.

Моделі породження нового значення в когнітивних метафорах (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
188 2728
Скачать документ

Моделі породження нового значення в когнітивних метафорах

Вивчення метафори в сучасній науці швидко розширюється, охоплюючи різні
галузі знань – філософію, логіку, психологію, психоаналіз, герменевтику,
літературну критику, семіотику тощо. Причиною широкого інтересу до
метафори з боку теорії пізнання, логіки, когнітивної психології та
мовознавства є зростання актуальності проблеми розуміння. Ця
проблематика пов’язана в сучасних лінгво-філософських, психологічних та
лінгвістичних дослідженнях передусім з тим, що “активна” (або
комунікативна) граматика оперує не тільки мовцем, а ще й слухачем як
адресатом і потенційним адресантом тексту, готовим вступити до діалогу
за умови розуміння повідомлення на основі знання даного коду,
кумулятивної функції словесних знаків та інших мовних конструкцій, а
також фонового знання про світ. На основі перших розгадується підтекст
повідомлення, а друге подає відомості про позатекстову інформацію. Для
дослідження феномену розуміння цього метафора – невичерпне джерело, що
за самою своєю природою свідчить про те, як з’ясовується навіть
ненаукова логічно і лінгвістично нерегулярна структура. Механізми
метафоризації можуть служити своєрідним полігоном, на якому випробується
така когнітивна діяльність людини, що базується на її здатності
розгадувати та розуміти мовні вислови.

Як відомо, когнітивна метафора базується на зсуві сполучуваності, будучи
джерелом полісемії, тобто на переносі значення. Слід відмітити, що
результатом когнітивної метафори є генералізуюча метафора як закріплення
підсумків розвитку полісемії. Це дозволяє серед когнітивних метафор
відмітити найбільший за чисельністю розряд мертвих метафор, які
утворилися за такою схемою: “головне значення її опорного слова +
другорядне значення підпорядкованого слова”.

Мета нашої роботи – визначити моделі породження нового значення в
когнітивних метафорах на матеріалі української, російської та
англійської мов.

Отже, визначимо спочатку ті моделі, де головне слово словосполучення
вживається в прямому значенні, а підпорядковане ньому – у переносному:

1. Структурно – семантична модель “іменник із прямим значенням
сигніфікативного типу + прикметник”. Напр., метафоричне словосполучення
споріднені мови.

Слово мова багатозначне. Воно має такі лексичні значення:

“1. Здатність людини говорити, висловлювати свої думки. 2. Сукупність
довільно відтворювати загальноприйнятих у межах даного суспільства
звукових знаків для об’єктивно існуючих явищ і понять, а також
загальноприйнятих правил їх комбінування у процесі вираження думок;
мовлення, говорення. 3. Мовлення, властиве кому-небудь; манера говорити.
4. Те, що говорять, чиї-небудь слова, вислови; розмова, бесіда, балачка.
5. Публічний виступ на яку-небудь тему; промова. 6. перен. Те, що
виражає собою яку-небудь думку, що може бути засобом спілкування”
[10, 768].

Слово споріднений визначається як:

“1. Пов’язаний спільністю походження. 2. перен. Близький, схожий за
своїми якостями, ознаками і т. ін. // Відповідний кому-, чому-небудь,
співзвучний з ним” [10, 574].

Спираючись на систему лексичних значень слова мова, можна визначити, що
це слово сигніфікативного типу. Воно тяжіє до абстрактності в
значеннєвому аспекті й до формалізації в однині. Проте в цьому
словосполученні найбільш доцільним є вживання в множині, що надає даному
ЛСВ термінологічного характеру згідно із тенденцією позначати в множині
сорти, види, типи тощо.

Прикметник споріднений – сигніфікативний за своєю лексико-граматичною
сутністю, тобто це ознакове слово.

Метафора виникає на основі ознакової спільності цих двох слів при їх
прямому вживанні при відсутності референтної спільності. Такого ж типу
метафора сусідська мова.

У даному випадку слова мова вживається у прямому значенні: “Сукупність
довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства
звукових знаків для об’єктивно існуючих явищ і понять, а також
загальноприйнятих правил їх комбінування у процесі вираження думок”
[10, 768].

Слово сусід визначається так:

“1. Той, хто мешкає поруч, поблизу кого-небудь. 2. Той, хто займає
найближче від кого-небудь місце. // Про розташований поблизу завод,
військову частину і т. ін. 3. Держава, місцевість, що межує з іншою
державою, місцевістю, а також населення суміжної держави, місцевості”
[10, 865].

Як бачимо, головні значення слова сусід пов’язані із живою істотою,
проте останнє значення дає підстави для розвитку метафоричності. Можна
вважати, що тут подвійна метафоричність: спочатку відбувся перенос з
держави на мову за принципом синекдохи, а вже потім відбувається
іррадіація смислу від слова сусід до слова мова, яке набуває уособлення.

За таким типом побудовані наступні метафоричні словосполучення: низький
освітній рівень; яскраві фольклорні зв’язки; з великодержавних позицій
критикує відому статтю; a striking demonstration; firm evidence; the
broadest terms; the faintest idea; строгая граница; иностранное
переразложение; богатыми традициями.

2. До цієї моделі наближається наступна, в якій іменник із прямим
значенням сигніфікативного типу виступає ознакою головного слова
словосполучення, тобто “іменник у переносному значенні + підпорядкований
йому іменник у прямому значенні”. Напр., боротьба думок і поглядів.

У словнику боротьба визначається так:

“1. Сутичка, бійка, в якій кожний з учасників належить до супротивників.
Боротьба

/з самим/ собою, – долання в собі якогось бажання чи почуття. 2. Активне
противенство, зіткнення між протилежними соціальними групами, станами,
протилежними напрямками, течіями в суспільстві і т.ін. 3. З ким-чим,
проти кого, чого. Діяльність, що має на меті подолати або знищити кого-,
що-небудь. 4. За що. Діяльність, скерована на створення досягнення
чого-небудь” [10, 607].

Слово думка має таку лексико-семантичну парадигму:

“1. Те, що з’явилося в результаті міркування, продукт мислення і думка,
гадка, мисль, судження, міркування. //Припущення,// Намір, задум//
Знання в якій-небудь галузі. 2. Відображення об’єктивної діяльності в
поняттях, судженнях, висновках; процес мислення” [10, 435-436].

Погляд – це:

“1. Спрямованість, скерованість зору на кого-, що-небудь; позирк, позір,
зір; // Вираз очей, манера дивитись. 2. Думка, судження про що-небудь;
розуміння, уявлення; // Система переконань, уявлень; світогляд,
світосприйняття” [10, 711-712].

Кожне із слів, що входить до цього словосполучення, абстрактне за
системою значень, тобто не має чітко визначеного денотата. Це дає
можливість такого широкого сполучення різних за сигніфікатом слів.

За цим типом побудовані наступні метафоричні словосполучення: поєднання
моментів відмінностей; у прищепленні слухачам ідей; необов’язкова риса
цих одиниць; неслышимое озвучивание иероглифов; некоторое количество
информации; большой отрезок речи; nature of the problem.

3. Метафоризація може відбуватися і у зворотному напрямку, відповідаючи
моделі “іменник у прямому значенні + підпорядкований йому іменник у
переносному значенні”.

Слід додати, що така модель мало поширена серед наукових текстів
українською мовою. За цим типом побудовані метафоричні словосполучення:
coronation has a moment; духом творчества.

Оскільки когнітивна метафора – це попередній етап генералізуючої
метафори, тобто це перехід від мовної до “мертвої” метафори, який
відбувається:

1) за характером мовної мотивованості;

2) за взаємозалежністю часткових значень;

3) за видом їх іррадіації.

1. За характером мовної мотивованості утворюються такі метафори: збіг
уявлення про форму; зовнішній вигляд; вузьке розуміння. Напр., слово
вузький має таку систему ЛСВ, яка дозволяє відбуватися процесу
метафоризації:

“1. Який має невелику ширину; протилежне широкий // Менший за шириною,
тісніший, ніж потрібно, бажано. 2. перен. Який має дуже обмежені
можливості, неширокі межі // Який охоплює небагато або небагатьох//
Пов’язаний з певною галуззю; спеціальний. 3. лінгв. Який вимовляється з
невеликим розкриттям рота (про голосні звуки)” [10, 784]. У даному
випадку це переносне значення, зокрема: позбавлений широких поглядів,
замкнутий у колі особистих інтересів; обмежений.

