Реферат на тему:
Управління рентабельністю та діловою активністю підприємства
Серед важливих і найбільш складних економічних категорій можна виділити
економічну ефективність діяльності підприємства. Вона характеризується
результативністю роботи підприємства відносно величини ресурсів або
витрат. Одним з узагальнених показників, що характеризує ефективність
діяльності підприємства, є показник рентабельності. Розглянемо чотири
найбільш популярні різновиди цього показника:
валовий прибуток
загальна рентабельність = —————————————–
підприємства середньорічна вартість активів
валовий прибуток
загальна рентабельність =
—————————————————-
виробничих фондів середньорічна вартість
основних
виробничих фондів та матеріальних
активів
чистий прибуток підприємства
чиста рентабельність =
——————————————————-
підприємства середньорічна вартість активів
чистий прибуток підприємства
чиста рентабельність =
——————————————————–
власного капіталу середньорічна вартість власного капіталу
Різниця між загальною рентабельністю підприємства і рентабельністю
виробничих фондів складає величину дебіторської заборгованості. Чим
менша ця різниця, тим більш ефективно працює підприємство щодо
управління дебіторською заборгованістю, а саме:
• надається відстрочка платежу тільки після попередньої перевірки
фінансового стану покупця;
• отримано від покупця договір про заставу майна на суму дебіторської
заборгованості;
• продаються рахунки дебіторів факторинговій компанії (банку);
• застраховано кошти в розрахунках від збитків по безнадійних боргах;
• постійно контролюються рахунки дебіторів та розробляються заходи з
ліквідації сумнівних боргів.
Наступні два показники рентабельності характеризують відповідно зовнішню
і внутрішню ефективність капіталу. Різниця між цими двома видами
рентабельності – це ефект від використання залучених коштів.
В практичній діяльності підприємств використовуються показники
рентабельності продукції. Вони розраховуються як відношення балансового
прибутку (прибутку від реалізації товарної продукції, неоподаткованого
прибутку, чистого прибутку) до виручки від реалізації. Аналіз цих
показників проводиться з метою одержання інформації про рентабельність
окремих видів продукції, окремих номенклатурних груп для прийняття
управлінських рішень, спрямованих на усунення причин випуску
нерентабельної або низькорентабельної продукції.
У країнах з високорозвинутою ринковою економікою дотримуються іншої
концепції. Показники рентабельності розраховують на основі припливу
грошових коштів (прибуток і амортизація). Такі показники дають
інформацію про можливості підприємства розрахуватися грошовими коштами з
кредиторами та акціонерами.
На рівень та динаміку показників рентабельності впливає вся сукупність
факторів виробничо-господарської діяльності:
технічний рівень підприємства;
рівень організації виробництва і управління;
структура капіталу та його джерел;
ступінь використання виробничих ресурсів;
обсяг, якість та структура продукції;
структура витрат на виробництво і реалізацію продукції.
Методологія факторного аналізу показників рентабельності передбачає
розкладання вихідних формул за кількісними та якісними характеристиками.
Розглянемо трифакторну модель показника чистої рентабельності виробничих
фондів
; (7.1)
де Пч – чистий прибуток підприємства;
– середньорічна вартість основних виробничих фондів;
– середньорічна вартість оборотного капіталу.
Якщо чисельник і знаменник формули 7.1 поділити на обсяг виручки від
реалізації продукції (Qp), то одержимо
; (7.2)
; (7.3)
; (7.4)
; (7.5)
Отже, рентабельність виробничих фондів буде тим більша, чим вища
прибутковість продукції, більша віддача основних виробничих фондів та
швидкість обертання оборотного капіталу.
Аналогічно можна дослідити і п’ятифакторну модель показника загальної
рентабельності підприємства
; (7.6)
=b – матеріалоємність продукції
=c – зарплатоємність продукції
=d – амортизаціяємність продукції
; (7.7)
; (7.8)
; (7.9)
; (7.10)
O
o
?
„O
1$^„O
„O
1$^„O
??
