.

Архаїзми та історизми у сучасному комунікативному суспільстві (психолінгвістичне дослідження на матеріалі німецької мови) (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
546 4879
Скачать документ

Реферат на тему:

Архаїзми та історизми у сучасному комунікативному суспільстві
(психолінгвістичне дослідження на матеріалі німецької мови)

 

Застаріла лексика широко використовується письменниками, істориками,
журналістами, у певних випадках звичайними мовцями. Поряд із цим,
архаїзми та історизми являють собою також актуальну лінгвістичну
проблему, оскільки їх дослідження унаочнює процеси змінності мови,
робить можливим визначити часові рамки її еволюції, передбачити
подальший розвиток тощо.

Незважаючи на це, феномен «архаїзація» є мало дослідженим у сучасному
мовознавстві. Не існує, навіть, повного зібрання застарілих слів. А
відомості про діахронічно марковану лексику, які пропонують тлумачні
словники, є суперечливими [2, с.40]. Редактори словників, не маючи змогу
проводити об’ємні дослідження, користуються власною інтуїцією та
досвідом, які часто є недостатніми. Метод визначення часової
приналежності слів шляхом проведення анкетувань є найбільш об’єктивним
[3, с.79], саме тому ми скористались ним для аналізу архаїчної лексики.

На основі проведеного нами експерименту можна визначити ступінь
розуміння значень архаїзмів та історизмів мовцями, охарактеризувати
місце даної лексики в їхньому житті, виявити залежність кількості
адекватних відповідей від особистого досвіду, віку та соціального
статусу респондентів, встановити частотність вживання архаїзмів та
перевірити відповідність темпорального маркування, поданого у словнику.

Було проведено 2 серії експерименту. Обов’язкова умова для респондентів
– німецька мова як рідна. У першій серії інформантами виступили 22
студенти старших семестрів університету м. Гьоттинген (Німеччина).
Середній вік опитаних – 25 років. У якості респондентів другої серії
виступили представники старшого покоління (середній вік – 58 років) –
загалом 30 інформантів. Тестування проводилось у письмовій формі. Для
пред’явлення інформантам з тлумачного словника Duden було відібрано 21
слово: архаїзми з різним ступенем старіння та історизми.

У ході експерименту очікувалось, що слова, позначені у словнику як
застарілі, будуть, здебільшого незнайомі мовцям; тлумачення слів, що
лише знаходяться у процесі старіння, не має викликати суттєвих труднощів
(насамперед у інформантів старшої вікової категорії); розуміння
історизмів залежатиме від особистих показників людини. Окрім того,
інтуїтивно респонденти повинні були вказати на обмежене вживання поданих
слів, відносячи застарілі до взагалі невживаних, а старіючі та історизми
– до рідковживаних. Визначивши використання архаїзмів у сфері
комунікації людей старшої вікової групи, а історизмів – в історичній
літературі, інформанти мають виділити основний критерій відбору
запропонованої їм лексики – часовий.

На першому етапі респондентам було запропоновано вказати, чи знайоме їм
дане слово. Гіпотеза про маловідомість слів підтвердилась, причому
ступінь ознайомленості з історичною та старіючою лексикою був вищим.

На другому, основному етапі дослідження респонденти повинні були
пояснити значення поданих слів. Застаріла лексика (Ehegespons, Ernting,
ausdeutschen), як і очікувалось, переважно не викликала адекватних
асоціацій. Кількість інформантів, які змогли розтлумачити значення слів,
що знаходяться у процесі старіння, майже дорівнює кількості тих, хто не
зміг цього зробити (Luester, Minne, Rankuene, Seelenkunde), а в деяких
випадках є значно вищою (Ondulation, trutzig). З іншого боку, молоді у
деяких випадках взагалі не вдалось знайти архисему (Ondulation,
Rankuene), що підтверджує гіпотезу про залежність розуміння архаїчної
лексики від віку мовців. Показово, що учасники обох груп на сто
відсотків справились з тлумаченням старіючого дієслова ehelichen. Така
висока узгодженість відповідей свідчить про те, що помилку при
визначенні маркування, швидше за все, допустили укладачі [3, с.79].

Результати по історизмам надзвичайно різні. Так, у деяких випадках
пояснити значення інформантам не вдається зовсім (Kartaetsche у першій
серії); в інших (Kerker, Schafott, Tollhaus) тлумачення майже не
викликає труднощів. Враховуючи природу історизмів, можна стверджувати,
що таке співвідношення залежить лише від досвіду, мовної компетентності,
начитаності опитаних.

Третій етап експерименту полягав у з’ясуванні частоти вживання слів.
Інформантам було запропоновано вказати, як, на їх думку, вживається
слово (досить часто, рідко, взагалі не вживається). За результатами
дослідження вихідна гіпотеза повністю підтвердилась. Жоден з інформантів
не відніс лексику з групи „veraltet“ до активної («досить часто»), у
більшості випадків була обрана позначка «взагалі не вживається».
Лексика, позначена у словнику як „veraltend“, була названо переважною
більшістю мовців рідко- або взагалі невживаною. Що ж до історизмів, то,
як і на попередньому етапі, їх віднесення до однієї з трьох груп можна
вважати індивідуальним.

Четвертий, заключний етап експерименту виявився для інформантів
найскладнішим. Передбачалось, що мовці визначать сферу вживання поданої
лексики наступним чином: старіючі слова віднесуть до лексикону старшої
вікової групи, історизми – до простору художньої літератури. Однак, у
більшості випадків інформанти зовсім не дали відповіді. Всупереч нашим
очікуванням респонденти пов’язували обмежене вживання лексики з її
термінологічним характером, приналежністю до мовлення інтелігенції тощо.
Історизми віднесли переважно до слів загального словникового складу.

Як виявилось, важливим фактором є професія учасників експерименту.
Гіпотеза про залежність здатності адекватно пояснити значення застарілої
лексики від рівня освіченості та роду діяльності людини знайшла своє
цілковите підтвердження. Так, наприклад, адекватні варіанти давали
переважно інформанти з високим рівнем освіти.

Отримані результати дають змогу зробити наступні висновки:

?                   основними властивостями, які стають вагомими при
визначенні значень історизмів та архаїзмів, є вік, професія та власний
досвід мовців;

?                   застаріла лексика майже не викликає у носіїв мови
адекватних асоціацій, старіюча їм ще здебільшого відома, а знання
значень історизмів є індивідуальним;

?                   інколи відповіді інформантів не збігаються з
маркуваннями словника, що свідчить про суб’єктивність укладачів;

?                   аналізуючи значення слова, мовці часто вдаються до
методів (пошук аналогії, схожість звукової форми тощо), які заважають
експериментатору встановити реальне сприйняття слова респондентом;

?                   у ході дослідження опитаним вдалось вірно визначити
периферійний характер архаїзмів: застарілу лексику вони віднесли до
взагалі не вживаної, а старіючу переважно до рідковживаної;

?        через специфічну природу поданої лексики та незнання її значень
інформанти не змогли правильно назвати сферу вживання.

При вивченні історизмів та архаїзмів дані отримані експериментальним
шляхом видаються найбільш об’єктивними, оскільки вони базуються на
мовній компетентності, досвіді та знаннях багатьох мовців. Однак, як
показало дослідження, такий метод потребує великих часових затрат, а
тому навряд чи він знайде широке використання у лексикографії.

 

Література:

1.     Левицкий В.В., Стернин Й.А. Экспериментальные методы в
семасиологии.- Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1989.- 192с.

2.     Суржикова К.П. Словник архаїзмів – лексичне дзеркало часу //
Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Дні науки»
«2005».- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005.- Т.41: Теоретичні та
методологічні проблеми дослідження мови.- С.40-41.

3.     Ludwig Kl.-D. Archaismen und (k)ein Woerterbuch // Linguistische
Theorie und lexikographische Praxis / Hrsg. von Konerding Kl.-P., Lehr
A..- Tuebingen: Niemeyer, 1997.- S.69-81.

 

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020