Найбільш поширеною моделлю є “прикметник + іменник у прямому значенні”.
Це пов’язано, перш за все, із зміною, або з розширенням сполучуваності.
Напр., у словосполученні хронологічна глибина слово глибина має таку
систему значень:

“1. Відстань зверху вниз від поверхні, краю чого-небудь. 2. Простір, що
знаходиться на великій відстані від поверхні в гору / про небесний
простір, космос /. 3. Місце, простір, які відділені від чого-небудь або
знаходиться всередені чогось. 4. перен. Те, що становить собою основу, у
чому зосереджена суть чого-небудь, тайник / душі /. 5. перен. Про
значущість, змістовність чого-небудь, мудрість. // Сила, ступінь вияву
або поширення чого-небудь” [10, 82].

У даному випадку реалізується скоріше перше значення, проте мова йде не
про реальну відстань, а про відстань метафоричну. Ця метафоричність
виникає внаслідок сполучуваності із прикметником хронологічний:

“1. Пов’язаний з хронологією / у 2 знач./. 2. Який ґрунтується на
послідовному розташуванні подій” [10, 603-604].

Хронологія:

“1. Заст. Запис історичних подій в їх часовій послідовності;
літописання; // Книга періодичних записів історичних подій.
2. Послідовність історичних подій за часом; // Часова послідовність
пам’ятних подій / перев. В історії якого-небудь роду, сім’ї; // Часова
послідовність яких-небудь явищ, моментів, етапів і т.ін. Геологічна
хронологія – встановлення періодів виникнення різних шарів Землі.
3. Допоміжна історична дисципліна, що встановлює дати історичних подій і
документів” [10, 154-155].

Отже, у метафорі “хронологічна глибина” нове значення виникає в
результаті актуалізації переносного значення прикметника, яке впливає на
головне значення іменника, надаючи йому більш абстрактного характеру.

2. За нашими спостереженнями, мовленнєва мотивованість пов’язана
насамперед з актуалізацією ЛСВ при розгортанні тексту. Вона
супроводжується як взаємовпливом часткових значень слів, що утворюють
метафору, так і їх іррадіацією, тобто впливом на весь контекст.

Напр., збіги ведуть. У даному випадку слово збіг вживається в множині,
хоча кожен із ЛВС слова цього не передбачає:

JЗбіг обставин – випадкове поєднання обставин. 2. Одночасність подій,
явищ і т.ін.; сплетення. 3. Схожість, спільність між чим-небудь.
4. Поступове потоншення стовбура дерева або гілки від основи до вершини”
[10, 433].

Ці всі значення потребують однини. Множина надає значенням даного слова
переносного відтінку, який посилюється вживанням у сполученні зі словом
вести. ЛСВ дієслова вести передбачає діяча, тобто має тенденцію
уособлювати слова, які сполучаються з ним:

“1. Спрямувати рух кого-небудь, допомогти або примушувати йти. 2. перен.
Спрямувати діяльність кого-, чого-небудь; керувати. 3. Рухати чим-небудь
у певному напрямку. 4. Прокладати, проводити що-небудь довге, великої
протяжності. 5. Мати певний напрямок простягати куди-небудь. 6.
Здійснювати, виконувати, робити що-небудь” [10, 257-258].

Цього ж типу метафоричне словосполучення дати знання. Слово дати
передбачає таку систему значень:

“1. Вручати кому-небудь, передавати з рук в руки. 2. Приносити як
результат, виробляти що-небудь. 3. Влаштовувати, організовувати,
запросивши гостей” [10, 202-203].

Слово знання має такі ЛСВ:

“1. Обізнаність у чомусь, наявність відомостей про кого, що-небудь.
2. Сукупність відомостей з якої-небудь галузі, набутих у процесі
навчання, дослідження та ін. 3. Пізнання дійсності в окремих її проявах
і в цілому” [10, 641-642].

У даному випадку всі слова вживаються в прямому значенні; проте головне
значення дієслова дати набуває більш абстрактного характеру внаслідок
взаємовпливу системи ЛСВ слова знання.

Слід зазначити, що серед таких метафор найбільш поширені моделі, до
складу яких входить дієслово. Це пояснюється тим, що дієслова разом із
прикметником є ознаковим словом мовної системи, а в реченні дієслово має
основне смислове навантаження, утворюючи предикативну основу
повідомлення.

До дієслівних моделей належать й вирази типу висвітлює питання. У
системі ЛСВ дієслова висвітлювати переносне значення стає основним,
оскільки головне значення дається з позначкою рідко:

“1. рідко. Світячи або спрямовуючи куди-небудь світло, робити видним
щось. 2. перен. Робити відомим, пояснювати, розкривати що-небудь у
деталях. // Зображуючи, показувати що–небудь, робити зрозумілим/ в
літературі, мистецтві/, з’ясовувати, пояснювати, роз’яснювати”
[10, 480]. Переносу значення сприяє також і абстрактний характер
іменника питання.

Подібного типу вислів слів рівнятися на мову Шевченка. Дієслово
рівнятися у системі своїх значень передбачає:

“1. розм. Бути або вважати, визнавати себе рівноцінним кому-небудь у
певному відношенні. 2. перен. Намагатися наслідувати чийсь приклад або
кого-небудь” [10, 553].

У даному випадку слово рівнятися актуалізує скоріше не друге переносне
значення, а третє, оскільки загальний смисл вислову можна формувати як
заклик писати так, як Шевченко.

Слово мова також вживається у периферійному значенні:

“2. Сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного
суспільства звукових знаків для об’єктивно існуючих явищ і понять, а
також загальноприйнятих правил їх комбінування у процесі вираження
думок; мовлення, говорення. // Різновид цього комбінування у процесі
вираження думок” [10, 768].

До дієслівних моделей належить вираз прямо виступає. Слово виступає в
системі ЛСВ майже не має переносних значень:

“1. Виходити наперед, відокремлюватись від кого-, чого-небудь. // Вийти
звідки-небудь, із-за чогось. 2. перен. Ставати видним, з’являтися,
показуватися // Виявлятися, проявлятися. 3. Йти поважно, не поспішаючи,
виступцем, виходити” [10, 504-505].

Слово прямо має такі значення:

“1. присл. Рівно витягнувшись у якому-небудь напрямку, без вигинів; // У
прямому напрямку від якогось пункту, якоїсь точки. // Не звертаючи з
прямого шляху, прямої стежки і т.ін., не відхиляючись від основного
напрямку; //Не згинаючись, рівно. // Вперед / у команді, наказі /.
2. Під кутом 900 до чого-небудь; вертикально. 3. Безпосередньо, без
проміжних

ланок: // Відразу, негайно: // Якраз, точно, саме” [10, 368].

Нерідко метафоричний переніс здійснюється за допомогою
дієприкметникового звороту. Напр., явища пов’язані. Одне із значень
дієприкметника пов’язаний має значення:

“6. Встановлювати спільність, зв’язок, взаємну залежність між ким-
чим-небудь” [10, 699-700].

Слово явище передбачає таку систему значень:

“1. Будь-який вияв змін, реакцій, перетворень і т.ін., що відбувається в
навколишньому природному середовищі.// мед. Симптом, ознака якого-небудь
захворювання; //філос. Зовнішній вияв сутності предметів, процесів;
безпосереднє відбиття речі в почуттєвому сприйнятті. 2. Подія, факт,
обставина, епізод” [10, 620].

3. Як вже зазначалося, мовленнєва мотивованість, взаємовплив та
іррадіація часткових значень невід’ємні одне від одного. Проте кожні з
типів утворення нового метафоричного значення має власну специфіку.

Специфіка утворення нового когнітивного значення внаслідок іррадіації
значень полягає перш за все в актуалізації першого, більш абстрактного
значення. Напр., у значеній метафорі явища пов’язані іррадіація
абстрактного значення слова явища актуалізувала саме перше, а не друге
значення, хоча форма множини скоріше відповідає другому значенню.

Периферійність системи ЛСВ дієприкметника пов’язаний передбачає
збільшення рівня абстрактності по мірі віддаленості від головного
значення:

“Обмежувати чим-небудь, зв’язуючи кінці; перев’язувати // Надівати /
хустку, краватку і т.ін./, зав’язуючи кінці. // Закріплювати,
зав’язувати. // В обряді сватання – перев’язувати сватів через плече
рушником на знак згоди” [10, 699-700].

Такий перенос можна вважати асоціативним.

До цього типу наближається модель поле зору / поля зору/. Поле – це:

“1. Безслідна рівнина, рівний великий простір; рівнина, степ. // перен.
Великі простори снігу, льоду і т. ін. // Ділянка землі, що
використовується під посіви, лан, нива. 2. Значна площа чи ділянка
землі, спеціально відведена під що-небудь. // Спеціально обладнана
площадка, призначена для спортивних ігор, змагань, посадки літаків і т.
ін.” [10, 61-62].

У свою чергу, слово зір – це:

“1. Одне із п’яти почуттів, органом якого є око. 2. Спрямованість очей
на кого, що-небудь, погляд. 3. Те саме, що очі.” [10, 576].

У словосполученні поля зору дослідників і поле, і зір вживаються у
переносному значенні.

Для актуалізаціі ЛСВ поле обрано скоріше третє значення, а для слова зір
– друге. Всі ці значення найбільш абстрактні у зіставленні з іншими
варіантами.

Механізм метафоризації здійснюється перш за все в межах когнітивного
типу значення. Напр., саме так утворюється метафора проекція гнізда.

Когнітивне значення слова проекція містить такий екстенсіонал:

“1. мат. Зображення просторової фігури на площині. 2. спец. Збільшене
зображення нерухомих об’єктів / рисунків, креслень, кінокадрів і т.ін. /
на екрані за допомогою оптичних приладів” [10, 178].

У свої чергу, екстенсіонал слова гніздо такий:

“1. У птахів –влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і
виведення пташенят, кубло, кишло. //Місце, пристосування тваринами або
птахами для зимівлі, виведення малят і т.ін., гніздище, кишло, кубло;
/змеїне/ гадючник, гадовище; /осине/ осище. 2. перен. Домашнє вогнище;
оселя, сім’я, рід. // зневажл. Місце, де збираються люди з злочинами та
іншими недобрими намірами. 3. перен., заст. Сім’я, рід” [10, 614-615].

У даному випадку обсяг поняття проекція передбачає варіабельну частину,
тобто імплікаціонал, який виникає внаслідок вживання слова проекція у
переносному значенні, перенос здійснюється за асоціацією.

В екстенсіоналі слова гніздо актуалізується четверте значення, також
внаслідок подвійного асоціативного переносу: спочатку це група рослин,
що ростуть у купі, потім група однорідних або подібних предметів. Все це
можна вважати інтенсіоналом, тобто стабільним ядром даного поняття. На
цьому фоні виникає подвійний перенос “Група слів одного кореня”. Це
спеціальне значення – лінгвістичний термін, який являє собою варіабельну
частину, “подальше значення” у термінології О.О. Потебні.

Таким чином, загальна схема така:

проекція : імплікаціонал – асоціативний перенос.

гніздо: екстенціонал – асоціативний перенос, проте також без стабільної
частини – без інтенсіоналу.

На наш погляд, найменш дослідженими в сучасній науці є когнітивні
метафори, що створилися внаслідок іррадіації значень, оскільки метафора
є основним джерелом полісемії, тому їх вивчення сприятиме розв’язанню
актуальних проблем семасіології, лексикології, лексикографії.

Таким чином, когнітивні метафори представлені трьома
структурно-семантичними моделями:

іменник у прямому значенні сигніфікативного типу + прикметник;

іменник у переносному значенні + підпорядкований йому іменник у прямому
значенні;

іменник у прямому значенні + підпорядкований йому іменник у переносному
значенні.

Це пояснюється тим, що когнітивна метафора виступає перш за все джерелом
полісемії, саме того її різновиду, який пов’язаний з генералізацією
процесу метафоризації, що відповідає схемі “головне значення опорного
слова + другорядне значення підпорядкованого слова”.

Література

Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. – М.: Русские
словари, 1996. – 416 с.

Гак В.Г. Метафора: Универсальное и специфическое // Метафора в языке и
тексте. – М.: Наука, 1988. –

С. 11-26.

Денисова С.П. Типологія категорій лексичної семантики. – К.: Віпол,
1996. – 294 с.

Кубрякова Е.С. Номинативный аспект речевой деятельности. – М.: Наука,
1986. – 156 с.

Maugham W.S. The Painted Veil: Novel. – M.: International Relations,
1981. – 248 p.

Пастернак Б.Л. Доктор Живаго: Роман. – Вильнюс: Вага, 1988. – 222 с.

Петров В.В. Метафора: от семантических представлений к когнитивному
анализу // Вопросы языкознания. – 1990. – № 3. – С. 135-146.

Скляревская Г.Н. Метафора в системе языка. – СПб.: Наука, 1993. – 150 с.

Словарь современного русского литературного языка: В 17 тт. – М.; Л.:
Изд-во АН СССР, 1950-1965.

Словник української мови: В 11 т. – К.: Наукова думка, 1970-1980.

Стельмах М.П. Твори: У 7 т. – К.: Дніпро, 1983. – Т. 6. Чотири броди:
Роман. – 606 с.

The Oxford English Dictionary: 12 Vol.– Oxford: At the Charendon press,
Еly House, London. – 1970.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020