Реферат на тему:
Статевий хроматин як біоекологічний показник функціонального стану
дитячого організму
Як відомо, структура всього ядерного гетерохроматину змінюється в ході
онтогенезу [1]. Імовірно, що вікові варіації частоти різних форм
статевого хроматину пов’язані з особливостями фізичного стану організму,
умовами середовища його існування, зміною клітинної проліферативної
активності під дією несприятливих екологічних факторів.
Для досягнення поставленої мети було проаналізовано 348 каріограм
буккального епітелію, забраного в осіб, які постійно перебували у зоні
помірного хімічного (м. Івано-Франківськ) та радіаційного (Снятинський
район Івано-Франківської області) навантаження, а також 102 осіб
рекреаційної зони Карпатського регіону [2]. Досліджувані були поділені
на 5 вікових груп: діти грудного віку (від 11 днів до 1 року), діти
періоду раннього дитинства (від 1 року до 3 років), діти періоду першого
дитинства (від 4 до 7 років), діти періоду другого дитинства (хлопчики
від 8 до 12 років; дівчатка від 8 до 11 років), діти підліткового віку
( хлопчики 13-16 років; дівчатка 12-15 років).
Методичні підходи до виявлення статевого хроматину в клітинах
буккального епітелію базуються на застосуванні реакції Фьольгена
(забарвлення гетерохроматинових структур ядра різноманітними
барвниками). Зокрема у проведених нами дослідженнях використовувався
швидкісний метод фарбування цитологічних препаратів за допомогою
ацетоорсеїну [3]. Його цінність полягає в тому, що ацетоорсеїн дозволяє
чітко виявити тонкі деталі ядерної субстанції клітини і навіть найтонші
нитки, які зв’язують ядерце з тільцем Барра.
Аналізували препарати з використанням оптико-електронного комплексу
«Метаксан-2», розробленого Українським науковим гігієнічним центром.
Розрахунок проводили на 100 ядровмісних клітин середнього шару епітелію
щоки кожного індивіда за кількістю клітин з тільцем Барра
(гетеропікнотичною Х-хромосомою).
У фіксованих препаратах статевий хроматин виглядає овальним,
плосковипуклим або трикутним тільцем. Прийнято вважати, що основною
формою статевого хроматину (СХ) в живій тканині є подвоєна нитка;
водночас, у фіксованій тканині ця форма може змінюватися залежно від
локалізації, сусідства з іншими структурами ядра, методів фіксації і
фарбування матеріалу. СХ в зіскобах слизової оболонки порожнини рота
найчастіше спостерігається у вигляді плоско-випуклої, трикутної й
овальної форми і має певну локалізацію, що пояснюється упорядкованою
архітектонікою хромосом в інтерфазному ядрі.
Рядом дослідників [4, 5] майже одночасно була сформульована гіпотеза про
інактивацію однієї з Х-хромосом в соматичних клітинах. Основні положення
гіпотези такі: одна з Х-хромосом інтерфазних ядер соматичних клітин
генетично неактивна і знаходиться в гетеропікнотичному стані; генетична
інактивація Х-хромосоми проходить на ранніх стадіях розвитку зародка і
передається без змін потомству даної клітини; інактивація Х-хромосоми
носить випадковий характер, тому в одних клітинах інактивована
материнська, а в інших – батьківська Х-хромосома. Отже, жіночий організм
має мозаїчну будову, в одних клітинах якого функціонує Х-хромосома
батька, а в інших – матері.
Таким чином, інактивація однієї з Х-хромосом є механізмом, що зберігає
величини функціонуючої генно-активної частини статевих хромосом, і тим
самим служить для підтримання генного балансу в організмі. Інактивація
Х-хромосоми здійснюється за рахунок тривалого перебування її в
спіралізованому стані, цитологічним проявом якого є тільце Барра.
Порівняльний аналіз епітеліоцитів дітей міста Івано-Франківська та
Ворохти дозволив встановити вікові та статеві закономірності
цитологічних показників. Високі показники СХ у дівчаток у період
новонародженості і ранньому дитячому віці, що значно перевищували такий
у хлопчиків (15,2 проти 6,57), свідчать про наявність статевого
диморфізму. Проте ці показники виявились майже вдвічі нижчими, ніж у
дівчаток підліткового віку. Низький вміст СХ у новонароджених дівчаток
пов’язують з високим рівнем естрогенів у матерів, а у дітей
першого-третього року життя із впливом андрогенів, які у цей період
життя дитини відрізняється підвищеною активністю [1].
При порівнянні показника СХ у дітей старшого дошкільного віку
контрольної групи та групи, яка проживала в умовах підвищеного
техногенного навантаження, відзначено збільшення даного показника у
хлопчиків з екологічно сприятливого району. У дівчаток достовірних
відмінностей в отриманих результатах не встановлено.
Всі досліджувані показники дітей, які проживають на території,
забрудненій мутагенами радіаційного походження, статистично достовірно
були нижчими від аналогічних даних у їхніх однолітків з рекреаційної
зони, які характеризуються високим рівнем рухової активності. Так, у
дівчаток він коливався від 12,0 у немовлят до 17,8 у підлітків, що у
1,2-1,5 рази нижче від кількості клітин із статевим хроматином у
дівчаток контрольної групи.
v
?????????,?отримані результати практично не відрізнялись від даних
Платунової Е.І. [6], характерних для дітей з високим індексом фізичного
розвитку. Показник гетеропікнотичної Х-хромосоми – СХ, який на сучасному
етапі розвитку науки розглядають як вираження процесу регуляції
транскрипції генів, у новонароджених дівчаток значно відрізнявся від
такого у хлопчиків (відповідно 2,04 проти 7,8, РСписок джерел
Кочерга З.Р. Антропогенетичні особливості окремих популяцій дитячого
населення Прикарпаття: Дис.... канд. мед. наук: 03.00.15. –
Івано-Франківськ, 1998. – 160 с.
Адаменко О., Міщенко Л. Екологічний аудит територій. – Івано-Франківськ:
Факел. – 2000. – 341 с.
Дышловой В.Д. Методика исследования ядер эпителиальных клеток слизистой
оболочки щеки человека. – Киев: Изд-во ВИНИТИ. – 1975. – 22 с.
Lyon M.F. Epigenetic ingeritance in mammals // Tig. April. – 1993. –
Vol. 9, № 4. – Р. 123-135.
Хусаинова И.С., Варвулева И.Ю., Кожина Н.А. Оценка цитологических
показателей буккального эпителия для диагностики функционального
состояния человека // Клиническая лабораторная диагностика. – 1997. – №
3. – С. 10-12.
Платунова Е.И. Морфология, частота встречаемости полового хроматина и
распространенность Х-хромосомных аномалий в различного контингента
населения Кузбасса: Дис.... канд. биол. наук: 03.00.14. – Киев, 1974. –
168 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
