Реферат на тему:
Повідомлення, доповідь, промова як способи ділового спілкування
1. Роль повідомлення у процесі обміну інформацією
Повідомлення – це спосіб спілкування, який використовується для обміну
інформацією.
У процесі передавання інформації координуються дії окремої особи або
групи людей з діями інших осіб. Факт обміну інформацією не гарантує
ефективності спілкування людей, які беруть участь в ньому. Її можна
досягти, якщо учасники спілкування відзначаються культурою передавання
повідомлень. Саме той, хто відправляє інформацію, вирішує, яку ідею чи
які дані зробити предметом обміну. Щоб цей процес був продуктивним, на
обдумування потрібно витратити певний час. До того ж слід осмислити як
ідею, так і сприйняття її людьми.
Під час обміну інформацією можуть виникнути певні труднощі, якщо невдало
обрано канали, засоби й способи зв’язку. Так, інколи краще сприймається
усне повідомлення, а часом – письмове. У відповідальних ситуаціях бажано
використовувати одночасно кілька засобів зв’язку. Той, хто приймає
повідомлення, має його декодувати, перевести інформацію у свої думки.
Якщо в нього система значень повністю збігається із системою значень
слів того, хто відправив повідомлення, можна вважати, що обмін
інформацією відбувся.
2. Особливості виголошування ділової доповіді
Ділова доповідь – прилюдний виступ, що використовується для викладу
певних питань обов’язково з висновками і пропозиціями. Вона містить
значний обсяг інформації і розрахована на обізнаних слухачів.
Опрацювавши фактичний матеріал, доповідач знайомить аудиторію з
назрілими у певній галузі проблемами і визначає практичну мету. Основним
у діловій доповіді є глибокий аналіз стану справ у фірмі, банку, на
підприємстві, в установі, організації. Для цього треба володіти фактами,
використовувати у виступі приклади, ілюстрації. Слід керуватися для
переконання висловами на зразок необхідно відзначити, треба пам’ятати,
варто наголосити тощо. У заключній частині доповіді обґрунтовуються
шляхи й способи практичного розв’язання проблем, розкриваються
перспективи подальшої роботи, визначаються завдання на майбутнє.
Оскільки ділова доповідь включає значний матеріал, то вона найчастіше
заздалегідь друкується і роздається учасникам зібрання. Особливістю
ділової доповіді є те, що вона може обговорюватися, зазнавати критики,
доповнюватися новими положеннями.
? ?
?учасників після доповідей. Виступ після доповіді являє собою коротке,
фрагментарне виголошення інформації стосовно розглянутої у доповіді
проблеми. Промовець відзначає переважно кілька питань, висвітлених у
доповіді, й оформляє свій виступ здебільшого як набір реплік. Для такого
виступу характерні полемічність, лаконізм, критичне спрямування. Він не
має самостійного значення і стає зрозумілим лише у зв’язку з проблемою,
що обговорюється. Проте в такому короткому виступі досвідчений промовець
зуміє показати глибину професійної думки, мовну майстерність і повагу до
зібрання.
3. Місце промови у діловому спілкуванні
Промова – прилюдний виступ, що виголошується перед аудиторією з якоїсь
нагоди, з приводу якоїсь події. Оратор, виступаючи перед слухачами,
завжди повинен проголошувати щось вагоме і, по можливості, нове.
Виступ має бути актуальним, змістовним. Тільки за таких умов його
слухатимуть. Тому промова потребує попередньої підготовки, і чим вона
ґрунтовніша, тим вагоміше й переконливіше виглядатиме виклад. “Промова
повинна виростати й розвиватися із знання речей: якщо оратор не проник у
речі, не пізнав їх, мова його беззмістовна…” – відзначав Ціцерон.
Промова характеризується певними особливостями виголошування. Вона
повинна звучати чітко, виразно. Голос промовця може посилюватися,
підвищуватися або, навпаки, послаблюватися, понижуватися. Оратор не
просто говорить, а ніби посилає фразу слухачам, орієнтуючись на найбільш
віддалених. Сила впливу промови зростає, якщо у ній наявний ритм. Це
досягається витримуванням рівномірно розміщених пауз протягом усього
виступу. У промовах використовуються логічні, психологічні, фізіологічні
паузи. Темп промови тим повільніший, чим більше слухачів. Вибір мовної
манери залежить від ситуації мовлення, характеру, емоційного змісту
промови.
Рекомендована література
Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів, 1990.
Ботвина Н.В. Міжнародні культурні традиції: мова та етика ділов.
комунікації. – К., 2002.
Коваль А.П. Ділове спілкування. – К., 1992. – С.
Корніяка О. М. Мистецтво гречності: Чи вміємо ми себе поводити? – К.,
1995.
Культура української мови / За ред. В.М.Русанівського. – К., 1990.
Палеха Ю.І. Ділова етика. – К., 2000.
Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування. – Львів, 2001.
Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика спілкування. – К., 2002.
Шеломенцев В.М. Етикет і сучасна культура спілкування. – К., 2003.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
