РЕФЕРАТ
На тему:
Захист від сонця (косметичні аспекти).
УФ-промені і зір Захист від сонця (косметичні аспекти)
Сучасне суспільство, в основному, проінформовано про необхідність
захищати шкіру від сонця і про небезпеку виникнення раку шкіри, але люди
переконані, що все-таки від засмаги більше користі, ніж шкоди, і що коли
вже щось погане і станеться від надлишку сонячних променів, то тільки не
з ними. Уявлення про здоров’я, зокрема і про дію сонячного
випромінювання та методи захисту шкіри, сильно варіюють у людей різних
груп і залежать від їхньої професії, віку і статі. Наприклад, молоді
люди більше покладаються на сонцезахисну косметику, а старше покоління
воліє закриватися від сонця одягом. Ці відмінності в мисленні необхідно
враховувати в практиці косметолога-естетиста. Жінки більш стурбовані
здоров’ям і здоровим способом життя, ніж чоловіки. Вони приділяють
більше уваги профілактичним заходам. Проте жінки не поспішають
відмовитися від наміру засмагнути і попрощатися з уявленням про те, що
засмага додає їм гарного здорового вигляду. Отже, хоч люди загалом
більш-менш обізнані про небезпеку тривалого перебування на сонці і
шкідливість засмаги, але багато хто ще вважає, що здоровим і привабливим
є засмагле тіло, а закриватися від сонця одягом — це не-сучасно.
Високі дози УФ-випромінювання спричинюють розширення судин у шкірі
людини й еритему (почервоніння). Мінімальну дозу опромінення, що
викликає еритему, назвали мінімальною еритемною дозою, скорочено МЕД.
МЕД — це не постійна величина, вона залежить від індивідуума, кольору
його шкіри, віку, від ділянки тіла і сезону. Меланоцити починають
виробляти меланін залежно від дози УФ-опромінення. Відомо, що
УФ-А-випромінювання викликає слабшу еритему і пігментацію, ніж УФ-В.
Існують два шляхи захисту від сонця: хімічні засоби, які поглинають
ультрафіолетові промені, і фізичні засоби, що відбивають чи розсіюють
сонячне світло. Ефективність сонцезахисних засобів залежить від їхньої
здатності до УФ-поглинання, концентрації, хімічного складу і здатності
залишатися на шкірі при купанні і потовиділенні.
Сонцезахисні засоби існують уже 60 років, їхня безпека й ефективність
залежать від кількісного і якісного складу. Фізичний захист
представлений в основному неорганічними сполуками: окисом цинку чи
двоокисом титану у вигляді мікрочастинок розміром 10-100 нм, що
відбивають і розсіюють УФ-промені. Суміш часток окису цинку і двоокису
титану здатна відбивати випромінювання із широким спектром довжин хвиль.
Ці речовини навіть у вигляді дрібніших часток не проникають у шкіру,
хімічно інертні, не викликають алергічних реакцій і починають діяти
відразу ж після нанесення на шкіру.
Однак вони можуть знебарвлювати шкіру.
Типові хімічні УФ-В-фільтри — це октилтриазон, урокані-нова кислота,
октилметоксицинамат, параамінобензойна кислота та ін.
У 1956 р. Шульц увів показник SPF (Sun protection factor — фактор
сонячного захисту). Він визначається в такий спосіб: спини добровольців
опромінюють ультрафіолетом і визначають МЕД (мінімальну еритемну дозу)
на захищеній і незахищеній шкірі. Потім визначається відношення МЕД на
захищеній УФ-фільтрами шкірі до МЕД незахищеної шкіри після 24 годин
опромінення. Якщо сонцезахисний засіб збільшує вдвічі час появи еритеми,
його індекс SPF — 2; якщо час подовжується в 15 разів, SPF-15.
За наступні 25 років цей показник міцно ввійшов у косметологічну
практику.
Нині переконання щодо об’єктивності SPF переглядається, тому що
виникнення еритеми в людей навіть з однаковим типом шкіри (за
Фіцпатриком) відбувається через різні проміжки часу. Крім того, через 24
години можна оцінити тільки гостру дію сонячних променів і не можна
адекватно оцінити їхню хронічну дію (імуносупресія, старіння шкіри, рак
шкіри). Проте кращого показника, ніж SPF, не запропоновано.
SPF є середньою величиною, виведеною з біологічних тестів з типовими для
таких тестів великими відхиленнями. Тому можна припустити, що частина
споживачів захищена надмірно, а частина — недостатньо. Істотним моментом
є товщина використовуваного сонцезахисного засобу. У тестах наносять 2
мг/см2, а у реальних умовах — від 0,5 мг до 3 мг/см2 — це залежить від
звичок користувача. Так що абсолютно точно розрахувати час дозволеного
перебування на сонці неможливо. Дерматологи вважають, що значення SPF
сонцезахисного засобу з урахуванням звичайного способу нанесення треба,
як правило, поділяти на З чи 4.
Підводячи підсумок, можна наголосити: незалежно від того, яка погода
надворі, виходячи з дому, захищайте свою шкіру від ультрафіолетового
випромінювання і стежте, щоб ваші діти теж були захищені.
Доктор Вернер Фосс (Німеччина) пропонує такі рекомендації щодо захисту
шкіри від УФ-випромінювання:
— носіть одяг із щільних натуральних тканин, який добре закриває тіло
(довгі рукави, довга спідниця чи штани);
— використовуйте одяг, де на етикетці зазначений SPF (фактор захисту),
більший 40. Тести показали, що тканина блокує УФ-випромінювання значно
ефективніше, ніж сонцезахисні фільтри у косметичних засобах;
— носіть капелюх із широкими крисами;
— намагайтеся триматися в тіні;
— на всі місця, не закриті одягом, перед виходом з будинку нанесіть
сонцезахисні засоби;
— наносьте сонцезахисний засіб за 30 хвилин до виходу з приміщення і
повторно
— після купання в морі чи річці.
— не застосовуйте сонцезахисні засоби для захисту шкіри дітей віком
менше 6 місяців;
якщо після нанесення сонцезахисного засобу з’явилися висипання
не використовуйте його повторно;
— уникайте сонцезахисних засобів, що містять параамінобензойну кислоту,
якщо у вас підвищена чутливість до сульфаніламідів, тіазидів;
захищайте очі сонцезахисними окулярами
УФ-промені згубно впливають на очі (рис. 1.11);
— не забувайте про фотосенсибілізуючі властивості деяких медикаментів;
— не лежіть на піску, поверхнях білого кольору — вони відбивають
УФ-промені;
Рис. 1.11. Сонцезахисні окуляри
— пам’ятайте, що факторами, які посилюють ризик негативних наслідків від
впливу УФ-променів, є біла шкіра, світлі очі, світле волосся, схильність
до утворення ластовиння, тенденція легко обгоряти, тривале перебування
на сонці протягом усього життя, а також обгоряння до пухирів у дитинстві
чи юності.
Безпечної засмаги не буває, найкращий колір шкіри — натуральний.
Хотілося б відповісти ще на кілька практичних питань. Ми рекомендуємо
клієнтам починати з використання сонцезахисних засобів з високим SPF, а
потім, у міру загоряння, переходити на нижчі цифри. А коли це робити?
Має минути 8-10 днів, щоб меланін з’явився у поверхневому шарі шкіри і
почав здійснювати свою природну фотопротекторну функцію. Таким чином,
варто перечекати цей проміжок часу, перш ніж замінити засіб з високим
індексом засобом з нижчим індексом.
2. УФ-промені і зір
Очі — життєво важливий і водночас дуже вразливий орган. Сьогодні є
багато наукових повідомлень про те, що очі постійно піддаються впливу
УФ-променів найшкідливішої частини спектра, і відбувається це щодня зі
світанку до заходу сонця. УФ-промені можуть не тільки викликати сильне
запалення рогівки ока, а й прискорити процес старіння ока, який
відбувається невпинно.
У момент перебування на сонці всі тканини ока піддаються агресивному
впливу ультрафіолетових променів.
Рогівка найбільш уразлива дії сонця. Ушкодження, що виникає на рогівці
при її опіку, так званий фотокератит, має поверхневий характер і може
викликати почервоніння очей, біль в очах, зниження гостроти зору (яке
згодом минає).
Регулярне перебування на сонці викликає глибше і навіть незворотне
ураження рогівки: ушкоджені ультрафіолетом клітини не встигають
відновлюватися, рогівка втрачає прозорість, стає каламутною.
Кришталик — основна оптична система — під впливом УФ-променів втрачає
еластичність і, як наслідок, розвивається далекозорість. Крім того, він
утрачає прозорість — розвивається катаракта.
Найважливіша частина ока — сітківка, її ураження загрожує зниженням
гостроти зору.
Цілком очевидно, що захист очей, зорового апарата від впливу
УФ-випромінювання — не примха, а нагальна потреба. Варто пам’ятати, що
джерелом УФ-променів є не тільки сонце, а й екрани моніторів,
копіювальна техніка, деякі освітлювальні прилади.
Обов’язок косметолога — пояснити клієнтові необхідність носіння
сонцезахисних окулярів або лінз.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. –
М.: Медицина, 1980. – 288 с.
2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законодавчих та
нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств
внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.
3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри людини. — К.:
Здоров’я, 1965. — 304 с.
4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина,
1974. — 224 с.
5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.:
Косметика й медицина, 2003. — 224 с.
6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. –
176 с.
7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.
8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. – 416
с.
9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под
редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999-2000.
10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А.
Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.
11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология:
Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.
12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Косметология: Теория
й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.
13. «Les Nouvelles Esthetiques». — М.: Космопресс, 2000-2004.
14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd Atlas. –
Urban&Shwarzenberg, 1992. – 384 s.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
