Реферат на тему:
СТАТЕВИЙ ДИМОРФІЗМ НЕЙРОГОРМОНАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ПЛОДА-НОВОНАРОДЖЕНОГО
При вивченні інтра- та постнатальної адаптації, яка е однією з ключових
проблем перинатології, не приділяється належної уваги статевому чиннику.
З метою розв’язання феномена статевого диморфізму щодо стійкості та
виживання новонароджених вивчено чутливість дівчаток та хлопчиків до
фізіологічного напруження — пологів. Визначали вміст гормонів та
біогенних амінів у пуповинній крові у 52 доношених новонароджених, з
яких дівчаток було 24 (46%), хлопчиків 28 (54%). Усі діти народились у
головному передлежанні від здорових матерів з однаковим перебігом
вагітності та пологів. Тривалість пологів у середньому складала 10±2
години. Оцінка за шкалою Апгар— 8-9 балів на першій хвилині та 9-10
балів —на 5-ій. Фізичний розвиток новонароджених відповідав терміну
гестації — 38-41 тиждень. Дані морфофунк-ціональної зрілості та
неврологічного дослідження відповідали задовільному перебігу раннього
періоду адаптації. Рівень серотоніну, норадреналіну, гістаміну в
сироватці крові визначали методом колоночної хроматографії, рівень
мелатоніну—радіоімунологічним методом, концентрацію кортизолу та
тиротропного гормону — імунофермептпим методом наборами ВІО КАО.
Вищі рівні концентрації кортизолу, тиротропного гормону, мелатоніну,
норадреналіну, серотоніну, гістаміну констатовано у дівчаток. При
народженні у дівчаток забезпечується більша доступність для тканин,
органів, а отже, і для мозку, субстратів адаптації. Визначений статевий
диморфізм інтранатальної нейрогормональної реактивності свідчить про
вищу чутливість до фізіологічних пологів у новонароджених дівчаток.
Статеві відмінності в стратегії адаптивних реакцій на фізіологічне
напруження у новонароджених створює реальну передумову для статевих
відмінностей у стійкості до збільшених рівнів стресогенності. Вивчення
статевих особливостей становлення та дозрівання нейроендокринної системи
в онтогенезі допоможе глибшому проникненню у сутність організації та
функціонування організму людини.
21,4%—другої. Ускладнення пологів спостерігалися відповідно у 28,9 5,9%
жінок (р жінок першої групи та 88,7% — другої.
Вивчення раціонів харчування годуючих матерів показало, що вони
відрізнялись дефіцитом головних продуктів харчування.
Таким чином, становлення лактації значною мірою залежить від
психоемоційного стану жінки, від її освіти, рівня і способу життя та
підготовки до майбутньої лактації. Необхідно більше приділяти уваги при
роботі з молоддю питанням планування сім’ї. Важлива роль у допомозі
молодим матерям для становлення й підтримки лактації в перші дні після
народження дитини належить медперсоналу. Необхідно пояснювати годуючим
жінкам про можливість виникнення лактаційних криз та потребу
використання у цих періодах традиційних та нетрадиційних засобів, що
покращують лактацію.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
