Конкурентна фірма в короткостроковому і довгостроковому періоді (реферат)

Конкурентна фірма в короткостроковому і довгостроковому періоді

План лекцій

Пропозиція фірми і ринкова пропозиція на конкурентному ринку в
короткостроковому періоді

2. Визначення обсягу виробництва в довгостроковому періоді.
Довгострокова рівновага.

Література: [ 1, c. 222-230], [2, c. 114-117], [4, c. 148-156].

Пропозиція фірми і ринкова пропозиція на конкурентному ринку в
короткостроковому періоді

Короткострокова крива пропозиція конкурентного підприємства представляє
той обсяг випуску товарів, який буде пропонувати підприємство за кожного
значення ціни, щоб максимізувати прибуток. Короткострокова крива
пропозиції підприємства буде співпадати з його кривою граничних витрат
МС для цін, які перевищують мінімальний рівень середніх змінних витрат
AVC (рис. 11.1.).

P

P1 MC

AC

AVC

P2

P3

Ціна зупинки
виробництва Р3 =AFC

Q3 Q1 Q

Рис. 11.1 Модель короткострокової кривої пропозиції.

Якщо ціна буде менша мінімального рівня AVC, який називається ціною
зупинки виробництва, короткостроковою ціною ліквідації, то підприємство
закривається і обсяг його пропозиції буде нульовим. Це буде в тому разі,
коли середні постійні витрати AFC зрівняються з ринковою ціною. Із
графіка (Рис.11.1) видно, підприємство у короткостроковому періоді,
щоб максимізувати прибуток, має завжди погоджувати свій обсяг
виробництва зі зміною власних граничних витрат і ринковою ціною.
Безпосередньо із графіка завжди можна визначити той обсяг продукції Q,
який буде максимізувати прибуток виробника, якщо ринкова ціна
встановиться на деякому рівні (Р1)

Короткострокова ринкова пропозиція є сумою обсягів пропозиції всіх
підприємств галузі для кожної можливої ціни (Рис.11.2)

P P S галузі

P3

P2

P1

Q1/ Q1// Q2// Q Q

Рис.11.2 Галузева пропозиція в короткостроковому періоді.

Обсяг пропозиції на конкурентному ринку збільшується, коли росте ціна,
внаслідок двох причин:

крива пропозиції кожної фірми є висхідною лінією;

фірми, які були закриті, розпочинають виробництво, як тільки ціна
досягає рівня їх закриття.

Визначення обсягу виробництва в довгостроковому періоді. Довгострокова
рівновага.

У довгостроковому періоді підприємство може змінити всі фактори
виробництва, в тому числі і розмір підприємства. Воно може згорнути
виробництво (вийти з галузі ) або ж виробляти нові види продукції
(ввійти в галузь). Різниця між постійними і змінними витратами має місце
тільки в короткостроковому періоді.

Для галузі є дві ознаки довгострокового періоду:

всі підприємства мають можливість змінити всі види своїх витрат;

може мінятися число підприємств в галузі(старі можуть виходити, нові
входити в галузь).

В довгостроковому, як і в короткостроковому періоді, граничні витрати є
важливим фактором визначення обсягу виробництва: обсяг виробництва , за
якого досягається максимальний прибуток визначається аналізом граничних
і середніх витрат.

0

2

????????????????)?іоді підприємство має виробляти оптимальний обсяг
продукції за умови, що ціна (граничний доход МR) дорівнює
довгостроковими граничним витратам. Як і в короткостроковому періоді ,
підприємство має виробляти продукцію тільки в тому випадку, якщо Р<АС, то підприємство має вийти з галузі (закритися). AC Р А Е Р=МR надлишок вир-ва Д Рб Q1 Q2 Q3 Рис.11.3 Вибір обсягу виробництва довгостроковому періоді. На рис. 11.3 короткострокові криві граничних витрат МС, граничного доходу MR і середніх витрат АС визначають позитивний економічний прибуток АВСР, при виробництві Q, продукції, який визначає той обсяг, що максимізує прибуток. АС відображає позитивний ріст масштабу виробництва до Q3, за якою забезпечується максимальний прибуток EFDP. АС. В точці М підприємство має нульовий економічний прибуток, тобто має нормальний прибуток. Одержання нульового економічного прибутку не означає, що підприємство має залишити галузь, адже воно одержує реальний прибуток. Бажано було б отримувати позитивний економічний прибуток, але для конкурентного ринку нульовий економічний прибуток є умовою довгострокової конкурентної рівноваги ( у старих підприємств немає стимулу виходу із галузі, у нових – для входу в галузь). Нормальний стан конкурентного ринку – це довгострокова ринкова рівновага. Умови збереження довгострокової ринкової рівноваги: всі підприємства галузі максимізують прибуток; кожне із підприємств не має стимулів для входу або виходу із галузі, тому що кожне з них одержує нульовий економічний прибуток; ціна продукту така, що сукупна пропозиція відповідає сукупному попиту споживача. Різниця між граничними витратами і середніми витратами створює надлишок виробника (на рис.11.3 – прямокутник МЕF). Список використаної літератури Горошко М.Ф., Кулішов В.В. мікроекономіка: Навч. Посібник. – К.: Ніка Центр, 2003. Доллан Э., Линдский Д. Рынок: микроэкономическая модель. /пер. с англ. – СПб.:Автокомп., 1992. Задоя А. О. Мікроекономіка: навчальний посібник. – К.: Знання, 2001. Емцев Р.Г., Лукин М.Ю., Черемних Ю.Н. Микроэкономика: Учебник для вузов. – Уфа, 1995. Кириленко В.І. Мікроекономіка: Навчальний посібник для ВНЗ. – К., 1997. Карагодова О.О., Червоньов Д.М. Мікроекономіка: Навчальний посібник для ВНЗ. – К., 1997. Микроэкономика: Учебник под редакцией Яковлевва Е.Б. – М.: Дело, 1997. Микро-макроэкономика./под ред. Макконел К.Р., Брю С.Л./ - Практикум к учебнику “Экономикс”: тесты, задачи, ситуации. – Бішкек, 1997. Піндайк Роберт С., Рубінфелд Даніель Л. Мікроекономіка / Пер. з англ.. – К., 1996. Самуэльсон П. Экономикс / Пер. с англ. – М.: МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1996.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *