Реферат на тему:
Честь та безчестя персонажів комедії І. Карпенка-Карого «Хазяїн»
Мета: осмислити внутрішню суть Феногена, Ліхтаренка, Золотницького,
Соні й Калиновича, Зозулі та інших персонажів; поглиблювати моральні
позиції десятикласників, формувати в них свідоме не-сприйняття
аморальності таких персонажів, як Пузир, Ліхтаренко, Феноген, Маюфес
тощо; сприяти активному виявленню кожним учнем власних мораль-но-етичних
переконань.
Хід уроку
I. Організаційний момент. Оголошення теми та мети уроку.
II. Актуалізація опорних знань.
Письмова вікторина:
— Визначити жанр твору «Хазяїн».
— Проти кого спрямована сатира у п’єсі?
— В яких творах зарубіжної літератури розкрито згубний вплив грошей?
— Вказати основну рису характеру Пузиря.
— Чим схожі на Пузиря Ліхтаренко та Феноген?
III. Робота над новим матеріалом.
1. Постановка проблеми. Що означає поняття «честь»? (Тлумачний словник
містить таке визначення: «Честь — сукупність вищих моральних принципів,
якими людина керується у своїй громадській і особистій поведінці;
повага, пошана, визнання кого-небудь, чого-небудь; те, що дає право на
шану, повагу, визнання»).
2. Бесіда за твором.
— Де вперше в комедії ми зустрічаємося з Феногеном? Коли з’являється
перша інформація про Ліхтаренка?
— Які риси Феногена та Ліхтаренка найбільше впадають у вічі?
— Про що домовляються Феноген та Ліхтаренко?
— Чому «відстає» від них економ Зелінський?
— Які аморальні особи діють поза лаштунками? (Петро Михайлов, Гаврило
Чобіт, Петренко, Зенделевич, Хаскель, Крачковський)
— Як ви ставитеся до поміщика Золотницького?
— Ваше бачення образів Соні та Калиновича.
3. Читання за особами.
Учні мали домашнє завдання: ґрунтовно опрацювати текст, виписати цитати
до образів. Бажано, щоб були «озвучені» такі епізоди (якщо дозволяють
обставини, можна інсценізувати одну зі сцен):
1. Дія перша. Ява ІІ. Розмова Маюфеса та Феногена.
2. Дія перша. Ява ХІІІ. Розмова Пузиря і Золотницького.
3. Дія друга. Ява Х. Розмова Соні й Калиновича.
4. Дія друга. Ява ХІ. Розмова Феногена з Ліхтаренком.
5. Дія друга. Ява ХІІ. Ліхтаренко, Феноген, Зозуля.
4. Усний роздум — спостереження «Честь і безчестя персонажів комедії
«Хазяїн».
(Рекомендації для учнів (у процесі відповідей десятикласники
використовують виписані вдома цитати до образів-персонажів):
— Поміркувати, чому саме таку тему обрано.
— Для кого з героїв щось важить честь?
— Чому Пузир, Ліхтаренко, Феноген та інші говорить про честь,
прикриваються нею, а діють за законами безчестя?
— Які почуття викликають у вас персонала твору? 5. Гра «Хто з героїв
комедії «Хазяїн» сказав?..»
• «Всякий чорт прийде сюди голодний, а ти його годуй. Нема, щоб з собою
привіз солонини там, чи що. Нехай не звикають».
• «Я нічого такого не беру, не краду — боже сохрани! Я так роблю, щоб
все те, що є в хазяїна, було ціле і щоб мені була користь! Це
комерчеський гендель!»
• «Земля, скот, вівці, хліб, комерція, бариші — оце життя! А для чого ж
тоді, справді, і жить на світі, коли не мать цього нічого?»
• «…я лічу вас далеко біднішим від себе, і будьте певні, що у приймаки
я до вас не піду ніколи!»
• «Поети есть сіль землі, гордість і слава того народа, серед котрого
з’явились; вони служать вищим ідеалам…»
• «У мене все тіло труситься від жаху, що у нас таким хлібом годують
людей…»
• «Чудні люде! Голодних годуй, хворих лічи, школи заводь, пам’ятники
якісь став!.. Повигадують собі ярма на шию і носяться з ними, а вони їх
муляють, а вони їм кишені продирають. Чудні люде!»
(Відповіді: 1,7 — Пузир, 2 — Ліхтаренко, 3 — Феноген, 4 — Калинович, 5 —
Золотницький, 6 — Соня).
ІV. Підсумок уроку.
— Для кого з персонажів важливе поняття честі?
— Хто з більшою чи меншою мірою умовності може бути названий людиною
честі?
(Інформаційно-аналітичний додаток для вчителя: очевидно, людиною честі
ми можемо назвати юнака Зозулю, на якого Ліхтаренко та Феноген звели
наклеп, а Пузир звільнив його як злодія. Зозуля говорить наклепникам:
«Та скоріше б у мене рука відсохла, ніж протягнулась до чужого, скоріше
б мозок мій висох в голові, ніж прошептав мені думку украсти! Невже ні в
кого з вас не поворухнеться серце жалем на мої правдиві слова, що я так
щиро вам кажу? …серия в вас немає, а честь давно вже потеряли, бо ви
самі злодюги і не повірите нікому, що він не краде, так, як ви… Кати
бездушні ви!» Доведений до відчаю, Зозуля повісився.
Існує поняття честі й для родовитого поміщика Петра Петровича
Золотницького. Це він змушує Пузиря (хоча й хитрістю — купивши в нього
халат) дати гроші на пам’ятник Котляревському. Але йому, як і Соні та
Калиновичу, не вистачає сили волі, мужності протистояти грубій силі
Пузиря.
Поняття честі існує й для шахмейстра Куртца, який не звик обдурювати
людей і, купуючи овець, не хоче наживатися на людському горі, даючи таку
ціну, яку просять селяни.
Всі інші персонажі — Пузир, Ліхтаренко, Феноген, Маюфес, Зелінський — це
люди, для яких не існує поняття честі. Втративши ЇЇ давно, вони навіть
не усвідомлюють потреби в ній. I в той же час кожен з них прагне
створити ілюзію честі. Наприклад, Маюфес, пропонуючи Пузиреві авантюру з
переховуванням овець банкрута Петра Михайлова, говорить: «Все діло треба
вести без документів, на честь! А кому ж повірить: тілько таким
хазяїнам, як ви!.. Ваше слово для всії околиці — закон…»).
Чи є актуальною проблема честі в наш час? Чи
відзначаються особливою чесністю сучасні пузирі, маюфеси, ліхтаренки,
феногени?
V. Завдання додому.
1. Письмовий роздум-спостереження «Честь і безчестя персонажів комедії
«Хазяїн». 2. Підготовка усних виступів (на основі рефератів, які учні,
отримавши індивідуальні завдання, готують заздалегідь) за п’єсами І.
Карпенка-Карого «Наймичка», «Безталанна», «Мартин Боруля», «Сто тисяч».
Урок 4. Тематика і проблематика п’єс
І.К. Карпенка-Карого «Наймичка»,
«Безталанна», «Мартин Боруля», «Сто тисяч»
Мета: визначити тематичне спрямування п’єс та актуальність їх
проблематики; розвивати вміння десятикласників аналізувати тематику та
проблематику драматичного твору; розвивати в учнів милосердя,
співпереживання; осуд та активне несприйняття скупості, аморальності,
грубого, жорстокого ставлення до людини тощо.
t
?
u
:b¤o~
?
gd¦Y±
Види роботи на уроці: виступи учнів (на основі рефератів), бесіда з
елементами дискусії.
Хід уроку
I. Організаційний момент. Оголошення теми та мети уроку.
II. Актуалізація опорних знань. Конкурс ерудитів.
— Скільки оригінальних п’єс створив І.К. Карпенко-Карий?
— Назвіть ці п’єси.
— Прізвище якого персонажа п’єси Т. Шевченка «Назар Стодоля» І.
Тобілевич узяв для свого псевдоніма?
— Назвіть першу друковану п’єсу Карпенка-Карого.
— Які ролі виконував Карпенко-Карий у своїх п’єсах?
— Яку первісну назву мала драма «Бурлака»?
— У яких п’єсах Карпенка-Карого, що являють собою дві частини задуманої
трилогії, діє один і той самий головний герой.
— На основі яких фактів написана комедія «Мартин Боруля»?
— Яку первісну назву мала драма «Безталанна»?
— За що Гнат мстив Варці, одружившись на Софії? («Безталанна»)
(Довідка: 1 — вісімнадцять; 2 — «Бурлака», «Розумний і дурень»,
«Наймичка», «Безталанна», «Підпанки», «Бондарівна», «Мартин Боруля»,
«Сто тисяч», «Батькова казка», «Сава Чалий», «Хазяїн», «Суєта»,
«Житейське море», «Гандзя», «Понад Дніпром», «Чумаки», «Паливода ХVІІІ
століття», «Лиха іскра поле спалить і сама щезне»; 3 — Гната Карого; 4 —
«Бурлака»; 5 — Калитки, Мартина Борулі, діда Мірошника та ін.; 6 —
«Чабан»; 7 — «Суєта» і «Житейське море»; 8 — батько драматурга прагнув
здобути дворянський титул, але зашкодила буква у прізвищі: в одному з
документів було — Тобелевич; 9 — «Хто винен?»; 10 — йому набрехали, що
бачили Варку з іншим парубком).
III. Опрацювання нового матеріалу.
1. Вступне слово вчителя про творчість І.К. Карпенка-Карого.
І. Карпенко-Карий є найвидатнішим українським драматургом другої
половини ХІХ — початку ХХ ст. Його ім’я можна сміливо поставити поруч з
такими класиками світової драматургії, як Бернард Шоу, Генрік Ібсен,
Герхард Гауптман та ін.
