.

Інтернаціональне та національне в сучасній термінології (на матеріалі української, англійської та інших мов) ії (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
142 1932
Скачать документ

Реферат на тему:

Інтернаціональне та національне в сучасній термінології (на матеріалі
української, англійської та інших мов)

Відомо, що більша частина педагогічної термінології багатьох
старописемних європейських мов, зокрема української, є латинською за
походженням. Проте розбіжності у сприйманні реальної дійсності окремими
народами, специфіка їх мовного менталітету знаходять відображення на
всіх рівнях мови. Тому тенденція наслідування латинської термінології
виявляється як у появі універсальних, так і суто національних,
специфічних ознак, характерних для конкретних мов. Ця тенденція
красномовно заперечує пуристичний підхід до термінології, популярний,
скажімо, в арабській мові, розповсюджене так зване лінгвістичне
«клонування» національних термінів за іншомовними зразками.

Розглянемо деякі приклади. Термін «академія» (з грец. Aн???????), що
широко вживається в багатьох європейських мовах, спочатку був назвою
садів поблизу Афін, які, згідно з легендою, належали міфічному героєві
Академу. У цьому священному гаї, як його називали ще у IV ст. до н. е.,
читав лекції Платон, тому заснована ним філософська школа й дістала
назву Академія. Слово «академія» існує в декількох мовах (нім. аkademiє;
англ. academy; іспан. academia; турец. academisi; рос. aкадемия; укр.
aкадемія тощо), але має як спільні, так і відмінні значення.
Інтегральними для багатьох мов будуть такі:

1) вищий науковий заклад (АН України);

2) вищий навчальний заклад (Академія дизайну). Проте в окремих мовах
відбуваються семантичні зміни, слово набуває суто національних
конотацій. Так, в англійській мові the Academy має два значення:
Лондонська академія мистецтва та щорічна виставка цієї академії
(метонімічний перенос назви). Поширеною є назва «академія» і для окремих
середніх навчальних закладів Англії (порівняйте: дитяча Мала академія в
Україні);

3) назва деяких спеціальних навчальних закладів, наприклад academy of
music (музична школа).

Нещодавно в Україні з’явилась велика кількість коледжів (від лат.
collegium — товариство, співдружність). Це стара назва закритого
середнього або вищого навчального закладу, що існували в Західній Європі
в XVI—XVIII ст. Були такі заклади і в Україні за часів царату, однак
вони мали іншу назву — «колегії». Це слово латинського походження. Так у
Стародавньому Римі називали групу осіб, зв’язаних спільним виконанням
релігійних відправ або спільною традицією.

У XVIII ст. y Росії коледжами називалися органи центрального управління
(колегіуми). Як відомо, розвиток освіти в Європі тісно пов’язаний з
діяльністю церкви, тому невипадковим був і перенос релігійних назв на
освітянські заклади. Слово «коледж», популярне у наш час в Україні,
прийшло з англійської мови (college), проте в Англії, США та деяких
інших зарубіжних країнах воно означало не тільки середні, а й вищі
навчальні заклади. В англійській мові зустрічаються такі
словосполучення: університетський коледж, військовий коледж, морський
коледж тощо. Таку назву має і середня школа з інтернатом, а на жаргоні
слово «коледж» (colleges) означає не що інше, як тюрма. В Україні
підхопили англійський термін і стали іменувати ним звичайні середні
школи, хіба що трохи модернізовані. До речі, слово «коледж» в
українській мові на відміну від російської має два нормативні наголоси
(колeдж та кoледж). У французів існує інший термін — «колеж», схожий з
англійським (college). Так у Франції, Бельгії називають середню школу.

Звернемось до терміна «школа» (лат. schola, від грец. ????? — вчена
бесіда, навчальне заняття) порівн.: нім. Schule, англ. school, іспан.
escuela, турец. okue тощо. Для української мови звичними є такі вирази:
середня школа, початкова школа, спеціальна школа, вища школа і т. ін.

Назва «вища школа» існує ще з часів Середньовіччя, коли так у старій
Англії називали перші університети (the schools). Але в англійській мові
це слово має ще одне, дуже цікаве значення — дисциплінувати (to school).
Словосполучення «вища школа» вживається в різних країнах по-різному.
Так, в Америці «high school» називають середню школу (відповідно у
англійців — secondary school), а в Англії є окрема назва — «highes
school».

Термін «декан» (лат. decanus, буквально — десятник, від decem 10)
походить з військової термінології, і це не дивно. Військова
термінологія має тісний зв’язок з термінологією освіти й культури.
Згадаємо, наприклад, що у Стародавньому Римі воєначальників, які
розширили кордони своєї держави, називали авторами. Великі воєначальники
були і філософами, і політичними діячами, а останні — викладачами, тому
ці термінології впливали одна на одну. Деканом називають керівника
факультету італійці (decano), англійці (dean), німці (De Kan), у
турецькій мові існує два варіанти: decan і fakuelte baskani. Це свідчить
про те, що історичний розвиток термінологічної системи відбивається на
складі термінологічної лексики кожної конкретної мови. Скажімо, у деяких
романо-германських мовах «декан» — це титул єпископа в католицькій та
англіканській церкві, так величають старшого священика, а в англійській
мові декан — це і старшина дипломатичного корпусу.