?ф – Rкф (7.11)
В результаті такої деталізації факторів впливу на показники
рентабельності можна вийти на першопричини зміни цих показників та
підготувати відповідні заходи щодо управління ними. Стійкий фінансовий
стан підприємства є наслідком високопрофесійного управління всією
сукупністю виробничо-господарських факторів, що визначають результати
його діяльності. А величина цих результатів у значній мірі залежить від
ділової активності менеджерів підприємства. Рівень ділової активності
можна оцінювати за допомогою якісних та кількісних критеріїв. До перших
належать:
наявність стратегії та перспективного плану розвитку підприємства;
співвідношення централізації та децентралізації в управлінні;
гнучкість у щоденному бізнесі;
системність проведення диверсифікації;
широта ринку збуту продукції;
узгодженість між фондами споживання та нагромадження;
узгодженість між довгостроковим та короткостроковим кредитуванням;
експортні можливості підприємства;
репутація підприємства.
Кількісні показники ділової активності наведені у таблиці 7.4.
Вивчення цих показників у динаміці дозволить зробити висновок про
результативність управління операційною, фінансовою та інвестиційною
діяльністю підприємства. Систематичне накопичення інформації дозволить
створити автоматизовану базу даних показників, а також розрахувати
узагальнюючий показник рейтингової оцінки для аналізу роботи
підприємства у двох вимірах:
в часі (за відповідний період);
в просторі (порівняння з іншими підприємствами).
Еталоном для порівняння можуть бути нормативні значення відповідних
показників або найбільш ефективний конкурент, у якого всі показники
найкращі. Саме такий підхід відповідає ринковим умовам конкуренції і
спонукатиме менеджерів до активізації діяльності з метою досягнення
кращих результатів.
Таблиця 7.4 – Показники ділової активності
ПОКАЗНИК Алгоритм розрахунку
1.Віддача усіх активів
підприємства Виручка від реалізації продукції / середньорічна вартість
активів
2.Віддача основних фондів Виручка від реалізації продукції /
середньорічна вартість основних фондів
3. Оборотність оборотних коштів Виручка від реалізації продукції /
середньорічна вартість оборотних коштів
4. Продуктивність праці Виручка від реалізації / середньоспискова
чисельність
5. Оборотність коштів у розрахунках Виручка від реалізації / середня
дебіторська заборгованість
6. Тривалість обороту коштів у розрахунках 360 / оборотність коштів у
розрахунках
7. Оборотність виробничих запасів Витрати на виробництво продукції /
середньорічні виробничі запаси
8. Тривалість обороту виробничих запасів 360 / оборотність виробничих
запасів
9. Тривалість кредитор-ської заборгованості 360 х середня кредиторська
заборгованість / витрати на виробництво продукції
10. Тривалість операційного періоду Тривалість обороту коштів у
розрахунках + тривалість обороту виробничих запасів
11. Тривалість фінансового періоду Тривалість операційного періоду –
тривалість кредиторської заборгованості
12. Тривалість пога-шення дебіторської заборгованості 360 х середня
дебіторська заборгованість / виручка від реалізації
13. Прибутковість акції Дивіденди / ринкова ціна акцій
14. Доход на звичайну акцію Прибуток після сплати податків та дивідендів
по привілейованих акціях / кількість звичайних акцій
15. Стійкість економічного росту Чистий прибуток – дивіденди / власний
капітал
ЛIТЕРАТУРА
1. Конституція України.—К., 1996.
2. Закон України «Про власність» // Відомості Верховної Ради України.—
1991—№20.
3. Закон України «Про підприємництво» // Відомості Верховної Ради
України. — 1991. — № 14.
4. Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Верховної
Ради України. — 1991. — № 49.
5. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або
визначення його банкрутом». 784-ХІУ від 30.06.1999.
6. Указ Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні
компанії» // Урядовий кур’єр. — 1994. — № 31—32.
7. Закон України «Про банки й банківську діяльність» // Урядовий кур’єр
від 17.01.2001.
8. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991.
9. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в
Україні» // Інформаційний бюлетень. Асоціація українських банків. —
1996.— №12.
10. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять
капиталом — М.: Финансы и статистика, 1995.
PAGE
PAGE
PAGE 1
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter