Числівник (реферат)

Реферат на тему:

Числівник

Відмінювання числівників

За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні
і порядкові. Кількісні числівники відповідають на питання скільки! Вони
означають назви абстрактних чисел чи кількість предметів. Кількісні
числівники поділяються на власне кількісні (п’ять, сто), збірні (двоє,
шестеро), дробові (одна п’ята, двішостих), неозначено-кількісні (чимало,
декілька, багато).

Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі або місце
предмета в ряду однорідних. Вони відповідають на питання котрий! котра!
котре!

За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені. Прості
числівники складаються з однієї основи (шість, шостий, шестеро), складні
— з двох і більше основ (тринадцять, п’ятсот,
сто-двадцятип’ятитисячний), а складені — з кількох слів (сто два, сто
другий).

І. Відмінювання кількісних числівників

За нормами української літературної мови відмінюються всі розряди
числівників. Поширеними помилками усного мовлення є вживання
ненормативних форм числівників, неповне відмінювання складених і
складних числівників. Розглянемо основні правила відмінювання
числівників.

1. Числівник один (одне (-о), одна, одні) відмінюється так:

н. (скільки?) один — одне ( -0) одна одні

р. (скількох?) одного

однієї (-ої) одних

д. (скільком?) одному

одній одним

3. = = Н. або Р. одне (-о)

одну = Н. або Р.

0. (скількома?) одним

однією (-ою) одними

м. (на скількох?) (на) одному (ім) (на) одній (на) одних

Форми середнього роду одно і одне є паралельними, але одне — це частіше
вживана форма. Вживання форми одно в науковому й офіційно-діловому
стилях не допускається.

2. Числівники два (дві), три, чотири відмінюються так:

Н. два — дві

Р. двох

Д. двом

З. = Н. або Р.

О. двома М. (на) двох три трьох трьом =Н. або Р. трьома (на) трьох
чотири чотирьох чотирьом =Н. або Р. чотирма (на) чотирьох

3. Числівники п’ять — десять, числівники на -дцять і на -десят у

непрямих відмінках мають паралельні (стилістично нейтральні) форми і
відмінюються за таким зразком:

ть десять

Н. Р.

Д. з. о.

п’яти (п’ятьох) п’яти (п’ятьом) п’ять або п’ятьох п’ятьма (п’ятьома)

М. (на) п’яти (п’ятьох)

десяти (десятьох) десяти (десятьом) десять або десятьох десятьма
(десятьома) (на) десяти (десятьох)

У числівниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається
чергування:

н. шість

сім

р.

д. шести (шістьох)

шести (шістьом)

семи (сімох)

семи (сімом)

3. шість або шістьох

сім або сімох

0. шістьма (шістьома)

сьома (сімома)

м. (на) шести (шістьох)

(на) семи (сімох)

Н. вісім

Р. восьми (вісьмох)

д. восьми (вісьмом)

з. вісім або вісьмох

О. вісьма (вісьмома)

М. (на) восьми (вісьмох)

Запам’ятайте: у числівниках на -десятії в українській мові (на відміну
від російської) перша частина не змінюється, порівняйте:

російська мова

И. шестьдесят

Р. шестидесяти

Д. шестидесяти

В. шестьдесят

Т. шестьюдесятью

П. (о) шестидесяти

українська мова

Н. шістдесят

Р. шістдесяти (шістдесятьох)

Д. шістдесяти (шістдесятьом)

3. шістдесят або шістдесятьох

О. шістдесятьма (шістдесятьома)

М. (на) шістдесяти (шістдесятьох)

4. Числівники сорок, дев’яносто, сто у всіх непрямих відмінках, крім
знахідного, що дорівнює називному, мають закінчення -а:

Н. сорок

Р. сорока

Д. сорока

3. сорок

О. сорока

М. сорока

5. У числівниках, що позначають сотні, відмінюються обидві частини:

дев’яносто сто

дев’яноста ста

дев’яноста ста

дев’яносто сто

дев’яноста ста

дев’яноста ста

Н. триста сімсот

Р. трьохсот семисот

д. трьомстам семистам

3. = Н. або Р. = Н. або Р.

0. трьомастами сьомастами (сімомастами)

м. (на) трьохстах (на) семистах

Запам’ятайте паралельні форми орудного відмінка числівників п’ятсот —
дев’ятсот: п’ятьмастами (п’ятьомастами), шістьмастами (шістьомастами),
сьомастами (сімомастами), вісьмастами (вісьмомастами), дев’ятьмастами
(дев’ятьомастами).

