.

Управління підприємством ринкового типу. Планування на підприємствах в умовах ринкової економіки. Необхідність планування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1099 4488
Скачать документ

Реферат на тему:

Управління підприємством ринкового типу. Планування на підприємствах в
умовах ринкової економіки. Необхідність планування

Планування являє собою управлінський процес визначення цілей
підприємства і засобів їх досягнення, забезпечення і підтримки
відповідності між ними.

Дехто вважає, що планувати діяльність підприємства в умовах мінливої
ринкової ситуації – це марно витрачати сили та час. Проте, як свідчить
досвід ефективно працюючих підприємств, існує прямий зв’язок між успіхом
підприємств і плануванням їхньої діяльності. Вказуючи на цю
закономірність, фахівці ринкової економіки виділяють такі позитивні
результати формального планування: воно примушує керівників перспективно
мислити; сприяє чіткішій координації зусиль; змушує чітко визначити свої
завдання та пріоритети; робить підприємство більш підготовленим до
ринкових змін; дає можливість застосовувати контроль; наочно демонструє
взаємозв’язок обов’язків посадових осіб.

Система планування на підприємстві складається з розробки (й
застосування як перспективних, так і оперативних (поточних) планів.

Перспективне планування

Перспективні плани є носіями й виразниками стратегії підприємства. Тому
в них формулюються основна мета підприємства, провідні ідеї,
визначаються пріоритети, напрями та сфери його діяльності, існуючі
можливості й ресурси.

Обрії перспективного планування залежать від можливостей передбачення
майбутнього. Якщо зовнішнє середовище більш стабільне і менш
конкурентне, то плановий період може становити п’ять і більше років,
якщо ж ринкові умови характеризуються невизначеністю, то цей період
охоплює два-три роки.

Перспективне планування, як правило, доповнюється оперативним, яке
передбачає розробку конкретних завдань на найближчий період у різних
сферах діяльності підприємства (виробничій, комерційній, фінансовій
тощо).

Система безперервного планування

Результативність планування значною мірою обумовлюється його
безперервністю. Деякі підприємства успішно застосовують таку систему.
Розробляються два плани – перспективний і річний. Спочатку готується
п’ятирічний план. Кожен рік він переглядається і коригується, з тим щоб
підприємство завжди мало діючий план на наступні п’ять років.

Потім складається річний план – розгорнутий варіант наміток
перспективного плану на перший рік його здійснювання. В ньому дається
оцінка ринкової ситуації перераховуються існуючі загрози й можливості,
цілі й проблеми, викладається програма дій на рік, вказується сума
асигнувань, визначається порядок контролю. Цей план виступає основою для
взаємодії усіх підрозділів підприємства, координації виробничої,
маркетингової та фінансової діяльності.

Розглянута вище система планування, як правило, застосовується великими
підприємствами. Відносно невеликі фірми, особливо ті, що тільки
розпочинають свою діяльність, будують її на основі так званих
бізнес-планів.

Бізнес-план

Бізнес-план являє собою аналітичний документ прогнозного типу, змістом
якого є всебічне обґрунтування цілей, шляхів, засобів та результатів
підприємницької діяльності. Тобто він повинен характеризувати існуючий
потенціал фірми та перспективи її розвитку. Форма й обсяги цього
документа залежать від мети його розробки та використання. Але
обов’язково він містить розділи, присвячені товару фірми, її ринку,
конкурентам, маркетингу, виробництву, управлінню та фінансам.

Розпочинається бізнес-план звичайно з розділу, в якому дається
характеристика продукції або послуг, заради яких створюється
підприємство. Він містить відповіді на такі запитання: Які потреби буде
задовольняти продукція підприємства? Які переваги має ця продукція
відносно товарів конкурентів? Якими патентами та авторськими свідоцтвами
захищені особливості продукції? У цьому ж розділі дається приблизна
оцінка вартості товару і тих затрат, що потребує його виробництво.
Описується й організація сервісу – якщо це технічний виріб.

Другий розділ бізнес-плану присвячений аналізу майбутнього ринку
підприємства, визначенню його ємності. Тут мають бути відповіді на
питання: хто, чому, скільки і коли буде готовий купити продукцію
підприємства.

У третьому розділі йдеться про конкуренцію. Даються відповіді на такі
запитання: Хто є найбільшим виробником аналогічного товару? Що являє
собою їхня продукція (характеристика, рівень якості, дизайн, реакція
покупців)? Який обсяг продажу, доходів, які нові моделі, сервіс? Який
рівень цін і яка цінова політика?

технічних товарів), формування суспільної думки про підприємство і його
продукцію (“паблік рілейшнз”).

Тут на трьох-чотирьох сторінках розміщується інформація про те, як
продаватиметься товар (через фірмові магазини або оптові торговельні
організації), як відзначатимуться ціни, як організовуватиметься реклама,
як зростатимуть обсяги продажу тощо.

П’ятий розділ являє собою план виробництва. Він готується .тими
підприємствами, котрі ним займаються. Тут даються відповіді на такі
запитання: Де вироблятимуться товари – на діючих чи на нових
виробництвах? Які для цього потрібні виробничі потужності, як вони
зростатимуть? Де купуватиметься сировина і необхідні матеріали? Чи
передбачається виробнича кооперація і з ким? Яке обладнання потрібне і
де його брати?

В цьому розділі бажано представити схему виробничих потоків: Звідки і як
надходитиме сировина і комплектуючі? В яких цехах вона буде
перероблятися? Куди і як надходитиме продукція підприємства? Завершує
розділ оцінка можливих витрат виробництва та її динаміка на перспективу.

В шостому, розділі (організаційний план) йдеться про управління,
кадровий склад підприємства й організацію його праці.Зокрема вказується:
Які фахівці (профіль, освіта, досвід, заробітна плата) потрібні? Де їх
брати і на яких умовах (постійна робота чи за сумісництвом)?

Тут також представлена організаційна схема, яка показує, хто , і чим
буде займатися, взаємодію відділів, координуючі й контролюючі органи.
Містяться також дані про оплату праці керівників та їх стимулювання.

Сьомий розділ являє собою фінансовий план, який у вартісному виразі
узагальнює матеріали попередніх розділів. Він складається з таких
документів: прогноз обсягів реалізації (продажу); баланс грошових витрат
і надходжень; таблиця доходів і витрат; зведений баланс активів та
пасивів підприємства; графік досягнення беззбитковості.

Прогноз обсягів збуту (продаж) повинен дати інформацію . про ту частку
ринку, яку підприємство хоче завоювати. Складається цей прогноз звичайно
на три роки. При його розробці можуть застосовуватися різні методи:
опитування керівників різних служб та відділів, екстраполяція
результатів попереднього обігу, пробний маркетинг, кореляційний аналіз
(визначення головних факторів впливу на збут) та ін. Вважається, що
прогноз розроблено правильно, якщо різниця між передбаченим і фактичним
збутом не перевищує 5%.

Баланс, грошових надходжень і витрат дає оцінку кількості грошей, які
потребує проект, ліквідність останнього. Головне його завдання –
перевірити синхронність надходження грошей та їх витрат.

Таблиця доходів і витрат містить такі показники:

1) доходи від продажу товару;

2) витрати на виробництво товарів;

3) сума прибутку від продажу (1-2);

4) загальновиробничі витрати (за видами);

5) чистий прибуток (3-4).

Завдання цього документа – показати, як формуватиметься та
змінюватиметься прибуток.

Зведений баланс активів та пасивів рекомендується складати на початок і
кінець першого року реалізації проекту.

Фінансовий план повинен також відповісти на такі стратегічні запитання:
Скільки грошей взагалі потрібно для реалізації проекту? Де взяти ці
гроші і в якій формі? Коли можна чекати повного повернення вкладених
грошей і одержання доходу на них?

Заключний восьмий розділ бізнес-плану присвячується оцінці ризику і
засобам страхування. Тут міститься інформація про те, які ризики
(пожежі, землетруси, страйки, зміни в податках, коливання валютних
курсів) найвірогідіші і до яких збитків можуть призвести.

Вказуються засоби профілактики ризиків і наводиться програма страхування
від них.

Література:

Васюта О.А. Проблеми екологічної стратегії України в контексті
глобального розвитку. – Тернопіль, 2001. – С.311-338.

Галеева Г.А. Экологическое воспитание: проблемы, решения // Город,
природа, человек. – М., 1982. – С.41-74.

Киселев Н.Н. Мировоззрение и экология. – К., 1990. – С.117-160.

Кочергин А.Н., Марков Ю.Г., Васильев Н.Г. Экологическое знание и
сознание. – Новосибирск, 1987. – С. 176-200.

Крисаченко B.C. Екологічна культура. – К., 1996. – С.47-55.

Маркович Д. Социальная экология. – М., 1991. – С.154-161.

Моисеев Н.Н. Человек и ноосфера. – М., 1990. – С.247-268.

Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в
Україні в 2001 році. – К., 2003. – С.158-161.

Платонов Г.В. Диалектика взаимодействия общества и природы. – М., 1989.
– С.168-177.

Соціальна екологія: Навч. посіб. / За ред. Л.П.Царика. -Тернопіль, 2002.
– С.166-172.

Социально-философские проблемы экологии / И.В.Огородник, Н.Н.Киселев,
В.С.Крысаченко, И.Н.Стогний. Под. ред. И.В.Огородника. – К., 1989. –
С.225-239.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020