.

Захриплість. Згага. Народні методи лікування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
257 10405
Скачать документ

Реферат на тему:

Захриплість. Згага. Народні методи лікування

ЗАХРИПЛІСТЬ

Захриплість з’являється внаслідок запальних змін голосових зв’язок, коли
вони втрачають здатність вільно вібрувати. Виникає вона у разі запалення
горла, гортані, при крупі, дифтерії, поліпах, алергії. Часто
зумовлюється надмірним напруженням голосових зв’язок під час тривалої
голосної мови або крику.

Змінений тембр голосу буває у дітей із збільшеними носоглотковими
мигдаликами, адже у формуванні звуків важливу роль відіграють
носоглотка, гортань та ротова порожнина.

Захриплість голосу може виникнути у разі порушення функції щитовидної
залози внаслідок тиснення її на трахею. Набряк слизової оболонки гортані
алергічного походження спричинює захриплість, аж до повної втрати
голосу.

У разі тривалої або повторної захриплості внаслідок постійного
напруження голосового апарату на зв’язках утворюються маленькі
бородавчасті вузлики (“співочі вузлики”).

При захриплості голосу використовують настій плодів ганусу звичайного:
30 г залити 200 мл води, витримати на водяній бані 15 хв у закритому
посуді, додати 2 столові ложки липового меду та прокип’ятити. Приймати
по 1 чайній —1 столовій ложці через кожні 40 — 60 хв протягом 1—2 діб.

При захриплості та втраті голосу рекомендують настоянку кореня бедренцю
ломикаменевого (1:5) на 40 % спирті етиловому. Дітям старшого віку
приймати по 15 мл з 30 мл відвару липового цвіту.

Призначають також порошок кореня по 0,5 г, або 1/10 чайної ложки,
запиваючи водою. Шию при цьому обгорнути.

Для полоскання при захриплості використовують відвар квіток дивини
скіпет-ровидної: 1 столову ложку залити 300 мл води, довести до кипіння,
кип’ятити 10 хв на малому вогні, процідити.

Захриплість зменшується або минає, якщо на ніч пити відвар ягід калини
звичайної, підсолоджений м’ятним сиропом.

При захриплості корисно дати дитині посмоктати шматочок кореня солодки
голої.

Якщо голос втрачено внаслідок хронічного ларингіту, беруть по 40 г трави
кропиви дводомної та листків подорожника великого, 20 г плодів кропу
запашного. Дві столові ложки суміші залити 500 мл води, кип’ятити 10 хв
на малому вогні. Пити теплим як чай.

При захриплості та втраті голосу на дитину одягають вологу сорочку,
змочену у гарячому відварі вівсяної соломи або трави гуньби сінної.
Зверху обгортають ковдрою, тримають 40 — 60 хв. Після процедури тіло
треба обтерти водою температури 25 — 27 °С, дитину переодягнути у суху
сорочку та покласти в ліжко.

Для відтягання крові рекомендують збуджувальний компрес на живіт та
ножні парові ванни. Під час лікування треба робити збуджувальні
обгортання шиї протягом 3 — 5 діб.

Дітям слід постійно нагадувати, щоб вони берегли голос. Якщо захриплість
триває понад 2 тиж, треба звернутися до лікаря.

ЗГАГА

Згага (печія) — відчуття пекучості за грудниною (у стравоході).

Виникає вона внаслідок порушення травлення, рухової функції шлунка,
шлунково-стравохідного рефлюксу (переміщення вмісту зі шлунка в
стравохід). Унаслідок стикання кислоти шлункового соку із слизовою
оболонкою стравоходу виникає печія навіть за низької кислотності
шлункового соку, проте частіше вона є ознакою підвищеної кислотності.
Печія нерідко супроводжує різні захворювання травної системи. Іноді вона
змінюється відчуттям пекучого болю.

Печія звичайно супроводжується кислою відрижкою, іноді блюванням.

Для усунення згаги рекомендують не вживати грубої, гарячої, дуже кислої,
солоної або солодкої чи жирної їжі. їсти треба невеликими порціями.

Нейтралізують соляну кислоту молоко, вершки, свіжий кефір, ряжанка.
Рекомендують пити лужну мінеральну воду, олію (по 1 чайній—1 десертній
ложці маслинової або кукурудзяної олії за 1 — 1,5 год перед їдою), які
знижують кислототворення та сприятливо діють на слизову оболонку
стравоходу.

??????_?При печії вранці корисно приймати суміш свіжого морквяного та
картопляного соків, узятих порівну. Пити від 1/4 до 1/2 склянки з
невеликою кількістю жиру.

Найкращим засобом проти печії вважають настій трави золототисячника
звичайного: 1 столову ложку залити 200 мл окропу, настояти 2 — 3 год в
термосі. Приймати до 1/2 склянки 3 рази на день за 1,5 год при гастриті
з підвищеною секрецією. Дозувати залежно від віку дитини.

Навіть дуже тривала печія припиняється, якщо на кінчику ножа тричі на
день приймати порошок кореневища аїру тростинового.

Для нейтралізації підвищеної кислотності шлункового вмісту рекомендують
такі суміші:

1. Трава золототисячника звичайного — 20 г

Трава звіробою звичайного — 20 г

Трава самосилу гайового — 20 г

Столову ложку суміші залити 250 мл окропу, кип’ятити 2 хв на малому
вогні. Приймати по 30 — 50 мл натще, вдень перед їдою та перед сном.

2. Листки ожини сизої — 20 г

Квіткові кошики нагідок лікарських — 10 г

Чотири чайні ложки суміші залити 200 мл окропу, напарити 2 год у
термосі. Пити по 1/4 склянки 4 рази на день. Дітям віком до 3 років
давати по 1 столовій ложці.

При раптових кислих відрижках, кислому присмаку в роті дітям призначають
суміш квіток акації білої та листків шовковиці чорної, взятих порівну.
Столову ложку суміші залити 300 мл окропу, настояти 4 год. Приймати по
100 мл 3 рази на день після їди дітям після 10 років, молодшим —
зменшити дозу відповідно до віку. Курс лікування 10—15 діб.

У народній медицині при печії рекомендували їсти крейду. На Полтавщині з
цією метою використовували крейду, якою писали хрести на Водохреща.

З водолікувальних процедур при печії рекомендують робити прохолодні
обтирання ділянки шлунка, накладати збуджувальні компреси на живіт на
ніч протягом 3—4 тиж.

Треба пам’ятати, шо призначати при печії харчову соду не слід. Вона хоча
і швидко зменшує згагу, але сприяє утворенню вуглекислоти, яка стимулює
секрецію шлунка.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. – 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020