.

Контрольна робота (контрольна робота)

Язык: украинский
Формат: контрольна
Тип документа: Word Doc
0 6306
Скачать документ

Контрольна робота

Міжнародні валютно-фінансові відносини: основні поняття. Сутність
валютного регулювання.

Зміст

1. Міжнародні валютно-фінансові відносини: основні поняття.

2.Сутність валютного регулювання.

Міжнародні валютно-фінансові відносини: основні поняття.

Міжнародні валютно-фінансові відносини- це відносини, що вини- кають
між суб’єктами ствітового ринку й відображають ступінь і глибину
розвитку світогосподарських та інших зв’язків.[1;145ст.]

Міжнародні валютні відносини- це відносини, пов’язані з обігом сві-
тових грошей, які обслуговують економічні зв’язки між країнами.

Функції світових грошей подібні
функціям грошей у національній економіці, але є одна особливість. В
міжнародній сфері з’являються інші суб’єкти: відносно замкнуті
національні господарства, представ-лені трьома рівняма суб’єктів-
окремими особами, організаціями і державами. Їх зв’язок із зовнішнім
світом виявляється через платіж- ний баланс і валютний курс.[2;323ст.]

Хоча міжнародні валютно-фінансові відносини виникли задовго до
виникнення світового господарства, відносно зрілої форми вони на- були в
умовах високого розвитку світогосподарських зв’язків. У про- цесі
поглиблення міжнародного поділу праці та активізації обміну
ре-зультатами діяльності національних господарств та їхніх окремих
суб’єктів між країнами стали чимраз частіше виникати розрахунки й
платежі, що опосередковувались світовими грішми, а також здійсню- валися
на основі міжнародного кредиту. Останій спричинив утворен- ня різних
форм заборгованості в одних країн і відповідних активів у інших. У
кінцевому підсумку валютно-фінансові відносини країн зна- ходять свій
концентрований вираз у платіжних та розрахункових балансах, а також
балансах міжнародної заборгованості.

Платіжний баланс – це синтетичний звіт відомостей про співвідно-
шення фактичних надходжень і платежів за грошовими вимогами та
зобов’язаннями між країнами впродовж певного проміжку часу.Між- народні
поточні розрахунки здійснюються у відповідних національ- них валютах
згідно з існуючими валютними курсами або у твердій конвертованій
валюті.[1;145ст.]

Платіжний баланс будь якої країни складається з трьох основних
статей, які відображають відповідні зовнішньоекономічні відносини з
іншими країнамми, а отже, і певні операції, за якими здійснюються
міжнародні розрахунки. Головною статею платіжного балансу є торговельний
баланс, тобто баланс зобов’язань та платежів, що вини- кають на основі
руху товарів між даною країною та її торговельними партнерами . Тому
торговельний баланс відбиває вартісне співвідно- шення між експортом та
імпортом товарів. [1;149ст.]

Крім платіжного балансу, існує ще розрахунковий баланс. Він відо-
бражає не лише міжнародні платежі, здійснені валютною готівкою, і
надходження валюти за певний час , а й не погашенні на певну дату або за
відповідний період часу кредити. Наприклад, у розрахунковий баланс разом
із надходженнями за реалізовані за кордон товари готів- кою включаються
і товари продані туди в кредит. Тому розрахунко- вий баланс, визначаючи
міжнародні розрахункові позиції тієї чи ін- шої країни, скажімо протягом
року, не показує, коли виникли в цій країні ті чи інші вимоги до
іноземних боржників або платежі за кор- дон. Розрахунковий баланс, таким
чином за виличиної не збігається з платіхжним. Платіжний баланс
становить сукупність елементів як платіжного, так і розрахункового
балансів.

Валютний курс- це курс (ціна) однієї національної валюти відносно
іншої. Валютний курс концентрованому вигляді відображає економі- чний
потенціал країни, ефективність функціонування господарського механізму,
ступінь інтегрованості країни у свуітогосподорські зв’язки та
інтенсивність її участі в міжнародному обміні товарів, послуг та
капіталів. Оскільки останні фактори є головними чинниками, які виз-
значають стан платіжного балансу, одже, на курс валюти справляє вплив
стан платіжного балансу. Якщо він є активним, то і курс валю- ти має
тенденцію до підвищення, і навпаки, пасивний платіжний баланс тієї чи
іншої країни спричинює зниження курсу її валюти.Як- що скажімо, протягом
року валютні витрати певної країни, пов’язані з оплатої імпорту товару,
експортом капіталу, воєними витратами, фрахтом, первищуюють сумарні
валютні надходження з-за кордону, то вона матиме пасивний платіжний
баланс. Одже. Зрештою кількість валюти даної країни на світових грошових
ринках зросте. Якщо ж її маса набуде таких розмірів, що пропозиція даної
національної валюти перевищить попит на неї, то ціна на дану валюту
знизиться, тобто впаде її курс. Разом із тим дифіцит платіжного балансу
зумовить нестачу відповідних іноземних валют, що, у свою чергу
спричинить підвищення їх курсу.

На динаміку валютного курсу впливає також відповідна кредитно-
грошова політика, що її здійснюють уряди. Ліберальна політика під-
штовхує кредитну експансію, спричиняє зниження валютного курсу і
навпаки, політика кридитної рестрикції, або, як її ще називають,
політика “дорогих” грошей, породжує тенденцію до підвищення ва- лютного
курсу.

Валютний курс справляє вплив на торговельно-екномічні відносини

відповідних країн. Так, занижений валютний курс підвищує конкуре-
нтоспроможність фірм даної країни на світових ринках, а одже, спри- яє
розширенню експроту товарів. Разом з тим з точки зору еквівален- тності
міжнавродного економічного обміну дана країна зазнає відпо- відних
втрат. Оскільки зниження валютного курсу спричинює зроста- ння
внутрішніх цін, країна вимушена вивозитти більше товарів на одиницю
імпорту товарів та послуг. Одже, країна, що штучно знижує курс своєї
валюти з метою завоювання чи утримання на зовнішньому ринку своїх
позицій, фактично досягає цієї мети за рахунок зниження цін, які
виявляються порівняно низькими відносно національних вит- рат
виробництва. Цим порушується еквівалентність міжнародного об-міну на
шкоду даній країні.

Зворотний економічний, хоча також суперечливий, ефект дає під-
вищення валютного курсу. Такий курс, погіршуючи міжнародну кон-
курентоспроможність фірм відповідної країни, робить для неї вигіднішим
вартісне співвідношення між імпортом товарів і послуг та їхнім
експортом. Іншими словами, при завищеному валютному курсі на одиницю
вивезиного за кордон суспільного продукту країна за ра- хунок імпорту
одержує більшу кількість товарів і послуг.

Крім розрахунків між країнами у відповідних валютах? а такими
переважно є амереканський долар та англійський фунт стерлінгів, ? значна
частка розрахунків здійснюється за допомогою кредитних засобів шляхом
переведення фінансових коштів через банків.

Якщо за певний проміжуток часу, скажімо протягом року, надход- женя
валютних коштів за кордону перевищує їхній відплив туди, кра- їна матиме
активний платіжний баланс, і, навпаки якщо відплив валюти за кордон
перевищує її надходження з відти, це призводить до утворення пасиву у
платіжному балансі. Покривається цей пасив відповідними переведеннями на
рахунок країн, з якими платіжний баланс зводиться з дефіцитом, у
визначених світових грошах, точні- ше кажучи, в амереканських доларах. У
період існування грошової ситеми золотого стандарту не зараховані в
результаті взаємних фіна- нсових вимог та зобов’язань суми (негативне
сальдо) міжнародних платіжних розрахунках покривалися валютним металом
(золтом). Про те і в сучасних умовах не виключена практика покритя
дефіциту платіжного балансу жовтим металом.

Нині погашення сальдо платіжних балансів здійснюється, як прави- ло,
через попередній продаж дорогоційного металу як товару на

міжнародних грошових ринках, зокрема на найбільшому з них- Лон-

донському. Виручена за продане на грошових ринках золото тверда
конвертована валюта використовується країною- експортером доро- ційного
металу для покритя негативниго сальдо платіжного балансу.

[1;146ст.]

Світові гроші виступають в якості міжнародної торгової і резервної
валюти. Міжнародна торгова валюта служить для оцінки і опосеред-
ковування міжнародних торгових операцій. Вона може виступиту як товар,
являючись предметом куплі-продажі.

Міжнародна резервна валюта пов’язана з відношенням країн однієї до
іншої як суб’єкти держави. В цьому випадку світові гроші являю- ться
валютним резервом країни, використовуючи перш за все для по- критя
дефіциту платіжного балансу, займів, кредитів, допомоги та інш.
Міжнародна резервна валюта використовується для збереження відносної
стабільності валютного курсу виконує роль еталону цінно- сті інших
валют. Першими світовими грішми виконуючі всі функції були золото і
срібло, але з часом вони витіснились із внутрішнього і міжнародного
обігу і замінились національними кредитними гроши-ма. Міжнародними стали
гроші тих країн які мали найбільший вплив у світи і які в значному
ступені брали участь в міжнародній торгівлі і вивезені капіталу. Тому
грошові одиниці таких країн стали виконува- ти роль світових грошей в
повному обсягу. Інші національні валюти не змогли досягнути такого
розвитку і виконували тільки окремі функції. Треті валюти виникають і
розвиваються лише як специфічні міжнародні гроші і невикористовуються в
середині окремих країн.

Таким чином валюта- це не особливий вид грошей а особливий спо- сіб
їх функціонування, коли національні гроші опосередковують міжнародні
торгові кредитні і фінансові відносини. Результати цих відношень
відображається у платіжному балансі.

Платіжний баланс включає в себе всі виплати із-за кордону в протя-
гом одного року. Він складається з наступних елементів

Платіжний баланс по текущим операціям. Він відображає теку- ще
зовнішньоекономічне положення країни, показує різницю між тим що країна
виробляє і що використовує. Його склад:

торговий баланс, баланс послуг( фрахт, поштово-телеграфні і
телефоно-кабельні послуги, експорт і імпорт патентів і ліцензій, між-

народної посередницької
діяльності банків бірж,страхування).[2;324ст.]

Сутність валютного регулювання.

Валютне регулювання – одна із форм державного регулювання міжнародних
екномічних відносин, спрямована на регулювання між- народних розрахунків
і порядку здійснення операцій з валютою та валютними цінностями з метою
урівноваження платіжних балансів, зміни структури імпорту або його
обмеження, скорочення платежів за кордон, концентрацїя валютних ресурсів
в руках держави.

Системи національного регулювання грошово-валютних відносин мають
дуже давну історію. Розпочиналося воно, як правило, з впрова- дження
заборони вивозу золота з країни. Поступово це регулювання поширилось на
інші валютні цінності, в тому числі на платіжні засоби та цінні папери –
акції, облігації. З введенням оборотності валют валютне регулювання в
деяких розвинутих країнах було скасо-ване, в інших- значно послаблене.

Валютне законодавство розвинутих країн визначає коло валютних
операцій, які можуть бути підпорядковані валютному регулюванню. В
більшості випадків їх поділяють на операції, пов’язані з міжнарод- ним
рухом капіталів, зовнішньою торгівлею, міжнародними боргови- ми
відносинами; операцій з золотом та іншими валютними цінностя-ми;
операції, пов’язані з розвитком таких сфер міжнародних відносин як
туризм, інші форми спеціальних міждержавних виплат.

Валютне регулювання забезпечується спеціальною системою пра- вових
норм і засобів. Ця система деякими фахівцями-правниками роз- глядається
як самостійний інститут права.

У розвинутих країнах ринкової економіки валютне рагулювання
здійснюється або мінестерствами фінансів, або центральними емісій- ними
банками, або спеціальними урядовими установами.

У системі державного регулювання економічного життя кожної країни
виділяють сукупність заходів, які проводяться центральними банками у
сфері грошового обігу і валютних відносин, з метою впли- ву на
купівельну спроможність грошей, валютні курси та на економі- ку загалом,
що становить сутність певної валютної політики держави.

Ця політика здійснюється переважно у двох формах: обліковій та де-
візній.

Список використаної літератури:

1.Міжнародні економічні відносини-К.:”Либідь”.1992.145ст.

2.Основи економической теории-Мн.: НКФ “Єкоперспектива” 1996.-323ст.

3.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020