Проблеми освоєння запозичених мовних одиниць (курсова робота)

Курсова робота

Проблеми освоєння запозичених мовних одиниць

План

Проблема іншомовних запозичень в українській мові

Англіцизми і американізми

Запозичення з інших європейських мов

Запозичення з неєвропейських мов

Висновок

Використана література

Проблема іншомовних запозичень в українській мові

Зібраний фактичний матеріал переконливо свідчить, що одним із
найважливіших джерел збагачення словникового складу української мови є
запозичення з інших мов. Відомо, що зростання словникових ресурсів
літературних мов унаслідок запозичень і кальок є одним із найвиразніших
явищ мовно-літературного розвитку. Цей процес безперервний і має тривалу
історію. Адже жоден народ не може нормально жити і розвиватися осібно,
без контактів з іншими. Історія переконливо доводить: національна
відособленість часто зумовлює відсутність політичних,
торгово-економічних, культурних та інших контактів із іншими народами
світу, що є шляхом у нікуди. Інтенсивний перебіг таких стосунків сприяє
розвитку як матеріальної, так і духовної культури народів, стимулює
вдосконалення їхніх літературних мов.

Як відомо, запозичення стали проникати в українську мову дуже давно,
зокрема ще в спільнослов’янську добу та в період становлення і розвитку
давньоукраїнської державності. Цей процес у всі періоди розвитку
української літературної мови не припинявся, але вияв його був різним з
погляду інтенсивності та неоднорідності джерел. Про значення і роль
запозичень як результату міжмовних контактів слушну думку висловив
академік Шерех : «Загалом з перегляду етранжизмів кожної мови можна
скласти певне уявлення про історію даного народу: з якими народами він
стикався, в чому і як він від них залежав або вчився».

Міжмовні контакти в українській мові попередніх десятиліть
проаналізовано в значній кількості праць як в Україні, так і за її
межами, зокрема у працях дослідників з української діаспори. Так, у
перші десятиліття XX ст. на матеріалі української мови чужомовні одиниці
досліджували Самійленко, Шаровольський та ін. Висвітленню цього питання
в 40-60-ті роки присвятили свої праці такі лінгвісти, як Смаль-Стоцький,
Рудницький, Жлуктенко , Русанівський та ін. Запозичення з різних мов та
інтернаціоналізм продовжували залишатися предметом зацікавлення
україністів і пізніше — в 70-ті — першій половині 80-х pp, Цимбалюк,
Акуленко, Іваницька.

Думка про те, що більшість сучасних мов світу, а зокрема європейських,
має змішаний характер, відома в лінгвістиці вже давно. Тому питання
теорії і практики запозичень постійно перебувають у полі зору
лінгвістів, і інтерес до їх дослідження продовжує зростати, при цьому
міжмовні контакти розглядаються як один із найважливіших чинників, що
впливають на зміни і розвиток окремих мов. У новітній період з’явилися
праці, присвячені проблемам нових запозичень в українській мові. Проте
об’ємного, узагальнювального дослідження з цієї проблеми поки що немає,
крім того, ряд питань, що стосуються інноваційних запозичень як в
українській мові взагалі, так і в мові ЗМІ зокрема, висвітлено в
новітній українській лінгвістиці недостатньо: на сьогодні чимало питань
теорії запозичень все ще залишаються не розв’язаними. Тому на цій
проблемі варто зупинитися детальніше.

Поки що немає єдиного погляду щодо термінологічного позначення слів, які
перейнято з інших мов. Одні лінгвісти називають перейняті з інших мов
слова запозиченнями, а інші — іншомовними або чужомовними словами.
Частина ж мовознавців чітко диференціює названі терміни: запозиченнями
називає слова з інших мов, які вже знайшли своє місце в тій чи іншій
мові і навіть частково сприймаються вже як власне національні, а етнічна
природа їх визначається лише етимологічно; а лексичні одиниці з інших
мов, що ввійшли у мову порівняно недавно або тільки входять і ще не
втратили особливостей тієї мови, з якої вони прийшли, — іншомовними.
Деякі лінгвісти, переважно представники української діаспори, у своїх
студіях послуговуються терміном етранжизми, тобто слова й звороти,
запозичені з чужих мов. У цій роботі використовуються паралельно як
терміни-синоніми лексеми — «запозичення», «етранжизми» та «іншомовні
слова». Близьке до розгляданих поняття «екзотизмів». Це — специфічні
назви з маловідомих, найчастіше неєвропейських мов (хоч такі лексичні
елементи можуть походити і з відомих мов міжнародного поширення, що
використовуються здебільшого в перекладних творах або в творах,
присвячених змалюванню особливостей життя, побуту, культури тощо інших
народів) на означення реалій із їхнього життя, для надання мові цих
творів особливого національного колориту. Крім того, стосовно іншомовних
слів використовують ще термін «варваризми» на означення слів, що
іноді вводяться в текст для надання йому колориту зображуваного
середовища або для посилення експресії (вони можуть оформлятися
засобами іншої національної графіки). Однак як екзотизми, так і
варваризми не є предметом дослідження в цій роботі. Роль мови ЗМІ другої
половини 80-х — 90-х років XX століття в інтенсифікації процесу
запозичень з інших мов надзвичайно велика, адже сучасні мас-медіа досить
оперативно передають різноманітні зміни в світі, контакти між державами
і народами у широкому спектрі соціально-політичного, економічного,
науково-технічного, культурного життя. Кількість запозичень, що в
останні десятиліття XX ст. увійшли в широкий вжиток і засвоєні
українською літературною мовою саме через ЗМІ, слід визнати досить
значною.

Процес запозичення нових слів зумовлений і визначається багатьма
чинниками. Серед них слід назвати насамперед соціально-політичні
демократичні перетворення, гласність спочатку в колишньому СРСР, а потім
і в незалежній Україні, відкритість сучасного суспільства для
міжнародних зв’язків, зокрема наявність тісніших економічних,
промислових, політичних, культурних та ін. контактів між народами інших
країн тощо. Природне прагнення до входження в світову спільноту,
інтерес до зарубіжного способу життя, переймання досягнень Заходу в
різних галузях і сферах спричинило активізацію мовних контактів. Вони
бувають як безпосередніми, що здійснюються між мовами двох чи більше
народів, так і опосередкованими, що входять у вжиток за допомогою інших
мов.

Важливим чинником у процесі міжмовного контактування є геополітичне
становище України щодо європейських держав, хоча контакти з іншими
країнами, народами та їх мовами, незважаючи на великі відстані, є також
дієвими. Більш широкій активізації запозичень у мову сучасних мас-медіа
значною мірою, сприяли ряд чинників переважно позамовного характеру.
Серед останніх найголовнішими виступають безпосередні контакти України
та її громадян з іншими державами та їх представниками. У першу чергу —
це міжнародні зустрічі на найвищому рівні, підписання договорів,
науково-технічне співробітництво (конференції, семінари, виставки
тощо), фінансово-економічні стосунки (міжнародні кредити, інвестиції,
бізнес-контакти) та ін. Важливе значення мають також спільні навчальні
програми, обмін викладачами, зокрема навчання за кордоном громадян з
України, а також діяльність представників інших держав у нашій
країні, періодичні стажування, проходження короткотермінових
курсів, робота над удосконаленням знання мов тощо. Позитивну роль у
цьому процесі відіграють також світові та міждержавні спортивні змагання
(Олімпійські та Параолімпійські ігри та інші міжнародні змагання),
військове співробітництво, культурно-мистецьке співробітництво
(міжнародні конкурси краси, фестивалі, виїзди і виступи за кордоном
художніх колективів та окремих митців і т. ін.), туристичні подорожі,
поїздки на відпочинок, з рекреаційною та лікувальною метою тощо. Напрям
запозичень часто визначається культурною перевагою (рівнем
цивілізаційного й інтелектуального розвитку) народу — здебільшого
запозичує менш культурний народ від культурнішого, — ця культурна
перевага може охоплювати собою всі галузі життя народу або лише
поодинокі царини його, треба відзначити, що потік запозичень залежить не
тільки від рівня культури, а й 1) від економічних і політичних важелів
впливу; 2) від міграційних процесів, поширення світової моди та ін.

Серед позамовних чинників, що сприяють появі запозичень, істотну роль
відіграють мода і лінгвальні та естетичні смаки. Адже відомо, що
прагнення до новизни та свіжості, емоційності й експресивності на тлі
стандарту — визначальна риса мови ЗМІ. Тому не дивно, що іншомовні слова
запозичують навіть тоді, коли в цьому немає нагальної потреби і коли в
нашій мові є не менш точні еквіваленти, пор.: імідж — образ, презентація
-представлення, електорат — виборці та ін. До того ж, такі запозичення
характеризують і іншу сторону сучасних мовних смаків — спробу надати
мові та мовленню цілеспрямованої оригінальності, вишуканості,
незвичайності. Останнє притаманне в основному мовленню молодшого
покоління українців.

У новітній період як у мову мас-медіа, так і до загальнонародної
лінгвальної практики потрапило і потрапляє чимало іншомовних неолексем,
запозичених представниками української діаспори, які, перебуваючи
тривалий час в іншомовному оточенні, змушені були свідомо, керуючись
практичними потребами, чи й підсвідомо засвоювати такі лексичні одиниці.
Збагачення української літературної мови новими етранжизмами почасти
відбувається також і завдяки перекладам — як усним (на радіо й
телебаченні — інтерв’ю, виступи іноземних громадян, саміти, мультфільми
та ін.), так і письмовим (у газетах і журналах).

Поряд із позамовними виділяється і ряд власне мовних обставин, які
сприяють входженню запозичень з інших мов. Головною виступає
цілеспрямована тенденція до удосконалення існуючої лінгвальної системи,
необхідність збереження мови в стані комунікативної придатності. Серед
них важливе місце займає «номінативна безвихідь», потреба заповнення
мовних лакун — поповненням певних тематичних груп (зокрема з різних
галузей науки, техніки, медицини, спорту, культури), а то й створення їх
у мові-реципієнті в певний історичний момент (наприклад, назви із царини
інформатики та обчислювальної техніки) чи засвоєння окремих слів на
означення нових реалій, понять, явищ, тобто розширення засобів номінації
та комунікації. Іншою дієвою причиною, невід’ємно пов’язаною з
попередньою, є входження іншомовних слів у мову за браком відповідних
лексем в українській мові, позбавлених будь-яких багатозначності,
переважно в царині науково-технічної, економічної термінології. До того
ж, такі слова і терміни значною мірою на європейському і світовому
ґрунті вже стали загальнопоширеними — переважно європеїзмами.

У загальнолітературній і в мові публіцистики активно діє тенденція до
чіткої диференціації лексичних одиниць (за семантикою та сферами
вживання) щодо їх семантики, стильового та стилістичного, почасти навіть
жанрового функціонування. Так, наприклад, до відомого в українській мові
синонімічного ряду слів крамниця — магазин в другій половині 80-х — 90-х
роках минулого століття через мову ЗМІ запозичено назви нових
специфічних західних реалій, що входять в український побут із
розрізненням їхніх значеннєвих відтінків, зокрема супермаркет (з
англійської мови supermarket) «великий (переважно продуктовий) магазин
самообслуговування, універсам», бутик (з французької мови
boutique-крамничка, магазинчик, майстерня) «сучасний невеликий магазин
особливо елегантного, модного та дорогого одягу, взуття, парфумів тощо»,
шоп (з англійської мови shop) «крамниця», хоча головна мета призначення
залишається тією самою — «приміщення для роздрібної торгівлі». Крім
того, названі слова різняться сферою і частотою стилістичного вживання:
лише в розмовному функціональному різновиді (і дуже рідко в мові ЗМІ)
зустрічаємо лексеми лавка (мовна практика переважно старшого покоління
та шоп (поширене переважно в мовленні молоді). Відомо, що ці лексеми,
порівняно з названими вище літературними одиницями, використовуються
рідше. Слід відзначити, що іноді негативнооцінна експресія, виразовість,
влучність образу, ситуації досягається за допомогою новозапозиченого
слова із певним формантом (так, наприклад, лексичні одиниці з
суфіксоїдним компонентом — гейт (-gate), за яким закріпилося значення
«скандал»). Вагомим чинником у цьому процесі є прагнення до економії
мовних засобів, лінгвальних зусиль, енергії, до компактності в цілому.
Часто має перевагу запозичення з іншої мови на місці власне
національного громіздкішого словосполучення або описового звороту, пор.:
кілер — найманий убивця-професіонал, брифінг — коротка прес-конференція,
мас-медіа — засоби масової інформації, менталітет — сукупність духовних
та розумових особливостей (психологічних, інтелектуальних, ідеологічних,
релігійних, естетичних тощо) певного народу, соціальної групи чи
індивіда; світобачення, світосприймання, самооцінка та ін.

Мова як особлива система систем, або рівнів, сама в свою чергу є
частиною ще складніших систем — мова і мислення, мова і суспільство,
мова і дійсність, мова і ментальність народу та багатьох інших. Так,
чинником, у якому нероздільно поєднані позамовні та внутрішньомовні
причини, є між стильовий взаємовплив і взаємопроникнення. Особливо це
виявляється як у мові ЗМІ, так і ширше — в публіцистиці, де яскраво
репрезентовані й активно функціонують лексичні одиниці різних стилів.

Актуальним питанням, яке потребує невідкладного розв’язання, є
студіювання та вироблення практичних рекомендацій щодо пристосування,
адаптації запозичень у системі мови — якою виступає українська. Як
відомо, освоєння іншомовних слів відбувається одночасно кількома шляхами
й охоплює фонетико-графічну, морфологічну і семантичну сторону слова.
Під проблемою асиміляції іншомовних запозичень звичайно розуміють
ступінь уподібнення цих слів питомим словам. Щодо ступеня асиміляції
запозичених слів розрізняють входження до словозмінної та словотвірної
систем, здатність вступати до синонімічних рядів та в антонімічні
зв’язки, входження до складу фразеологічних одиниць, частотність
уживання та ін. Проте, як вважають деякі дослідники, усі названі вище
критерії є досить проблематичними та непереконливими: ступенів
асиміляції може бути як завгодно багато, і ця проблема не стільки є
лінгвістичною, скільки соціально-психологічною. Дехто виділяє такі
послідовні етапи повного лексичного засвоєння іншомовних слів: 1) етап
інновацій або первісного вступу в мову-рецептор; 2) віртуальний етап,
коли словом користується відносна меншість носіїв мови-рецептора; 3)
етап неологічного слововживання, коли лексемою послуговується відносна
більшість носіїв мови-рецептора. Закорінення іншомовного слова в
мові-реципієнті пов’язують із чотирма етапами: 1) п о ч а т к о в и м —
уживанням іншомовного слова в тексті в його питомій орфографічній
(фонетичній) і граматичній формі, без транслітерації і транскрипції, як
своєрідного вкраплення ; 2) д р у г и м — пристосуванням його до системи
мови-реципієнта через надання слову відповідної граматичної форми; 3) т
р е т і м — утратою іншомовним словом ознак незвичності, набуттям ним
рівноправності з іншими питомими словами; 4) ч е т в е р т и м —
адаптацією іншомовного слова в стилістичній системі мови-реципієнта,
тобто зняттям ситуативно-стилістичних і соціальних обмежень
слововживання.

Варто спинитися на важливих, на мій погляд, моментах. Донедавна
запозичення з інших мов світу в українську здійснювалися переважно
опосередковано — через російську мову. Показником запозичень із західних
мов через посередництво російської мови є звукове і графічне оформлення
окремих входжень. Так, оскільки в російській мові немає прямого
відповідника звукові [h], що властивий ряду західноєвропейських мов,
зокрема германським (англійській, німецькій, голландській та ін.), з
яких англійська в наші дні стала основним джерелом запозичень, у ній цей
звук в основному передається через х ( пор.: рос. хит — з англ. hit,
рос. хоспис — з англ. hospice). Українська мова розрізняє [ґ] і [г].
Однак, всупереч її природним особливостям, транслітерація іншомовних
власних назв, переважно імен та прізвищ (англійських, німецьких,
голландських та ін.) у мові більшості українських ЗМІ здійснюється за
російськими зразками (пор.: Hillary — Хілларі, Backhem — Бекхем, Наmm —
Хамм), не кажучи вже про звичайні слова-запозичення на зразок hot-dog,
hat-tricked ін., які передають у мовній практиці також переважно за
законами російської фонетики, графіки й орфографії — хотдог, хет-трік.

Останнім часом, поряд із описаним вище шляхом, відкривається можливість
безпосередніх запозичень, що, безперечно, впливає і на вибір звукової та
графічної форми відповідних іншомовних слів (пор.: Бекгем, Гемм, гінді
та ін.).

Подекуди запозичення у мові сучасних ЗМІ відбивають фонетико-графічну та
правописну неусталеність, функціонуючи нерідко в двох, а іноді й більше,
варіантах: андеграунд/андерграунд «неофіційна течія (течії), напрям у
мистецтві, яка протиставляється офіційним, загальновизнаним;
нетрадиційне і не зрозуміле широкому загалові «підпільне мистецтво»;
творці і прибічники такого мистецтва», римейк/ремейк/рімейк «новий
варіант старого музичного запису, постановки, кінофільму тощо»,
рієлтор/ріелтер/ріелтор/рієлтер «агент із продажу нерухомого майна»
тощо. Це зумовлено різними шляхами й принципами засвоєння іншомовного
слова: чи йдуть при транслітерації слова з іншої мови за його вимовою,
чи за написанням, до того ж, з урахуванням правил українського
правопису. Головне завдання мовознавців — усунути таку дублетність,
зупинившись на одній із найприйнятніших для української
фонетико-графічної й орфографічної системи форм. Те саме стосується ряду
слів: вотергейт/уотергейт, Ватсон/Уатсон та ін. У цьому випадку
простежується дублетність як результат співіснування традиційної (за
російським зразком) та нової (відповідно до законів української мови)
вимови і написання. Йдеться про те, що в радянську добу (на відміну від
XIX століття) було прийнято в російській, а відповідно і в українській
мові, англійську фонему і графему w перед наступним голосним передавати
у_, пор.: Уатсон/Уатсон, Уилсон/Уілсон, Уолтер/Уолтер тощо. У сучасній
мовній практиці англійський білабіальний звук і літеру w, якою він
позначається, вже дедалі частіше в мові ЗМІ передають літерою в: Ватсон,
Вілсон, Вокер, Волт, Волл та ін.

Очевидно, в транслітерації подібних слів позначився вплив мовної
практики української діаспори Заходу. Принагідно відзначимо, що на
початку XX ст. принцип транслітерації звука англійської мови,
позначуваного літерою w був властивий і російській мові (пор. російську
транслітерацію прізвища американського президента періоду Першої
світової війни Вильсона).

Писемні джерела здебільшого враховують закони української фонетики,
графіки та орфографії в передачі слів і послуговуються формами на
зразок: дилер, брифінг, лізинг, рейтинг, харизма, компакт-диск, рієлтор,
кутюр’є, самміт, кілер та ін., які раніше передавали по-різному, а
переважно неправильно, зокрема ближче до англійської чи російської
лінгвальної системи (діллер, брифінг, лізинг, рейтинг, харизма,
компакт-диск, дістрібьютор/ дистриб’ютор, рієлтор/ріелтер, кутюр’є,
самміт, кіллер тощо). Наведені вище слова є свідченням фонетичної
«українізації» новозапозичень, входження їх в українську лексичну
систему. Однак є приклади нових запозичених слів, звуковий склад яких ще
відчутно засвідчує їх «іншомовність» — не характерне для української
мови поєднання та нагромадження приголосних, збіг голосних, зокрема
дифтонгів і трифтонгів, початкові голосні, неприйнятні для власне
національних одиниць, відсутність протетичних звуків тощо.

У другій половині 80-х — у 90-х роках минулого століття в мові ЗМІ, як
і в усій загальнонародній українській мові, продовжувався процес
морфологічної адаптації новозапозичень із різних лінгвальних систем.
Порівняно з фонетичним освоєнням, аналізований процес характеризується
більшою чіткістю, усталеністю, відсутністю дублетних лексичних одиниць.
В основному, іншомовні слова-інновації з морфологічного погляду в
українській мові як у мові-реципієнті асимілювалися відповідно до їх
особливостей у мові-джерелі і невідповідності трапляються порівняно
рідко.

У морфемному і словотворчому аспектах запозичені слова і морфеми на
українському ґрунті виявляють досить значну активність у збагаченні
відповідних національних лінгвальних підсистем. Досить значний масив
нових іншомовних слів у нашій мові став важливим підґрунтям для
продукування похідних новотворів: лізинг — лізинговий, лізингодавець,
лізингоотримувач; траст — трастовий, трастовик, натрастувати; бартер —
бартерний, бартерувати, збартерувати, бартеруватися, бартеризація;
рейтинг -рейтинговий, рейтинговість, рейтингування тощо. Причому це
стосується не лише книжних стилів, для яких названі процеси є
характернішими, а й розмовного функціонального різновиду, пор.: ксерокс
— ксерити, ксерокопіювати; «Мерседес» — мерс, мерседесівський; фермер —
фермерувати «займатися фермерством» та ін.

У мові мас-медіа спостерігається також наростання словотвірної
продуктивності низки запозичених морфем, зокрема кореневих і
афіксальних, як відео (відеоурок, відеоогляд, відеозал, відеоносій,
відеогра), аудіо (аудіозапис, аудіокурс, аудіоновинка, аудіопродукція),
Інтернет (Інтернет-кав’ярня, Інтернет-послуги, Інтернет-зал,
Інтернет-картка), -изацій- (зомбізація, бартеризація, фермеризація,
тінізація), -іст-/-ист- (нобеліст, екологіст, візажист),
-ізм-/-излі-(візіалізм, манкуртизм, харизматизм), -ман (погодоман,
лірикоман, дієтоман, титуломан), супер- (суперсучасний, суператлет, су
пер важко вик, супергра), ре- (реінвестований, реприватизація,
реінтеграція), пост- (пострадянський, посткомуністичний,
постчорнобильський), екс- (екс-Союз, екс-лідер, екс-Югославія), анти-
(антиринковий, антирухівський, антибартерний), де- (декомунізація,
деядеризація) та багато ін. Також ще одним показником належності того чи
іншого слова до запозичень є неможливість виділення в його основі двох
чи більше коренів, які звичайно легко простежуємо в питомих українських
словах.

Морфологічне освоєння нових запозичень включає в себе як один із
важливих складників граматичну адаптацію цих одиниць. Головним
показником останнього є входження іншомовного слова до певного
лексико-граматичного класу слів (частин мови) мови-реципієнта й набуття
у зв’язку з цим відповідних морфологічних і синтаксичних ознак.

Запозичена українською мовою з американського варіанта англійської мови
в останні десятиліття лексична одиниця бакс «долар США», що має
жаргонний характер і побутує переважно в розмовному вжитку та зрідка з
певною стилістичною метою і в лінгвальній практиці ЗМІ, функціонує в
формі однини. В мові-джерелі цей іменник виступає у множині (пор.: buks,
де s є показником множини), хоч має також і форму однини. Те ж саме
можна сказати і про лексеми-англіцизми спікер, ф’ючер, памперс тощо.
Серед ново запозичених іншомовних слів зустрічаємо й лексичні одиниці на
зразок капучино, біде, авіашоу, ківі, кунг-фу та ін., які є
невідмінюваними і не вкладаються в граматичні закони української мови.
На мій погляд, збільшення кількості невідмінюваних іменників-запозичень
слід розглядати як негативне явище, що поступово змінює традиційні
структурно-граматичні особливості української мови.

Важливою стороною адаптації новозапозичень є також їх семантичне
освоєння. Дехто відзначає, що семантичне освоєння запозичень — це
питання про включення їх в лексико-семантичну систему мови-реципієнта,
встановлення різноманітних зв’язків із питомими елементами словника,
включення в різноманітні ряди і ланцюги залежностей, що в різних
напрямках перетинають словниковий склад мови, про віднесення
(належність) нового слова до синонімічного ряду слів із подібним
значенням і розмежування його — смислове чи стилістичне — з іншими
елементами цього ряду; поява в ньому антонімічних опозицій на ґрунті
нової мови; посідання ним певного місця в семантичних структурах і
мікроструктурах нової мови і зміни в них, викликані його входженням.
Життя іншомовного слова пов’язане із зміщенням ієрархії значень, які
властиві цій номінативній одиниці в мові-джерелі. Потрапляючи в нові
умови формування лексико-синтаксичних полів, парадигматичних і
синтагматичних відношень, у нові словотвірні гнізда, запозичене слово
нерідко відходить від своєї первинної (зафіксованої у мові —
джерелі) семантики. Публістичність інформації, емоційно —
експресивні конотації зумовлюють семантико — стилістичну трансформацію
нового входження. На сприйнятливість і розвиток лексичної семантики
впливають національно-культурні чинники, ментальність носіїв мови, їхні
асоціативно-образні традиції, активізовані в конкретну історичну добу.
Інтенсивність уживання слів-запозичень у мові сучасних ЗМІ робить їх
своєрідними знаками доби. Передусім це стосується загальновідомих
термінів із галузі економіки, медицини, інформатики, спорту та ін, які
розширюють вузькоспеціальне значення, набувають додаткових сем і
прагмаоцінних, стилістичних конотацій.

Варто наголосити, що активізація процесів входження і функціонування
значної кількості інновацій-запозичень у мову новітніх українських ЗМІ
позначається різноаспектністю і неординарністю. Проте чітко
простежуються дві основні тенденції протилежного характеру. З одного
боку, — це включення української лексичної системи в інтернаціоналізацій
процеси, розуміння необхідності заповнення термінологічних і понятійних
лакун, а також сприйняття інтенсифікації запозичення з інших мов як
опосередкованого вияву демократизації, свободи, політики відкритості
тощо. З іншого ж, — протидія лінгвістичної і культурно-мовної свідомості
українського загалу бурхливому припливу чужомовних елементів як
патогенному чинникові впливу, що руйнує національні лінгвальні основи.

У ході функціонування і розвитку сучасної української літературної мови,
відбуватиметься поступова апробація великої кількості нових запозичень
на придатність і доречність використання, а також процеси у формування
і подальшої кодифікації значного масиву цих одиниць чи поступового
витіснення на периферію мовної системи і навіть повного зникнення
окремих елементів. Хоча не виключена можливість семантичної і
стилістичної модифікації деяких названих вище лексичних одиниць.

Основні джерела нових запозичень, їх тематичні групи варто вивчити
ґрунтовніше.

