Вимірювання еластичності попиту. Концепція дугової еластичності попиту. Еластичний і нееластичний попит (контрольна)

Контрольна робота

з дисципліни

„Мікроекономіка”

Теоретичні питання

1. Вимірювання еластичності попиту. Концепція дугової еластичності
попиту. Еластичний і нееластичний попит.

2. Рівновага в короткостроковому та довгостроковому періоді.

Практична частина

1. Дана функція попиту Qg = 6 – P. Обсяг попиту в слн. Шт.., а ціна – в
грн. од. Визначити коефіцієнт прямої еластичності попиту по ціні, якщо
ціна становить 2 грн. од. Зобразити графічно.

2. Доход споживача складає 200 грн. од. в місяць.

На малюнку зображено бюджетну лінію споживача.

Знайдіть:

а) ціну товару х;

б) ціну товару у;

в) як зміниться положення бюджетної лінії, якщо доход споживача зросте
др. 400 грн. од.;

г) допишіть рівняння зображеної бюджетної лінії. Яким є її нахил?

д) визначити граничну назву заміни товару х тором у (MRS x(y) в т. Е.

Рис. 1. Фактори ринкового попиту

У реальному житті жоден з перелічених факторів не діє відокремлено, у
чистому вигляді. Вони переплітаються, утворюючи складну та суперечдиву
систему, але розуміння механізму дії кожного з них допомагає зрозуміти
реалії економічного життя.

1. До цього часі йшлося лише про спрямованість впливу того чи іншого
фактора на попит. Однак практичне використання набутих знань вимагає й
уміння виміряти силу, з якою певний фактор впливає на обсяг бажаних
закупок споживача. Ця проблема вирішується за допомогою оцінки
еластичності попиту.

Як відомо, на попит впливає ціна. Еластичність попиту за ціною – це
показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1% ціни на товар
уздовж даної кривої попиту на нього. Вона показує чутливість обсягу
(величини) попиту до змін ціни товару за умови, що всі інші фактори, які
впливають на попит, залишаються незмінними:

Еластичність тісно пов’язана з показниками нахилу кривої попиту. Однак,
якщо крива попиту дає співвідношення між зменшенням чи збільшенням
обсягу закуплених товарів у натуральних показниках залежно від зміни цін
на 1$, гривню чи марку, то еластичність демонструє більш універсальну
залежність — відсоткову зміну.

Оскільки крива попиту має від’ємний нахил, то еластичність попиту за
ціною змінюється від нуля до мінус нескінченності. Для практичного
використання еластичність попиту за ціною беруть, як правило, по модулю:
/Ed/. Чим більше значення цього показника, тим більша цінова
еластичність. Якщо: 0 < /Ed/ < 1 - попит нееластичний; /Ed/ = 1 - попит з одиничною еластичністю; 1 < /Ed/ < 0 - попит еластичний. Еластичність попиту за ціною залежить від цілого ряду факторів, зокрема: - наявності товарів — субститутів. Чим більше існує товарів, здатних досить ефективно замінити один одного, тим активніше реагує попит на зміну цін на них (наприклад, автомобілі одного класу, різні види прохолодних напоїв). Навпаки, якщо на ринку немає товару, що міг би вдало замінити існуючий, то зміна цін на нього майже не спричинить відповідних коливань обсягів продажу. Це може бути, скажімо, інсулін для хворих на цукровий діабет; - часу пристосування до зміни цін. У короткотерміновому періоді попит менш еластичний, ніж у довготерміновому, адже для пошуку товарів-субститутів та зміни структури споживання потрібен час; - частки споживацього бюджету, що витрачається на продукт. Тут залежність зворотна: чим більша частка, тим менша еластичність і навпаки. Розрахунки еластичності попиту за ціною мають досить широке практичне використання як для прогнозування споживацьких витрат, так і для проведення цінової політики фірми. Для продавця важливо знати, скільки грошей споживач готовий витратити на придбання даного товару при різному рівні ціни на нього, адже витрати споживача є ні чим іншим, як валовим доходом продавця: загальні витрати покупця = PQ= валовий доход продавця. На рис. 3 показано виграш продавця від збільшення ціни на товар та його програш від спричиненого цим зростанням ціни зменшення обсягу продажу. Якщо площа фігури P1P2N2V (виграш від зростання цін) більша, ніж площа фігури Q2Q1N1V (програш від зменшення обсягу продажу), то загальні доходи продавця зростуть. Якщо більшою є площа фігури Q2Q1N1V, то при зростанні ціни загальні доходи продавця зменшаться. Результат залежатиме від еластичності попиту за ціною: при /Ed/ > 1 — продавець програє; при
/Ed/ < 1 - виграє. В узагальненому вигляді вплив еластичності попиту на реакцію загальних витрат споживача на придбання товару залежно від зміни ціни подано в табл. 2. Якщо еластичність дорівнює нулю, тобто попит не реагує на зміну ціни, будучи абсолютно нееластичним, то збільшення чи зменшення доходу продавця буде прямо пропорційним зміні ціни. Рис.2. Виграш та програш продавця при підвищенні ціни. Табл. 3. Вплив еластичності попиту за ціною на загальний доход продавця. Еластичність попиту за ціною Ознака еластич-ності Зміна виручки При зменшенні ціни При збільшенні ціни Еластичний з одиничною Ed> 1 + —

Еластичністю Ed=l 0 0

Нееластичний Ed 0 — для нормальних товарів; E1> 1 — для предметів розкоші;
Е1 < 0 - для неякісних товарів. Якщо еластичність попиту за доходами дорівнює нулю, то це означає, що споживання даного товару взагалі не залежить від рівня доходу споживача. Про такі товари йшлося у попередні темі. Ціни на інші товари (Ру) також впливають на попит, і міру цього впливу демонструє відповідний коефіцієнт еластичності, який називається перехресною еластичністю попиту. Перехресна еластичність попиту показує відсоткову зміну в кількості придбаних товарів X у відповідь на одновідсоткову зміну ціни будь-якого товару Y; Py / Py) Рис.4. Еластичність попиту за доходами. Якщо еластичність має позитивне значення, то із зростанням ціни на товар Y підвищується попит на товар X. Такий зв'язок характерний для товарів-субститутів. Чим краще субститут здатний замінити певний товар, тим тіснішим буде зв'язок між цінами на нього та попитом на досліджуваний товар, а отже, більшим значення еластичності. Скажімо, взаємозамінюваність двох сортів житнього хліба досить висока, тому навіть незначне підвищення цін на один з них спричинить різке збільшення попиту на інший. Для комплементарних благ властиве від’ємне значення еластичності попиту. Чим більшою мірою наzвність одного блага визначає сенс придбання іншого, тим більшим за модулем буде значення еластичності (зв'язок між цінами на заправлення газових балонів та попитом на дорожні газові плити, цінами на плівку та попитом На дорожні газові плити, цінами на плівку та попитом на фотоапарати тощо). 2. Економічні витрати залежать від кількості використаних ресурсів (їх затрат) та цін за послуги факторів виробництва. Тоді можна встановити залежність між обсягами виробництва та мінімально можливими витратами, необхідний/їй для його отримання. Ця залежність називається функцією витрат: Q=f(PL,L,PK,K), (1.1) де L, К — затрати праці та капіталу;PL, PK - ціни відповідних ресурсів. За допомогою функції витрат можна вирішувати як прямі, так і зворотні задачі: мінімізація витрат на заданий обсяг виробництва або максимізація виробництва при заданих витратах. Легко помітити зв'язок функції витрат з виробничою функцією, яка доповнюється урахуванням цін на відповідні виробничі ресурси. Загальні (сукупні) витрати (ТС) на виробництво можна розрахувати як суму витрат на придбання кожного фактора: TC = PLL+PKK (1.2) При фіксованих цінах на ресурси можна знайти різні набори капіталу та праці, які можна придбати за однакові витрати. Графічне зображення цих наборів називається ізокостою. Ізокоста — це лінія, що відображає затрати капіталу та праці, при яких витрати виробництва залишаються незмінними (рис. 1.1) Рис. 1.1. Ізокости Кожен рівень затрат праці та капіталу має свою ізокосту. Нахил будь-якої ізокости із сімейства ізокост дорівнює L). Його можна виразити і через співвідношення цін: l=pl/pk. (1.3.) Зміна ціни на працю чи капітал може змінити нахил ізокости (рис. 1.2.): зростання ціни капіталу та зниження ціни праці збільшує кут нахилу; кут нахилу зменшується при зростанні ціни праці та зниженні ціни капіталу. Який же із запропонованих ізокостою наборів капіталу та праці забезпечить максимальний обсяг продукту? Щоб відповісти на це запитання потрібно сумістити ізокости з картою ізоквант (рис. 1.3 ). Умовою для визначення максимальних обсягів виробництва при заданих витратах (як і мінімальних витрат на заданий обсяг виробництва) є однаковий нахил ізокости та відповідної ізокванти, що має спільну точку з ізокостою та найбільш віддалена від початку координат (точка А нарис. 1.3.). Нахил ізокванти визначається граничною нормою технологічного заміщення, а покости — співвідношенням цін праці та капіталу. Тоді умову рівноваги виробника, тобто такого його стану, в якому він не бажає змінювати співвідношення капіталу та праці, що задіяні у виробничому процесі, можна подати як рівність: MRTSLK=PL/PK. (1.4) Рис. 1.2. Зміна нахилу ізокости під впливом: а — зростання ціни праці; б — зниження ціни капіталу Рис. 1.3. Максимізація обсягів виробництва при заданих витратах Оскільки то MRTSLK=MPL/MPK, то справедливим буде рівняння: MPL/MPK=PL/PK. (1.5) MPL/PL=MPK/PK (1.6) Рівняння (1.6) відображає принцип найменших витрат, суть якого у тому, що виробництво заданого обсягу продукції з мінімальними витратами вимагає, щоб ресурси, які одночасно використовуються, мали однакову величину граничного продукту на одиницю вартості ресурсу. Якщо граничний продукт на одиницю витрат одного фактора перевищує граничний продукт іншого фактора, то фірма може отримати приріст продукції для реалізації без додаткових коштів за рахунок зміни співвідношення факторів виробництва Рис. 1.4. Траєкторія зростання Якщо з’єднати точки, що відповідають комбінаціям факторів виробництва які мінімізують витрати при різних заданих обсягах виробництва то дістанемо так звану траєкторію зростання (рис 1.4). Траєкторія зростання показує як змінюється співвідношення факторів виробництва, що забезпечують мінімальні витрати при збільшенні обсягів виробництва. Варіант – 7 Задача 2. а) З графіка видно, що якщо б споживач весь свій доход витрачав на придбання товару х, то він зміг би купити 40 одиниць даного товару. Відповідно до рівняння бюджетного обмеження: отже, ціна товару х складе 5 (гр.од.) б) з графіка видно, що якщо б споживач весь свій доход витрачав на придбання товару у то він би зміг придбати 20 одиниць даного товару. Знаходимо ціну товару у, виходячи з рівняння бюджетного обмеження: отже, ціна товару у становить 10 (гр.од.). в) Якщо доход споживача зросте до 400 гр. од., то: - кількість товару х складе х = 400/5 = 80 од. товару - кількість товару у складе у = 400/10 = 40 од. товару. Бюджетна лінія зсунеться вправо в сторону збільшення: Підставимо у це рівняння дані задачі. Одержимо: . д) Гранична норма заміни становить Задача 1. Графік функції попиту має вигляд Для лінійної функції попиту коефіцієнт еластичності ЕДР в т.А визначається як відношення відрізків ОВ до ВС. Визначаємо коефіцієнт еластичності попиту за формулою: в даному випадку . Підставивши Р = 2 у рівняння, одержимо: Q = 6 – Р = 6 - 2 = 4 (млн. шт.) Тоді, Результат у першому і другому випадках однаковий.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *