Реферат на тему:
Вплив ентеросорбенту Ентеросгель на стан антитоксичної резистентності та
імунологічної реактивності у дітей з гломерулонефритом
Імунопатологічний механізм ушкодження нирок при гломерулонефриті (ГН)
складається з таких етапів: поява антитіл до гломерулярної базальної
мембрани, накопичення імунних комплексів та вазоактивних амінів,
декомпенсація функцій нейтрофільних гранулоцитів (НГ) і моноцитів,
аутоімунізація. Зазначене дозволяє вважати видалення факторів, що
підтримують патологічні механізми хвороби, важливим лікувальним заходом,
який впливає на перебіг та прогноз ГН у дітей. Метою дослідження є
вивчення стану антитоксичної резистентності та імунологічної
реактивності у дітей при гострому ГН та впливу на ці показники
ентеросорбенту Ентеросгель як засобу активної детоксикації.
Матеріали та методи
У дослідження увійшло 60 дітей з гострим ГН. Пацієнти були поділені на
дві групи:
основна група — 40 хворих, яким на фоні загальноприйнятого лікування
призначався Ентеросгель;
контрольна група — 20 хворих, яким проводили тільки загальноприйняту
терапію. Вік хворих становив від 5 до 14 років. У всіх дітей
досліджувалися показники антитоксичної резистентності методом
лейколіколізу у власній модифікації, вмісту аутоагресивних речовин з
молекулами “середньої маси” (МСМ), функціональної активності НГ у
НСТ-тесті (спонтанному та індукованому), функціональної активності Т- і
В-лімфоцитів у реакції бласттрансформації з фітогемаглютиніном (ФГА) і
ліпополісахаридом (ЛПС) морфологічним методом, аутологічного
розеткоутворення лімфоцитів з власними еритроцитами. Дослідження
проводилося двічі: до початку та після закінчення прийому препарату
Ентеросгель.
Результати та їх обговорення
За результатами проведеного дослідження було виявлено значне підвищення
цитолітичної активності аутологічної сироватки та її фракцій у дітей
основної групи. При цьому основну ушкоджуючу дію мала альбумінова
токсиннесуча фракція плазми крові та фракція аутоагресивних речовин МСМ.
При вивченні впливу Ентеросгелю на показники цитолітичної активності у
дітей основної групи встановлено значне зниження цитолітичної активності
альбумінової фракції сироватки крові по відношенню до вихідних
показників на 24,69 % (p Література
[1] Иммунология: Практикум/ Под ред. Е. У. Пастер. – К.: Вища школа;
Из-во КГУ, 1989.
[2] Иммунодефицитные состояния/ Под ред. В. С. Смирнова, И. С.
Фрейдчишина. – СПб.: Фолиант, 2000.
[3] Иммунология и иммунопатология детского возраста. Рук-во для врачей/
Под. ред. Д. В. Стефании. – М.: Медицина, 1996.
[4] Николайчук В. В. Молекулярные механизмы эндогенной интоксикации и
совершенствование путей детоксикации. Автореф. дис. … д. м. н. –
Беларусь, Минский мед. ин-т, 1994.
[5] Марушко Т. В. Клинико-иммунологическая характеристика и лечение
стафилококковых заболеваний у детей раннего возраста. Автореф. дис. … д.
м. н. – УДМУ, 1994.
[6] Найда И. В., Западнюк В. И., Повстяной Н. Е. и др. Возрастные
особенности естественных механизмов детоксикации и лечебного действия
Энтеросгеля при ожоговой болезни// Клин. хирургия. – 1993. – № 9. – С.
53–56.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
