.

Переваги та уподобання споживачів. Бюджетне обмеження (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
581 5137
Скачать документ

ТЕМА: ПЕРЕВАГИ ТА УПОДОБАННЯ СПОЖИВАЧІВ. БЮДЖЕТНЕ ОБМЕЖЕННЯ

Порівняльна характеристика двох теорій поведінки споживача.

Система переваг споживачів та її основні елементи. Криві байдужості, як
справжні інструменти мікроекономічного аналізу.

3. Бюджетне обмеження. Лінії бюджетного обмеження.

1. В екон. науці існують два підходи і відповідно дві теорії, які по
різному пояснюють поведінку споживача на ринку:

Кардиналістська теорія корисності (теорія граничної корисності);

Ординалістська теорія корисності (теорія споживчого вибору).

Кардиналістська теорія виходить з посилання, що будь-який споживач
здатний кількісно виміряти рівень корисності кожного даного товару і
рівень свого благоустрою, своїх доходів.

Виходячи з аксіоми зниження граничної корисності (перший закон Госсена),
обсяг попиту зменшується разом з ростом цін. Вразливе місце: в реальному
житті жоден споживач не в стані кількісно бездоганно визначити, скільки
саме додаткової корисності він одержав від додаткової одиниці продукту.
Значить, жоден споживач не здатний кількісно оцінити максимум
задоволення своєї потреби від купівлі товару. Однак кожен споживач в
силі порівняти товари і зробити свій вибір.

Ординалістський підхід саме і базується на тому, щоб визначити
відношення переваг чи байдужості між різними товарами без кількісного
виміру корисності. Цей підхід можна також назвати відносним. Ординалісти
розглядають відношення переваг стосовно всіх товарів, але з метою
спрощення звичайно беруть до уваги комбінації наборів з двох товарів (А
і В) і визначають, яка з цих комбінацій дає споживачу більшу, а яка
меншу корисність. Це припущення виходить з посилання: те що вірно для
двох товарів, вірно для будь-якої кількості благ.

Ординалістська теорія ставить перед собою завдання визначити такий набір
двох благ, який дозволив би йому отримати максимум корисності від
споживання цього набору за обмежений період часу. Цей акт вибору має дві
сторони

треба враховувати бажання споживача, його смаки і надання переваг;

треба враховувати можливості споживача з точки зору його грошового
доходу, який завжди має обмежену величину.

Суть споживчого вибору в тому, щоб бажання споживачів співпадали з його
можливостями.

2. Аналіз переваг і бажань споживачів в орд. теорії ведеться при
допомозі кривих байдужості. Крива байдужості це лінія, кожна точка якої
являє собою комбінацію двох товарів, які мають для споживача однакову
загальну корисність, і тому споживачу байдуже, який з цих товарів
вибрати.

Припустимо, що існують наступні варіанти наборів двох товарів:

Комбінація Одиниці продукту А Одиниці продукту В

К 12 2

Л 6 4

М 4 6

Н 3 8

Ці варіанти можна відобразити графічно:

Спадний характер свідчить про те, що як продукт А, так і продукт В мають
корисність для споживача. Отже, рухаючись від комбінації К до Л,
споживач придбає більше продукту В, тим самим збільшуючи для себе
сукупну корисність; відповідно для зменшення сукупної корисності на
точно таку ж величину споживач повинен відмовитись від деякої кількості
продукту А.

Кількість товару В, від якого ми відмовились з метою збільшення
споживання товару А на одну одиницю, називають Граничною нормою заміни
(ГНЗ) товару А товаром В.

Наприклад, ГНЗ=3, споживач віддасть три одиниці одягу, щоб одержати
додаткову одиницю харчових продуктів, тоді як при ГНЗ=1/2 – споживач
може відмовитись тільки від 1/2 одиниці одягу.

ГНЗ=-(А/(В. Знак мінус використовується для того, щоб ГНЗ виражалась
додатним числом. ((А завжди відємна).

Гранична норма заміни характеризує ступінь втрати одного товару з тим,
щоб отримати додаткову одиницю іншого товару при однаковій загальній
корисності набору А і В.

Крива байдужості має відношення до індивідуального споживача; сукупність
кривих байдужості багатьох споживачів утворюють карту байдужості, яка
характеризує інші можливості поєднання товарів, яким надається більша
перевага, і які мають більшу корисність. Кожна крива, розміщена правіше
вихідної кривої відповідає комбінації продуктів А і Б, які мають більшу
корисність у порівнянні з вихідною кривою. І навпаки.

3. Бажання споживача купити даний товар ще не означає, що він цей товар
купить. Споживання обмежується двома факторами: цінами і доходами
споживача. Можливості споживача характеризують лінії бюджетного
обмеження (бюджетні лінії).

Лінія бюджетного обмеження показує, які комбінації двох товарів можуть
бути придбані при даному рівні цін на ці товари, при даній величині
грошового доходу.

Приклад:

Задача:

Ваш бюджет на харчування дорівнює 25 гривень в тиждень. Ціна 1 кг м’яса
– 5 гривень, а ціна сиру 2,5 грн. за кг. Якщо Ви потратите всі свої
гроші на м’ясо, то купите 5 кг м’яса, якщо ж гроші потратите на сир, то
можете купити до 10 кг сиру. Можливі також комбінації: наприклад, 2 кг
м’яса і 6 кг сиру, або 4 кг м’яса і 2 кг сиру. Беручи до уваги
можливість купівлі любої частки кг м’яса чи сиру всі можливі варіанти
вибору можуть бути показані на графіку в вигляді діагональної лінії, яка
з’єднує цифру 10 на осі споживання сиру і цифру 5 на осі споживання
м’яса. Ця лінія називається бюджетною лінією.

Фактори, які впливають на бюджетну лінію:

зміни доходу споживача;

зміна цін на товари.

При зміні доходу бюджетна лінія переміщається відповідно до його
збільшення, (або зменшення) і займає паралельне попередньому положенню.

Зміна ціни товару Х приводить до відповідної зміни кута нахилу бюджетної
лінії.

При аналізі теорії споживчої поведінки важливого значення набуває фактор
зміни цін, породжувані ним ефект доходу, ефект заміни.

На споживача суттєвий вплив створюють: нецінові фактори попиту: смаки
споживачів, число покупців, ціна на товари, замінники тощо.

На реакцію споживачів величезний вплив створює зміна доходу.

Ефект доходу:

Якщо ціна продукту падає, то реальний дохід (покупна здатність) того,
хто купує цей продукт, збільшується. Це збільшення реального доходу
проявиться в рості об’єму закупок різновидних товарів. Наприклад:

При постійному грошовому доході 20 грн. в тиждень, ви зможете придбати 4
кг говядини по 5 грн. за 1 кг. Але якщо ціна говядини впаде до 2,5 грн.
за 1 кг і ви купите тих самих 4 кг, то 10 грн. у вас залишаться вільними
для купівлі додаткової кількості цього чи іншого товару.

На реакцію споживачів величезний вплив створює зміна доходу. Ще в ХІХ
столітті німецький статистик Ернст Енгель, працюючи над статистичними
даними різних років і різних країн, помітив поступове зменшення
відносної частки на харчування в бюджеті в міру його зростання. Він
підкреслив, що чим менший дохід сім’ї, тим більша його частина
витрачається на харчування, і що харчування, окрім того, погіршується.
Його дослідження різних бюджетів довели, що чим менший дохід, тим більша
його частина втрачається на фізичне утримання, тим менше залишається для
духовного розвитку.

В економічну науку на основі цих досліджень був введений закон Енгеля:
зі збільшенням доходу, його частка, яка витрачається на товари першої
необхідності, зменшується, в той час, коли частка витрат на предмети
розкоші і на духовний розвиток збільшується.

Згідно з законом Енгеля товари поділяються на три групи:

Продовольчі товари і промислові товари, які забезпечують мінімальне
фізичне існування;

Промислові і продовольчі товари, які, як правило, вносяться до
стандартного споживчого набору;

Високоякісні; особливо модні товари і товари-раритети.

Якщо споживач хоче купити товар А за ціною Ра і товар В за ціною Рв в
певних кількостях, то на придбання цих двох товарів він може виділити
грошову суму, яка дорівнює 1. При цьому до 1 прирівнюється будь-яка
грошова величина безвідносно до покупця (у одного покупця ця 1=10 грн.,
у іншого 1000 грн.)

Рівняння бюджетного обмеження в кожному випадку складатиме:

Pa ( Qa + PB ( QB = 1

де Q – кількість товару.

У цьому рівнянні залежність лінійна, тому бюджетну пряму можна
побудувати при допомозі двох точок:

Якщо споживач вирішить витрати увесь доход лише на придбання товару А,
то він купить цього товару на величину 1:Ра. Якщо ж він вирішить купити
лише товар В, то він купить його на величину 1:Рв. Збільшення грошового
доходу перемістить лінію бюджетного доходу вправо, зменшення доходу
перемістить бюджетну лінію вліво. Нахил лінії залежить від
співвідношення цін на товари А і В.

При аналізі теорії споживчої поведінки важливого значення набуває фактор
зміни ціни і породжувані ефект доходу і ефект заміни. Суть ефекту доходу
в тому, що при зниженні ціни покупець зможе придбати більшу кількість
товару не зменшуючи при цьому споживанні іншого товару. При незмінному
грошовому доході зменшення ціни збільшує реальний доход споживача. Суть
ефекту заміни в тому, при зниженні ціни у споживача виникає бажання
купувати більше того товару на який ціни знизились замість тих товарів,
на які ціни залишились колишніми і які тепер стали відносно дорожчими.

12

6

4

3

2,5

0

Суб’єктивні переваги споживача такі, що він реалізує однакову сукупну
корисність А і В при любій їх комбінації, яка показано в таблиці чи на
графіку; звідси, споживачу байдуже саме яку комбінацію продуктів він
дійсно придбає.

2 4 6 8 10 Qб

10

9

8

7

6

5

4

3

2

1

0

Якщо позначити кількість м’яса через Qм, а кількість сиру – через Qс,
отримаємо

Qм ( Рм + Qс ( Рс = 25

Qм ( 5 + Qс ( 25 = 25

Qа ( Ра + Qв ( Рв = 1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Qм

Qb

1

Pb

Qa

1

Pa

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020