.

Глобалізація третинного сектору економіки, туризму, навколишнього середовища (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
2 2500
Скачать документ

Реферат на тему:

Глобалізація третинного сектору економіки, туризму, навколишнього
середовища

Нинішня міжнародна торгівля не обмежується торгівлею товарами, які
можна відчути і побачити (кам’яне вугілля, банани, комп’ютери тощо).
Британський журнал Economist якось писав, що послуга — це те, що у
процесі купівлі-продажу не може впасти й ударити по нозі. Невпинно
збільшується торгівля послугами, темпи зростання якої перевищують темпи
зростання міжнародної товарної торгівлі. Третинний сектор охоплює
консультаційні послуги у сфері права та підприємництва, аудиту і
бухгалтерії, реклами, комп’ютерної справи. Архітектори, лікарі,
програмісти, бізнесові консультанти надають на комерційній основі свої
послуги в усьому світі. Важливими складовими третинного сектору є
міжнародний туризм, навчання іноземних студентів, фінансові послуги,
розважальний бізнес, виготовлення аудіо- та відеозаписів тощо.

Нині найбільшим експортером послуг є США. Американські фільми, музика,
телепрограми тощо заполонили весь світ. Однією з найважливіших статей
експорту США вважається американська культура. Так, лише на наданні
освітніх послуг США заробили у 1995 р. 10 млрд дол. США є й найбільшим
імпортером продукції третинного сектору. Чотири найбільші кіностудії США
перебувають у власності іноземного капіталу.

Глобалізація управлінських функцій

Ще не так давно управлінський персонал неодмінно мав розташовуватися в
одному приміщенні з керівництвом. У результаті телекомунікаційної
революції ця умова не є обов’язковою. Президенту компанії нині все одно,
де робоче місце його підлеглих — на сусідньому поверсі хмарочоса чи за
тисячі кілометрів від нього. Комп’ютер допомагає взаємодії керівництва і
управлінського апарату. Транснаціональні корпорації працевлаштовують
значну кількість місцевих програмістів, клерків, комп’ютерних операторів
і телекомунікаційних експертів (інакше кажучи — “білих комірців”)
безпосередньо у країнах, що розвиваються. Робоча сила в цих країнах
висококваліфікована і водночас дешева. Якщо у Каліфорнії програміст
одержує щорічно 60~100 тис. дол., то на Тайвані — 25 тис. дол., а в
Індонезії або Китаї — 10 тис. дол. Крім того, робоча сила у країнах, що
розвиваються, не лише дешевша, а й слухняніша.

У недалекому минулому американські компанії переміщували свої
управлінські апарати з центрів великих міст до приміських зон, бо
утримувати управлінців там було дешевше.

У ряді країн, що розвиваються, є відносний надлишок висококваліфікованої
робочої сили, якість якої не поступається західній. Наприклад, в Індії
щорічно закінчують університети більше фахівців, ніж у США та Канаді
разом. Ця країна має понад 100 тис. інженерів і техніків у сфері
комп’ютерного програмування.

Глобалізація туризму

Туризм — один з видів активного відпочинку, поширений з різною
інтенсивністю практично в усіх країнах світу. Як правило, надання

туристичних послуг є формою підприємницької діяльності, тобто передбачає
одержання прибутку. Існує багато видів туризму: міжнародний, внутрішній,
гірський, автомобільний, пішохідний, водний, спортивний тощо. В 1975 р.
було засновано Всесвітню туристичну організацію (ВТО) (її штаб-квартира
розміщується у Мадриді, Іспанія), нині у ній представлені туристичні
організації понад 120 країн світу. ООН надала ВТО статус міжурядової.

Понад 1,5 млрд чол. щороку беруть участь у туристичних поїздках. На
частку міжнародного туризму припадає 6 % вартості загальносвітового
експорту і до 30 % експорту ринку послуг. Обсяг послуг туристичної
індустрії світу у 1995 р. становив 5 млрд дол.

