.

Судово-медична травматологія. Травма на водному транспорті. Авіаційна травма. Сільськогосподарська травма. Шахтна травма (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
258 2947
Скачать документ

Реферат на тему:

Судово-медична травматологія. Травма на водному транспорті. Авіаційна
травма. Сільськогосподарська травма. Шахтна травма

Травма на водному транспорті виникає під час експлуатації морських і
річкових суден. Така травма може утворюватись від дії гребних гвинтів,
підводних крил, якорів, стискання тіла між бортами суден або між бортом
і причалом при швартуванні та ін.

Пошкодження гребними гвинтами відбувається при затягуванні людини
струменем води під судно. Особливості цих пошкоджень залежать від
багатьох умов: кількості гвинтів, їх розмірів і маси та кількості
лопастей на них, швидкості їх обертання, положення тіла тощо. Від дії
гребних гвинтів морських суден виникають великі тяжкі травми голови,
хребта, кінцівок з їх відділенням. Гребні гвинти річкових суден
спричиняють менше пошкодження. Лопасті гвинта мають досить гострі ребра
ї спричиняють клаптеві пошкодження зі здертими краями, що дуже нагадують
рани від рублячих предметів. Рани найчастіше спостерігаються на тулубі і
кінцівках, розташовані близько одна від одної, паралельні, ідуть під
гострим кутом до поздовжньої осі тулуба. Кількість ран часто відповідає
числу лопастей і залежить також від швидкості обертання гвинта.

Пошкодження підводними крилами швидкохідних суден типу “Ракета” досить
характерні і нагадують рубані. Це зумовлене тим, що удар завдається
відносно гострим переднім краєм носового крила з великою силою.
Внаслідок цього спостерігаються розділення тіла на частини, відділення
кінцівок, голови від тулуба, розділення голови і самого тулуба.
Розділення відбувається в одній площині, краї пошкоджень рівні або
дрібнозубчасті, без крововиливів, не здерті. На кістках, особливо
губчастих, площина розділення гладенька.

Під час швартування суден трапляються випадки стискання людини між
бортами суден, або між бортом і причалом. При цьому виникає тяжка
травма, зумовлена не тільки ударом, стисканням, а й тертям. Виникають
широкі, великі садна, клаптеві рани, розчавлення м’яких тканин і
відшарування їх від кісток тощо.

Авіаційна травма

Незважаючи на величезну кількість заходів, спрямованих на безпеку в
авіації, можливість виникнення пригод, пов’язаних з руйнуванням
літальних апаратів і загибеллю членів екіпажів і пасажирів, все ще
досить значна.

Під авіаційною травмою розуміють сукупність пошкоджень, що виникають у
членів екіпажу, пасажирів та інших осіб у процесі експлуатації або
обслуговування літальних апаратів.

Кожний випадок авіаційної катастрофи підлягає ретельному дослідженню з
обов’язковим проведенням судово-медичної експертизи трупів загиблих
(членів екіпажу і пасажирів) для з’ясування причин і обставин пригоди.
Експертиза в цих випадках має свої особливості, пов’язані з численними
жертвами.

Залежно від обставин катастрофи виникають різні за характером
пошкодження, які умовно можна поділити на такі:

1) травма в середині літака під час польоту;

2) при покиданні літака, що летить;

3) в середині літака під час його падіння на землю;

4) при перебуванні літака на землі.

Численність пошкоджень при авіаційних катастрофах зумовлена великою
кількістю чинників.

Динамічні перевантаження на великих швидкостях залежно від напряму їх
дії можуть призвести до анемії або, навпаки, гіперемії головного мозку з
втратою свідомості, порушенням зору, а також спричинити крововиливи в
м’які тканини, зміщення внутрішніх органів (серця, печінки, шлунка) з
порушенням їх функцій. В аварійних ситуаціях при різкій посадці літака
виникають ударні перевантаження, спрямовані знизу вгору, що призводить
до травмування поперекового відділу хребта, кісток таза, внутрішніх
органів грудної клітки і черевної порожнини.

Такі пошкодження, як переломи верхніх і нижніх кінцівок, компресійні
переломи хребта, переломи склепіння і основи черепа можуть також
виникати внаслідок ударних перевантажень під час катапультування в
момент різкого удару великої сили через катапультне крісло в напрямі таз
— голова і навпаки.

При катапультуванні і зриві захисного шолома зустрічним потоком повітря,
при польоті літака на великій швидкості можуть виникнути розриви кутів
рота, відшарування м’яких тканин обличчя від кісток, пошкодження очних
яблук, гостре кисневе голодування. З тіла можуть бути зірвані одяг і
взуття.

Внаслідок аварійної розгерметизації літака на висоті 8-10 км виникає
вибухова декомпресія, що призводить до баротравми легень і ЛОР-органів,
ознаками якої є розрив барабанної перетинки, крововиливи в середнє і
внутрішнє вухо, які можуть бути показником можливої причини катастрофи.

