медицина
Курсова робота
на тему:
Використання спирту етилового в технології лікарських форм
План
Вступ
Витяг з ДФ Х, що регламентує фізико-хімічні властивості та якість спирту
етилового.
Фармакологічні властивості етилового спирту.
Розведення спиртових розчинів.
Особливості технології спиртових розчинів.
Використання спирту етилового для приготування різноманітних лікарських
формах.
Спирт етиловий в авторських прописах.
Оцінка якості і оформлення спиртових розчинів до відпуску.
Нормування вiдпуску спирту етилового.
Додатки
Висновок
Література
Вступ
Спирт етиловий (Spiritus aethylicus). Загальна формула – С2Н5ОН.
Синонiми: Винний спирт (Spiritus vini). За своїми фармакологiчними
властивостями спирт етиловий належить до наркотичних речовин жирного
ряду.
В медичній та фармацевтичній практиці застосовується етанол,
одержуваний шляхом зброджування сировини, що містить полісахариди, в
основному, картоплі та зерна. Етанол іншого походження для приготування
лікарських форм не використовується у зв’язку з присутністю недопустимих
домішок (спирт метиловий та інші сполуки).
Найчастiше спирт етиловий застосовується як зовнiшiй антисептичний
та подразнюючий засiб для обтирань, компресiв i т.д. Спирт етиловий
широко використовують в рiзних розведеннях для виготовлення настоянок,
екстрактів i лiкарських форм для зовнiшнього використання, куди вiн
входить як розчинник, дiюча або допомiжна речовина.
1. Витяг з ДФ Х, що регламентує фізико-хімічні властивості та якість
спирту етилового
Спирт етиловий
Spiritus aethylicus
Гідроксиетан
Опис
Прозора безколірна, рухома, летка рідина з характерним спиртовим запахом
і пекучим смаком. Кипить при температурі 78°С. Легко загорається, горить
синюватим бездимним вогнем.
Розчинність
Змішується у всіх співвідношеннях з водою, ефіром,
хлороформом, ацетоном та гліцерином.
Зберігання
В добре закупореній тарі, в прохолодному місці.
2.Фармакологічні властивості етилового спирту
Спирт етиловий проявляє резорбтивну, місцевоподразнюючу,
рефлекторну і протимікробну дії.
Проявом резорбтивної дії етанолу є його вплив на ЦНС. Спочатку
він послаблює процеси гальмування в корі головного мозку, що
проявляється порушенням пам’яті, критичного мислення, виникненням
невмотивованої самовпевненості, надмірної балакучості, рухливості. Далі
алкоголь послаблює також процеси збудження та пригнічує вищу нервову
діяльність, тому в людини знижується розумова та фізична
працездатніцсть, зникає відчуття втоми.
При нанесенні спирту на шкіру та слизові оболонки з’являється
гіперемія, а відволікаючий ефект спричиняє тимчасовому зникненню болю.
Рефлекторно стимулюючи трофічні процеси, він впливає на геодинаміку. На
цих властивостях ґрунтується використання спирту для виготовлення
різноманітних лікарських форм: компресів, лініментів які застосовуються
при запальних захворюваннях внутрішніх органів, м’язів, нервів,
суглобів. Здатність спирту у великих концентраціях коагулювати білок,
тобто проявляти в’яжучу дію, використовують при лікуванні опіків. Також
його вживають внутрiшньо при гангренi чи абсцесi легень у виглядi 20-30%
розчину в стерильному iзотонiчному розчинi NaCl або в водi для
iн’єкцiй.
На мікроорканізми (крім спорових форм) спирт впливає
бактерицидно. Таку дію він починає проявляти вже в 20% концентрації.
Проте найчастіше використовують спирт 70%, адже при знезаражуванні шкіри
він проникає в неї глибоко, досягаючи сальних і потових залоз ,
забезпечуючи цим високий антисептичний ефект у найближчі хвилини.
3. Розведення спиртових розчинів
Приготування спиртових розчинв регламентується наказом МОЗ
України №197 вiд 07.09.93. При приготуваннi спиртових розчинiв, якщо
немає iнших вказiвок, використовують спирт етиловий. Якщо мiцнiсть
етанолу зазначена у вiдсотках, слiд розумiти об’ємнi вiдсотки. Якщо
мiцнiсть спирту не зазначена у пропису то використовують 90%. Якщо на
спиртовий розчин є затверджена АНД, то використовують спирт цiєї
мiцностi, яка зазначена в АНД. Готуючи рiдкi лiкарськi форми до складу
яких входить етиловий спирт, його дозують за об’ємом, а готуючи
iн’єкцiйнi розчини – за масою.
Спиртовi розчини лiкарських засобiв, що випускаються
фармацевтичними пiдприємствами, дозволяється готувати в аптецi за
рецептами у вiдповiдностi з iснуючою на них АНД. Номенклатура цих
спиртових розчинiв наведена в додатках наказу №197.
Міцність спирту визначають за допомогою спиртометрів,
рефрактометричним методом або за густиною спиртового розчину.
Розбавлення спирту водою або змішування водно-спиртових розчинів різної
концентрації є повсякденними операціями в аптеці.
В аптечній практиці використовується етанол різної концентрації.
Вихідною концентрацією є 95%, також використовується 90 %, 70% та 40 %.
Якщо концентрація спирту в рецепті не зазначена, готуємо 90 %.
Спирт етиловий 95%
Суміш спирту з водою, яка мiстить 95-96% за об’ємом етилового
спирту. Прозора безколiрна летуча легко горюча рiдина, яка має
характерний спиртовий запах i пекучий смак. Горить синюватим полум’ям.
У всiх спiввiдношенях змiшується з водою, ефiром, хлороформом. Густина
0,812-0,808. Температура кипiння 780С.
Спирт етиловий 90%
Змішують 927,0 етилового спирту 95% і 73,0 води. Густина
0,830-0,826, що відповідає вмісту С2Н5ОН 90-91% (об.).
Спирт етиловий 70%
Змішують 675,0 етилового спирту 9-5% і 325,0 води. Густина
0,886-0,883, що відповідає вмісту С2Н5ОН 70-71% (об.).
Спирт етиловий 40%
Змішують 360,0 етилового спирту 95% і 640,0 води. Густина
0,949-0,947, що відповідає вмісту С2Н5ОН 39,5-40,5% (об.).
Якщо в рецепті не зазначена концентрація етанолу, то відповідно до
вказівки ДФ Х застосовують 90 % етанол. Виключення складають 5 % і 10 %
розчини йоду, що готують по прописі ДФ X, а також деякі розчини, що
мають іншу аналітично-нормативну документацію.
Оскільки в аптеки, як правило, надходить 95— 96 % етанол, а також
етанол більш високої концентрації, то розведення його водою до потрібної
міцності є обов’язком провізора-технолога. При цьому спостерігається
явище контракції — зменшення обєму суміші в порівнянні із сумою об?ємів
вихідних рідин внаслідок утворення спиртогідратів різного складу.
Одночасно виділяється тепло, температура суміші підвищується. Так, при
змішуванні 1000 мл етанолу і 1000 мл води виходить не 2000 мл суміші, а
всього лише 1930 мл. З огляду на явище контракції, розведення етанолу
водою до потрібної міцності вимагає проведення попередніх розрахунків.
Для цього служать алкоголеметричні таблиці ДФ X.
Зберігають спиртові розчини в добре закупореній тарі (штангласах) з
зазначенням відповідної концентрації.
В наказі МОЗ України № 197 від 07.09.93 р. наведені таблиці, в яких
вказується відповідність об’ємів (мл) етилового спирту різної
концентрації масі (г) спирту (при температурі 20° С). Концентрація
вихідного спирту дана в об’ємних процентах для 95; 96; 96,1; 96,2; 96,3;
96,4; 96,5; 96,7 % .
Для розрахунків використовують формулу розведення:
де X – кількість міцного спирту, мл;
V – кількість етилового спирту бажаної концентрації, мл;
A – концентрація міцного спирту, %;
B – бажана концентрація, %.
Визначити кількість води, необхідну для приготування спиртоводного
розчину (70 %), не можна шляхом віднімання спирту, тому що треба
врахувати контракцію – зменшення в об’ємі.
Знайдену кількість 90 % спирту (23,3 мл) відмірюють мірним циліндром при
20° С, додають 7 мл води, перемішують розчин, охолоджують його до 20° С,
а потім доводять водою до потрібного об’єму 30 мл. При відсутності
необхідного мірного посуду кількість води для розбавлення спирту
етилового розраховують за алкоголеметричними таблицями.
4. Особливості технології спиртових розчинів
Технологiя виготовлення спиртових розчинiв регламентується
наказом МОЗ України №197 вiд 07.09.93. Виготовлення розчинів на
неводних розчинниках і водних розчинах характеризується однотипністю
технологічних стадій:
– розчинення речовин,
-фільтрування,
-пакування,
-оформлення до відпуску.
У той же час кожна з цих стадій у технології неводних розчинів має
свої особливості, обумовлені головним чином фізико-хімічними
властивостями розчинників.
Виготовлення розчинів лікарських речовин на етанолі регламентується ДФ
Х і інструкцією з виготовлення рідких ліків масо-об?ємним методом.
Усі розчини лікарських речовин на етанолі готують масооб?ємним
методом.
Особливістю приготування спиртових розчинів є те, що вони готуються у
флаконі до відпуску. Спочатку відважуємо порошкоподібні речовини,
висипаємо їх у флакон, а потім туди ж доливаємо необхідну кількість
етанолу. Спиртові розчини не бажано фільтрувати або нагрівати. Але при
необхідності розчини можна проціджувати через суху вату, прикривши при
цьому лійку склом та нагрівати на водяній бані при температурі 50-600С,
в добре закритій склянці.
Номенклатура лікарських речовин і їхня концентрація в розчинах етанолу
відрізняються великою розмаїтістю. При цьому, розчинення сухих
інгредієнтів у етанолі, так само як і у воді, супроводжується
збільшенням об?єму. Невелика кількість лікарських речовин — менш 3 % від
загального об’єму — витісняє незначну кількість розчинника, що входить в
допустимі межі відхилень.
Rp.: Laevomycetini 0,5
Acidi salicylicі 1,0
Spiritus aethylici 70 % 50 ml
M.D.S. Протирати обличчя ранком і ввечері. [2]
З огляду на летючість етанолу, а також зниження його розчиняючої
здатності при розведенні водою, левоміцетин і кислоту борну поміщають
безпосередньо в сухий відпускний флакон, потім відмірюють 50 мл 70 %
етанолу, закупорюють і збовтують до розчинення. У разі потреби
проціджують через сухий тампон з вати.
Для забезпечення точної концентрації розчину з вмістом лікарських
речовин 3% і більш необхідне використання мірного посуду чи проведення
попередніх розрахунків кількості етанолу з урахуванням коефіцієнта
збільшення об’єму (КЗО) спиртових розчинів.
Rp.: Novocaini 2,0
Mentholi 3,0
Anaesthesini 1,0
Camphorae 2,5
Tincturae Capsici 10 ml
Spiritus aethylici 100 ml
M.D.S. Розтирати колінні суглоби. [2]
Якщо не врахувати приріст об?єму при розчиненні прописаних лікарських
речовин, то об’єм розчину збільшиться на 7,2 мл. Для збереження
прописаної
концентрації новокаїну, ментолу, анестезину, камфори їх необхідно
розчинити в 92,8 мл 90 % етанолу, потім додати 10 мл настойки перцю
стручкового.
У технології розчинів на комбінованих розчинниках насамперед
орієнтуються на розчинність лікарських речовин, а також враховують
властивості окремих розчинників — летючість, в’язкість і відповідно
вибирають найбільш доцільні технологічні прийоми і їх послідовність. У
розрахунках беруть до уваги різні способи дозування етанолу, ефіру,
гліцерину, жирних і вазелінових олій, димексиду й ін. Об’єм, що
витісняється лікарськими речовинами, у разі потреби віднімають від
об’єму того розчинника, що має найбільшу розчиняючу здатність стосовно
даної лікарської речовини.
Rp.: Acidi salicylicі 1,0
Solutionis Acidi borici 3 % 50 ml
Aetheris 30,0
Spiritus acthylici 70 % 50 ml
M.D.S. Протирати шкіру обличчя ранком і ввечері. [2]
Із прописаних лікарських речовин кислота борна легко розчинна в
гарячій воді (1:3), кислота, саліцилова мало розчинна у воді (1:500),
але легко — у 70 % етанолі (1:5,5) і ефірі (1:2). Серед .розчинників
ефір має найбільшу летючість. Відповідно до вказівок «Інструкції з
готування рідких лік масооб?ємним методом», його дозують по масі, воду і
етанол — по об?єму.
У сухому флаконі в 50 мл 70 % етанолу розчиняють кислоту саліцилову і
додають приготовлений у підставці 3 % розчин кислоти борної у воді
дистильованій у кількості 50 мл. В останню чергу додають 30,0 ефіру.
Обєм приготовленого розчину, враховуючи густину ефіру (0,71-60 г/мл),
складає 141,9 мл.
Rp.: Resorcini
Acidi salicylicі ana 3,0
Camphorae 1,0
Solutionis Tannini 2 % 50 ml
Glycerinі 20,0
Spiritus aethylici 50 ml
M.D.S. Змазувати уражені ділянки шкіри 3 рази в день. [2]
Лікарські речовини в прописі відрізняються різною розчинністю.
Резорцин і танін легко розчинні у воді і етанолі, резорцин гірше
розчинний у гліцерині. Кислота саліцилова і камфора дуже мало розчинні у
воді і легко в етанолі, камфора важко розчинна в гліцерині. Крім цього,
варто враховувати летючість 90 % етанолу, в’язкість гліцерину, що
дозують по масі.
Вміст лікарських речовин у розчині близько 8 %, у зв’язку з цим
кількість води розраховують з обліком КЗО лікарських речовин. У
підставці в 47 мл води розчиняють танін і резорцин, проціджують. У
сухому відпускному флаконі в 50,0мол 90 % етанолу розчиняють кислоту
саліцилову і камфору. Розчини зливають і в останню чергу додають 20,0
гліцерину, при необхідності проціджують. Об?єм отриманого розчину —
119,3 мл (відносна щільність гліцерину 1,2300 г/мл).
Rp.: Analgini 2,0
Butadioni 0,5
Furacilini 0,3
Dimexidi 30,0
Spiritus aethylici 50 ml
M.D.S. Змазувати уражені ділянки шкіри. [2]
Розчинність анальгіну і фурациліну в димексиді значно вище, ніж у
етанолі. Бутадіон, навпаки, легко розчиняється в етанолі і гірше в
димексиді.
В флакон відважують 30,0 г димексиду і розчиняють у ньому анальгін і
фурацилін. У підставці в 50 мл 90 % етанолу розчиняють бутадіон. Обидва
розчини зливають разом і збовтують. При необхідності проціджують через
тампон з вати. Обєм розчину 77,2 мл (відносна густина димексиду 1,1014
г/мл ).
Спиртові розчини готують у флаконі для відпуску, КЗО при розчиненні
порошків на враховують, розчини не проціджують.
Rp.:Acidi salicylicі 1,5
Laevomycetini 3,0
Camphorae 1,0
Spiritus aethylici 50 ml
Tincturae Calendulae 10 ml
M.D.S. По 5 крапель два рази надень в середину. [7]
У флакон для відпуску відважують 3 г левоміцетину, 1,5 г
саліцилової кислоти, 1г камфори, відмірюють 50 мл 90% спирту етилового,
збовтують. Після розчинення речовин додають 10 мл настойки
нагідок.
Rp.:Anaesthesini 2,0
Acidi borici 1,5
Picis liquidi 5.0
Olei Ricini 2,5
Spiritus aethylici 90% ad 50 ml
M.D.S. По 10 крапель два рази на день в середину. [7]
Об’єм розчину 50 мл. Об’єм 2,5 г олії рицинової – 2,6 мл
(2,5 : 0,950 = 2,6), об’єм 5 г дьогтю – 5,3 мл (5 : 0,936 = 5,3), тому
спирту етилового неохідно взяти: 50 – 7,9 = 42,1 = 42 мл.
У тарований флакон для відпуску відважують олію рицинову і
дьоготь, додають розчин анестезину і борної кислоти в 42 мл 96% спирту
етилового.
Rp.:Streptocidi 5,0
Susp. Hydrocortisoni 10,0
Propolisi 25,0
Lanolini anhydrici 80,0
Spiritus aethylici 96% — 100 ml
M.D.S. Змазувати ураженні ділянки шкіри один раз на день. [7]
Очищений від механічних домішок прополіс настоюють на 96%
етиловому спирті на протязі 7 діб при періодичному перемішуванні.
Стрептоцид подрібнюють з кількома краплями спирту і з’єднують з
попередньо профільтрованою витяжкою прополісу, емульгують суміш
безводним ланоліном, частинами додають суспензію гідрокортизону і
змішують до одержання однорідної маси, що не розшаровується.
5.Використання спирту етилового для приготування різноманітних
лікарських формах
Крім розчинів спирт етиловий входить до складу інших
лікарських форм : порошків, мазей, колоїдних розчинів і т.д., де він
виступає як допоміжна речовина та використовується для подрібнення
важкоподрібнюваних речовин.
При виготовленні порошків з важкоподрібнюваних речовин, для
покращення їх подрібнення, використовують летку рідину – спирт етиловий
(ефір медифний), в якій вони розчиняються. За ступенем розчинності
речовини поділяються на дві групи. До першої належать йод, камфора,
ментол, фенол, фенілсаліцилат, пентоксил. До другої – саліцилова
кислота, борна кислота, стрептоцид, натрію тетраборат. Для подрібнення 1
г цих речовин використовують відповідно 10 або 5 крапель 95% етилового
спирту.
Rp.:Mentholi 0,01
Amidopiri
Antipirini ana 0,3
M. f. p.
D. t. d. №10
S. По одному
порошку 3 рази на день. [2]
До складу рецепту входять три компоненти. Ступку затираємо
попередньо відваженими 1,8 амідопірину, який після затирання повністю
висипаємо на капсулу. В цій же ступці подрібнюємо 0,06 ментолу з
додаванням розрахованого спирту в кількості 1 краплі. Далі додаємо
раніше розтертий амідопірин, а потім 1,8 антипірину. Суміш розстираємо
до однорідності і фасуємо по 0,6 г на 6 доз. Готовий порошок пакуємо в
капсули з пергаментного паперу. Кількість використаного спирту записуємо
в паспорт письмового контролю.
Rp.:Dermatori 0,13
Streptocidi 0,2
Vastlini 10,0
M. ut. f.
unguentum
D.S. Для пов’язок.
[2]
Дана лікарська форма – мазь-суспензія. В ступці з 1 краплею
спирту подрібнюємо попередньо відважених 0,2 стрептоциду. Далі додаємо
0,13 дерматолу і олії вазелінової в кількості 0,16. Перемішуємо. Додаємо
10,0 вазеліну і нагріваємо ступку на водяній бані. Після розтоплення
вазеліну, масу перемішуємо товкачиком до повного охолодження. Переносимо
мазь в баночку і закупорюємо кришкою, під яку підкладаємо пергаментний
папірець. Оформляємо до відпуску етикетками: „Зовнішнє”, „Зберігати в
прохолодному захищеному від світла місці”. Кількість використаного
спирту вказуємо в паспорті письмового контролю.
Приготування складних порошків з екстрактами, залежить від
властивостей застосовуваного екстракту та його консистенції. В
технології порошків часто використовують екстракт беладони. В ДФ є два
препарати екстракту беладони: густий і сухий, з вмістом алкалоїдів
відповідно 1,5% та 0,75% . Для зручності роботи в аптеках дозволяється
використовувати розчин густого екстракту – extraktum Belladonnae soludum
(1:2), який готують за прописом: 100,0 г густого екстракту розчиняють у
суміші з 60,0 г води, 10,0 г 90% етилового спирту і 30,0 г гліцерину.
Три останні компоненти, у співвідношенні 6:1:3, отримали назву
спирто-водно-гліцеринова суміш, в якій спирт використовується для
покращення розчинення екстракту і виконує роль антисептика.
В медицині спирт етиловий в різних концентраціях широко
використовується як самостійна лікарська форма в якості антисептика,
для обробки ран та опікових поверхонь. Застосовують його і як
піногасник при набряку легень.
Rp.: Spiritus aethylici 30% –
100ml
D.S. Для інгаляцій при набряку легень. [8]
Для приготування 30% розчину спирту етилового, використовуємо
спирт тієї концентрації, яка наявна в даний час в аптеці. Розведення
проводимо за алкоголеметричними таблицями. Після проведення розведення,
готовий 30% розчин в кількості 100 мл переливаємо у флакон для відпуску.
Флакон закупорюємо та оформляємо до відпуску.
6.Спирт етиловий в авторських прописах
Авторськi прописи екстемпоральних лiкарських форм займають
належне мiсце в реалiзацiї принципiв iндивiдуалiзованої терапiї. З точки
зору психологiчного впливу, лiкарськi засоби виготовленi за авторськими
прописами славетних вчених i вiдомих лiкарiв виявляють значно вищю
лiкувальну дiю, нiж деякi готовi лiкарськi засоби промислового
виробництва. Крiм того, вони мiстять мiнiмальну кiлькiсть допомiжних
речовин, що робить їх максимально доступними для людей малозабезпечених,
особливо пенсiонерiв. Часто до складу авторських рописiв входить і спирт
етиловий.
– Шинкаревського I.П., рідина:
Rp.: Anastesini3,0
Dicaini 0,5
Mentholi 0,05
Aetheris medicinali 6,0
Spiriti aethylici 96% 3 ml
Chloroformi 1,0
Aquae purificatae 1 ml
M.D.S. Зовішнє.Для знеболювання
в урологiї i
стоматології, пiд
час невелик операцій.[5]
У теплу склянку (нагрiту у теплiй водi) висипають 3 г
анастезину, приливають сумiш 6 г ефiру i 3 г етилового спирту. Пiсля
розчинення анестезину додають 0,5 г дикаїну i 1 мл води очищеної.
Збовтують до повного розчинення порошкоподiбних печовин, потiм додають
0,05 г ментолу i 1г хлороформу. Готують ex tempore. Оформляють
додатковою етикеткою:”Берегти вiд вогню”.
– Попова В.I., рiдина №3 протишокова:
Rp.: Natrii chloridi 15,0
Kalii chloridi 0,2
Calcii chloridi 0,2
Natrii hydrocarbonati 4,0
Spiriti aethylici 96% 100
ml
Glucosae 150,0
Aquae pro injectionibus ad 1000 ml
Sterelisa.
M.D.S.
Стерильно.Використовувати при шокових
станах. [5]
Вiдважують вказанi кiлькостi натрiю i кальцiю хлориду, глюкозу,
розчиняють їх, доводять розчин до 600,0 i стерелiзують. Окремо готують
150 мл. розчину натрiю гiдрокарбонату i стерелiзують. Пiсля охолодження,
розчини зливають в асептичних умовах, додаючи 100 г етилоиого спирту i
доводять водою до 1000 мл.
– Манкевича, мазь:
Rp.: Axungiae porcine depuratae
100,0
Meli 50,0
Folia Cactusi grandiflori 50,0
Olei Olivari 30,0
Spiriti aetilici 90% 30 ml
Acidi nitrogenici 30 ml
M.D.S. Зовішнє. Для лікування
тріщин сосків у
порділь. [5]
Всi iнгридiєнти кип’ятять 3,5 години в неметалевому посудi.
Пiсля осiдання додають листя кактусу. Мазь розливають через стерильну
марлю в банки по 10-15 г.
– Лєбєдєва, пластир акрихiновий:
Rp.: Acrihini 10,0
Spiriti aethylici 96% 10 ml
Aquae purificatae 10 ml
Lanolini anhydrici 50,0
Emplastri plumbi 50,0
M.D.S. Для лiкування хворих
червоним вiвчаком. [5]
50 г свинцевого пластиря i 50 г ланолiну розплавлюють в
фарфоровiй чашцi. З 10 мл спирту змiшують 10 г акрихiну i нагрiвають на
водянiй банi До повного розчинення акрихiну. Сумiш невеликими порцiями
вливають до розплавленоi пластирноi маси i перемiшують до загущення.
– Мило медичне:
Rp.: Sol Natrii hydroxidi 130 ml
Axungia porcine 50,0
Olei Helianthi 50,0
Spiriti aetilici 12 ml
Natrii chloridi 40,0
Natrii carbonati 5,0
Aquae purificatae 250 ml
M.D.S. Зовнiшнє. [5]
До нагрiтого на водянiй банi pозчину їкого натру, постiйно
перемiшуючи, додають розплавлену сумiш смальцю з соняшниковою олiє i
нагрiвання продовжують ще на протязi години. Потiм, при помiшуваннi,
додають спирт. Коли сумiш стане однорiдною, додають невеликими порцiями
130 мл гарячої води i нагрiвання продовжують до повного омилення, при
цьому сумiш приймає вид блискучої, напiвпрозорої однорiдної маси,
розчинної в гарячiй водi без видiлення жиру. До омиленої сумiшi додають
попередрьо профiльтрований розчин натрiю хлориду i натpiю карбонату в
120 частинах води. Нагрiвання і помiшування продовжують до повного
видiлення мила, пiсля чого милу дають вiдстоятись. Мило яке видiлилось
i застигло, зливають з соляного розчину, промивають декiлька разiв
невеликими кiлькостями холодної води, сильно вiдтискаючи пiд пресом,
рiжуть на невеликi шматки, сушать при помірній температурi i переводять
у порошок.
7. Оцінка якості і оформлення спиртових розчинів до відпуску
Спиртові розчини перевіряють на чистоту, а посуд, в якому вони
знаходяться – на герметичність. Якщо флакон з готовим розчином
перевернути пробкою вниз, то при легкому постукуванні об долоню рідина
не повинна просочуватися через пробку. Закупорений флакон злегка
потрушують, перевертають і проглядають у прямому і відбитому світлі. У
рідині не повинно бути будь-яких сторонніх часток. На флакон наклеюють
оформлену і заповнену відповідну етикетку “Зовнішнє”.
Оцінку якості готового розчину проводять відповідно вимог
аналітично-нормативної документації.
8.Нормування вiдпуску спирту етилового
Вiдпуск етилового спирту здiйснюється вiдповiдно вимогам наказу
МОЗ
України №117 від 30.06.94. Згiдно цього наказу спирт етиловий
вiдноситься до лiкарських засобiв якi пiдлягають предметно-кiлькiсному
облiку. Його виписують на рецептурному бланку форми №1. При відпуску
спиртових розчинів, рецепт залишається в аптеці, а хворому видається
сигнатура. Паспорт письмового контролю пишеться на звороті рецепту, де в
обов’язковому порядку вказується перерахунок використаного етанолу в
грами на 95%.
При медичних показаннях лiкарi мають право виписувати рецепти на
етиловий спирт в сумiшi з iншими лiкарськими речовинами або в чистому
виглядi в кiлькостi до 150 г. Хворим на цукровий дiабет та онкологiчним
хворим , що самостiйно проводять iн’єкцiї, виписується до 100 г
eтилового спирту безкоштовно на мiсяць. Понад цю норму хворим на
цукровий дiабет, онкологiчним хворим рецепти на етиловий спирт
виписуються за повну вартiсть.
Додаток 1
Склад однокомпонентних спиртових розчинів, які дозволяється готувати в
аптеках відповідно до АНД. (Додаток до Інструкції по приготуванні в
аптеках лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем згідно Наказу
№197 МОЗ України від 07.09.1993 року).
Назва розчину, НТД Склад розчину
Розчин брильянтового зеленого спиртовий 1%, 2%
ФС 42-1459-89 Брильянтового зеленого 1,0, 2,0 Спирту етилового 60% до
100 мл
Розчин йоду спиртовий 1%, 2%
ФС 42-2295-85 Йоду 10,0,20,0 Спирту етилового 96% до 1 л
Розчин кислоти борної спиртовий 0,5%, 1%, 2%, 3%
ФС 42-1512-80 Кислоти борної 5,0, 10,0, 20,0, 30
Спирту етилового 70% до 1 л
Розчин кислоти саліцилової спиртовий 1%, 2% ФС 42-22 15-84 Кислоти
саліцилової 10,0, 20,0 Спирту етилового 70% до 1 л
Розчин левоміцетину спиртовий 0,25%, 1%, 2%, 3%, 5%
ФС 42-2366-85 Левоміцетину 0,25, 1,0, 2,0, 3,0, 5,0
Спирту етилового 70% до 100 мл
Розчин ментолу спиртовий 1%, 2%
ФС 42-2294-85 Ментолу 1,0, 2,0
Спирту етилового 90% до 1 л
Розчин метиленового синього спиртовий 1%
ФС 42-1525-80 Метиленового синього 1 0,0 Спирту етилового 95% 600 мл
Води очищеної 400 мл
Розчин перекису водню 1 ,5%
ФС 42-278-72 Перекису водню 50 мл
Спирту етилового 95% 50 мл
Розчин резорцину спиртовий 1%, 2% ФС 42-2048-83 Резорцину 10,0, Натрію
дисульфат 20,0
Спирту етилового 70% до 1 л
Розчин таніну спиртовий 4%
ФС 42-1965-83 Таніну 40,0
Спирту етилового 70% до 1 л
Розчин фурациліну спиртовий 1:1500 ФС 42-2087-83 Фурацилін 1,0
Спирту етилового 70% до 1500 мл
Розчин цитралю спиртовий 1%
ФС 42-2005-83 Цитралю 1,0
Спирту етилового 96% до 100 мл
Спирт камфорний 2%, 1 0%
ТФС 42-2483-87 Камфори 2,0, 10,0
Спирту етилового 70% до 100 мл
Спирт мурашиний
ФС 42-643-72 Кислоти мурашиної 14,0
Спирту етилового 70% 100 мл
Додаток 2
Складні спиртові розчини, які дозволяється готувати в аптеках відповідно
до АНД.(Додаток до Інструкції по приготуванню в аптеках лікарських форм
з рідким дисперсійним середовищем, згідно Наказу №197 МОЗ України від
07.09.1993 року).
Назва розчину, НТД Склад розчину
“Меновазин”
ТФС 42-1738-81 Ментолу 2,5 г
Новокаїну 1 г
Анестезину 1 г
Спирту етилового 70% до 100 мл
Розчин йоду спиртовий 5%
ТФС ст.355 Йоду 50 г
Калію йодиду 20 г
Спирту етилового 95%
Води очищеної порівну до 1 л
ТФС 42-917-79 Левоміцетину 2 г|
Кислоти саліцилової 2 г
Спирту етилового 96% до 100 мл
ТФС 42-920-79 Левоміцетину 2 г
Новокаїну 1 г
Спирту етилового 70% до 100 мл
Висновок
Спирт як розчинник широко використовується в аптечні технології
виготовлення лікарських засобів (розчини, мазі, настойки і ін.). Широкий
перелік лікарських форм при приготуванні яких використовується спирт
етиловий характеризує його як доброго розчинника та консерванта який
запобігає руйнуванню лікарської форми чужорідними агентами. Кірм того,
спирт використовують для подрібнення порошків
Крім розчинника в аптечній технологія він використовується як
дезинфікуючий засіб при обробці відповідних матеріалів.
Література
Государственная фармакопея СССР, X издание – М.: Медицина.-1986.
Аптечна технологiя лiкiв: Пiдручник для фарм. вузiв i факультетiв. /
О.I. Тихонов. – Харкiв:РВП “Оригiнал”, 1995. 600 с.
Сборник нормативных документов по аптечному делу в Украине(Часть 1) /
Киев 2000.
Кондратьева Т.С. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной
технологии лекарственных форм.- М:Медицина, 1986.
Авторськi прописи: фармацевтичний довiдник / Автори-упорядники:
Бокшан Л.В., Говзан Р.Д., Олiйник П.В. Львiв, Медицина свiту,
2002.208с
Машковский М.Д. Лекарственные средства: В 2-х томах. Т. 2. – 10-е изд.
стер. – М.: Медицина, 1987. – 576 с.
Наказ Міністерства охорони здоров’я України 7 вересня 1993 року №197.
„Про затвердження інструкції по приготуванню в аптеках лікарських форм з
рідким дисперсійним середовищем”.
Скакун М.П., Посохова К.А. Фармакологія: Підручник. – Тернопіль:
Укрмедкнига, 2003. – 740 с.
PAGE
PAGE 1
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