Туризм вважається однією з найбільших у світі галузей економіки. У
туристичній індустрії планети працює 250 млн чол., вона забезпечує 14 %
валового національного продукту і щорічно збільшується на 6 %. У
багатьох країнах світу туризм є основною галуззю економіки. Туристів
приваблюють природні, історичні, культурні та релігійні пам’ятки,
сприятливий клімат, чудові пляжі, стабільне політичне і соціальне
середовище та ін.

Дохід від міжнародного туризму забезпечують переважно мандрівники з
країн з високорозвиненою ринковою економікою.

Встановлено, що туристичний потенціал певного регіону залежить від таких
чинників:

• доступності для потоку туристів з розвинених країн світу;

• кількісних та якісних характеристик матеріально-технічної бази
туризму;

• культурної, соціальної, політичної та географічної привабливості.

З’явився і поширюється екологічний туризм, тобто туризм до природних
об’єктів, скажімо, до Антарктиди.

Однією з передумов розвитку міжнародного туризму є прогрес світового
транспорту, без якого туризм практично неможливий. Навіть мандрівні
богомольці, прочани нині добираються до священних місць своїх релігій
уже не пішки, а за допомогою транспортних засобів.

Наведемо деякі статистичні дані щодо туризму. Вартість турецького
експорту протягом 1980-1990 pp. підвищилася вчетверо, а обсяг надходжень
від міжнародного туризму — у 12 разів. Показник доходів від міжнародного
туризму в Мексиці — один з найвищих у світі. Темпи розвитку туристичної
індустрії Таїланду протягом 1985-1995 pp. вдвічі перевищували темпи
індустріалізації. За станом на 1995 р. туризм перетворився у Таїланді на
найбільше джерело надходжень іноземної валюти, забезпечуючи 10 %
валового національного продукту.

Частка доходів від туризму у валовому національному продукті у середині
90-х років XX ст. становила (у відсотках): Багамські острови — 42,6,
Барбадос — 31; Ямайка — 25; Домініканська Республіка — 15; Пуерто-Ріко —
6,4. У деяких з цих країн люди, що їх можна побачити на вулицях, є
виключно або туристами, або обслуговуючим персоналом.

Звідки ж прибувають туристи? Ось дані щодо окремих країн світу. Туристи
з Європи у Мексиці у середині 90-х років становили лише 3 % загальної
кількості туристів, а з США — 92 %. Це й зрозуміло, адже Європа далеко,
а США — поряд.

Розподіл туристів, які прибули до Єгипту в середині 90-х років, за
регіонами проживання був таким: Європа — 48 %; Близький Схід — 31 %;
Америка — 7 %; Африка — 7 %; Східна Азія — 5 %; інші регіони — 2 %.

У середині 90-х років до Таїланду подорожували туристи з таких регіонів
світу: Східна Азія — 61 %; Європа — 25 %; Америка — 6 %; Південна Азія —
5 %; інші регіони — 3 %.

Туризм розвивається у багатьох країнах світу. Основним регіоном
міжнародного туризму була і залишається Європа. Відомо, що на неї
припадає 65 % загальної кількості міжнародних туристів. Наведені
статистичні дані показують, що європейці не лише приймають численних
гостей з усього світу, а й самі активно подорожують світом. Це один з
доказів високого рівня життя в Європі.

На другому місці за обсягом туризму — Американський континент, на
третьому — Східна Азія.

Глобалізація проблем навколишнього середовища

Протягом останніх 100 років на планеті було знищено четверту частину
оброблюваних площ і дві третини лісів. Щороку з господарського
використання вибуває 7 % родючих грунтів (за іншими даними, це
трапляється протягом 10 років). Поля планети щороку втрачають 26 млрд т
гумусу. Площа пустель щороку збільшується на б-7 млн га. Щосекунди у
світі площа лісів зменшується на півгек-тара, тобто за два роки
утворюється площа, порівнянна з територією

Фінляндії. Внаслідок заболочування, засолення, вилуговування планета
втрачає щорічно 1,5 млн га.

Ситуація навколо планетарної води, повітря, флори і фауни загострюється
й далі. Людство інтенсивно споживає природні ресурси і високими темпами
забруднює навколишнє середовище. Існує реальна загроза того, що
економічний розвиток Землі може припинитися в результаті:

• зменшення притоку енергоносіїв;

• обмеження ресурсів;

• деградації довкілля.

Зокрема, розвіданих запасів нафти залишилося лише на 40 років. Для
половини населення планети нафта недоступна вже нині. Як джерела палива
бідне населення використовує дерево та деревне вугілля, кізяк, відходи
рослинництва. Використання деревини для опалювання та приготування їжі
призводить до збезлісіння, темпи якого набули загрозливих масштабів.

Землі як планеті загрожує і “парниковий ефект”. її огортає “ковдра” з
двоокису вуглецю, двоокису сірки, метану та інших забруднювачів. “Дірка”
в озоновому шарі над Антарктидою вже вдвічі перевищує територію США.
Гумусний шар втрачається через вітрову та водну ерозію, яку спричинює
надмірний обробіток грунтів. Розорюються площі, що були зайняті
трав’яною рослинністю. З господарського обороту вилучаються значні площі
через неналежну іригацію. До води потрапляють побутові і промислові
відходи, токсичні хімікати отруюють її.

Підвищення температури води Тихого океану лише на чверть градуса
викликало наприкінці XX ст. катастрофічні зміни клімату у Центральній і
Південній Америці, а також збитки вартістю кілька мільярдів доларів.
Згідно з прогнозами, середні температури на планеті підвищаться на 4,5
градуса до 2050 р. Це означатиме підняття рівня Світового океану на 2,2
м, що спричинить затоплення величезних площ і зникнення з карти світу
багатьох держав, передусім в Океанії.

Погіршення якості довкілля вже не є проблемою окремих країн або
регіонів. Це справді планетарна проблема. В результаті індустріалізації
в країнах, що розвиваються, виникають екологічні проблеми, з якими
країни Заходу вже зіштовхувалися.

Екологічне співробітництво має бути справді універсальним (планетарним),
і брати в ньому участь — обов’язок кожної держави світу.

Список використаної літератури

Авдокушкин Е. Ф. Международные экономические отношения: Учеб. пособие. —
М.: Маркетинг, 2000.

Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підруч. для студ.
вузів. — К.: Знання, 1999.

Весь мир: энцикл. справ. — Минск: Литература, 1998.

Дахно І. І. Міжнародне економічне право: Курс лекцій. — К.: МАУП, 2000.

Дахно І. І. Міжнародне приватне право: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2001.

Евстигнеев В. Р. Валютно-финансовая интеграция в ЕС и СНГ: Сравнительный
систематизированный анализ. — М.: Наука, 1997.

Економіка зарубіжних країн: Підруч. / А. С. Філіпенко, В. А. Вергун, І.
В. Бураківський та ін. — 2-ге вид. — К.: Либідь, 1998.

Киреев А. П. Международная экономика: Учеб. пособие для вузов: В 2 ч. —
М.: Междунар. отношения, 2000.

Международные валютно-кредитные и финансовые отношения / Под ред. Л. Н.
Красавиной. — М.: Финансы и статистика, 2000.

Международные экономические отношения / Под общ. ред. В. Е. Ры-балкина.
– М., 1998.

Миклашевская Н. А., Холопов А. В. Международная экономика: Учебник. —
М.: Изд-во МГУ; Дело и сервис, 1998.

Мировая экономика / Под ред. В. К. Ломакина. — М.: АНКИЛ, 1998.

Мировая экономика: Учебник / Под ред. А. С. Булатова. — М., 1999.

Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. для студ. вузів / В. В.
Козик та ін.— Львів: Львівська політехніка, 1999.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020