Під час польоту на значній висоті (19 км і більше) без засобів захисту
виникає висотна декомпресія, характерною ознакою якої є пухирці повітря
в підшкірній жировій клітковині, судинах легень, печінки та інших
органів.

Найчастішою і найрізноманітнішою за характером є травма в середині
літака внаслідок падіння його на землю.

Основним пошкоджувальним чинником при цьому є тупі предмети, що
розташовані в середині літака і оточують членів екіпажу і пасажирів.
Ударні перевантаження значної сили, що виникають при цьому, залежно від
швидкості і кута падіння літака призводять до грубих руйнувань тіла з
відривом окремих його частин (кінцівок, голови), розривами шкіри, м’яких
тканин порожнин тіла, внутрішніх органів та переміщенням їх або
випадінням назовні. В глибині пошкоджень можна виявити частини деталей
літака. Між уламками останнього бувають затиснені шматки шкіри, м’яких
тканин, внутрішніх органів. У разі невеликого за силою удару пошкодження
у членів екіпажу і пасажирів мають переважно закритий характер.

Виявлення первинних пошкоджень на тілах членів екіпажу і пасажирів від
ударів об деталі літака до його руйнування може допомогти у з’ясуванні
питань обставин пригоди (напрям основного удару при падінні, положення і
характер дій членів екіпажу і пасажирів в аварійній ситуації).

У пілота, що керував літаком до моменту зіткнення з землею, виникають
характерні пошкодження голови від удару об дошку з приладами, кистей рук
від стискання їх між штурвалом і дошкою з приладами, стоп і кісток
гомілок і стегон від ударів об педалі керування. Іноді на рукавичках,
підошвах взуття льотчика, що перебував в активній робочій позі,
утворюються відбитки рельєфу конструктивних виступів важелів керування.

У пасажирів можуть виникати пошкодження прив’язаними ременями, що мають
різний характер залежно від сили і напряму удару: смугасті садна і синці
на шкірі живота і грудей, розриви шкіри і навіть відрив верхньої частини
тулуба.

Сильна вибухова хвиля, що є наслідком вибуху пального в паливних баках,
призводить до повного руйнування конструкцій літака, а також до розривів
тіл членів екіпажу і пасажирів. Останки цих людей можуть бути виявлені в
самій воронці, а також навколо неї на відстані від 300-500 м до кількох
кілометрів.

????t?ворюються великі концентрації окису вуглецю, отруйних продуктів
горіння фарб, полімерних матеріалів, що призводить до гострого отруєння.

Зовнішні частини літака, передня кромка крила, лопасті гвинта, що
обертається, можуть завдавати особам, які перебувають на
злітно-посадочній смузі, такі пошкодження, як ампутація голови, верхніх
кінцівок, розділення тулуба на рівні грудей з руйнуванням цих частин
тіла.

Пошкодження, що спостерігаються від дії коліс шасі, нагадують травму при
переїзді вантажним автомобілем.

Під час роботи турбореактивного двигуна літака спереду виникає сильний
потік повітря, що зумовлює присмоктувальну дію. Внаслідок цього людина,
що перебуває поблизу, може бути втягнута в повітрозбірник і притиснута
до його переднього краю або втягнута в двигун головою вперед з
утворенням пошкоджень голови, внутрішніх органів, переломів кінцівок.

При перебуванні людей біля сопла двигуна можуть виникнути механічні
пошкодження внаслідок відкидання сильним струменем розпечених газів у
поєднанні з опіками різного ступеня.

Сільськогосподарська травма

Під час виконання сільськогосподарських робіт можуть виникати травми,
які призводять до стійкої втрати працездатності або смерті. У цих
випадках дуже важливо встановити не тільки ступінь тяжкості тілесних
пошкоджень або причину смерті, а й для профілактики цього травматизму
визначити механізм травми та причини її виникнення. Основними причинами
сільськогосподарського травматизму є порушення правил техніки безпеки,
конструктивні недоліки машин і механізмів, а також недоліки організації
праці, залучення до роботи неспеціалістів, відсутність відповідних
інструкцій, порушення режиму праці й відпочинку, нетверезий стан
робітників тощо (А.Х.Завальнюк, 1971-1996).

Під час сільськогосподарських робіт найчастіше спостерігається тракторна
травма, яка може бути спричинена гусеничним і колісним трактором.
Остання нагадує автомобільну травму.

Травма гусеничним трактором має специфічні особливості, які дозволяють
установити не тільки її наявність і вид, а іноді й марку трактора.
Характер пошкоджень, що виникають при цій травмі, залежить від будови
гусениць та особливостей їх руху через тіло потерпілого. На шкірі
утворюються садна, синці і рани, що відтворюють форму трахів (окремих
ланок) гусениць. Вони мають вигляд смуг або прямокутників, розташованих
паралельно і на одній відстані, що відповідає відстані між шпорами
гусениць (рис. 26). Масивні пошкодження частин тіла призводять звичайно
до смерті на місці події.

Виникнення травми можливе під час роботи ґрунтообробних машин (плуги,
культиватори, лущильники, борони), комбайнів (кукурудзо і
бурякозбиральних), косарок, кормоготувальних машин (соломорізка,
силосорізка, кормодробарка тощо).

У випадках травмування ґрунтообробною машиною часто спостерігаються
характерні сліди від волочіння тіла: зміщення і значні пошкодження
одягу, великі ділянки саден із паралельною посмугованістю, своєрідні за
формою садна, синці, рани, які відбивають дію конкретних деталей.

У конструкції збиральних машин передбачені скошувальні, подрібнювальні
механізми, рами (корпуси) і ходові частини, для яких характерна
розминаюча і різальна дія. Тому пошкодження м’яких тканин мають вигляд
рваних, розміжчених і різаних ран. Відокремлення ступні чи гомілки
пов’язане з розташуванням різального апарата, і може вважатися
специфічним пошкодженням для дії збиральних машин. У загиблих від
стиснення рамою (корпусом) збиральної машини спостерігалися множинні
переломи кісток скелета пошкодження внутрішніх органів, навіть з
переміщенням останніх в іншу порожнину при незначних зовнішніх
пошкодженнях (Н.Д.Тополянський, 1972).

Вальцями і ножами кормоготувальних машин частіше пошкоджується одна
верхня кінцівка, рідше дві, коли потерпілий намагається визволити
втягнуту руку. Постачальні вальці спричиняють рвані розміжчені рани не
менш як трьох пальців руки, найчастіше нігтьових і середніх фаланг. При
подальшому втягненні руки вальцями можливе пошкодження її до
передпліччя, навіть до повної ампутації.

Шахтна травма

Серед різноманітних умов шахтного виробництва трапляються випадки
завалів, що призводить до травмування шахтарів. У механізмі шахтної
травми найчастіше має місце стискання важкими тупими твердими
предметами, що діють на тіло людини з величезною силою. Внаслідок цього
в м’яких тканинах і внутрішніх органах виникають глибокі великі розриви,
клиноподібні і збиті переломи кісток.

В умовах шахтних завалів у потерпілих найчастіше спостерігаються
пошкодження голови предметами з необмеженою поверхнею. Це
багатоосколкові переломи черепа (переважно його основи, рідше
склепіння), що поширюються на всі черепні ямки. Іноді форма пошкоджень
голови дозволяє встановити форму предмета, що спричинив травму.

Шахтна травма найчастіше є комбінованою, і поряд з пошкодженнями голови
спостерігаються пошкодження внутрішніх органів, хребта, таза і кінцівок.

Крім того, в шахтному виробництві можуть спостерігатися пошкодження від
дії потужних машин, агрегатів чи їх деталей, котрі обертаються або
рухаються. Це глибокі рвані і клаптеві рани, відкриті переломи кінцівок,
ампутація їх (проф. Б.М.Зорин та співробітники).

Література

Авдеев М.И. Судебно-медицинская экспертиза трупов. // М.: Медицина,
1976. — 440 С.

Акопов В.И. Судебно-медицинская экспертиза по документам. // Р.- на
Дону, 1989. — 38 С.

Барсегянц Л.О., Левченков Б.Д. Судебно-медицинская экспертиза выделений
организма. // М., 1978. — 144 С.

Барсегянц Л.О., Верещака М.Ф. Морфологические особенности волос человека
в аспекте судебно-медицинской экспертизы. // М., 1982. — 215 С.

Бедрин Л.М., Загрядская А.П., Кедров В.С., Уткина Т.М.
Судебно-медицинская диагностика скоропостижной смерти от ишемической
болезни сердца. // Горький, 1975. — 160 С.

Бедрин Л.М., Загрядская А.П. Судебно-медицинские возможности
исследования эксгумированного трупа. // Горький, 1978. — 52 С.

Бердичевский Ф.Ю. Уголовная ответственность медицинского персонала за
нарушение профессиональных обязанностей. // М.: Юридическая литература,
1970. — 128 С.

Бережной Р.В. Судебно-медицинская экспертиза отравлений техническими
жидкостями. // М., 1977. — 207 С.

Богуславский А.П. Судебно-медицинская экспертиза трупов неизвестных лиц.
// К.: Здоровья, 1964. — 143 С.

Ботезату Г.А., Мутой Г.Л. Асфиксия. // Кишинев, 1983. — 85 С.

Ботезату Г.А., Тетерчев В.В., Унгурян С.В. Диагностика давности смерти в
судебной медицине. // Кишинев, 1987. — 134 С.

Вермель М.Г. Вопросы теории судебно-медицинского заключения. // М.,
1979. — 112 С.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020