6. Числівник тисяча відмінюється як іменник першої відміни мішаної
групи (тисяча, тисячі, тисячі, тисячу, тисячею, (на) тисячі), мільйон,
мільярд відмінюються, як іменники другої відміни твердої групи (мільйон,
мільйона, мільйону тощо).

7. Збірні числівники двоє, троє, четверо в непрямих відмінках мають
форми відповідних кількісних числівників: двоє, двох, двом…, троє,
трьох, трьом…

Як числівник два відмінюються збірні числівники обидва, обидві, обоє.

Збірні числівники п’ятеро — двадцятеро і тридцятеро мають у непрямих
відмінках форми, що збігаються з вторинними формами відповідних
кількісних числівників (у родовому, давальному, місцевому відмінках це
форми на -ох, -ом, в орудному відмінку — обидві форми).

8. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини:

Н. тисяча чотириста сорок п ‘ять

Р. тисячі чотирьохсот сорока п’яти (п’ятьох)

Д. тисячі чотирьомстам сорока п’яти (п’ятьом)

3. тисячу чотириста сорок п’ять (п’ятьох)

О. тисячею чотирмастами сорока п’ятьма (п’ятьома)

М. (на) тисячі чотирьохстах сорока п’яти (п’ятьох)

9. У дробових числівниках перший компонент відмінюється, як кількісний
числівник, другий — як прикметник:

Н. п’ять шостих три десятих

Р. п’яти шостих трьох десятих

Д. п ‘яти шостим трьом десятим

З. = Н. 3. = Н.

О. п’ятьма шостими трьома десятими

М. (на) п’яти шостих (на) трьох десятих

10. Числівники півтора (півтори) і півтораста не відмінюються.

11. Після прийменника близько кількісний числівник обов’язково ставиться
у родовому відмінку: близько ста сорока кілограмів, близько двохсот
шістдесяти кілометрів, близько тисячі семисот сторінок.

12. Необхідно обирати правильну форму кількісних числівників при
творенні складних слів (іменників і прикметників). Основними правилами є
такі:

1) числівник один у складних словах має форму одно-: однокласник,
одноліток, одноколірний, одногорбий, однолюб;

2) у двох формах виступають у складних іменниках і прикметниках
числівники два, три, чотири. Елементи дво-, три-, чотири- приєднуються
до кореня, який починається на приголосний: двобортний, двовуглекислий,
двопроцентний, двотижневик, трибарвний, трисерійний, тритомник,
тришаровий, тритижневий, триборство,

чотирикімнатний, чотирикілометровий, чотириденний, чотирикутник тощо.
Форми двох-, трьох-, чотирьох- виступають в окремих словах, другий
компонент яких, як правило, починається на голосний: двохатомний,
двохосьовий, трьохелементний, трьохелектродний, чотирьохактний,
чотирьохетапний, а також двохсотліття, двохмільйонний тощо, хоча:
двоокий, двоокис, двооксид, двоопуклий, двоутробний.

Форми родового відмінка традиційно вживаються у прикметниках, що
закінчуються на -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, а також у словах,
компонентом яких є складний числівник: двохтисячний, трьохмільйонний,
чотирьохмільярдний, двадцятидвохрічний, двадця-тичотирьохповерховий,
двохтисячоліття;

3) числівники п’ять — десять, числівники на -дцять і на -десят у складі
прикметників та іменників мають форму родового відмінка (із закінченням
-и): п’ятигодинний, шестиденка, десятилітровий, де-в ‘ятнадцятиденний, п
‘ятдесятиметровий;

4) числівники дев’яносто, сто в складних словах зберігають форму
називного відмінка: стоголосий, стодвадцятиміліметровий,
стодвадцятип’ятилітній, стоквартирний, дев’яностопроцентний,
дев’яносторіччя;

5) числівники сорок, двісті — дев’ятсот виступають у складних словах у
формі родового відмінка: сорокавідерний, сорокап’ятирічний,
сорокаденний, двохсотлітній, п’ятисотрічний;

6) числівник тисяча входить до складу іменників і прикметників у формі
тисячо-: тисячочотирьохсотліття, тисячотонний, тисячоватний,
тисячоголосий, тисячокілометровий, тисячогранний, тисячоголовий,
тисячократний.

II. Відмінювання порядкових числівників

1. Порядкові числівники відмінюються, як прикметники твердої групи
(п’ятий, п’ятого, п’ятому, …; сотий, сотого, сотому, …), лише
числівник третій відмінюється, як прикметник м’якої групи (третього,
третьому, …).

