.

Види логістикою. Сутність і види логістичних систем (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1021 8087
Скачать документ

Реферат на тему:

Види логістикою. Сутність і види логістичних систем

Логістика як наука з управління матеріальними, інформаційними та іншими
потоками включає в коло своїх інтересів значну частину сфери
економічного життя суспільства. У зв’язку з цим для формалізації
наукових досліджень і практичних розробок вона розбивається на декілька
напрямків.

За масштабами розроблюваних проблем логістика поділяється на:

– макрологістику;

– мікрологістику.

У сферу досліджень макрологістики включаються процеси, які протікають на
регіональному, міжрегіональному, загальнонаціональному і міждержавному
рівні.

Логістика на даному рівні виражається в проведенні глобальної
логістичної стратегії, яка полягає у формулюванні стійких
торгово-економічних зв’язків між окремими країнами і регіонами на основі
територіального розподілу праці у рамках сформованої спеціалізації та
міжгалузевого кооперування.

Ефективність глобальної логістичної стратегії характеризується різними
показниками. Наприклад, відношенням обсягу міжрегіональної або
зовнішньої торгівлі до обсягу відповідного валового продукту, питомою
вагою завезених комплектуючих виробів у загальному обсязі випуску
продукції і т.д.

Глобальна логістична стратегія, яка проводиться не однією, а групою
країн, може оформлюватися як найважливіші політичні рішення. Яскравим
прикладом цього є створення Єдиного європейського співтовариства з
єдиним внутрішнім ринком (спрощені та скасовані митні формальності,
прискорене впровадження загальноєвропейських стандартів, проголошена
рівноправність фірм і компаній країн-учасниць Європейського
співтовариства в отриманні державних контрактів у кожній із країн
альянсу і т.д.).

Мікрологістика займається комплексом питань з управління матеріальними,
інформаційними та іншими потоками, ґрунтуючись на інтересах окремого
підприємства або корпоративної групи підприємств, об’єднаних загальними
цілями щодо оптимізації господарських зв’язків.

Надалі сутність мікрологістики буде розглянуто більш докладно.

За характером зон управління логістика поділяється на:

– зовнішню;

– внутрішню.

Зовнішня логістика займається питаннями регулювання потокових процесів,
які виходять за рамки діяльності, але перебувають у сфері впливу
суб’єкта господарювання.

Внутрішня логістика спрямована на координацію й удосконалювання
господарської діяльності, пов’язаної з управлінням потоковими процесами
в межах підприємства або корпоративної групи підприємств.

В економічній літературі найбільш розповсюдженим принципом
структуризації логістики є характер господарської діяльності. Відповідно
до цього принципу виділяють такі види логістики: закупівельну,
виробничу, розподільчу, транспортну, інформаційну і т.д. Однак, на наш
погляд, в цьому випадку коректніше вести мову не про види логістики, а
про її функціональні області. Зазначені сфери застосування логістики
будуть розглянуті нами докладніше в наступних розділах.

Сутність і види логістичних систем

Поняття логістичної системи є одним із базових понять логістики. Існують
різні системи, які забезпечують функціонування економічного механізму. В
цій множині необхідно розрізняти саме логістичні системи з метою їх
аналізу та удосконалення.

Поняття логістичної системи є похідним від загального поняття “система”.
Тому надамо спочатку визначення загального поняття системи, а потім
з’ясуємо, які системи відносяться до класу логістичних.

В Енциклопедичному словнику наведено наступне визначення поняття
“система”: “Система (від грецької мови – ціле, складене із частин;
сполучення ) – це множина елементів, які знаходяться у відношеннях та
зв’язках один з одним, утворюють визначену цілісність, єдність”.

Оскільки одним з основних методологічних принципів логістичної концепції
є системний підхід, то надамо йому характеристику.

Системний підхід – це методологія наукового пізнання, в основі якої
лежить розгляд об’єктів як систем, що дозволяє побачити об’єкт
дослідження як комплекс взаємопов’язаних підсистем, об’єднаних спільною
метою, розкрити його інтегративні властивості, а також внутрішні та
зовнішні зв’язки. Системний підхід передбачає послідовний перехід від
загального до часткового, коли в основі розгляду лежить конкретна
кінцева мета, для досягнення якої створюється система. Відповідно до
методології системного підходу кожна система є інтегрованим цілим навіть
тоді, коли вона складається з окремих розрізнених підсистем.

Логістичні системи вкладаються у загальноприйняте поняття «системи», бо
складаються із системоутворюючих елементів, тісно взаємопов’язаних і
взаємозалежних між собою, які мають впорядковані звязки й утворюють
певну структуру із заздалегідь заданими властивостями. Відрізняються ці
системи високим ступенем узгоджених вхідних продуктивних сил з метою
управління наскрізними потоками.

Логістична система (ЛС) – це адаптивна система зі зворотним зв’язком,
яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається із
підсистем і має розвинуті внутрішньосистемні зв’язки та зв’язки із
зовнішнім середовищем.

В якості ЛС можна розглядати промислове підприємство,
територіально-виробничий комплекс, торгівельне підприємство тощо.

Метою логістичної системи є забезпечення наявності необхідного товару в
необхідній кількості і асортименті, заданої якості, в потрібному місці й
у потрібний час, в максимально можливому ступені підготовлених до
виробничого процесу або особистому споживанню при заданому рівні
логістичних витрат.

Будь-яка логістична система складається із сукупності елементів, так
званих ланок логістичної системи, між якими встановлені певні
функціональні зв’язки і відношення. Внутрішньо системні зв’язки є більш
міцними, ніж зв’язки із зовнішнім середовищем. Зазвичай вони мають
циклічний характер, бо відображають послідовність передачі матеріального
та інформаційного потоків між ланками відповідного логістичного ланцюга.

Більшості реально функціонуючих на практиці логістичних систем, як і
більшості систем, притаманні такі властивості.

– складність – характеризується такими основними ознаками: наявність
великої кількості елементів (ланок), складний характер взаємодії між
окремими елементами, складність функцій, виконуваних системою, наявність
складно організованого управління, вплив на систему великої кількості
стохастичних факторів зовнішнього середовища;

– ієрархічність – підпорядкованість елементів нижчого рівня (порядку,
рангу) елементам вищого рівня у контексті лінійного чи функціонального
логістичного управління;

– цілісність – властивість системи виконувати задану цільову функцію,
реалізована тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її
ланками або підсистемами. Логістична система є цілісною сукупністю
елементів, що взаємодіють один з одним. Декомпозицію логістичних систем
на елементи можна здійснювати по-різному. На макрорівні при проходженні
матеріального потоку від одного підприємства до іншого в якості
елементів можуть розглядатися самі ці підприємства та транспорт, що їх
пов’язує. На мікрорівні логістична система може бути представлена у
вигляді таких основних підсистем, як: закупівля, планування та
управління виробництвом, збут;

– структурованість передбачає наявність певної організаційної структури
логістичної системи, яка складається із взаємопов’язаних об’єктів і
суб’єктів управління, що реалізує задану мету;

– рухливість – мінливість параметрів елементів логістичной системи під
впливом зовнішнього середовища, а також рішень, прийнятих учасниками
логістичного ланцюга;

– унікальність, непередбачуваність і невизначеність поведінки в
конкретних умовах і під впливом зовнішнього середовища;

– адаптивність – здатність логістичної системи змінювати свою структуру
і вибирати варіанти поведінки відповідно до нових цілей і під впливом
зовнішнього середовища;

– наявність зв’язків – між елементами логістичної системи є суттєві
зв’язки, які визначають інтеграційні властивості. В макрологістичних
системах основу між елементами складає угода. В мікрологістичних
системах елементами пов’язані всерединівиробничими зв’язками;

– організація – зв’язки між елементами логістичної системи визначеним
чином упорядковані, тобто логістична система має організацію;

– інтеграційні властивості – логістична система володіє інтеграційними
властивостями, які не притаманні ні одному із елементів окремо. Це
здатність доставити необхідний товар в необхідний час, в необхідне
місце, необхідної якості, з мінімальними витратами, а також здатність
адаптуватися до змінних умов зовнішнього середовища (зміна попиту на
товар, непередбачений вихід із строю технічних засобів тощо).
Інтеграційні властивості логістичної системи дозволяють їй закупати
матеріали, пропускати їх через свої виробничі потужності і видавати їх у
зовнішнє середовище, досягаючи при цьому раніше запланованих цілей.

Логістичну систему, яка здатна відповісти на попит швидким постачанням
необхідного товару, можна порівняти із живим організмом, в якому в
якості мускулів виступає підйомно-транспортна техніка, у якості
центральної нервової системи – мережа комп’ютерів на робочих місцях
учасників логістичного процесу, які організовані в єдину інформаційну
систему. За розмірами цей організм може займати територію заводу або
підприємство оптової торгівлі, а може охоплювати регіон або виходити за
межі держави. Він здатен адаптуватися, пристосовуватися до змін
зовнішнього середовища, реагувати на них у тому ж темпі, в якому вони
відбуваються.

Межі логістичної системи визначаються циклом обігу засобів виробництва.
Спочатку закуповуються засоби виробництва, які у вигляді матеріального
потоку надходять у логістичну систему, складуються, обробляються, знову
зберігаються і потім йдуть з логістичної системи у споживання в обмін на
фінансові ресурси, що надходять у логістичну систему. Виділення меж
логістичної системи на базі циклу обігу засобів виробництва отримало
назву принципу «сплати грошей – отримання грошей».

Логістичні системи класифікуються за такими ознаками.

Принципово за ознакою просторового обмеження логістичні системи
поділяються на два типи:

– макрологістичні;

– мікрологістичні.

Макрологістична система є великою логістичною систему управління
потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб’єктів
господарювання, не обмежених у територіальному розташовувані. Виділяють
такі макрологістичні системи:

– регіональні;

– національні (міжрегіональні);

– міжнаціональні.

Створення макрологістичних систем обумовлене необхідністю забезпечити
чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення економічного
стану на глобальному рівні. Під час створення макрологістичних систем
особливу увагу приділяють взаємо погодженню інтересів кожного учасника
незалежно від його ролі у створеній системі.

Цілі створення макрологістичних систем можуть значною мірою відрізнятися
від цілей і критеріїв синтезу мікрологістичних систем. У більшості
випадків критерій мінімуму загальних логістичних витрат використовується
і під час синтезу макрологістичних систем. Однак найчастіше критерії
формування макрологістичних систем визначаються екологічними,
соціальними, військовими, політичними та іншими цілями. Наприклад, для
поліпшення екологічної ситуації в регіоні може бути створена
макрологістична система оптимізації транспортних (вантажних)
регіональних потоків, що вирішує задачі оптимізації маршрутів,
розв’язання транспортних потоків, переключення з одного виду транспорту
на інший. З погляду державних органів управління, які також можуть брати
участь у створенні макрологістичної системи, позитивний ефект може
виражатися, наприклад, у поліпшенні загальної економічної ситуації в
регіоні, країні або між державами.

Таким чином, макрологістична система є високо інтегрованою
інфраструктурою економіки регіону, країни або групи країн.

Мікрологістична система охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу
одного підприємства або групи підприємств, об’єднаних на корпоративних
засадах. До мікрологістичної системи належать технологічно пов’язані
виробництва, об’єднані єдиною інфраструктурою, які працюють на єдиний
економічний результат. Мікрологістичну систему підприємства можна подати
у вигляді основних підсистем: закупівлі, виробництва і збуту.

Закупівля – підсистема, яка забезпечує надходження матеріального потоку
в логістичну систему.

Планування та управління виробництвом – ця підсистема приймає
матеріальний потік від підсистеми закупівель та управляє ним в процесі
виконання різних технологічних операцій, які перетворюють предмет праці
в продукт праці.

Збут – підсистема, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з
логістичної системи.

Як бачимо, елементи логістичних систем різноякісні, але одночасно
сумісні. Сумісність елементів забезпечується єдністю цілі, якій
підпорядковане функціонування кожного з елементів логістичної системи.

Іноді в економічній літературі можна зустріти думку, що мікрологістичні
системи є окремими ланками макрологістичних систем. Однак це не завжди
так. Виробничо-господарські структури, які входять у макрологістичну
систему і є юридично незалежними, можуть виконувати усі вимоги і функції
даної системи, сприймаючи їх як фактор зовнішнього середовища. При цьому
свою внутрішньовиробничу і господарську діяльність вони можуть
здійснювати традиційно.

З іншого боку, підприємство, яке функціонує на основі логістичної
концепції, може не входити в макрологістичну систему, тим більше якщо її
немає. Воно будує свою діяльність як локальна мікрологістична система,
що адаптується до динамічного зовнішнього середовища.

Залежно від виду логістичних ланцюгів логістичні системи поділяються на:

– логістичні системи з прямими зв’язками – це системи, у яких
матеріальний потік доводиться до споживача без посередників, на основі
прямих господарських зв’язків.

– ешелоновані (багаторівневі) логістичні системи – це системи, у яких
матеріальний потік доводиться до споживача за участю як мінімум одного
посередника.

– гнучкі логістичні системи – системи, у яких доведення матеріального
потоку до споживача здійснюється як за прямими зв’язками, так і за
участю посередників.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020