Цікавою є й етимологія терміна «факультет», що потрапив в українську
мову через німецьку (нім. Facultaet, від лат. facultas (facultatis) —
спроможність, здатність) (порівн.: іспан. facultad, англ. faculty,
турец. facuelte). Загальне значення терміна — підрозділ у навчальному
закладі, де викладають певні предмети, готують фахівців відповідного
профілю. В англійській мові це багатозначне слово, яке не тільки
позначає підрозділ у нашому сучасному розумінні, а й має інші значення:

1) галузь науки або мистецтва;

2) спільна назва осіб медичної професії (the Faculty);

3) влада, право.

Таким чином, у педагогічних термінах різних мов присутні як універсальні
(інтернаціональні), так і специфічні (національні) конотації. Лексичні,
семантичні та інші відхилення від мови-джерела, які спостерігаються в
термінах різних мов, пов’язані або з екстралінгвістичними, або мовними
причинами, тому що розвиток наукової термінології відбувається не
спонтанно, а відповідно до внутрішніх законів окремої мови, а також із
урахуванням історичних традицій розвитку кожної окремої терміносистеми,
яка може збагачуватися різними шляхами: переклад, калькування, пряме
запозичення і т. ін.

Слід, однак, зазначити, що в багатьох найменуваннях педагогічних реалій
діє тенденція мінімальних розходжень з мовою-джерелом, наприклад: ректор
(укр.), ректор (рос.), rector (англ.), rector (іспан.), rectoer
(турец.), rector (лат.) тощо. Буквальне значення слова «ректор» —
керівник, управитель (від лат. rego — керую), а сучасне — особа, яка
очолює вищий навчальний заклад. Ту ж самy тенденцію можна спостерігати в
назвах «інститут», «проректор», «університет» (англ. university, нім.
Universitaet, франц. universite, іспан. universitad, турец. ueniversite,
рос. yниверситет, укр. yніверситет тощо). Сучасна вимова терміна
«університет» доводить, що він прийшов з німецької мови. За походженням
це латинське слово й означає сукупність. Воно прийшло в літературну мову
з професійної, бо спочатку у середньовічній Європі називало гільдії
купців, цехи, спілки ремісників. Пізніше, починаючи з XII—XIII ст. в
окремих містах Італії, Іспанії, Франції виникли спілки викладачів і
студентів. Такі вільні школи, як і гільдії, охороняли права своїх членів
і називались «університетами». Згодом «університетом» почали називати
навчальні плани вищої школи, які поєднували всю сукупність наук, а ще
пізніше у багатьох країнах цю назву дістали і самі вищі навчальні
заклади.

Однак у деяких мовах функціонують різні лексеми на означення тих чи
інших реалій, наприклад: студент (укр.), студент (рос.), estudiante
(іспан.), etudiat (франц.), o?renci (турец.). В англійській мові слово
«студент» вживається в нехарактерному для української мови значенні, а
саме:

а) той, хто що-небудь вивчає;

б) вчений;

в) той, хто має стипендію у деяких англійських навчальних закладах.

Іноді відбуваються семантичні зміни у запозичених термінах, напр. cлово
«сесія» (лат. sesio — сидіння, засідання, від sedeo — сиджу) в
англійській мові у розмовному стилі вживається у значенні «час, зайнятий
чимось неприємним»; словом колегія (від англ. college) на жаргоні
називaють в’язнів, а дисертацією — звичайний шкільний твір. Термін
«абітурієнт» (лат. abituriens — той, що збирається йти) не вживається в
українській мові у значенні «випускник середнього навчального закладу».

У вищих навчальних закладах України з’явились і нові назви — «бакалавр»,
«магістр», «магістратура» тощо, теж латинські за походженням (лат.
baccalaureus — старший студент, клерк, лат. magister — начальник,
вчитель). У кельтських мовах «бакалавром» називали землероба-орендатора,
а нині у ряді країн це назва першого вченого ступеня. У Стародавньому
Римі словом «магістр» титулували деяких службовців, а у Візантії це був
високий придворний титул. За часів Середньовіччя у Західній Європі
магістрами називали голів духовно-лицарських орденів; так іменували і
викладача гуманітарних наук. Існує в Європі ще й магістрант, тобто
невдалий магістр (лат. magistrandus, від magistro — навчаю) — особа, що
склала екзамени на звання магістра, але не захистила магістерської
дисертації. Магістратурою в зарубіжних країнах називають не тільки
навчальний підрозділ, а й судові посади.

Як бачимо, педагогічна термінологія різних мов має ряд спільних
особливостей, а саме:

1) активно виходить за межі своєї системи і стає зрозумілою всім носіям
мови;

2) широко використовується в різних стилях мови, зокрема в науковому,
публіцистичному, художньо-белетристичному, розмовному і т. ін.;

3) для неї характерна нестабільність семантичного наповнення окремих
термінів, що є специфікою систем понять наук, які формуються із суміжних
галузей знань (генетично: військова, релігійна, філософська
термінологія).

Література

Англо-русский словарь: Сост. В. К. Мюллер. — М.: Сов. энциклопедия,
1969.

Испанско-русский и русско-испанский словарь. — К.: Логос, 1996.

Романов А. С. Русско-английский и англо-русский словарь (с учетом
американского произношения и правописания): Washington Square Press,
1974.

Російсько-німецький словник / Під ред. О. Лепінга. — К., 1991.

?cеrbinin V. G. Rus?a — tuerkce. Сер.Soez/ue?ue. — М.: Рус. язык, 1995.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020