2. У складених порядкових числівниках відмінюється тільки остання
складова: тисяча дев’ятсот п’ятдесятий рік, тисяча дев’ятсот
п’ятдесятого року, тисяча дев’ятсот п’ятдесятому рокові, у тисяча
дев’ятсот п’ятдесятому році; дві тисячі перший рік, дві тисячі першого
року, у дві тисячі першому році тощо.

Синонімія числівників

1. Синонімія існує між кількісними і збірними числівниками; два хлопці —
двоє хлопців, два відра — двоє відер. При виборі граматичного синоніма
враховуються семантичні, функціонально-стилістичні особливості двох
розрядів числівників.

Збірні числівники виражають кількість предметів як сукупність, як одне
ціле; троє синів, п’ятеро робітників, двадцятеро співробітників.
Кількісні числівники позначають роздільну кількість, а також уживаються
як назви числа і цифри; сто зошитів, сорок метрів, дев’ять ділиться на
три, нуль. Збірні числівники вживаються для позначення невеликої
кількості (двоє — двадцятеро, тридцятеро). Вони не можуть бути
компонентами складених числівників, отже, такі словосполучення, як сто п
‘ятеро учнів, сорок двоє студентів, є порушенням норми. Кількісні
числівники не мають обмежень у вираженні кількісних понять.

Збірні числівники широко використовуються в розмовному і художньому
стилях, а науковому й офіційно-діловому — невластиві. Кількісні
числівники належать до стилістично нейтральних одиниць і
використовуються у будь-якому стилі.

Розрізняються числівники двох розрядів і сполучуваністю. Так, збірні
числівники вживаються:

а) з іменниками, субстантивованими прикметниками і дієприкметниками, що
називають осіб чоловічої статі, а також з іменниками спільного роду;
троє сусідів, двоє лікарів, двоє приїжджих, троє чергових, п’ятеро
відпочиваючих, четверо невдах, двоє забіяк. Відповідно до літературної
норми збірні числівники не сполучаються з іменниками, що називають осіб
високого суспільного становища. З такими іменниками вживаються кількісні
числівники; три генерали, два президенти, три академіки;

б) з іменниками, що мають лише форму множини; двоє вил, троє окулярів,
двоє санчат, двоє дитячих ясел;

в) з іменниками діти, малята, хлоп’ята, дівчата, особи: двоє хлоп’ят
п’ятеро осіб, троє дівчат, четверо малят;

г) з особовими займенниками; нас сьогодні четверо, їх було шестеро;

ґ) з іменниками середнього роду, що є назвами малят тварин і предметів;
четверо курчат, семеро качат, шестеро поросят, двоє пальт, четверо
вікон, троє відер;

д) з назвами парних предметів (при цьому зазначається кількість пар);
троє черевиків, четверо рукавиць, двоє панчіх;

є) у субстантивованому значенні; двоє прийшли, троє працювали.

Певна обмеженість у сполучуваності властива і кількісним числівникам;
вони не поєднуються з іменниками множинної форми, з іменниками
середнього роду, що називають малят тварин, не вживаються у
субстантивованому значенні. Отже, кількісні числівники не можуть
замінювати збірні у конструкціях; двоє саней, троє ягнят, троє
відповідали. При іменниках жіночого роду — назвах осіб жіночої статі та
іменниках чоловічого і жіночого роду — назвах неживих предметів
використовуються лише кількісні числівники; дві доярки, три столи, дві
ночі і под.

2. Збірні іменники від двоє до восьмеро утворюють здрібніло-пес-тливі
форми; двійко, трійко, четвірко, п’ятірко, шестірко, семірко, восьмірко;
двоєчко, троєчко. Такі форми притаманні розмовному стилю.

3. Синонімами числівників можуть виступати іменники з числовим
значенням; десять, десятеро — десяток; дванадцять, дванадцятеро —
дюжина; сто — сотня; одна друга — половина, одна третя — третина, одна
четверта — чверть. Іменники десяток, дюжина, сотня властиві розмовному
мовленню.

4. Збірні числівники обидва, обоє, обидві синонімічні займенниковим
виразам; «і цей і той «, «і один і другий «, «і ця і та «, «і одна і
друга «.

Сполучення числівників з іменниками

1. Числівник один (одна, одне) узгоджується з іменником у роді й
відмінку; один стілець, одного стільця.., одна проблема, однієї
проблеми…

2. При числівниках два, три, чотири, обидва іменники вживаються у формі
називного відмінка множини; два підручники, три студенти, чотири столи,
обидва клени. При сполученні з цими числівниками іменників із суфіксом
-ин, який зникає у формах множини, останні набувають форми родового
однини; два громадянина, три селянина, чотири киянина. У непрямих
відмінках числівники два, три, чотири, обидва узгоджуються з іменниками;
двох підручників, трьом хлопцям, обома черевиками.

У російській мові ці числівники в називному відмінку завжди вимагають
родового однини: два сина, три фильма, четьіре стола, оба продавца.

Прикметник, що входить до складу кількісно-іменного словосполучення (з
числівниками два, три, чотири, обидва), набуває форми називного або
родового відмінка множини: три сині (синіх) капелюшки, чотири
безтурботні (безтурботних) дні.

3. Усі кількісні, а також збірні числівники, крім слів один, два, три,
чотири, обидва, обидві, керують іменниками в родовому відмінку множини:
п’ять книжок, шістсот сторінок, двоє парубків. У непрямих відмінках
числівники узгоджуються з іменником: у п ‘я-ти зошитах, двадцятьом
журналістам.

4. Числівники тисяча, мільйон, мільярд вимагають від іменників родового
відмінка множини у всіх формах: мільйон жителів, мільйона жителів..,
тисяча кілометрів, тисячі кілометрів, тисячею кілометрів.

5. Керування складених числівників визначається останнім словом:
тридцять один учень, двадцять два пасажири, сорок чотири будинки,
сімдесят шість депутатів, сто п ‘ятдесят мешканців.

6. Дробові числівники в усіх відмінках вимагають від іменника родового
відмінка однини: одна друга площі, однієї другої площі, десять сотих
гектара, десяти сотих гектара, десятьма сотими гектара.

7. У мішаних дробах, що включають у себе елемент з половиною, з чвертю,
характер керування визначається числівником, який виражає цілу частину:
один з половиною літр, два з половиною метри, п’ять з половиною
кілометрів.

У мішаних дробах керує іменником дробова частина, якщо вона приєднується
сполучником і: два і одна третя літра, п’ять і дві третіх метра,
двадцять і п’ять десятих відсотка.

8. У називному, родовому, знахідному відмінках числівник півтора керує
іменником у родовому відмінку однини, числівник півтораста вимагає
родового множини. В інших трьох відмінках ці числівники сполучаються з
відповідними формами множини іменників:

н. півтора аркуша півтораста кілометрів

р. півтора аркуша півтораста кілометрів

д. півтора аркушам півтораста кілометрам

3. півтора аркуша півтораста кілометрів

0. півтора аркушами півтораста кілометрами

м. (на) півтора аркушах півтораста кілометрах

9. У сполученнях, що позначають дати, на зразок восьме березня, перше
вересня, відмінюється тільки перша частина: до восьмого березня, з
восьмим березня, присвячено першому вересня. При поєднанні дати із
словами свято, день числівник і назва місяця вживаються у родовому
відмінку: привітати зі святом восьмого березня, приготувати до дня
першого вересня. Конструкції привітати зі святом восьме березня,
привітати зі святом перше вересня належать до сфери розмовної мови.

Список використаної літератури

Кочан І. М., Токарська А. С. Культура рідної мови. — Львів: Світ, 1996.

Культура мови на щодень. — К.: Довіра, 2000.

Культура української мови: Довідник. — К.: Либідь, 1990.

Молдованов М. І., Сидорова Г. М. Сучасний діловий документ: зразки
найважливіших документів українською мовою. — К.: Техніка, 1992.

Пилинський М. М. Мовна норма і стиль.— К.: Наук, думка, 1976.

Пономарів О. Д Культура слова: Мовностилістичні поради. — К.: Либідь,
1999.

Пономарів О. Д Стилістика сучасної української мови. — Тернопіль: Навч.
книга-Богдан, 2000.

Російсько-український словник-довідник “Порадник ділової людини”. -К.:
Основи, 1995.

Сліпушко О. М. Українська мова й етапи кар’єри ділової людини. -К:
Криниця, 1999.

Словник-довідник з культури української мови. — Львів: ФЕНІКС, 1996.

Український правопис. — К: Наук. думка, 1996.

Універсальний довідник-практикум з ділових паперів. — К.: Довіра, 1998.

Чак Є. Д Чи правильно ми говоримо? — К: Освіта, 1997.

Шевчук С. В. Службове листування: Довідник. — К.: Літера, 1999.

Шевчук С. В. Українське ділове мовлення. — К.: Вища шк., 1997.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *