Міжнародний поділ праці та світова торгівля (реферат)

Реферат

Тема: Міжнародний поділ праці та світова

торгівля

Мета: Поняття міжнародного поділу праці,

визначити особливості світової

торгівлі.

План

( Поняття міжнародного економічного поділу праці.

( особливості міжнародного економічного поділу праці в

різних країнах світу.

К.І.П.Т.

Коломия, 1998 р.

Світова система господарювання склалася наприкінці ХІХ – на початку ХХ
ст. Саме в цей час виникли міжнародні монополії, завершується
економічний розділ світу, остаточно формується світовий ринок. З того
часу світове господарство безупинно розвивається під впливом багатьох
факторів, і цей процес ще далекий від завершення.

Згідно з прогнозами експертів ООН, до 2000 р. кількість населення на
земній кулі досягне 6 мільярдів чоловік. Всі люди, які проживають на
Землі розмовляють 2796 мовами. На планеті існує 190 держав, у світі в
обігу налічується понад 300 найменувань грошей.

Держави значно різняться між собою за рівнем економічного розвитку.
Критеріями рівня економічного розвитку країни є обсяг валового
національного продукту, що припадає на одного громадянина; обсяг ВНП на
одного працюючого (продуктивність праці); розмір доходів на одного
громадянина. За економічними критеріями розрізняють:

а) індустріально розвинуті країни.

б) країни, які не прходили стадії індустріалізації і в економіці яких
переважає сільське господарство;

в) країни середнього рівня розвитку.

Істотним фактором розвитку світового господарства виступає мжнародний
розподіл праці, що передбачає випереджаючий розвиток у певних країнах
окремих галузей економіки, в яких жана країна має власні переваги, тобто
вищу продуктивність праці і нижчі витрати виробництва порівняно з іншими
країнами. Міжнародний поділ праці втілюється в міжнародній
спеціалізації, кооперації та комбінуванні виробництва. Спочатку
міжнародний поділ праці формувався під впливом природних факторів
(кліматичні умови, мінеральні ресурси, земельний фонд).

Велику роль у прискоренні процесу відіграв індустріальний розвиток
національних економік. Промислова революція ХІХ ст. – спричинила
переворот у галузевому поділі праці. Міжнародний поділ праці дедалі
більше став залежати від розвитку продуктивних сил, технічного рівня
виробництва. Типи і види спеціалізції виробництва при міжнародному
поділі праці можна зобразити схемою. На схемі зображено дві історичні
форми спеціалізації – міжгалузева і внутрішньогалузева а також конкретні
прояви останньої. Міжгалузева спеціалізація орієнтується на виготовленні
окремих видів промислової продукції (Швейцарія, Швеція).

Спеціалізація стає залежною від успіхів країни в науково-технічному
прогресі. Відбувається подальший розвиток міжнародного поділу паці –
перехід від міжгалузевої до внутрігалузевої. Важливим суб’єктом цього
пароцесу стали транснаціональні корпорації. На сучасному етапі
внутрішньогалузева спеціалізація поділяється на такі види:

Предметна спеціалізація – випуск окремих видів продукції;

Типорозмірна – створення виробів певного типу і розміру;

Подетальна – це випуск не готової продукції, а її частини

Технологічна – полягає в розміщенні на території якої-небудь країни
ланок виробництва певного товару.

Наукова – забезпечує окремій країні зосередитися на певних видах
наукової діяльності.

На основі внутрішньогалузевого поділу праці розвиваються тісні зв’язки
між підприємствами різних країн. Про зростаючіу динаміку цих процесів
свідчать такі дані: у США на 1970 р. зросла від 16,6% до 37,4%, в Японії
з 25% до 53,7%, у нідерландах – з 29% до 52,3%, у Швеції – з 30%-53,7%.

На сучасному етапі значно посилилась тенденція до поглиблення
міжнародного поділу праці.

Міжнародний поділ праці надає державам певних переваг. Завдяки участі у
ньому країна може підвищити ефективність своєї національної економіки.
Першою в історії формою економічних відносин між країнами була
міжнародна торгівля, яка нині є найрозвинішеною формою міжнародного
поділу праці. Адам сміт, класик економічної науки. Застосував для
з’ясування причин розвитку світового ринку поняття витрати виробництва
різних товарів. Якщо порівняти. Наприклад витрати виробництва вівса і
виноградного вина у Шотландії і Португалії, то зрозуміло, що через
відмінності у кліматі овес вигідніше вирощувати в Шотландії, а виноград
в Португалії. Якщо ці країни відповідно спеціалізуватимуться і
обмінюватимуться результатами своєї праці, то це буде вигідно для кожної
з них.

Також існує принцип порівняльних переваг. Цей принцип полягає в тому, що
в рамках міжнародного поділу праці та світової торгівлі кожній країні
вигідніше виробляти і імпортувати ті товари, при виготовленні яких
продуктивність праці на її підприємствах найвища. Таким чином, у світі
немає країни, яка не змогла б знайти свого місця на світовому ринку.

Для зовнішньої торгівлі важливе місце має конкурентоспроможність
товарів, які продаються на світовому ринку. Конкурентоспроможність тоару
визначається порівнянням сукупних його характеристик із характеристиками
товарів – конкурентів за ступенем задоволення конкретних потреб і за
ціною.

Світові ціни відображають інтернаціональну (міжнародну) ціну товару, яка
визначається головними продавцями і покупцями певних видів продукції та
формується в ході здійснення великих і регулярних операцій з товаром у
вільно конвертованій валюті на світовому ринку. Визначити світову ціну
на товар досить складно. Експортери і імпортери для орієнтації
використовують ціни довідкові, біржові, аукціонні, а також ціни торгів.
Найближчими до рівня світових цін є ціни великих експортно – імпортних
угод, що укладаються в особливих центрах світової торгівлі, іка є
надзвичайно динамічним явищем. На сучасному етапі вона характеризується
такими основними тенденціями:

Відбуваються зміни в географічній структурі світової торгівлі. Зростає
значення країн – членів європейського співтовариства ( у 1960 р. їм
належало 33,5% світового експорту, а у 1991р. – 40%)

У світовій торгівлі швидко зростає частина Японії ( з 3% в 1960р. до 9%
в 1987р.) і німеччини ( до 11,6 % у 1991р.) частка США у торгівлі
зменшилась (з 16% до 12%).

За останні три десятиліття мало змінилась у світовій торгівлі часка
країн. Що розвиваються (215 у 1969 р. і 20% у 1991р.).

Зростає частка продукції нових індустріальних країн Південно-Східної
Азії.

За прогнозами Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), частка
країн Східної Європи і колишнього СРСР у світовій торгівлі
зменшуватиметься ( тільки протягом 1991р. у країнах Східної Европи
експрт зменшився на 20%, а імпрорт – на 25%. У країнах СНД імпорт
звеншився на 12%. Ця сама тенденція спостерігається і в Україні).

Зростає торгівля науково-технічною продукцією. За останні 10 років її
обсяг зріс майже в 10 разів.

Використана література:

Мочерний “Основи економічної теорії”

І.Ф. Родіонова, І.С. Кравченко “ Основи економіки” ІІкн.

Предметна

Типорозмірна

Подетальна

Технологічна

Наукова

ВНУТРІШНЬОГАЛУЗЕВА

МІЖГАЛУЗЕВА

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *