Реферат на тему:
Розвиток мовлення на кожному уроці
Щоб навчити учнів висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах
і стилях мовлення, необхідно вести систематичну роботу на кожному уроці.
Перший напрям цієї роботи стосується формування й удосконалення
звуковимови, засвоєння найважливіших норм української орфоепії, другий
передбачає роботу зі збагачення, уточнення та активізації словникового
запасу, третій спрямований на розвиток уміння правильно ввести засвоєне
слово у словосполучення, речення, зв’язне висловлювання.
Роботу варто починати з формування артикуляційних навичок—артикуляційної
гімнастики. Наприклад, для підготовки до правильної вимови важких для
дітей звуків [ч], [ж], [ш], слід виконати відповідний комплекс вправ.
Вправа 1. Підняти язик до верхньої губи, опустити на нижню і повернути у
вихідне положення.
Вправа 2. Відкрити рот, покласти язик між зубами (не торкаючись зубів)
і, вимовляючи й — і — є, потримати язик у цьому положенні.
Вправа 3. Обвести кінчиком язика верхню губу.
Вправа 4. Відкрити рот і торкнутися кінчиком язика піднебіння, роблячи
рухи вперед-назад. Нижня щелепа нерухома.
Активізація словника — це використання нових слів, висловів у власному
мовленні дітей. Вона може здійснюватися шляхом пояснення значення слова
учнями, введення слова у словосполучення і речення в усному і писемному
мовленні.
Наприклад, вивчаючи звуки [с], [с’] і букву с, у межах цього завдання
можна провести таку вправу.
— Доберіть слова-ознаки до поданих слів:
сонце — ясне (тепле, привітне, лагідне);
стежка — вузька (довга, звивиста, польова);
струмок — дзвінкий (веселий, холодний, чистий).
Слід звернути увагу дітей на правильне вживання у мовленні службових
частин мови і займенників. Наприклад, вивчаючи звуки [т], [т’] і букву
т, можна запропоновувати наступне завдання.
Правильна побудова, поширення речень сприяють розвитку зв’язного
мовлення. Доцільно пропонувати дітям скласти речення за малюнками та
першими словами.
Він (копає землю).
Вона (поливає квіти).
Воно (росте дерево).
Розвиток монологічного мовлення передбачає складання учнями описів,
сюжетних розповідей за малюнками, за уявою та на основі власних
спостережень.
У лісі — (дерева, квіти). На дереві — (зелені листочки). Під деревом —
(ростуть гриби).
Роботу на уроках читання слід починати з розвитку зв’язного мовлення,
використовуючи ілюстрації (живу уяву). Потрібно вчити учнів ставити
запитання.
Що дає уміння ставити запитання? Щоб поставити запитання, треба уважно
розглянути предмет, подумати про його якості, поміркувати, про що можна
запитати, і наперед прогнозувати відповідь.
Робота за запитаннями допоможе й потім — під час вивчення логічного
наголосу та синтаксису.
Наприклад: Сергій несе зайчика.
Складаємо схему речення:
— Поставте спеціальне запитання так, щоб відповідь була Сергій. (Хто
несе зайчика?)
Різноманітні запитання потребують різноманітних відповідей, розширюють
словниковий запас дітей.
Значну увагу варто приділяти добору підписів до картин і заголовків до
текстів, характеристиці персонажів та опису речей, роботі зі словником,
складанню скоромовок і загадок.
Ось як, наприклад, проводиться робота зі складання загадок.
— Уважно розгляньте предмет, про який будемо складати загадку (чи
пригадайте явище). Опишіть його за планом (за можливості):
• предмет:
форма, розмір;
колір;
смак;
запах;
дотик;
які звуки утворює?
з якого матеріалу?
що цікавого про нього знаєте?
• явище:
що це за явище?
коли відбувається?
які відчуття викликає?
• тварина (рослина):
розмір, форма;
колір (смак, запах);
дотик;
які звуки видає?
де живе?
що їсть?
чим вкрите тіло?
корисність — шкідливість;
що цікавого знаєте про неї?
Зробіть висновок про суттєві особливості предмета (що вирізняє його
серед інших предметів?)
За висновком складіть загадку.
Наприклад, складання загадки про лимон.
Опис: невеликий, продовгуватий, загострений на кінцях, жовтий, дуже
кислий, пахучий, горбкуватий, з ним готують чай і лікують застуду.
Висновок: жовтий, дуже кислий, кидають у чай і лікують застуду.
Загадка. Що це таке? Дуже кисле, дуже жовте. З ним чай п’ємо.
Коли учні навчаться орієнтуватися у структурі тексту,
виділяти головну думку, слід працювати з ними над складанням плану за
пам’яткою. Як складати план тексту?
Перечитай оповідання, виділивши для себе його частини.
Поділи оповідання на частини, позначивши початок і кінець кожної
крапкою.
Перечитай першу частину, виділяючи в ній головне, позначаючи важливі
місця в тексті.
Придумай назву для цієї частини тексту і запиши у зошит.
Працюй так само під час читання наступних частин тексту.
Перевір себе: прочитай текст; переглянь оповідання; переконайся у тому,
що план відображає головне, що не пропущено головних подій. Чи можна за
пунктами плану відтворити весь текст?
За своєю природою діти — великі фантазери, люблять вигадувати,
домислювати. Але їх треба вчити яскраво говорити. Тому чільне місце на
уроках читання займають вправи на розвиток мовлення:
? різні види переказу (близько до тексту, стисло, вибірково, із
перебудовою тексту, з творчим доповненням);
словесне змалювання окремих епізодів, описів;
словесне змалювання опису, протилежного до прочитаного;
словесне змалювання двох картин (про одне й те ж, тільки в різні
моменти) і порівняння малюнків;
доповнення речення, тексту;
читання уривка тексту (всього тексту) з поширенням речень у ньому;
? прогнозування того, про що будуть читати:
на основі заголовка;
на основі прочитаного зачину (кінцівки);
складання продовження казки, оповідання;
придумування своєї кінцівки тексту (свого зачину);
складання розповіді за аналогією кінцівки тексту (свого зачину);
складання на основі прочитаного вірша, розповіді, опису, міркування; на
основі оповідання — казки;
складання діалогу на основі прочитаної розповіді.
Подобається дітям колективне складання власних казок, які потім можна
записувати у Творчий зошит. Широкий простір для такої праці дають
екскурсії в природу.
Наприклад.
‘Задериноси
Жили собі песик Рябко та котик Цьомка. Тільки не могли вони вирішити,
хто ж з них гарніший. Кошеня каже:
Я краще, бо у мене хвіст дуже пухнастий.
Ні, — відповідає Рябко, — я, бо вмію гавкати.
Так і досі не можуть вирішити, хто ж із них гарніший.
Велике первинне значення на уроках мови має словникова робота. Доцільно
щопонеділка давати дітям слова на тиждень, у вівторок їх повторити
(вправа з віконечками), у середу—скласти із цими словами речення, у
п’ятницю — написати словниковий диктант.
Подобаються учням хвилинки ерудита. Наприклад, складання
історій-мініатюр.
Слід формувати вміння школярів складати твори-міркування на основ]
спостережень, переказувати за опорними словами, за планом чи схемою.
Я вважаю… — справді… — отже…
У «зеленому класі» учням можна запропонувати:
послухайте тишу;
послухайте весняні звуки;
прислухайтесь уважно, що ви чуєте?
що незвичайне ви помітили?
Дуже важливо, що діти відчувають себе невід’ємною частиною природи, а
світ, який їх оточує, сприймають як близький, рідний. У школярів
з’являється потреба і бажання висловитися, показати своє ставлення до
побаченого.
Після обміну думками доцільно запропонувати на вибір такі завдання:
написати міні-твір «Весна у нашому парку»;
скласти загадку на основі побаченого;
????????(?‚AEu
ue
„
^„x`„
&
F
&
F
yyyy^„cgdth6™
&
F
gdth6™
&
gdth6™
&
&
&
„
`„
&
&
&
&
„
yyyy^„ `„
&
yyyy^„ gdth6™
яких ішлося б про ранок, світанок, сонце, листя;
написати самостійно невеликий вірш про те, що вразило.
У роботі з учнями початкових класів слід розвивати спеціальні вміння:
бачити навколишні предмети (спостерігати), сприймати їх істотні ознаки.
Наприклад. Прочитайте речення і скажіть, чи правильно проведено
порівняння предметів: «Ведмідь великий, а зайчик сіренький», «Лисичка
яскраво-оранжева, а їжачок маленький». Чому? Про яку ознаку ведмедя
йдеться? А про яку ознаку зайчика? (У реченні йдеться про різні ознаки
тварин.) Як правильно побудувати речення? Порівняйте ведмедя і зайчика
за розміром. Як потрібно сказати? (Ведмідь великий, а зайчик маленький.)
Порівняйте за цією ж ознакою лисичку та їжачка.
На уроках варто вчити дітей вживати сполучники і частки як засіб
увиразнення мовлення.
Наприклад. Погляньте на цей малюнок і графічну модель речення та
складіть своє речення.
Вчимося висловлюватися реченнями у процесі виконання вправ.
Вправа. Доберіть по кілька слів, відповідаючи на запитання.
Який?
Що робить?
Вітерець
Промінець
Яка?
Травичка
Квітка
Уроки з математики варто інтегрувати з природознавством.
Наприклад. Каліграфічна хвилинка.
Пишемо цифру 1.(1 га дерев хвойних порід затримує за рік до 40 т пилу.)
Пишемо: 40. Збільшимо у 10 разів.
Пишемо: 400. (А 1 га листяних затримує майже 100 т пилу.)
Пишемо: 100. Зменшимо у 100 разів.
Пишемо: 1.
Група інформаторів, яка заздалегідь готується до уроку, допомагає учням
розв’язувати цікаві задачі з природничим змістом.
Задача. Як ви гадаєте, скільки років живуть птахи?
Ластівка — 9 років, шпак — на 10 років більше, ніж ластівка, полярна
качка — у три рази більше від ластівки. Свійський голуб — на 8 років
більше за полярну крачку, страус може прожити на 15 років більше від
голуба, а беркут — на 39 років більше за страуса.
(Шпак — 19 р., полярна крачка — 27 р., голуб — 35 р., страус — 50 р.,
беркут — 80 р.).
Інформатори розповідають, що цікавого дізналися про цих птахів.
На уроках художньої праці можна впроваджувати інформаційні хвилинки,
використовувати загадки, казки тощо.
ТЕМА. З’єднання деталей з тканини Будиночок для голок
Жили собі три голки, три сестри. Старша голка була дуже цікава — завжди
встромляла свого носа в будь-яку щілину. Середня —дуже непосидюча, весь
час стрибала, жодної хвилини не могла посидіти спокійно. Й обидві не
товаришували з ниткою.
А молодша дружила з ниткою і завжди була зайнята,, різними справами:
шила, пришивала, зашивала, штопала. Дивно, але нитка у неї не плуталась,
і сама голка залишалась тонкою.
Якось старша голка встромила свого тонкого носа в таку вузьку щілину, що
він там надломився. А середня так стрибнула, що опинилась між дошками
підлоги та там і залишилась.
— Але ж так і я можу загубитися, — подумала молодша сестра, залишившись
одна-однісінька. І вирішила вона побудувати собі будиночок.
Спочатку голка попросила ножиці вирізати з тканини два однакові
кружечки, а потім іще один, але менший — з картону. Вона швиденько
прошила один кружечок з тканини по краю швом «вперед голку» і, підклавши
вати й кружечок з картону, затягла нитку. Вийшла товстенька, м’якенька
подушечка. До неї тим же швом пришила інший кружечок з тканини, який
передбачливо обшила швом «через край». І вийшов затишний будиночок.
Робота з розвитку зв’язного мовлення орієнтує на тісний зв’язок мови з
усіма іншими предметами, які вивчаються в початкових класах.
Міжпредметний матеріал сприяє поглибленому розумінню явищ, що
вивчаються, формує в учнів уміння застосовувати суміжні знання з інших
предметів.
Чинна програма з української мови у початкових класах дає великий
простір для роботи над удосконаленням словника учнів, передбачає
тлумачення лексичного значення слів, їх відтінків, ознайомлює дітей із
синонімами, антонімами, омонімами, паронімами, багатозначними словами, з
прямим і переносним значенням слів, із фразеологічними зворотами.
Словотворчі вправи пробуджують зацікавлення учнів, увагу,
спостережливість, бажання нагромаджувати знання — спрацьовує уже не
вимога (Треба!), а бажання (Хочу!) вчитися.
Розділ програми «Будова слова», що вивчається в 2—3-му класах, дає
змогу, добираючи споріднені слова, проводити змагання команд з
кількісного і якісного добору слів. Цікаво, що діти, готуючись до таких
вправ удома, відшукують невідомі їм раніше слова, пов’язані лексичним
значенням. Так непомітно для себе учні готуються до самостійної роботи
зі словниками, розвивається лінгвістичне чуття.
Але не всі школярі однаково швидко і зацікавлено залучаються до такої
роботи. Для тих, хто не мав до школи найпростішого досвіду роботи зі
словом, така розумова праця здаватиметься обтяжливою. Страх видатися «не
таким здібним» може сприяти виникненню комплексу неповноцінності.
Щоб уникнути цього, пропонуємо батькам працювати з малюками над словом,
починаючи з наймолодшого віку, як тільки дитина спроможна буде
співвідносити предмет і його назву, тобто правильно називати річ, яку їй
показують. Починати краще з багатозначних слів, акцентуючи на них увагу
під час читання казок, спостерігаючи довкілля.
У Мар’яни руса коса. Дзвенять коси у косарів.
Ключ до замка. Ключ журавлиний. Вода б’є ключем.
Варто поступово залучати дітей до визначення дії предмета шляхом добору
потрібного за змістом слова: дощ (йде, падає, капає, сіється); сонечко
(світить, блищить, сяє, грає, яріє, леліє); горобина (яскравіє, палає,
красується, пишається).
Нарешті, слід вчити дітей визначати ознаки предмета і добирати до них
синоніми: дощ — осінній, дрібний, набридливий, уїдливий; зима —
білосніжна, довгождана, сонна, некваплива; сніг — лапатий, пухнастий,
блискучий, іскристий, колючий.
Паралельно діти можуть порівнювати предмети між собою: грона горобини —
намисто, корали; сніжинки — білі мухи, крупинки, пір’їнки, зірочки;
вітер — пустотливий, грайливий хлопчик, бешкетник.
Діти вчаться відшукувати у першому слові кілька значень: медовий пряник
— смак, медове волосся — колір, рум’яне яблуко (зоря) — колір, рум’яний
вечір — морозяний, свіжий.
Доречно ознайомити учнів зі значенням слів-паронімів: ялинкова (гілка),
ялинкова (прикраса).
І, нарешті, школярів можна залучати до ігор-вправ (продовжити рядок —
відгомін, відголос, відгук, відлуння, луна).
Розв’язування кросвордів, гра «Ерудит», систематичне відвідування
бібліотеки сприятимуть розвитку мовлення дитини, готовності для
сприймання навчального матеріалу.
Використана література
Методична розробка з читання.- Зап: ЗДУ, 2004.- 92с.
Бігич О.Б. Вправи з навчання техніки читання та письма українською мовою
у початкових класах.- К.: Ленвіт, 2006.- 64с.
Волкова Анжела Володимирівна, Одарюк Лариса Петрівна Навчальний посібник
з розвитку вмінь читання у дітей.- Запоріжжя: ЗДУ, 2000.- 40с
Хорошковська Ольга Назарівна, Воскресенська Наталія Остапівна, Свашенко
Алла Олександрівна Українська мова:Художнє слово. Читання.- К.: Промінь,
2004.- 160с.
Григорян Е.Я., Мурко І.І., Федоренко О.О. Навчальний посібник з розвитку
вмінь читання дитячої літератури..- Запоріжжя: ЗДУ, 2000.- 39с.
Методичні вказівки до читання українською мовою. ЗНУ, 2005.- 36с.
PAGE
PAGE 1
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
