Знезараження рук медичного персоналу інфекційного відділення
(матеріал)
У медичних установах серед потенційних факторів перенесення збудників
інфекційних хвороб особливої уваги потребують руки медичного персоналу.
На руки медичної сестри та інших працівників можуть потрапити золотистий
стафілокок, стрептокок групи А, сальмонела, вірус гепатиту А та багато
інших патогенних мікроорганізмів. У зв’язку з цим, дуже важливо
зрозуміти, що належний захист і профілактична дезінфекція – необхідний
захід профілактики внутрішньо-лікарняних інфекцій. Ось чому під час
контакту з кров’ю, матеріалом, який забруднений патогенними
мікроорганізмами, треба користуватись гумовими рукавичками, а відразу
після закінчення роботи їх зняти, та якісно вимити руки.
Дезінфекція або знезаражування – комплекс спеціальних заходів,
спрямованих на знищення збудників заразних хвороб у зовнішнім середовищі
і переривання шляхів передачі заразного початку.
Дезінфекцію підрозділяють на профілактичну й осередкову. У проведенні
профілактичної дезінфекції бере участь спеціальна служба для роботи на
об’єктах водопостачання, каналізації, на підприємствах, що заготовлюють
сировину тваринного походження, у місцях постійного зосередження людей і
ін. Осередкова дезінфекція проводиться у вогнищах інфекцій, тобто по
місцеві чи проживання роботи захворілого. До її проведення залучаються
працівники амбулаторно-поліклінічних закладів.
Осередкова дезінфекція може бути поточної, котру здійснюють в оточенні
хворого, і заключної, проведеної у вогнищі після його видужання, чи
госпіталізації смерті.
Поточна дезінфекція передбачає постійне знезаражування виділень хворого
(випорожнення, блювотні маси, мокротиння, сеча й ін.), предметів побуту,
особистих речей і т.д.
Заключна дезінфекція завжди вимагає особливої старанності проведення.
Вона вважається своєчасної при проведенні протягом 6 годин у містах і 12
годин у сільській місцевості.
Для проведення дезінфекції використовуються різні фізичні, хімічні й
інші методи.
Механічні способи дезінфекції. Механічні способи дезінфекції найбільш
прості і доступні. Це підмітання, чищення, витрушування, миття всіляких
предметів з частою зміною води, вологе збирання, провітрювання і
вентиляція приміщень, використання пилососів для видалення
мікроорганізмів з різних поверхонь, фільтрація повітря і води. Ці
способи дозволяють тільки зменшити кількість мікробів.
Ефект дезінфекції підвищується, якщо механічні способи сполучаються з
кип’ятінням, замочуванням у дезрозчинах.
Кип’ятіння – простий, доступний і надійний спосіб знезаражування
предметів, що не псуються в киплячій воді. Він широко застосовується для
знезаражування посуду, плювальниць, суден, білизни, рушників, халатів,
залишків їжі.
Більшість бактерій гине в киплячій чи воді миттєво, чи протягом 2-5
хвилин. Деякі віруси (гепатит У,З), суперечки сибірської виразки гинуть
тільки через 60 хвилин, суперечки правця через 3 години, а суперечки
збудника ботулізму – через 6 годин. Дезинфікуюче дія киплячої води
підсилюється, якщо додати 2% розчин питної чи соди мила.
Нагрівання до високої температури приводить до загибелі всіх
мікроорганізмів, у тому числі і спорових формах. Це використовується для
швидкої дезінфекції металевих предметів у виді прожарювання над полум’ям
газового пальника, що горить тампона, змоченого спиртом. Так можна
знезаражувати тази, металеві предмети (ножиці, щипчики, гострозубці і
т.п.).
Вогонь використовується для спалювання заражених предметів, що не
представляє цінності: макулатура, сміття, ганчір’я, бинти і т.п.
Ультрафіолетові промені (УФЛ) володіють великою бактерицидною здатністю.
Включення ультрафіолетових ламп необхідно проводити строго за розкладом,
щоб вдома усі знали про це, тому що ультрафіолетові промені можуть
викликати хворобливі явища – гострий коньюнктивіт, опік шкіри. Світло
від ламп направляється на стелю або стіни.
Гарним дезинфікуючим дією володіють сонячні промені, що залежить
головним чином від ультрафіолетової частини їхнього спектра. У сонячні
дні доцільно вивішувати білизна хворого на вулицю.
Хімічні методи дезінфекції є основними способами знезаражування при
відході за хворими. В даний час ринок переповнений різними імпортними
дезрозчинами. До кожного препарату прикладена докладна інструкція.
Пропонується ряд хімічних засобів, що доступні, малотоксичні, порівняно
дешеві і зручні для застосування в постелі хворого.
Хлорне вапно – білий кристалічний порошок з різким запахом хлору.
Знезаражуюче дія хлорного вапна обумовлено виділенням хлору. Хлорне
вапно використовується для дезінфекції при кишкових,
повітряно-краплинних інфекціях, зоонозах, правці. Вона застосовується у
виді сухого порошку, 20% розчину суспензії (хлорно-вапняне «молоко»).
Сухий порошок використовується для дезінфекції випорожнень, блювотних
мас, мокротиння. Не має великого практичного змісту використання сухого
хлорного вапна для посипання приміщень, доріжок, підлоги.
Хлорне вапно додається в пропорції 1/5-1/10 обсягу дезинфікуючого
субстрату, після чого з ним перемішується. Хлорно-вапняне «молоко» при
стоянні дає осад. Надосадова рідина (прояснений розчин) зберігається до
5 днів. З її готують робочі розчини з концентрацією від 0,5% до 10% у
залежності від обсягу майбутньої дезінфекції. Час дезінфекції сухим
хлорним вапном фекалій мінімум 2 години, залишків їжі – 1 година.
Дезінфекція проясненим 0,5% – 10% розчином хлорного вапна можна
проводити методом протирання дрантям (пластмасові, дерев’яні іграшки,
предмети відходу й ін.) з експозицією 45-60 хвилин, після чого ці
предмети обливають проточною водою. Дозволена для продажу населенню.
Двотретиосновна сіль хлориду кальцію (ДТСГК) – препарат, подібний із
хлорним вапном, але утримуючий до 50% активного хлору. Може довго
зберігається (2-3 року). Застосовується у виді прояснених розчинів
0,1%-15% концентрації, як і хлорне вапно.
Хлорамін (БХБ) – білий чи злегка жовтуватий порошок зі слабким запахом
хлору. Містить до 30% активного хлору. Може роками зберігатися будинку,
не знижуючи своєї активності. На відміну від хлорного вапна хлорамін не
руйнує тканини, фарби. Застосовується у виді розчину 0,2%-10%
концентрації для дезінфекції рук, щіток, столового посуду й ін.
Дезам. Порошок білий чи жовтуватий кольори з запахом хлору. Містить 13%
активного хлору, не псує предмети, що знезаражуються. Стабільний, термін
придатності 12 місяців. Активний у відношенні різних бактерій і вірусів.
Малотоксичен. Застосовують у концентрації 0,25%-1% з експозицією від 15
хвилин до з годин. Дозволений для продажу населенню. Розчин готують з
розрахунку 1 столова ложка (25 г) на 5 літрів води.
Дихлор-1. Порошок білий чи злегка жовтого фарбування зі слабким запахом
хлору. У препараті міститься калієва сіль дихлоризоциануровой кислоти
(7% у перерахунку на активний хлор). Активний у відношенні багатьох
бактерій і вірусів. Застосовують 1-2% розчини з експозицією 15-20 хвилин
зокрема для дезінфекції білизни. Малотоксичен. Дозволений для продажу
населенню.
Хлорцин. Порошок білого кольору з запахом хлору. Діючим початком є
натрієвої і калієвої солі дихлоризоціанурової кислоти. Термін
придатності 12 місяців. Активний у відношенні бактерій і вірусів.
Малотоксичний. Застосовують 0,5%-1% розчини з експозицією 1-2 години. Не
псує предмети, що знезаражуються. Дозволений для продажу населенню.
Малотоксичний. У домашніх умовах готують з розрахунку 2 столові ложки
(50 г) на 5 літрів води.
Миючі і засоби, що чистять, дезинфікуючої дії. Для дезінфекції білизни
використовують: «Дезхлор», «Універсальний», «Уральський», «Віта»,
«Сану», «Білка»); їдальні і кухонного посуду – «Посудомой»;
санітарно-технічних і посудохозяйственних виробів – «Блиск», «Кама»,
«Санітарний», «Джалита», «Саніта». Усі ці препарати вітчизняного
виробництва.
Перекис водню – безбарвна прозора рідина без запаху. Перекис водню є
сильним окислювачем, за рахунок чого і знищує мікроорганізми.
Застосовується для знезаражування у виді 1%-2% розчинів із впливом на
бактерії. Розчини перекису водню нестійкі, зберігаються не більш 2-х
доби, краще, щоб температура розчину була близько 50 C, тоді активність
перекису водню зростає. Застосовується для промивання раней, полоскань,
знезаражування посуду і т.п. Фарби під впливом перекису водню можуть
знебарвлюватися. Перекис водню в концентрації 1%-2% дозволена для
продажу населенню.
Етиловий спирт застосовується найчастіше в 70%концентрації.
Використовується для знезаражування шкіри при ін’єкціях, стерилізації
пінцетів і інших інструментів.
Речовини, застосовувані для хімічної дезінфекції, токсичні. Усі
перераховані тут дезсредства можуть застосовуватися в стаціонарі. Вдома
в постелі інфекційного хворого застосовуються ті препарати, що дозволені
для продажу населенню: хлорне вапно, дезам, дихлор-1, хлорцин, перекис
водню в 2% розчині. При використанні хімічних дезсредств необхідно
строго дотримувати інструкцію, прикладену до препарату.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