Іван Франко високо цінував талант письменника, зазначаючи, що цей митець
здатний «обняти такий широкий горизонт». В українській драматурги до
Карпенка-Карого сюжет п’єси будувався здебільшого на якійсь любовній
колізії. Іван Карпович уже в перших своїх драмах відходить від цього
шаблону.
Прокладаючи нові шляхи українській драматургії, письменник рішуче
виступав і проти надмірного етнографізму. Так, у полемічному листі до М.
Старицького від 8.10.1884 року драматург писав до М. Старицького (в цей
час Карпенко-Карий працював над драмою «Безталанна») про те, що треба
«заглибитися в душу народу» й уникати перенасичення твору «етнографією,
якої й так досить у наших п’єсах».
Отже, діапазон п’єс I. Карпенка-Карого широкий як у жанровому, так і
тематично-ідейному аспекті. Від соціально-побутової драми до історичної
трагедії, від побутової комедії до соціальної сатири — такий шлях
пройшов цей видатний майстер драматичного слова.
2. Загальний огляд-аналіз п’єс «Наймичка», «Безталанна», «Мартин Боруля»
і «Сто тисяч» (виступи учнів на основі письмових рефератів).
Штрихи до виступів.
• «Безталанна» і «Наймичка» — це видатні зразки психологічної
соціально-побутової драми в українській літературі. Про «Безталанну» I.
Франко писав: «Ця драма показує нам з якоюсь майже дошкульною
пластичністю душну й темну атмосферу сучасного українського села, де
безліч сил складається на те, щоб підкопати в людях те, що в них чисте й
здорове, а ніщо не розбуджує, не підтримує в них почуття обов’язку і
громадської свідомості».
• Головних персонажів драми «Безталанна» (1886) — Гната, Варку, Софію —
письменник показує не лише в домашній обстановці, а й на вечорницях, під
час сватання та в інших обставинах тогочасної української дійсності.
• У п’єсі «Наймичка» автор показує трагічну долю нещасної
дівчини-наймички Харитини (до речі, ролі Софії у «Безталанній» та
Харитини в «Наймичці» геніально грала у виставах «театру корифеїв» Марія
Заньковецька). Харитина стала жертвою розбещеного багатія Цокуля:
знеславлена ним, дівчина топиться. Задум цієї п’єси в Карпенка-Карого
визрівав давно: драматург мріяв змалювати образ благородно, чесної,
незайманої селянської дівчини.
• Новим явищем в українській драматургії була комедія «Мартин Боруля»
(1886).
• Варто вказати на певний автобіографізм твору (домагання дворянських
прав батьком I. Карпенка-Карого — Карпом Адамовичем та ін.). У гонитві
за примарним дворянством Мартин Боруля зазнає моральних втрат, бо його
поведінка, манери, вчинки стають неприродними і викликають і сміх, і
жаль.
• «Мартин Боруля», хоч і має назву комедії, є, по суті, глибоко
соціальною драмою. За ЇЇ начебто веселим сміхом відчувається
гоголівське: «Над чим смієтесь? Над собою смієтесь!» Саме в такому
напрямі творив свого Борулю I. Карпенко-Карий.
• Герасим Калитка, головний персонаж комедії «Сто тисяч», жорстокіший і
хитріший за Мартина Борулю. Це людина, яка вже давно переступила межу
людяності й моралі. Єдиним фетишем, талісманом і смислом життя Калитки
стали гроші. Заради збагачення цей «Пузир у мініатюрі» кидається в
авантюру, але натрапляє на ще більшого від себе пройдисвіта і зазнає
збитків: за три тисяч! справжніх карбованців купляє навіть не сто тисяч
фалыпивих, як обіцяв Герасимові Невідомий, а мішок чистого паперу.
3. Проблемна дискусія.
— Гнат — не тільки винуватець, а й жертва трагедії.. Ствердіть або
заперечте (аргументовано) цю думку.
— Чи можна Харитину звинуватити в малодушності, оскільки вона покінчила
життя самогубством?
— I Мартин Боруля, і Герасим Калитка прагнули піднятися на вищий
соціальний щабель, але кожен своїм способом. На чиєму ви боці?
IV. Підсумки уроку.
— Місце драматургії I. Карпенка-Карого в українській та світовій
літературі.
— Сутність новаторства видатного драматурга.
— Яким є тематичний та жанровий діапазон п’єс I. Карпенка-Карого?
— Який із його творів ви визначили б як шедевр із шедеврів і чому?
— Що б ви додали тепер, поглибивши відомості про життя і творчість
— I. Карпенка-Карого, до його літературного портрета
V. Завдання додому.
1. Скласти стислий, але повногранний літературний портрет I.
Карпенка-Карого (письмова творча робота).
2. Шдготуватися до тематичної атестації за творчістю Т.К.
Карпенка-Карого.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