Англіцизми і американізми

Фактичний матеріал і кількісні характеристики засвідчили, що
найпотужнішим джерелом лексичних запозичень у мові ЗМІ (та й в
українській мові загалом) стала англійська мова (або, точніше, її
американський варіант) — найбільш поширена в світі мова міжнародного
спілкування та співпраці. Тому слушним видасться зауваження відомих
українських вчених у царині журналістики: «Англо-американське
домінування у глобальній комунікації можна схарактеризувати в багатьох
категоріях, але насамперед скажемо, що у XX столітті цей феномен
виявився у чотирьох площинах: англійська як світова мова, поп-культура,
комунікаційні технології та інформація» . За підрахунками, в українській
мові англіцизми й американізми становлять близько 75-80% серед всіх
нових запозичень. Варто відзначити, що порівняно з другою половиною XIX
— початком XX століття значно змінилися джерела й умови запозичування.
Адже в той період основними джерелами були французька та німецька мови,
а запозичення з англійської мови мали спорадичний характер.

Запозичення-англіцизми в мові українських мас-медіа характеризуються як
неоднорідністю походження, так і неоднаковою частотою, стилістичним і
жанровим використанням (домінують книжні одиниці й меншою мірою
зустрічаються розмовні, сленгові) та ін. Безперечно, переважна їх
більшість своїм походженням завдячує науковому стилю та
виробничо-професійному мовленню.

І що більшою мірою входить та чи інша галузь діяльності в сферу
міжнародного співробітництва, що ширші й триваліші зв’язки в цій галузі,
то відкритішою є її лексика і термінологія для сприйняття іншомовних
інновацій.

Неповнота і незбалансованість функціональної системи української
літературної мови в пострадянську добу виявляється досить відчутно, що
зумовлює наявність певних лакун у формуванні й функціонуванні її окремих
стилів та підсистем. У першу чергу це стосується наукового стилю і
зокрема однієї з його важливих підсистем — галузі обчислювальної техніки
та інформатики.

Як правило, основу кожної термінологічної системи чи підсистеми
становлять слова й терміни автохтонного походження, що входять до
наукового обігу шляхом їх дефінування. Проте у сучасній українській
термінології з обчислювальної техніки та інформатики домінують
запозичення з англійської мови (точніше, — її американського варіанта).
Такий стан зумовлений кількома причинами. Одна з головних полягає в
тому, що чим більше залучена певна сфера діяльності до міжнародного
співробітництва, тим відкритішою є ЇЇ лексика і термінологія до
проникнення іншомовних інновацій. Другим важливим чинником виступає
політика держави в аналізованій галузі. Так, відомо, що свого часу саме
в Україні вперше в колишньому СРСР було створено
електронно-обчислювальну машину і, природно, ця галузь мала б
розвиватися на власній термінологічній основі. Однак через відомі хибні
ідеологічні й політичні настанови вищого керівництва колишнього
Радянського Союзу кібернетику оголосили «буржуазною лженаукою». Лише
згодом, коли США досягнули відчутних успіхів у галузі обчислювальної
техніки та інформатики, було усвідомлено помилковість такого підходу і
нарешті визнано необхідність розвитку цієї галузі науки, на якій
ґрунтувалася науково-технічна революція у другій половині XX століття.

У наш час професійна лексика і термінологія інформатики та
обчислювальної техніки відома не лише вузьким фахівцям, які працюють у
цій галузі науки і техніки. Нині комп’ютеризація проникла у всі сфери
життя суспільства. Більше того, багато людей мають персональні
комп’ютери і засвоюють відповідну лексику й термінологію. З’являється
спеціальна література, відповідні словники, науково-популярні та
галузеві періодичні видання. Лексика і термінологія обчислювальної
техніки та інформатики стає необхідним компонентом наукового стилю
сучасної української літературної мови, широко приникає в
загальнонародне мовлення.

Слід відзначити, що на сучасному етапі в спеціалізованих, а зрідка й у
науково-популярних виданнях, у засобах масової інформації, рекламі часто
зустрічаємо чимало слів, засвоєних безпосередньо з англійської мови —
переважно без їх транслітерації.

Серед значного масиву слів і термінів інформатики та обчислювальної
техніки, які вживаються в сучасній українській мові, можна виділити такі
лексичні групи:

1. Одиниці, запозичені з англійської мови з мінімальною національною
модифікацією шляхом транскрибування, тобто з максимальним
наближенням до фонетичного, граматичного та правописного оформлення

2. Слова і терміни, запозичені з англійської мови, які зазнали значних
змін на ґрунті української мови — часткове калькування, поява властивих
нашій мові формантів, звукова і правописна субституція тощо

3. Лексичні одиниці, утворені повним калькуванням відповідних
англійських слів і термінів

Серед професійної лексики і термінології, запозиченої останнім часом,
кількісно чималу і впливову групу становлять також одиниці на позначення
нових технічних реалій і понять, зокрема різноманітних апаратів,
приладів, пристроїв, які активно входять у повсякденне життя
українського загалу, інноваційних технологій, сучасного оснащення,
інформаційного обладнання, зокрема варті уваги: ксерокс (з англ. Xerox —
торговельний знак копіювального пристрою) «різновид апарата для
множення, який використовує метод ксерографії; прилад, який робить
ксерокопії; пристрій для ксерографічного сі ісктрофотографування»;
CD-плеєр (з англ. CD — compact disk + player — програвач) «технічний
пристрій для програвання (озвучення) компакт-дисків»; аудіоплеєр (з
амер. audio — слуховий, звуковий від лат. audio — чути та англ. -player
— програвач) «компактний переносний апарат для відтворення звуку і
магнітного запису» та ін.

Радикальні перетворення в усіх державах, що постали на теренах
колишнього Радянського Союзу, зокрема і в Україні, поряд із політикою та
ідеологією, передусім стосуються економіки, фінансів та комерції, і
Нинішній час — це, з одного боку, період втрат і відходу від старих
економічних догм, банкрутство державної планової економіки, а з іншого —
появи нових професій, формування нового економічного ладу та відповідних
відносин, час формування нової економічної культури. З поступовим
переходом економіки до ринкових відносин та конкуренції, в мові
українських ЗМІ, як і в загальнонародній мові, з’явився і з’являється
значний за обсягом масив відповідної лексики та термінології
(хронологічних маркерів інтенсивних змін у суспільстві).

В останні десятиліття в Україні набули поширення англійські назви
різноманітних соціальних об’єднань, неформальних течій, угруповань та їх
представників, які на Заході були відомими й раніше: панки (з англ. punk
— розм. «недосвідчений юнак; шмаркач, молокосос») «неформальний
молодіжний рух, що виник на Заході в 70-ті pp. XX ст. і представники
якого культивують агресивне несприйняття норм моралі і громадського
життя, що має вияв у манері поведінки (грубість), одязі (як правило
чорного кольору і неохайний), аксесуарах (шпильки і т. ін.), а також у
зачісці на зразок «ірокез» у вигляді повздовжнього гребеня від лоба до
потилиці, переважно вифарбованого в яскраво червоний, зелений та ін.
пастельний колір; представники цього руху», скінхеди/скінгеди (з англ.
skin-head — бритоголовий від skin — шкіра і head- голова) «представники
молодіжного руху, що виник у Великій Британії і поширився в світі, які
поводять себе нетолерантно, а то й агресивно щодо іноземців (особливо
гастарбайтерів) і відзначаються неординарною зовнішністю: носять
черевики великого розміру, підтяжки, сережки у вусі», япі (з англ yuррі
від скороч. < young urban professional - молодий міський професіонал) "представники молодіжного руху 80-х років (переважно в СЩА), який культивує орієнтацію на професіоналізм, кар'єру і високий соціальний статус, що виражається в способі поведінки (підкреслена вихованість), одязі (строгий стиль костюма) і т. ін.", пор.: Київські скінгеди й футбольні фанати не закидали, як їхні московські аналоги, пляшками західні посольства й представництва. Цікаво, що деякі з проаналізованих вище назв мають навіть синонімічні найменування. Так, спочатку представників неформального молодіжного угруповання, які вирізнялися своєрідною зовнішністю (зачіска, шкіряний одяг із металевою фурнітурою тощо) і роз'їжджали на мотоциклах вночі галасливими компаніями, часто порушуючи правила дорожнього руху та громадського порядку, номіновано було рокерами (з англ. rocker - розм. рокер, ультрасучасний юнак у стильному шкіряному костюмі), а згодом поширилася і назва - байкери (з англ. biker - мотоцикліст від bike - мотоцикл) "члени неформальних об'єднань, які фанатично люблять мотоцикли та швидку ї іду і трюки на них, часто порушуючи правила вуличного руху та громадський спокій". ????? & и", Фулбрайт (з англ. від власної назви Fulbright) "американська програма академічних обмінів імені сенатора США Вільяма Фулбрайта". У галузі спорту на сучасному етапі так само переважає лексика і термінологія англійського походження. Майже всі аналізовані одиниці функціонують у різних мовах світу як європеїзми або й як інтернаціоналізми. Це переважно новостворені назви спортивних реалій та понять, які раніше в нашій країні не використовувались або були невідомі з тих чи інших причин. Серед аналізованих одиниць кількісно найбільшу групу становлять номінації на позначення нових видів спорту, які нині набувають поширення і в Україні: віндсерфінг, могул (з англ. mogul - грудка; горбок; камінь на лижні) "один із складників фрістайлу - швидкісний спуск на гірських лижах горбистою трасою", пауерліфтинг (з англ. power- сила, міць і lifting- піднімання) "силове триборство". Варто відзначити, що деякі види спорту були відомі й раніше (міні-футбол), але нині чомусь набули іншої нової назви - футзал (з англ. foot - ступня, нога і калька з англ. hall - зал) "футбол, у який грають у невеликому залі (як правило на гандбольному полі)". Проте слід відзначити, що, ймовірно, ці слова стали синонімами, які все ж різняться своєю семантикою. Справа в тому, що в міні-футбол грають переважно під відкритим небом, а змагання з футзалу відбуваються в закритому приміщенні (спортзалі, критому стадіоні та ін.). Також поряд із інновацією-запозиченням кікбоксер нині іноді зустрічається й ще новіше запозичення з цією ж семантикою слово файтер. Відповідно (на основі зазначених та інших одиниць) утворилися назви чюртменів: віндсерфінгіст/серфінгіст, могуліст, скейтбордист, кікбоксер, фристайліст та ін. Серед нових слів англо-американського походження необхідно виділити також назви спортивних об'єктів, снарядів, інвентаря. Інші спортивні номінації, пов'язані з аналізованою сферою, також становлять значну підгрупу: рейтинг (з англ. rating - оцінка, клас, розряд) "показник оцінки досягнень спортсмена чи команди в світовому класифікаційному списку, який визначається за результатами змагань у турнірах" (принагідно відзначимо, що цей термін поширився за аналогією і в суспільно-політичній термінології на позначення показника популярності того чи іншого політичного діяча), тай-брейк (з англ. tie-break) "надання обмеженого часу при ріпному (однаковому) рахунку в команд, гравців у деяких видах спорту", плеймейкер ( з англ. play — гра і maker - творець) "той, хто організовує гру команди; диспетчер"), фітнес-клуб (з англ. fitness і club - клуб ) "клуб, що об'єднує любителів фітнесу", фан-клуб (з англ. fan і club - клуб) "клуб, що об'єднує осіб, пристрасно відданих певній команді (переважно ігрових видів спорту)" тощо. З'явилося чимало слів, що передають інноваційні назви напрямів і стилів у сучасній музичній і танцювальній культурі, зокрема: рег-тайм (з англ rag-time -розірваний час; синкопований танцювальний ритм) "один із стилів інструментальної фортепіанної музики кінця XIX - початку XX століття, що став предтечею джазу; характеризується помірним темпом, аритмізованими фігурами басу; засновник цього стилю - Скот Джоплен", pen (з англ. гар - легкий удар; легенько бити, постукувати) "стиль у музиці - декламація, речитативне виконання віршів під ритмічну музику; танець під таку музику", рок (з англ. rock -трястися, хитатися) "рок-музика - різновид популярної музики, що виникла в 50-х роках XX ст., у якій використовуються електромузичні, ударні та інші інструменти, досить складна щодо мелодики і яка в своїх творах торкається філософських та соціальних тем", кантрі (з англ. country - сільська місцевість, провінція) "музичний стиль, основою якого є народні мелодії", степ (з англ. step -крок) "ритмічний танок; чечітка" та ін. Широко побутують у мовній практиці лексичні одиниці для найменування осіб, так чи інакше пов'язаних із мистецтвом та культурою: сейшенмен "особа, яка проводить сейшен", шоумен (з англ. showman) "організатор або той, хто веде естрадно-розважальну програму", брейкер, репер, рейвер, супермодель (з англ. supermodel) "модель, ним найбільше відповідає еталону краси, чарівності", топ-модель "супермодель; популярна, зазвичай високооплачувана манекенниця". Варто зауважити, що певна частина запозичень з англійської мови новітнього періоду стала надбанням сучасних ЗМІ (а також української мови в цілому) під керівництвом лінгвальної практики української діаспори (у мові української діаспори вони відомі давно): нуклеарний (з англ. nuclear - ядерний), масакра, презентація, хайвей/гайвей, евентуальний, екзил, імпреза, інвазія, промоція та ін. Однак з погляду культури української мови й стилістики слід наголосити, що не завжди вживання запозичень є виправданим. Нерідко в цьому зовсім немає погреби: іншомовні елементи лише обтяжують мову зайвими лексичними одиницями, заступаючи або й витісняючи з ужитку наявні в словнику іншовживані відповідники. Так, нам видається, що вживання таких ми незрозумілих іншомовних лексем, як шоп, армреслінг, сек'юриті і подібних, їй наявності повністю ідентичних українських відповідників - крамниця, рукоборство; служба безпеки, безпека - нічим не виправдано. Отже, запозичення з англійської мови (особливо з американського її варіанта) в другій половині 80-х - 90-х років XX ст. інтенсивно поповнюють словниковий склад мови мас-медіа і через останню, переважно мову реклами, молодіжних програм і періодики, гумористичні твори тощо, впливають на українську мову в цілому. Запозичення з інших європейських мов Запозичення з інших європейських мов у підстилі ЗМІ кількісно незначні (десь у межах 12-15%), що зумовлено зростанням впливу англійської мови в глобалізаційних процесах. Досить відчутний у мові сучасних мас-медіа потік запозичень і кальок російської мови. Це зумовлено, зокрема кількісною перевагою серед електронних і друкованих джерел російськомовної продукції. Останнім часом з'явилися в мові ЗМІ або потрапили туди з усного мовлення такі слова з російської лінгвальної практики, як Калашников "автомат Калашникова", бандформування, зачистка "звільнення певного регіону під злочинних або ворожих елементів; очищення, знищення чогось до останку", спецназ "загін спеціального призначення в силових структурах (у збройних силах, МВС, СБУ)" та ін., напр.: ... боротьба [за контролювання державних концернів] провадиться із застосуванням "Калашниковых " та авіабомб. Сюди належить також чимало колоквіальних, нерідко розмовно-зиижених елементів із різних сфер життя сучасної спільноти, пор.: прохідняк розм,, нерен. "той, що не має істотного значення, не привертає уваги, звичайний, посередій (про мистецький твір)", сосисковарка, ларьочник, комок "комісійний магазин, кіоск", напряг розм. "напруження, неспокійний стан (у якій-небудь сфері діяльності)", розкрутка "система спеціальних прийомів, заходів, що допомагає розрекламувати, створити імідж, зробити когось чи щось (артиста-початківця, невідомого політика; естрадний номер, альбом та ін.) популярним, відомим", розборки/розбірки, ту совка/ту сівка розм. "1) компанія, коло неформального спілкування; 2) група людей, пов'язаних спільними інтересами, компанія; неформальне угрупування; 3) ірон. збори, мітинг (людей, об'єднаних політичними, партійними, професійними та ін. інтересами)", відсидка "відбування засудженим терміну ув'язнення", джерелом яких є російська мова, пор.: ...босяків і старців нині прийнято називати пo-міліцейському "бомжами". Спостереження засвідчують, що триває негативна лінгвальна практика калькування російських лексичних одиниць українською мовою. Це стосується інновацій на зразок: доленосний (пор. рос. судьбоносный), тимчасовець (пор. рос. временщик), ляльковод (пор. рос. кукловод), галявина перен. "багатий стіл, пригощання з великою кількістю напоїв і страв (як правило, за виконану якусь певну послугу, сприяння в чомусь, допомогу)" (пор. рос. поляна), гачкотворство ('пор. рос. крючкотворство), візочник (пор. рос. колясочник), відстібнути (пор. рос. отстегнуть), відморозок (пор. рос. отморозок) та ін. Деякі із зафіксованих нових запозичень не суперечать структурним особливостям української мови. Так, останнім часом набули узуального «принтеру слова гласність, Калашников, бандформування, розмитнити та ін. Проте в сучасній мовній практиці відзначаємо активний пошук власне українських новотворів. Так, замість російської негативно стилістично маркованої інновації беспредел у мові сучасних українських ЗМІ починає побутувати питомий словотвірний неологізм безгранна "крайня межа (беззаконня, безладу, свавілля, вседозволеність і самоуправство". Хоч паралельно з ним функціонує також як синонім відроджене власне українське слово безмір і дещо модифікованою семантикою. Жаргонний росіянізм заколебать/заколебати заступив власне національний дериват теж зниженорозмовного характеру забембати, пор.: Ти можеш кого завгодно забембати. довести до інфаркту. Цікаво, що нове переносне значення, зокрема метафора, слова розпакувати (пор.: футболіст розпакував ворота суперників) виникло не на основі російського слова распечатать, а саме українського. Ще однією ілюстрацією може бути заміна активно вживаного в радянські часи російського словосполучення-кальки чорний ящик власне українським новотвором самописець, напр.: Коли розбився український літак у Греції, то тоді наш рятувальний загін кинули туди для рятування людей, пошуку самописців. Засвідчено, що цей дериват останнім часом у мові мас-медіа функціонує інтенсивніше, проте, чи стане він узуальним, виявиться згодом. Активізація традиційних для України безпосередніх контактів і взаємозв'язків із країнами й народами Європи, перерваних у попередні десятиліття, сприяла інтенсивному запозиченню й подальшому освоєнню значної кількості слів із цих мов. Причому серед останніх переважно домінували лексичні та семантичні європеїзми, ширше - інтернаціоналізми. Досить важливим джерелом етранжизмів на нинішньому етапі розвитку української мови, зокрема за посередництвом підстилю мови ЗМІ, залишаються лексичні одиниці французького походження. Найчастіше спостерігаємо таке явище, як входження до мовного обігу слова-назви разом із запозиченою реалією чи поняттям. Загальновизнано, що Франція була й залишається законодавцем модного одягу, вміння його добирати, дбати про свою зовнішність, чарівність, ;і тому не випадково, що саме ця тематична група слів представлена в сучасній українській мові дещо ширше. "Запозичення з французької мови для пересічного мовця майже завжди пов'язані зі сферою моди, чогось витонченого, вишуканого, елегантного" . Так, нині в Україні досить активно функціонують номінації на зразок: от-кутюр (з франц. haute couture -високе пошиття) "висока мода", прет-а-порте (з франц. prel-a-porter) "готовий якісний і надійний одяг; ужиткова мода", кутюр 'є (з франц. couturier - кравець) "модельєр одягу найвищої класифікації; модельєр (як правило, висококваліфікований і авторитетний), який розробляє і створює високохудожні авторські колекції одягу, визначає стиль у моді" та ін. А також такі, як: віз аж "мистецтво косметичного й живописного догляду за обличчям, що полягає також у доборі до нього відповідної зачіски, макіяжу, аксесуарів", макіяж (з франц. maquillage - гримування) "мистецтво гримування; накладання гриму для підсилення виразності обличчя, приховування його вад тощо; спосіб нанесення гриму; техніка роботи з обличчям і доведення його до певної норми використовуючи відповідні косметичні засоби та ін.", шарм (з франц. charme) "чарівність, привабливість, вишуканість", бутик (з франц. boutique - крамничка, магазинчик, майстерня) "невеликий сучасний магазин особливо елегантного, модного, але дорогого одягу, взуття, парфумів тощо" та ін. Ще одну тематичну групу сучасних запозичень із французької мови становлять назви приладів, пристроїв, а також пов'язаних із ними певних систем технічного забезпечення тощо. Сюди, зокрема, можна віднести такі лексичні одиниці, як декодер (з франц. decodeur) "прилад для дешифрування цифрових кодованих даних; дешифратор (в обчислювальній техніці)". Наступна семантична група об'єднує в своєму складі слова і терміни на позначення суспільно-політичних понять і реалій: мондіалізм (від франц. mondial - світовий, всесвітній, глобальний) "1) своєрідний світогляд, уявлення, що розглядає все населення Землі як єдину популяцію без урахування етнічних ознак та особливостей; 2) суспільно-політичний рух у ряді країн, який поставив своїм завданням досягнення геополітичного контролю над процесами розвитку світового співтовариства внаслідок створення всесвітнього уряду. Певну кількість слів українською мовою було засвоєно із німецької мови. Так, останнім часом лексична підсистема, що об'єднує спортивну лексику й термінологію, поповнилася такими етранжизмами, як бундесліга (з нім. Bundesliga - Федеральна ліга) "національна, тобто найвища, ліга (в футболі та інших ігрових видах спорту)", оберліга (з нім. Oberliga) "вища ліга (в футболі та інших ігрових видах- спорту) Німеччини", бундестім (з нім. Bundesteam) "національна команда (в ігрових видах спорту)", бундесмашина (з нім. Bundesmaschin) перен. "мобільна і згуртована збірна команда з футболу Німеччини" тощо, пор.: ... грав у Бремені, справедливо вважаючись одним із найкваліфікованіших стоперів бундесліги; 20 січня кияни проведуть контрольний матч з одним із лідерів оберліги...; Хвалена бундесмашина дала збій, який, певна річ, позначиться на її іміджі. З італійської мови прийшли в українську через лінгвальну практику мас-медіа слова з царини харчування, переважно на означення їжі та напоїв спагеті (з італ. spaghetto — тонка мотузка, шпагат від spago — мотузка) "довгі і без порожнини всередині італійські макарони", піца (pizza - вид сиру) "і популярний італійський хлібний виріб у вигляді перепічки або коржа із запеченими па ньому шматочками м'яса, ковбаси, риби, сиру, грибів тощо під соусом", піцерія (pizzeria) "закусочна, в якій готують та подають піцу", туті-фруті (tutti-frutti від tutti - все і frutti - плоди, фрукти) "солодощі для дітей, що готуються із згущеного фруктового мармеладу, відливанням у фігурних формах", капучино (з італ. сарuссіnо - капуцинський чернець, темно-коричневий колір) "міцна кава з молоком", експрес (з італ. espresso - яскраво виражений, категоричний; терміновий, швидкий) "чорна кава" тощо, пор.: Відомо, що італійці - найпристрасніші в світі поїдачі спагеті та інших макаронних виробів..; Італійський режисер... знайшов ... виконавицю головної ролі для свого нового фільму —в неапольській піцерії; Ти народився, щоб готувати капучино!; Повертаючись зі служби, середньостатистичний італієць обов'язково завітає в кафе, аби випити "експреса" й обговорити останні футбольні новини, а середньостатистична італійка випиває в цей час в компанії подружок за сусіднім столиком чашечку "капучино " . Переважна більшість інтернаціоналізмів, що за своїм творенням, і входженням, складниками ніби алогічні, виникла і на базі давньогрецької мови. Слід відзначити, що чимало грецизмів відомі здавна, проте саме в новітню добу, а в деяких європейських мовах і трохи раніше, вони стали використовуватись як твірні основи або морфеми для продукування інноваційних лексем, зокрема таких, як біополітика (з д-грец. bios - життя і politukas - державна діяльність) "теоретична концепція в зарубіжній політології, яка розглядає політичні та соціальні стосунки в суспільстві, міжнародні відносини і причини різновидів конфліктів крізь призму біологічних чинників і вроджених психологічних якостей окремих людей, етнічних груп". Українська мовна практика поповнилася через підстиль мас-медіа поодинокими новими запозиченнями з інших європейських мов, зокрема словами-вкрапленнями на зразок - омбудсмен (з шведської ombudsman - представник чиїх-небудь інтересів від ombudo - представник) -"у ряді країн - спеціальна посадова особа в парламенті, яка стежить за законністю дій державних органів та дотриманням прав громадян; у Верховній Раді України - уповноважений з прав людини"; скансен (з шведської skansen) "етнографічний музей під відкритим небом"; прим'єро (з іспан. premiero - перший) "перша, тобто найвища ліга чемпіонату Іспанії з футболу", макарена (з іспан. macarena -свята) "іспанська пісня, під яку танцює іспаномовне населення світу; запальний танок" бацька (з білоруської батько) ірон. "правитель, який нібито дбає і піклується про свій народ; диктатор" та ін., напр.: ... 11 лютого відбувся перший тур виборів українського омбудсмена ...; У віддалених селах [Полісся] подекуди можна зустріти навіть напівкурні хати (кілька експонатів перевезено до київського скажену); "Слов'янський базар" відкрили сам "батька" і Юрій Лужков... Сам білоруський "батька" прилетів до Вітебська на вертольоті. Новітні лексичні запозичення з європейських мов відбивають активізацію міждержавних, міжкультурних зв'язків, проникнення понять і реалій в український соціум, тенденцію до європеїзації політики, техніки, культури. Запозичення з неєвропейських мов Серед досить значного за обсягом масиву запозиченої лексики в підстилі мас-медіа нові входження, джерелом яких є неєвропейські мови, становлять порівняно невеликий відсоток (як свідчать кількісні дані, десь близько 6-8%). Такі лексичні одиниці потрапляють у мову ЗМІ здебільшого з вузькопрофесійних сфер. Поширення їх у загальновживаній мові залежить від інтенсивності використання цих назв у публіцистиці. Вони є переконливим свідченням відкритого діалогу українців із народами інших континентів, взаємного зацікавлення політичним, економічним, науково-технічним, спортивним, культурним та ін. життям. Серед нових запозичень переважають лексичні одиниці зі східних і семітських мов. Помітно зросла тематична група назв різноманітних єдиноборств, що стали модними і почали активно культивуватися та практикуватися в Україні. Активізувалися також запозичені інновації і царини культури та мистецтва. Значна кількість новозапозичень із неєвропейських мов пов'язана і з конфесійною сферою. Серед аналізованого масиву нових іншомовних слів, які найбільш інтенсивно засвоювалися як мовою сучасних українських ЗМІ, так і загальномовною практикою, важливе місце посідають запозичення з японської мови. Відзначаємо серед тематичних груп спортивні етранжизми - переважно на позначення різних орієнтальних єдиноборств. Відомо, що саме Японія є родоначальником багатьох із них, оскільки вони там зародилися і вдосконалювалися протягом тривалого часу. В останні роки, коли Україна почала інтегруватися у світову спільноту, інтенсивніше налагоджувати контакти не лише з близькими сусідами, а й віддаленими державами, названі види спорту та етранжизми на їх позначення стали й надбанням української мови. Зокрема в мові новітньої публіцистики засвідчено такі з них, як айкідо (буквально ай - зустріч, кі - дух, до - майстерність, мистецтво - від первинного значення до — шлях, дорога) "вид східного єдиноборства, що ґрунтується на оборонній тактиці недопущення нападу", сумо (дослівно су - противник і мо- боротьба) "один із найпопулярніших видів японської національної боротьби; у сутичках перемагає той, хто змусить противника торкнутися підлоги будь-якою частиною тіла (при цьому використовуються різноманітні кидки, підніжки, підсічки); перемагає зазвичай борець із великою масою тіла", кіокушинкай-карате (буквально кіоку - досягати, шин - істина, кай - асоціація, школа, кара - порожній, голий, те - руки) "одна з шкіл карате, започаткована японським спортсменом Оямою в середині XX століття; різновид східних єдиноборств", нунчаки (з япон. нунчаку - вид зброї) "один із різновидів холодної зброї у східних єдиноборствах, передусім у карате: два короткі дубці, з'єднані сталевим ланцюжком або міцною мотузкою", сенсей (буквально сен - раніше, сей - народитися) "вчитель, наставник (у східних єдиноборствах); той, хто навчає, передає знання; тренер", дан (буквально дан - сходинка) "ранг, ступінь досконалості в оволодінні мистецтвом бою в східних єдиноборствах" та ін., пор.: Десять місяців тому він завдав смертельних ножових поранень своєму тренерові з айкідо. Крім номінацій, пов'язаних з орієнтальною боротьбою, в мовній практиці новітніх українських мас-медіа активно вживаються слова на означення й інших видів спорту, як-от: кендо (буквально кен ~ меч і до - майстерність, мистецтво) "мистецтво володіння мечем; бій на бамбукових мечах", кюдо (буквально кю - лук і до - майстерність, мистецтво) "змагання зі стрільби з лука", го (буквально го - шашечка) "гра спеціальними чорними та білими фішками (камінцями) на квадратній дошці, розкресленій вертикальними та горизонтальними лініями" тощо. Наступну тематичну групу формує нова лексика на означення понять, явищ і реалій культури та мистецтва. Сюди можна віднести такі слова, як: орігамі (від орі - складати, згинати і гамі - папір) "мистецтво виготовлення художніх виробів із паперу внаслідок складання, згортання його в різних напрямах; художній виріб, виготовлений таким чином", караоке (буквально кара - пустий, порожній і оке - оркестр) "виконання популярних пісень у домашніх умовах, а також у барах, ресторанах під спеціально записаний для цього «акомпанемент музичних автоматів», бонсай (буквально - дерево, що росте на таці) "японське мистецтво вирощування карликових дерев (і самі дерева) в горщиках унаслідок обмеження їхнього росту (при зберіганні всіх особливостей і пропорції)" та ін. Невелику групу становлять запозичення з японської мови, що передають конфесійні номінації: дзен/дзен-буддизм (з япон. дзен - стан нірвани від санскрит. дж'яна - медитація; зосередження, споглядання і буддизм) "школа буддизму, що поширилася в Японії в ХН-ХШ ст., а нині одна з найбільш впливових буддистських шкіл на Далекому Сході (Китай, Корея, Японія, В'єтнам); різновид буддизму, який своєрідно тлумачить питання про співвідношення земного і божественного світу, стверджуючи, що вони перебувають у нерозривній єдності між собою", коали (буквально - філософські загадки, відгадавши які можна осягти суть буття) "питання-загадки, головоломки, розв'язання яких неможливе за допомогою раціональної логіки і які, на думку наставників дзен-буддизму, сприяють досягненню "тимчасового просвітлення", "раптового осягнення змісту буття"; канонічні зібрання ("Хекіганроку" і "Мумонкан")", саторі (буквально - просвітлення) "різновид трансу в буддизмі; стан просвітлення, до якого прагнуть адепти за допомогою медитацій, аскетизму та ін. елементів своєї психотехніки; різновид трансу; прибічники дзен-буддизму вважають саторі містичним єднанням з універсумом і вважають, що воно досягається не поступово, а за допомогою миттєвого осяяння, для чого найкращими засобами медитації коани" тощо. Поза тематичними групами залишаються кілька слів, зокрема ніндзя (буквально - вивідувач, лазутчик) "у середньовічній Японії народні месники, що протистояли озброєним самураям і розробили й оволоділи системою рукопашного бою, мали навички раптового нападу, безшумного пересування, маскування та ін.; японський розвідник і диверсант; надзвичайно натренована і загартована людина, покликана виконувати особливо складні спеціальні завдання й операції", якудза (буквально - погань, хуліган) "самурайська мафія; один з її представників", саке (буквально - горілка) "традиційний японський алкогольний напій із рису міцністю 15-18 градусів, який уживають переважно підігрітим", гета ( буквально ге - нижній і та - в'юк, сідло ) „ вид національного японського взуття - дерев'яні сандалі у вигляді лавочок, що утримуються на ногах ремінцями", тамагочі { буквально тамаго - яйце і чі - пестливо-зменшувальний афікс ) „ дитяча іграшка" та ін. Із китайсько ї мови останнім часом у мові української публіцистики вживаються лексичні запозичення на позначення єдиноборств: кунг-фу/кунгфу (буквально кунг - стиль, заняття і фу - кулак) "система вправ китайської оздоровчої гімнастики і спортивної боротьби; різновид способу самозахисту без зброї, що ґрунтується на різких ударах ногою чи рукою по больових точках противника", у-шу/ушу (буквально у - військовий, бойовий, фехтувальний і шу - майстерність) "комплекс традиційних китайських військових мистецтв, які мають у своїй основі філософські, етичні та психофізичні аспекти удосконалення особистості; система вправ для загартування тіла й духу", шаолінь (від назви монастиря Шаолінь від шао - молодий і лінь - ліс) "один із стилів ушу" тощо. Порівняно невеликий за обсягом шар лексики в мові українських мас-медіа останніх десятиліть становлять запозичення із санскриту в зв'язку з проникненням в Україну окремих відгалужень індуїзму та буддизму. Це переважно давні слова конфесійного вжитку, що стосуються нетрадиційних для українців вірувань та явищ і з'явилися в мові підстилю ЗМІ зовсім недавно. Серед них досить відомими стали такі лексичні одиниці, як гуру (буквально - духовний наставник, учитель) "у буддизмі - духовний наставник, учитель житейської мудрості (спочатку керівник релігійної общини сикхів у Пенджабі (Індія)", тантра (буквально - істина) "релігійне вчення в індуїзмі і буддизмі про різноманітні енергії Всесвіту, а також про спроби керувати та оперувати ними (культовий обряд за допомогою медитацій, спеціальної сексуальної техніки, ритуалів)", кришнаїзм (від санскр. Кришна - чорний, темний, Верховний) "секта в індуїзмі, яка вшановує Кришну як верховне божество, вважаючи його одним із втілень Вішну". До таких інновацій також належать ашрам/ашрама (дослівно - духовна обитель, монастир)"кожен із чотирьох періодів духовного життя арія, (вивчення Вед - учень, родинне життя — домогосподар, пустельництво - лісовий відлюдник, аскетизм - бродячий аскет; також усамітнення, оселя пустельника", чакри (буквально — колесо) "у східній (йогівській) теорії парапсихології сім зон, які є енергетичними центрами людського тіла, конденсаторами психічної енергії, "життєвої енергії", "життєвої сили", агні-йога (огні - вогонь і йога) "в індуїзмі - вчення про першооснови та засади буття, будову макро- і мікрокосмосу, а також про цілі і завдання людства в процесі творчої еволюції Всесвіту", прана (зі санскр. - дихання, життєві сили) "у йозі: найтонша субстанція світової енергії, що існує в зовнішньому середовищі (сонячному випромінюванні, повітрі, воді і їжі) і яку поглинає людина; мистецтво керувати рухом десяти повітряних потоків у тілі за допомогою дихальних вправ так, щоб будь-яка їхня дія сприяла духовному поступові". До запозичень з останніх десятиліть XX ст. належить частина слів з арабської мови, що з'явилися в мові мас-медіа у зв'язку з висвітленням подій у мусульманському, насамперед арабському світі (війна в Афганістані, революція в Ірані, боротьба палестинців за утвердження своєї держави і національну та соціальну справедливість, терористичні акти послідовників бен Ладена та ін.). Так, стали відомими лексичні одиниці, на зразок: моджахед/моджахід/ муджахед/муджахід/муджагід (з араб. - буквально - справедливий, ревнитель) "(борець за віру, за незалежність батьківщини; особа, яка бере участь у соціальних, національно-визвольних, релігійних рухах і війнах (в мусульманських країнах)", Хесболлах/Хезбалла (з араб, буквально "партія Аллаха» від хезб - партія і Аллах) "релігійно-політична організація в кількох арабських країнах Близького Сходу, яка об'єднує головно шиїтів (з центром у Лівані)". Засвідчено також окремі інновації-запозичення з інших - маловідомих мов світу. Так, із тибетських мов в останні десятиліття засвоєно лексичні одиниці - єті "снігова людина; назва міфологічної людиноподібної істоти, яка нібито живе в горах Тибету", Шамбала "у буддизмі - назва священної країни, схованої в горах Тибету, де живуть вищі істоти, які володіють сакральними знаннями про всесвіт". Нещодавно в мові ЗМІ стало відомим слово з малайської мови батик у значенні "1) техніка розпису, коли малюнок наносять тонким шаром воску і тканину опускають у фарбувальний розчин, який не забарвлює покриті воском ділянки; 2) багатобарвна тканина, оздоблена за допомогою цієї техніки". На кількості та різноманітності сучасних запозичень із неєвропейських мов позначається розширення зв'язків незалежної України з державами Сходу. Подекуди структурна віддаленість мов спричиняється до поширення графічних варіантів нових запозичених слів. Висновок Мова ЗМІ завжди була й залишається сферою акліматизації запозичень як одного з найголовніших джерел збагачення й оновлення лексичної системи сучасної української мови. Кількість нових іншомовних слів, які увійшли в ужиток і засвоєні українською літературною мовою в другій половині 80-х - 90-х роках XX століття, досить значна (понад 2000 одиниць, що становить 33,3%). Інтенсивний приплив і функціонування, а також порівняно швидке засвоєння неологічних лексико-семантичних входжень - одне з характерних явищ зазначеного періоду, що зумовлюється й визначається багатьма чинниками як позалінгвального, так і внутрішньолінгвального характеру. На ці процеси здійснюють вплив насамперед соціально-політичні демократичні перетворення, лібералізація, відкритість сучасного суспільства для міжнародних зв'язків, зокрема наявність більш тісних суспільно-політичних, соціально-економічних, науково-технічних, культурних, спортивних та ін. контактів між народами носіями мов. Істотну роль відіграли також суспільна мода і лінгвальні та естетичні смаки, зокрема намагання мовців використати слова, яким властиве конотативне значення, неординарність, вишуканість, новизна. Останнє притаманне в основному мовленню молодшого покоління українців, що й засвідчили молодіжні часописи та програми на радіо і телебаченні. Певний вплив також мала лінгвальна практика західної української діаспори. Серед внутрішньомовних причин головною виступає цілеспрямована тенденція до удосконалення існуючої лінгвальної системи, необхідність збереження мови в стані комунікативної придатності. З-поміж них важливе місце займає "номінативна безвихідь", потреба заповнення мовних лакун - поповненням певних тематичних груп, а то й створення їх у мові-реципієнті в певний історичний момент (наприклад, назви із царини інформатики та обчислювальної техніки), чи окремих слів на означення нових реалій, понять, явищ, тобто розширення засобів номінації та комунікації. Дієвою причиною, що пов'язана з попередньою, є входження іншомовних слів у мову через брак відповідних лексем, позбавлених будь-яких багатозначностей в українській мові, переважно в царині науково-технічної, економічної термінології. Прагнення до економії мовних засобів зумовило появу і засвоєння значної кількості містких етранжизмів. У зазначену добу як у загальновживаній, так і в мові мас-медіа активно діяла тенденція до чіткої диференціації запозичених одиниць (за семантикою та сферами вживання) щодо їх семантики, стильового та стилістичного, почасти навіть жанрового функціонування. Домінують нові запозичення інтернаціонального характеру переважно з європейських мов, а серед них інтенсифікація входження в мову мас-медіа (та й в українську лексичну систему в цілому) одиниць із англійської мови, зокрема її американського варіанта, які становлять близько 75-80-ти відсотків усіх етранжизмів. Незважаючи на посилення в новітній публіцистиці й в українській мові в цілому тенденції до усунення і заміни раніше запозичених слів і кальок з російської мови пуризмами, питомими новотворами й іншими етранжизмами, засвоєння з російської мови проникали ще досить інтенсивно. Донедавна запозичення з інших мов світу в українську здійснювалися переважно опосередковано - через російську мову, а нині цей процес дедалі більше відбувається безпосередньо. Лексико-семантичні запозичення з інших мов Заходу, а особливо неєвропейських (азійських), були незначними і мали обмежений характер. Процеси адаптації, освоєння й унормування та кодифікації нових запозичень відбувалися нерівно і ще далекі до завершення. Найінтенсивніше освоювалися і входили до української літературної мови нові етранжизми європейського та інтернаціонального характеру, збагачуючи її лексичну систему, а особливо термінологічні підсистеми, зокрема суспільно-політичну, соціально-економічну, науково-технічну, спортивну, культури та мистецтва та ін. Варто відзначити, що великий масив цих одиниць, завдяки активному функціонуванню в мові ЗМІ, особливо в рекламі, поступово переходить із вузькоспеціальної сфери в загальновживану і літературну мову. Ці та інші процеси сприяли також збагаченню синонімічних рядів української мови. Проте значна кількість запозичень-інновацій ще не освоєна українською лексичною системою. Цей процес триває. Переконливим свідченням цього слугує синонімічна дублетність нового етранжизма і питомого українського і слова чи новотвору, а також варіантність, зокрема фонетична, графічна й орфографічна, зрідка словотвірна і граматична серед аналізованих одиниць, що є теж переконливим показником їх новизни. Варто зауважити, що не всі запозичення є виправданими з погляду культури української мови. Нерідко в їх уживанні зовсім немає потреби, вони лише ускладнюють комунікацію, тому що заступають наявні в словнику загальновживані відповідники. Тому журналістам, редакторам, дописувачам слід критичніше та уважніше ставитися до ряду іншомовних інновацій, що не відповідають фонетичній, граматичній, стилістичній та ін. підсистемам української мови, переобтяжують, вульгаризують і розхитують усю структурну систему національної мови. В цілому активізація процесу запозичень була пов'язана також із загальним процесом європеїзації та інтернаціоналізації лексичного складу багатьох мов. Використана література Українське мовознавство.- К: Вища школа, 1978.- 144с. Кочерган Михайло Петрович Загальне мовознавство.- К.: Академія, 1999.- 288с. Кочерган, Михайло Петрович Загальне мовознавство: Підручник.- К.: Академія, 2003.- 464с.- (Альма-матер).- 27.00 Сімович Василь Українське мовознавство: Розвідки й статті.- Оттава: Universitet of Ottawa Press, 1981.- 451c. Другий Міжнародний Конгрес Україністів: Львів, 22-28 серпня 1993р.: Мовознавство..- Львів: , 1993.- 281с. Нова філологія. №1(9)..- Запоріжжя: ЗДУ, 2000.- 403с. Іноземна філологія.- Львів: ЛДУ ім. І.Франка, 2004.- 400с. Нова філологія. №2(17)/ Гол.ред. Науменко А.М.- Запоріжжя: ЗДУ, 2003.- 316с.- 7.92 Нова філологія. №1(10)/ Ред. Науменко А.М.- Запоріжжя: ЗДУ, 2001.- 400с. Новітня філологія.- Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П.Могили, 2005.- 328с. Studia Methodologica. Вип.4. Філософія.Філологія.- Тернопіль, 1998.- 160с. Іноземна філологія: Український науковий збірник.Вип.ІІІ..- Львів: ЛДУ ім. І.Франка, 1999.- 324с. Вісник Прикарпатського університету. Сер.:Філологія.- Івано-Франківськ: Плай, 1999.- 204с. Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. Сер.: Філологія.- Харків: Константа, 2000.- 320с. Вимоги до державної атестації випускників (напрям підготовки 0305-філологія).- Запоріжжя: ЗДУ, 2004.- 51с. Іноземна філологія: Міжвідомчий науковий збірник. Вип.110/ Відп.ред.К.Я.Кусько.- Львів: Світ, 1997.- 216с. Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.Сер.:Іноземна філологія.- К.: Вид. центр "Київський університет", 2000.- 80с. Вісник Харківського національного університету. №520/ Ред. Безхутрий Ю.М.- Харків: ХНУ, 2001.- 504с.- (Філологія; Вип. 33. Філологічні аспекти дослідження дискурса).- 6.00 Навчальний посібник з курсу "Історія французької мови" (кваліфікаційний рівень "бакалавр", напрям підготовки: філологія).- Запоріжжя: ЗНУ, 2006.- Навчальний посібник з курсу "Історія французької мови" (кваліфікаційний рівень "бакалавр", напрям підготовки: філологія).- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 89с.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *