Реферат на тему:
Особливості інтелектуальної праці
Реалії розвитку України вимагають нового осмислення економічних
процесів, що відбуваються, і прийняттю необхідних відповідних мір. В
епоху постіндустріального розвитку, орієнтації на його інформаційну
складову й визначенню місця України у світовому розвитку, загострюються
різні проблеми, що наближають суспільство до формування неоекономіки.
Однієї з таких актуальних проблем є реалізація інтелектуальної власності
як відносин, що визначають основу відтворення науково-технічного
потенціалу України.
Перш, ніж говорити про інтелектуальну власність, про подолання її
негативних явищ, зупинимося на характері інтелектуальної праці. Саме
визначення особливостей інтелектуальної праці є метою даної роботи.
Слід відзначити, що інтерес до інтелектуальної праці виявляли не тільки
зарубіжні вчені (С. Глазьєв, Д. Белл, Й. Шумпетер), а й вітчизняні вчені
– І. Каленюк, В. Прощак, А. Гальчинський та ін.[1, с. 24-26].
Необхідно підкреслити роль інтелектуальної праці, яка проявляється в
тому, що саме через неї реалізується ступінь загальної праці й
ефективність функціонування суспільної праці. Інтелектуальна праця
завжди затрачається в конкретній, певній формі й у цій своїй якості віна
є корисною або конкретною працею, що створює споживчу вартість.
Аналіз робіт провідних економістів показав, що праця може бути
загальною, суспільною, індивідуальною, але інтелектуальна праця має
певні особливості, які проявляються в наступному:
– загальна праця відбиває те, що результати інтелектуальної праці є
продовженням досягнень людського розуму, всіх попередніх поколінь,
збережених досягнень. Цей вид праці говорить про те, що жодне досягнення
в науковій області не виникає на порожнім місці й раптом, їм передує
праця багатьох поколінь;
– суспільна праця взагалі – це сукупна маса праці, якою на даний момент
володіє суспільство, що виражається в кількості науковців, у можливості
витрат праці без шкоди працездатності працівника. При цьому частина
суспільної праці повинна бути витрачена на утворення, розвиток інтелекту
працівників. Особливий характер наукової праці проявляється в тім, що,
будучи частиною суспільної праці, інтелектуальна праця зізнається
необхідним суспільству. Так, якщо купують результат інтелектуальної
праці, то суспільно зізнається його значимість;
– індивідуальна наукова праця виражається в тім, що який би не був
загальний обсяг роботи незалежно від мети розробки, скільки б не було
притягнуто фахівців, яке б не було технічне оснащення, в остаточному
підсумку кожний етап виконується індивідуумом, конкретним виконавцем [2,
с. 106].
\o
??
?????????
?Інтелектуальна праця пов’язана з такими характеристиками як
інтенсивність і продуктивність, які в працівників розрізняються залежно
від здатностей. У зв’язку з тим, що суспільна інтелектуальна праця
затрачається тільки в різноманітних конкретних видах, зовні можна бачити
тільки конкретну працю, а об’єктивно сформована суспільна праця на
поверхні явища не видна, її можна лише представити в абстракції. Тому її
можна назвати абстрактною працею. Але це не просто вигадана праця, вона
реально існує й характеризується тим, що абстрактна праця наукова праця
не просто інтелектуальна праця у фізіологічному змісті, а історично
певна форма вираження суспільної праці, властивому товарному
виробництву. Виходячи із цього, констатуємо, що інтелектуальна праця є
конкретною і абстрактною. Абстрактна праця залежно від її
результативності й здатностей науковців може бути:
– середня – припускає витрати праці науковців середніх здатностей;
– прогресивна – витрати праці науковців, що мають талановиті й геніальні
здатності.
Таким чином, ми бачимо, що праця носить двоїстий характер, у якому
проявляються особливості інтелектуальної праці. Крім відзначених вище,
вкажемо наступні специфічні риси інтелектуальної праці:
1. Інтелектуальну працю відрізняє імовірнісний характер, тому що не
завжди досягнутий результат може бути позитивним з погляду одержання
конкретного ефекту від застосування тієї або іншої розробки.
2. Інтелектуальна праця виділяється творчим характером і вимагає
використання в основному інтелектуальних здатностей працівників серед
інших зусиль людського організму.
3. Інтелектуальна праця займає значний проміжок часу між результатами,
які виражаються в підвищенні ефективності виробництва, і витратами, яких
потребували дослідження [3, с.98].
Таким чином, перераховані вище особливості дають нам можливість дійти
висновку, що інтелектуальна праця на відміну від суспільної праці є
більше складною в оцінці, у визначенні ефекту.
Крім того, спостерігається неоднорідність усередині інтелектуальної
праці. Мається на увазі те, що праця теоретика, практика, працівника
якої-небудь іншої категорії інтелектуальної праці відрізняється своєю
метою, характером виконуваних операцій, предметом, засобами, визначенням
ролі фактора часу.
Література:
1. Сидорук В. Інноваційний шлях розвитку економіки України очима
практика // Інтелектуальна власність. – 2007. – №9. – с. 24.
2. Зазимко А.З. Політична економія. – К.: КНЕУ, 2006. – 358 с.
3. Бородин В.А. Менеджмент в инновационной сфере экономики. – Барнаул,
1996. – 129 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter