.

Дослідження проблеми творчості та лідерства в соціальному управлінні (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
364 2071
Скачать документ

Реферат на тему:

Дослідження проблеми творчості та лідерства в соціальному управлінні

Проблема творчості та лідерства в соціальному управлінні залишається і
досі дуже актуальною. Кризисні явища в нашому суспільстві потребують від
соціології управління пошуків відповідей на питання, які визначають
перспективу суспільного розвитку. За останній час відбуваються
радикальні зміни управлінських відносин, трансформуються взаємодії
суб’єктів та об’єктів управління, з’явилися нові технології, які
потребують переосмислення традиційних управлінських рішень, а
переосмислення орієнтує на творчість. Ідея культури управління також
дуже актуальна.

Деякі автори, працюючи над означеною проблемою, розуміють соціальне
управління занадто вузько, тільки як менеджмент (Н. Маусов). Інші (Б.
Нагорний, А. Чернявський, Н. Туленков) намагалися визначити ряд
факторів, впливаючих на творчу діяльність суспільства і формування
лідерів, не тільки на підприємствах, але і в інших сферах суспільного
життя.

Зараз проблема творчості та лідерства в соціальному управлінні
розроблена недостатньо. Багато питань залишаються невирішеними. З
розвитком суспільства ускладнюється і система соціального управління.
Тому потрібен більш широкий творчій підхід до її дослідження, щоб
визначити більш глибоко сутність системи соціального управління, її
якості, динаміку, найбільш оптимальні шляхи підвищення ефективності її
функціонування. У зв’язку з цим в статті ставиться мета: з урахуванням
накопиченого досвіду вивчення проблеми творчості та лідерства окреслити
основні напрямки формування професіонала-управління справжнього лідера.

Теорія управління починається з визначення понять. В нашому випадку це –
поняття творчості та лідерства. Творчість – це процес людської
діяльності по створенню якісно нових матеріальних і духовних цінностей.
Творчість є приведена в дію здібність людини з матеріалів природних чи
штучних створювати те, що не має аналогів у дійсності.

Мистецтво соціального управління визначається навичками, інтуїцією,
здібностями людей, їх умінням творчо застосовувати науку управління в
соціальній практиці з урахуванням конкретних особливостей функціонування
суб’єкту і об’єкту соціального управління.

gdOE‚

ивною і творчою. Можливості для творчої діяльності залежать від
суспільних відносин, а також від персональних якостей особистості.
Інноваційні комп’ютерні технології оптимізують діяльність управління на
всіх рівнях, створюють сприятливі умови для розгортання творчого
потенціалу суб’єкта управління.

У зв’язку з необхідністю зробити соціальне управління більш ефективним
постає проблема лідерства. Найбільш прийнятним буде таке визначення
лідера, яке враховує багатоманіття властивих йому ознак. Лідерство – це
соціально-психологічний процес у групі, побудованої на впливі особистого
авторитета людини на поведінку членів групи. В свій час З. Фрейд розумів
лідерство як двоєдний процес: з одного боку – груповий, з другого –
індивідуальний. Поняття «лідер» має сенс тільки у зв’язку з поняттям
«ціль». Лідер повинен керуватися певними принципами для досягнення цілі.

Невід’ємною рисою лідера-управлінця будь-якого рівня: виробничого,
державного та іншого є забезпечення зв’язків у системі управління, які
найкраще сприяли б плодотворному вирішенню конкретних завдань. Тобто
лідер-управлінець, менеджер завжди працює на результат.

Таким чином, лідер – це особистість, здатна з’єднати і консолідувати
людей заради досягнення поставленої мети. А лідерство – це здатність
впливати як на окрему особистість, так і на групу, спрямовуючи зусилля
на досягнення цілей організації.

Існує багато якостей, потрібних лідеру-управлінцю високого рівня, тобто
професіоналу. Серед них насамперед:

– інтелігентність, високий рівень культури управління;

– ініціативність, тобто здатність спрямовувати активність організації в
новому напрямку;

– впевненість у собі;

– рішучість;

– зрілість;

– мотиваційні здібності.

Тому неможливо погодитися з точкою зору, яка існує в літературі з
соціології управління (Б. Нагорний), згідно якої лідер-управлінець
формується з еліти, яка живе у місті, бо саме там існують умови,
необхідні для соціальних інновацій. На наш погляд, головну роль у
формуванні лідера-управлінця належить особистим якостям, а не місцю
проживання.

Радикальні системні реформи в нашій країні в управлінні економікою, в
політичній системі потребують формування нової генерації управлінців –
професіоналів на базі розробки нових теоретико-методологічних підходів.
А їх реалізація повинна базуватися на феномені лідерства в суспільстві,
адже лідер – це суб’єкт управління міжособистісними відносинами в
організації будь-якого рівня.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020