Числівники. Лічильні слова та їх належність до частин мови (урок)

Числівники. Лічильні слова та їх належність до частин мови (урок)

Проведеного в 4 класі

за системою «Розвивальне навчання»

Тема. Числівник. Лічильні слова та їх належність до частин мови (п’ять,
п’ятірка, п’ятий).

Мета; з’ясувати, що числівник належить до іменних частин мови; розвивати
вміння визначати граматичні значення самостійних частин мови; формувати
навички навчального співробітництва та дію контролю; виховувати повагу
до думки інших.

Обладнання; таблиця „частини мови», схеми.

Зміст

1. Оцінка власних знань.

Каліграфічна хвилинка. Жовтень, жовтий, жовтіє.

— Що цікавого ви помітили в цих словах?

Учні: вони споріднені, бо в цих словах однаковий корінь жовт.

— Чи однакову „роботу» виконують ці слова? Чому?

Учні: жовтень — слово — назва предмета;

Учні оцінюють роботу за допомогою чарівної стрічки, звертаючи увагу на
з’єднання букв, (взаємоперевірка)

жовтий — слово — назва ознаки предмета; жовтіє — слово — назва дії
предмета.

— Що ми вивчали на попередніх уроках?

— Що таке частини мови?

— Які частини мови виділяють серед частин мови?

— Які слова — назви ми вивчили?

— Як ми їх називаємо?

Учні пригадують, що вони знають про частини мови.

Учні: іменник, прикметник, дієслово.

— То ми зможемо визначити до якої частини мови належать слова:
жовтень, жовтий, жовтіє. Учні визначають до якої частини мови належать
слова, за допомогою значень і оцінюють себе.

2. Створення проблеми і її вирішення

— Які частини мови називаємо іменником?

Учні: ті, які мають граматичне значення відмінка, (іменник, прикметник)

— А дієслово можемо відносити до іменних?

Учні: ні, тому, що дієслово не має граматичного значення відмінка.

— Як ви вважаєте, є ще якась частина мови, яку ми можемо віднести до
іменних?

— Ми вчора допомагали Петрику складати пам’ятку про частини мови.

— Що зробив Петрик?

— Чи погоджуєтесь ви з Петриком?

— Чому в Петрика виникали такі запитання?

— Про що він міг подумати?

Учні: що є ще частина мови, яку ми віднесемо до іменних, ця частина
мови має мати граматичне значення відмінка.

Спробуємо розібратись чи є ще якась частина мови серед іменних.

Завдання 1.

? 1/4 AE E ?

?

c

¤

a

a

i

i

- N ~ ? O O a D

N

P

?

A

1/4 ?

a

i

? O P

?ування і оцінюють себе за допомогою чарівної стрічки.

Учні: п’ятий урок, нерозлучною п’ятіркою, п’ятьма балами.

— Ми вже знаємо, що частини мови визначають в залежності від того, що
вони означають.

п’ятий урок — прикметник: нерозлучною п’ятіркою — іменник; п’ятьма
балами — слово-назва кількості.

— Всі ці слова: п’ятий, п’ятіркою, п’ятьма, що називають? Учні
формують вміння визначати частини мови і обґрунтовують свої відповіді.

Учні: кількість.

— А можуть означати?

Учні: різне: і ознаку предмета (п’ятий урок), і

предмет (нерозлучна п’ятірка).

Слова, які приєднуються до слів, що означають

предмети, лише граматичним значенням відмінка

означають кількість. Інших граматичних значень не

мають.

Частина мови, що означає кількість називається числівником.

— Куди слід помістити числівник у Петриковій таблиці „Частини мови»?
Висновки учнів про граматичні значення числівника.

фізкультхвилинка

3. Формування дії контролю. Вправа 49

сто — назва числа і цифри 100, кількість із 100 одиниць; Учитель пояснює
лексичне значення слів, використовуючи тлумачний словник.

сотня — одиниця рахунку однакових або однотипних
предметів, явищ, що дорівнює ста, дуже велика кількість кого або
чого-небудь, військова одиниця, що склалась зі ста вояків;

десять — назва числа і цифри 10; кількість із 10 одиниць;

десяток — одиниця рахунку однакових або однотипних предметів,
явищ, що дорівнює десяти, велика кількість кого або чого-небудь.

— А чи до однієї частини мови вони належать? Придумати та записати з
цими словами такі речення, із яких було б зрозуміло, що це за частина
мови. Учні виконують роботу в групах. Перша група презентує свою роботу.

4. Мотивація навчальної діяльності на наступний урок.

— п’ять — це числівник;

— Які слова ще можна утворити за допомогою числівника п’ять?
(50,55,500)

— А вміємо ми граматично записати ці слова?

— То ж над чим будемо працювати на наступному уроці? Створення
проблеми на наступний урок.

5. Підсумки уроку.

Гра „Мікрофон».

Я сьогодні дізнався…

Мені було легко…

6. Домашнє завдання.

Вправа 52

— Перевірити орфограми та записати речення,

підкреслити числівники.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *