Аналітизм вербоїдів як спосіб вираження семантичних параметрів дії (реферат)

Реферат на тему:

Аналітизм вербоїдів як спосіб вираження семантичних параметрів дії

Корпус стійких дієслівних словосполучень (вербоїдів), або неоднослівних
найменувань дії, яким властива вибіркова сполучуваність компонентів,
певною своєю частиною репрезентує перифрастичний механізм мови
(накладати відбиток — відбиватися, ставити питання — запитувати,
досягати домовленості — домовлятися). Але , як зазначає Б.Я.Білецький ,
лише від 17,7 % до 31,9 % дій, виражених стійкими дієслівними
словосполученнями (СДС), можуть бути виражені синонімами- однослівними
дієсловами, що доводить, з одного боку, законне місце вербоїдів у
системі номінативних засобів мови, а з іншого, засвідчує їх потенційну
здатність вступати у трансформативні відношення з однослівними
лексемами. Подібну властивість СДС (лексико-аналітичний характер)
відзначали Л.В.Щерба, В.Г.Гак, В.М.Телія, Г.З.Розанова тощо.

Аналітичний характер визначає специфіку як значення вербоїдів, так і їх
функціонування у синтагматичному оточенні. Семантика вербоїда, будучи
якісно відмінною від семантичної структури однослівного дієслова, має
більш конкретизований характер, що ускладнюється додатковими
характеристиками, які розкривають специфіку якісних і кількісних ознак
дії. Основним інструментом вираження цих семантичних і стилістичних
значень є дієслово. Диференційні ознаки вербоїдів відносяться,
переважно, до сфер функціонально-семантичних категорій аспектуальності,
стану, каузативності та модальності. Ознаки СДС відповідають “способу
існування” функціонально-семантичних категорій, що характеризуються
наявністю спільних інваріантних семантичних функцій і різнорідних мовних
засобів. Багато повнозначних слів-компонентів вербоїдів, аналогічно
афіксам, виконують допоміжну функцію, позначаючи лише семантичні
параметри основного значення. Звідси, основним завданням і постає
виявлення та дослідження цих семантичних параметрів, або смислів, для
мовного оформлення яких найбільш характерна обмежена лексична
сполучуваність слів.

Проведений аналіз дозволив нам класифікувати СДС на основі зв’язаних
значень дієслівних компонентів за їх семантичними параметрами ( див.
праці А.К.Жолковського та І.А.Мельчука). Кожний семантичний параметр
дії може бути виражений різними дієслівними лексемами, вибір яких
залежить від “ключового слова”. “Ключовим словом” у СДС є субстантив,
який ми позначаємо S.

Досить поширені значення, що є складовими категорії аспектуальності.

1. Perf. S. (“Завершеність, досягнення межі”). СДС заповнюють прогалини
у видовій системі дієслів, займаючи місце відсутнього дієслова видової
кореляції, особливо це стосується чистих видових пар. Так, дієслова
подорожувати, командувати, наглядати, опікуватися мають граматичне
значення лише недоконаного виду або нечисті видові пари, а відповідні їм
СДС можуть передавати граматичне значення як доконаного, так і
недоконаного виду: здійснювати — здійснити подорож, віддавати — віддати
команду, брати — взяти під нагляд, брати — взяти під опіку.
Зустрічається і зворотне явище, коли СДС заміщає відсутнє дієслово
недоконаного виду: заборгувати — робити борги.

Фазисність — це категорія, значення якої вказують на часову фазу даного
факту, тобто виражають обмеження процесу певною часовою константою у
діапазоні від початку виникнення до завершеності. В основі фазової
семантики лежать причиннєво-наслідкові відношення, що виникають при
зіставленні, з одного боку, значення необмеженого процесу, а з іншого —
його обмеження.

2.Incep. S. (“Починати, починатися”. Початкова фаза дії.):

брати під опіку, братися до справи, вводити у дію, вдаватися до послуг,
вступати у конфлікт, підніматися на захист, ставати на підтримку тощо.

Утворення однослівних дієслів, що позначають початок дії, в українській
мові обмежено незначною кількістю префіксів: за-, з- ( у широкому
семантичному контексті дієслів): заговорити, збурити та по- (лише з
односпрямованими дієсловами руху): побігти. Значення початкової фази
може передаватися аналітичними інфінітивними сполуками з
дієсловами-зв’язками: починати, ставати. Поширеність СДС поряд з даними
мовними засобами зумовлена їх схильністю передавати додаткові
характеристики дії, а саме: дієслово братися (до роботи) несе у собі
відтінок початку тривалої дії, вступати (у конфлікт) — значення
включення в якусь дію чи процес, кидатися (у сльози) — значення з
відтінком більш високого ступеня енергії, вирушати (в дорогу) — відтінок
рішучості, входити (в права), впадати (в сон) — семантику виникнення
стану, підніматися (на захист) передбачає важливий суспільний захід.
Дієслова вдаватися, пускатися (на хитрощі) конкретизують дію, більш
чітко вказуючи на початок процесу.

3. Fin. S. (“Суб’єкт ситуації втрачає властивість, виходить із стану,
які вказані S”. Кінцева фаза дії.):

вивести із забуття, вилетіти з пам’яті, вийти з моди, втратити смак,
відійти у забуття, загасити суперечку, розігнати сум.

Перевага вербоїдів на позначення кінцевої фази у порівнянні з
словотвірними засобами (префікси до-, від-, пере- : дов’язати,
відбіліти, перебоятися) та аналітичними інфінітивними формами (
дієслова-зв’язки: перестати, закінчити, припинити) полягає у тому, що
вербоїди здатні передавати процеси, які не можуть виразитися
однослівними дієсловами, а також несуть додаткові характеристики цих
процесів. Наприклад. дієслова розігнати, розвіяти передбачають
субстантиви із значенням психологічного стану (сон, сум), обірвати
(життя) — характеризується різким припиненням процесу, випасти (з
уваги), вилетіти (з пам’яті) — раптовістю дії. Значення дієслів вилізти
(з боргів), вибитися (з сил), зламати (присягу) мають відтінок
інтенсивної дії. Дієслова виводити, виходити, відходити означають
відштовхування, ухиляння від дії чи процесу.

4. Cont. S. (“Суб’єкт ситуації продовжує, не припиняє дію”. Розгортання
дії):

витримувати роль, затримувати увагу, зберігати пам’ять, загрузати у
злиднях, дотримуватися думки, метатися у здогадах, триматися на плаву.

Вербоїди із значенням фази розгортання дії співвідносяться з
інфінітивними аналітичними конструкціями із зв’язкою “продовжувати”, але
дієслівний компонент вербоїда не перетворюється у дієслово-зв’язку.
Дієслово може передавати, зокрема, такі смислові відтінки: еволютивний
спосіб протікання дії — набирати обертів, переламувати характер,
послаблювати увагу, статальний спосіб дії — сидіти на престолі тощо.

Окремі ключові субстантиви здатні поєднувати навколо себе дієслова із
значенням різних фаз дії, утворюючи, таким чином, парадигми. “З одним і
тим самим іменником можуть поєднуватися дієслова різних смислових полів,
причому змінюється загальне категоріальне значення аналітичної
структури. Так створюється фразеологічна парадигма, до певної міри
порівнювана з парадигмою морфологічною. Але від морфологічної парадигми
фразеологічна відрізняється більшою різноманітністю засобів, що
використовуються для вираження аналогічного значення і, особливо,
неповнотою, так як реалізуються далеко не всі можливі сполуки”.
Розглянемо приклади подібних парадигм:

Ключове слово Початковий стан Проміжний стан Кінцевий стан

влада приходити/прийти знаходитися при втрачати/втратити

присяга приймати/прийняти додержувати ламати/зламати

путь вирушати/вирушити держати збиватися/збитися з

Основним виразником фазової семантики у СДС є дієслова, що виступають
ситуативними відповідниками: входити — виходити, вводити — виводити,
набиратися — втрачати та ін.

5. Result. S. (“ Стан у результаті”):

вийти друком, винести вирок, увійти в історію, дійти висновку, дістати
освіту, довести до абсурду, завоювати довіру.

У дієслів-еквівалентів значення результативності передається афіксами
ви- (виходити), до-ся (достоятися), але ці типи словотвору не дуже
продуктивні. Таке значення потенційно властиве всім СДС, оскільки
субстантив передбачає значення результата.

6. “ Значення кратності дії: однократна чи багатократна”:

робити/зробити крок — робити кроки (Пор. крокувати), наносити/нанести
візит — наносити візити, здійснювати/здійснити напад — здійснювати
напади. (Пор. нападати).

7. Magn. S. (“Високий ступінь, інтенсивність дії”):

заглиблюватися/заглибитися у думки, заходитися/зайтися плачем, горіти
бажанням.

Перераховані вище семантичні параметри (перфектність, фазисність,
результативність, кількісність, інтенсивність дії), які є складовими
функціонально-семантичної категорії аспектуальності, свідчать про те, що
СДС є засобами вираження цієї категорії в українській мові.

Разом з тим, СДС виражають каузативні значення. Категорія каузативності
пов’язана з семою вияву ознаки, що мотивується активним породжувачем
дії. Потреби мовного спілкування породжують необхідність виражати
численні процеси каузованими. Каузативні смисли активно представляються
у індоєвропейських мовах різноманітними засобами5. В українській мові
відсутні особливі регулярні афікси для вираження цих смислів, тому дуже
поширеним способом позначення каузативних дій є СДС. Усталені сполуки
даного типу семантично наближаються до поєднання корелятивних дієсліів
зі словами змушувати, спричиняти: викликати довіру — змушувати довіряти.

8. Caus. S. (“Суб’єкт ситуації “каузує”, створює, змушує виникнути те,
що вказано S):

вносити/внести зміни, вганяти в сум, накладати/накласти арешт,
навіювати/навіяти думку, подавати/подати позов, зчиняти/зчинити
переполох, притягати/притягти до відповідальності.

9.Liqu. S. (“Ліквідувати, знищувати, змушувати зникнути”):

долати/подолати вето, забивати запах, знімати/зняти відповідальність,
позбавити життя, усувати/ усунути недоліки.

Дія або стан у СДС можуть бути представлені з таких позицій: 1) з
позиції суб’єкта ситуації, з проекцією на об’єкт — “ піддавати дії чи
приводити у стан, названий іменником”: надавати допомогу; 2) з позиції
об’єкта ситуації — “ підлягати дії, позначеній іменником”: отримувати
допомогу.

10. Oper 1. S (“Суб’єкт ситуації здійснює дію, виражену S, спрямовану на
об’єкт ситуації”):

завдавати/завдати шкоди, піддавати/піддати критиці, покладати/покласти
відповідальність, покривати/покрити забуттям, садити/посадити за грати,.

11. Oper 2. S (“Суб’єкт ситуації підлягає дії, вираженій S”:

діставати/дістати дозвіл, зазнавати/зазнати шкоди, підлягати арештові,
нести відповідальність.

Граматичне значення, яке виражається в синтетичних одиницях
протиставленням морфологічних форм зворотності/незворотності (за
допомогою постфікса -ся), у аналітичній структурі виражається
протиставленням дієслівних пар: завдавати — зазнавати, піддавати —
підлягати, надавати — діставати, виявляти (відчувати) — викликати,
накладати — підлягати та ін. СДС можуть утворювати регулярні пари, що
слугують вираженню конвергентних відношень: відчувати заздрість —
викликати заздрість, виражати впевненість — давати впевненість.

Існування корелятивних пар СДС — можливість лексико-синтаксичного
способу вираження функціонально-семантичної категорії стану. Ситуативну
співвіднесеність дієслів у прямій і зворотній конструкції представлено у
схемах:

давати -одержувати давати знання — одержувати знання

надавати -отримувати — отримувати знання

-діставати — діставати знання

-здобувати — здобувати знання

-набувати надавати форму — набувати форми

-виражати давати впевненість — виражати впевненість

покладати -нести покладати відповідальність — нести відповідальність

піддавати -підлягати піддавати арештові — підлягати арештові

накладати

накладати обов’язок — підлягати обов’язку

завдавати -зазнавати завдавати втрат — зазнавати втрат

-зносити завдавати образу — зносити образу

виявляти -викликати виявляти довіру — викликати довіру

відчувати -користуватися відчувати повагу — користуватися повагою

СДС можуть утворювати з дієсловом опозицію зворотності//незворотності
дії, будучи єдиним можливим виразником зворотної дії: гордитися —
викликати гордість, сміятися — викликати сміх.

12. Модальні значення: — “можливості дії чи явища”: давати/дати шанси,
надавати/надати можливість, мати нагоду, висловлювати/висловити
готовність. Синонімами до вербоїдів у даному випадку є аналітичні
конструкції з інфінітивом при дієслові могти і прислівники можна,
можливо (не можна, неможливо).

-”спонукання до дії, вияв волі до здійснення дії”: давата/дати поштовх (
підстави), віддавати/віддати наказ.

-”дозвіл діяти”: надавати/надати слово.

13.Oper 3. S. (“Основна типова дія суб’єкта ситуації, яка не має
об’єкта, на який могла б бути спрямована”):

відкладати /відкласти відбиток, грати/зіграти весілля, складати/скласти
вибачення, слугувати прикриттям.

14. Char. S. (“S виражає характеристику суб’єкта ситуації. Суб’єкт
ситуації перебуває у стані, має властивість, яка вказана S”):

мати хист (уявлення), користуватися шаною.

15.Real. S. (“Суб’єкт ситуації виконує “вимогу”, що міститься в S”):

виправдовувати/виправдати надію, витримувати/витримати видання,
задовольняти/задовольнити потреби, перевершувати/перевершити сподівання.

Серед додаткових смислових відтінків, що передаються СДС — значення
якісної характеристики дії: цілеспрямованості, навмисності (акцентувати
увагу, здобувати владу), повноти охоплення (укривати славою, обводити
очима), бажання суб’єкта ( брати на себе відповідальність) та ін. Всі
супровідні значення СДС передаються за допомогою дієслівного компонента.
Додаткові лексичні відтінки, властиві СДС, — незалежні від контексту, на
відміну від дієслова, відтінки значення якого контекстуально обумовлені.

Таким чином, дієслова утворюють розгалужену перифрастичну парадигму при
певних семантично ключових словах. В.Телія наголошує, що “… володіючи
аналітичним типом значення, дієслова не тільки заповнюють прогалини в
процесуальній і абстрактній лексиці, але і збагачують мову способами
вираження тонких смислових дефініцій…”. За допомогою обмеженої групи
дієслів виражаються різноманітні аспектуальні, модальні,
об’єктно-суб’єктні, каузативні та якісні характеристики дії.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *