Фірма на ринку досконалої конкуренції (реферат)

Фірма на ринку досконалої конкуренції.

План

1.Максимізація прибутку конкурентної фірми.

Мінізація збитку конкурентної фірми.

Література

10.1 Максимізація прибутку конкурентної фірми

Задача максимізації прибутку має вигляд:

ЕП=ТR-TC max, (10.1)

де ЕП-економічний прибуток фірми;

ТR-валова виручка від реалізації продукції; TC-загальні витрати.

Загальна ( валова) виручка – це ціна (Р) проданого товару помножена на
обсяг продаж (Q).Ціна знаходиться поза впливом конкурентної фірми. Отже,
конкурентна фірма може впливати на доход , тільки змінюючи обсяг продаж.

Вирішення проблеми можливе двома шляхами:

а) оцінюючи граничні значення виручки та витрат;

б) аналізуючи сумарні величини виручки та витрат.

Умовою того, що точка (Q) є точкою максимуму, є рівність нулю початкової
похідної функції прибутку.

тобто

MR — MC = P – MC ; або Р = МС
(10.2)

Таким чином у випадку конкурентної фірми умова максимізації прибутку
набуває вигляду: необхідно вибрати такий обсяг виробництва, для якого
граничні витрати дорівнюють ціні.Більш загальна рівність:

MR– MC = Р = АС (10.3)

Правило знаходження такого обсягу виробництва, для якого граничні
витрати дорівнюють граничній виручці, є для фірми точним орієнтиром
максимізації граничного прибутку як в умовах досконалої так і
недосконалої конкуренції. Графічно модель рівноваги зображена на рис.
10.1

ТС

TR

ТС

TR

+

?

Q

Q1 Q’

C

MC

AC

PE E d

Q

Q’

Рис. 10.1 Модель максимізації прибутку конкурентної фірми.

Максимум прибутку досягається в точці перетину лінії граничних витрат
МС і горизонтальної лінії PE, яка визначає обсяг виробництва Q’, за
якого MC=MR=P, досягається максимум прибутку. На верхньому графіку
здійснюється визначення обсягу виробництва, при якому при якому фірма
має максимальний прибуток, шляхом порівняння сумарної виручки ТR і
сумарних витрат ТС. Той обсяг виробництва, для якого ТR перевищує ТС на
максимальну величину і визначить шукану рівноважну величину Q/.

10.2 Мінімізація збитків конкурентної фірми.

Правило знаходження такого обсягу виробництва, для якого граничні
витрати дорівнюють граничній виручці є для фірми орієнтиром мінімізації
збитків. Фірма, яка працює на ринку досконалої конкуренції, має
економічний прибуток в короткостроковому періоді. Якщо середні витрати
підприємства будуть рівні ринковій ціні АС = Р = МС, то за цієї умови
валова виручка буде дорівнювати валовим витратам ТС і прибуток буде
дорівнювати О. Це є відоме положення беззбитковості, коли у підприємства
немає економічного прибутку і немає збитків (Рис.10.2).

C

MC AC

P d

Q’ Q

? a B

¦

Рис. 10.2. Модель стійкої рівноваги.

Ситуація, зображена на рис. 10.2, відповідає положенню стійкої рівноваги
на ринку досконалої конкуренції в короткостроковому періоді, тому що тут
у підприємства немає причини залишати галузь (воно отримує прибуток).

Коли ж середні витрати АС підприємства перевищують ринкову ціну (АС>Р),
а середні змінні витрати ще не досягли Р, підприємство мінімізує збитки
(Рис. 10.3).

Якщо підприємство після того, як його АС>Р, але АVС<Р, зупинить виробництво, то його збитки будуть ще більшими. C MC AC AC P d MR Q' Q Рис.10.3 Модель мінімізації збитків. Тому підприємство має дотримуватися у короткостроковому періоді стратегії: до тих пір, доки до нього повертаються змінні витрати TVC , воно має продовжувати випуск продукції в обсязі Q і його збитки будуть мінімальними. Умовою мінімізації збитків підприємства у короткостроковому періоді є виробництво продукції в обсязі Q при AC>P?ACV.

Якщо середні змінні витрати стають більшими за ринкову ціну,
підприємство має зупинити виробництво (закритися), щоб не нести збитків
(рис. 10.4 )

С MC

AC AVC

АС

P

мс

P’


Q

Рис.10.4 Модель стратегії закриття фірми.

На графіку (рис.10.4) Р’- ціна, при якій фірмі доцільно призупинити
виробництво (лінія Р’ дотична до лінії середніх змінних витрат).

Список використаної літератури

Горошко М.Ф., Кулішов В.В. мікроекономіка: Навч. Посібник. – К.: Ніка
Центр, 2003.

Доллан Э., Линдский Д. Рынок: микроэкономическая модель. /пер. с англ. –
СПб.:Автокомп., 1992.

Задоя А. О. Мікроекономіка: навчальний посібник. – К.: Знання, 2001.

Емцев Р.Г., Лукин М.Ю., Черемних Ю.Н. Микроэкономика: Учебник для вузов.
– Уфа, 1995.

Кириленко В.І. Мікроекономіка: Навчальний посібник для ВНЗ. – К., 1997.

Карагодова О.О., Червоньов Д.М. Мікроекономіка: Навчальний посібник для
ВНЗ. – К., 1997.

Микроэкономика: Учебник под редакцией Яковлевва Е.Б. – М.: Дело, 1997.

Микро-макроэкономика./под ред. Макконел К.Р., Брю С.Л./ — Практикум к
учебнику “Экономикс”: тесты, задачи, ситуации. – Бішкек, 1997.

Піндайк Роберт С., Рубінфелд Даніель Л. Мікроекономіка / Пер. з англ.. –
К., 1996.

Самуэльсон П. Экономикс / Пер. с англ. – М.: МГТУ им. Н.Э. Баумана,
1996.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *