовується тільки у розмовному і художньому стилях. Його
стилістично нейтральний синонім не має функціональних обмежень. Не
відповідає сучасним нормам української мови вживання у ролі прийменника
словосполучення не дивлячись на (результат калькування російського
прийменника несмотря на). Слово (не) дивлячись (на) функціонує в
сучасній українській мові лише як дієприслівник: Учень відповідав, не
дивлячись на дошку.

VII. Прийменники, що передають об’єктні відношення

Синоніми стосовно, стосовно до, щодо мають тотожні значення. В усному
мовленні, публіцистиці, художніх творах переважно вживається прийменник
щодо. Прийменникам стосовно, стосовно до, що вирізняються відтінком
книжності, надається перевага у науковому й офіційно-діловому мовленні.

Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники

1. Найчастіше трапляються помилки у перекладах з російської мови
конструкцій з прийменником по. В окремих значеннях цей прийменник має в
українській мові різні відповідники. При перекладі деяких російських
словосполучень українською мовою прийменник випускається. Наведемо
російські конструкції з прийменником по та їх українські відповідники:

Позначення шляху руху або місця, де відбувається дія

бегать по стадиону бігати по стадіону

идти по тропинке йти стежкою

подниматься по лестнице підніматися сходами

гулять по городу гуляти по місту

Позначення напрямку

идти по ветру йти за вітром

пльгть по течению пливти за течією

по почте за адресою

по дороге дорогою

Позначення способу називання

називать по фамилии називати за прізвищем

називать по имени и отчеству називати на ім ‘я і по батькові

Позначення причини

отпуск по болезни відпустка через хворобу

по ошибке через помилку

по недоразумению через (з) непорозуміння

по случаю з нагоди

по вашей вине з вашої вини

по сємєйним обстоятельствам через родинні обставини

по счастливой случайности завдяки щасливому випадкові

по виходним дням у вихідні дні (вихідними днями)

по праздникам у (на) свята (святами)

по вечерам вечорами

по цельїм дням цілими днями (цілі дні)

Позначення мети, призначення

визвать по делам служби викликати у службових справах

комиссия по составлению резолюции комісія для складання резолюції

ательє по обслуживанию фотолюбителей ательє для обслуговування
фотолюбителів

мероприятия по улучшению быта заходи щодо (до, для) поліпшення побуту

Позначення кількості

по чаинои ложке по чайній ложці

по 5 литров по 5 літрів

Позначення понять, що окреслюють певне коло знань, галузь науки,
діяльності, спеціальності тощо

агент по снабжению агент з постачання

инспектор по технике безопасности інспектор з техніки безпеки

специалист по микробиологии фахівець з (у галузі) мікробіології

чемпион по теннису чемпіон з тенісу

работать по технической части працювати в галузі техніки

дежурний по зтажу черговий по поверху

приказ по армии наказ по армії

занятия по психологии заняття з психології

учебник по химии підручник з хімії

екзамен по фонетике екзамен з фонетики

Позначення якості, властивості, відношення

важний по значению важливий за значенням

добрий по натуре добрий за вдачею (доброї вдачі)

большой по обьему великий за обсягом

старший по возрасту старший за віком (старшого віку)

необичний по вкусу незвичайний на смак

по единой форме за єдиною формою

по состоянию на 1 января за станом на 1 січня

Позначення часових відношень

по прибитий поезда після прибуття поїзда

по получении телеграмми після одержання телеграми

по истечении срока після закінчення строку

Позначення засобу зв ‘язку

послать по почте послати по пошті (поштою)

сообщить по телефону повідомити по телефону (телефоном)

Позначення об’єкта туги, суму, співчуття

скучать по детям скучати за дітьми

тоска по дому туга за домівкою

грустить по мужу сумувати за чоловіком

Позначення відповідності

по инициативе з ініціативи

по приказу за наказом (згідно з наказом)

по поручению за дорученням

по заказу на замовлення

по состоянию здоровья за станом здоров’я

2. Труднощі виникають при перекладі конструкцій і з іншими
прийменниковими конструкціями.

Вживання сполучників

1. Стилістичне забарвлення сполучників визначає сферу їх функціонування.
Більшість з них належить до стилістично нейтральних: і, або, оскільки,
якщо, проте, поки, для того щоб та ін. Переважно у книжному мовленні
вживаються сполучники: внаслідок того що, завдяки тому що, оскільки,
зважаючи на те що, з того часу як. Розмовне забарвлення властиве
сполучникам: аби, а що, буцім, оскільки, буцімто, одначе, отож:, покіль,
раз, себто та ін. Як засіб стилізації у художніх творах використовуються
застарілі сполучники: заки (поки), коби (якби), позаяк (бо), прецінь
(але) та ін. Поза художнім мовленням ці слова не вживаються.

2. Урізноманітнює мовлення вживання синонімічних сполучників і, та; але,
та, проте, однак, одначе (розм.); або, чи; ніби, наче, неначе, як, мов,
мовби, немов; коли, якщо, раз (розм.); бо, тому що, через те що; поки,
доки; зважаючи на те що, з огляду на те що; щоб, для того щоб, з тим щоб
та ін.

3. Відповідниками російського сполучного слова которьш в українській
мові є синоніми який, що, котрий. У науковому та офіційно-діловому
стилях перевага віддається словам який, що. У складних реченнях з
неоднорідними підрядними використовувані сполучні слова слід варіювати,
як-от: Звичайно ухвали складаються із вступної частини, в якій
констатується стан питання, що розглядається, іпостановчої, яка містить
перелік заходів із зазначенням термінів виконання та перелік службових
осіб, що відповідають за втілення їх у життя; Зайшов до історичного
музею, дивився на речі, що якимсь чином не згоріли в часі, на зброю, що
якимсь чином не заржавіла, на книги, які випускалися бозна-як давно і
які горталися проздовж сторіч новими й новими людьми, котрі шукали в них
загадки вічного (В. Шевчук).

4. У складнопідрядному реченні сполучник чи сполучне слово мають
узгоджуватися з головною частиною. Неправильним є речення: Зупинка
мікроавтобуса здійснюється на обладнаних зупинках і на

вимогу пасажирів тільки в місцях, якщо це не заборонено для зупинки
дорожніми знаками та правилами дорожнього руху. Від головного речення до
підрядного ми ставимо питання » Уяких?». Отже, підрядне речення повинно
приєднуватися означальним сполучником які або що.

Список використаної літератури

Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. — К.: Либідь, 1991.

Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. — Львів: Світ, 1990.

Ботвина Н. В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. — К.:
Артек, 1999.

Волощак М. Неправильно — правильно: Довідник з українського
слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. — К., 2000.

Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери. — К.: А.
С. К., 2000.

Гнаткевич Ю. Уникаймо русизмів в українській мові. — К.: Видавничий
центр «Просвіта», 2000.

Головач А. С. Зразки оформлення документів: Для підприємств і громадян.
— Донецьк: Сталкер, 1997.

Головащук С. І. Словник-довідник з українського літературного
слововживання. — К.: Рідна мова, 2000.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *