.

Стан гемодинаміки та показників активності ферменту АПФ-незалежного шляху утворення ангіотензину-ІІ у хворих на цукровий діабет із артеріальною гіперт

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
233 1119
Скачать документ

Реферат на тему:

Стан гемодинаміки та показників активності ферменту АПФ-незалежного
шляху утворення ангіотензину-ІІ у хворих на цукровий діабет із
артеріальною гіпертензію та нефропатією в динаміці лікування кардилолом
та кардиталом

Ризик виникнення серцево-судинних ускладнень у хворих на цукровий
діабет у 2-3 рази вищий за наявності артеріальної гіпертонії та
діабетичної нефропатії. Попередження виникнення цих ускладнень є
головним завданням практикуючого лікаря. У даній статті представлені
результати використання препаратів кардилол и кардитал виробництва
компанії “Дженом Біотек” (Індія). Отримані результати клінічного
дослідження дозволяють визнати кардилол високоефективним гіпотензивним
засобом, що у комбінації з кардиталом значно поліпшує метаболізм
міокарда.

Формування нефрогенної гіпертензії призводить до додаткової iшемiї
нирок, iндукції синтезу вазоактивних речовин прямої та медiаторної дії
(насамперед компонентів ренін-ангіотензинової системи) – тому
закономірною буде реакція всієї судинної системи організму на процеси,
що відбуваються у нирці [1, 2] та потребують медикаментозної корекції.
Задачі медикаментозного лікування нефрогенної гіпертонії полягають не
лише у зменшенні системного артеріального тиску, а і в забезпеченні
адекватного кровотоку в основних органах-мішенях, зокрема в нирках та
головному мозку, та підтримці метаболічних процесів у міокарді [3,
4].Метою даної роботи стало вивчення клінічної ефективності, дії на
ренін-ангіотензинову систему та гемодинаміку препаратів кардилол та
кардитал.

Матеріали та методи

Проведена медикаментозна терапія неселективним b-блокатором,
a-блокатором та антиоксидантом карведилолом – препаратом кардилол в
монотерапії та в комбінації з метаболічним препаратом триметазидину
дигідрохлоридом – кардиталом (виробництва фірми “Дженом Біотек”, Індія)
у 20 хворих на діабетичну нефропатію (ДН). Кардилол призначали в дозі
від 12,5 до 25 мг/добу в поєднанні з препаратом кардитал у дозі 20
мг/добу протягом трьох тижнів. Крім загальноклінічних показників нами
визначалися показники рівня протеїназ, нетрипсинподібних протеїназ,
окремо активності хімази, тоніну, трипсинінгібіторної активності
a-1-інгібітора протеїназ, a-2-макроглобуліну за допомогою ферментативних
високочутливих методів і наборів, розроблених в Інституті терапії АМН
України. Гемодинаміка визначалася методами кількісної ехокардіографії,
транскраніальної еходопплерографії судин головного мозку.

Результати та їх обговорення

У пролікованих хворих відзначалося достовірне зменшення артеріального
тиску (АТ) і зниження частоти серцевих скорочень (ЧСС). Повна
нормалізація АТ (зниження діастолічного АТ до 90 мм рт. ст. і нижче)
була зареєстрована у 18 хворих (90 %), лише у 2 (10 %) хворих вихідний
рівень діастолічного АТ перевищував 90 мм рт. ст. (табл. 1).Після
лікування відзначена позитивна динаміка показників протеїназ і їхніх
інгібіторів (табл. 2). Збільшення рівня показника активності протеїназ
(на 6,99 %; р0,05) на
фоні підвищення інгібіторної активності a-2-МГ (D=+0,3341; р0,05), але все-таки підвищений рівень стосовно
контролю (D=+0,11; р>0,05), свідчать про відсутність вивільнення a-1-ІП
з ендотелію і вказують на зниження його рівня в стінках судин.
Підвищений рівень a-1-ІП у порівнянні з контролем наприкінці курсу
проведеної терапії на фоні зниження активності хімази свідчить про
непряму участь даного інгібітора в регуляції судинного тонусу. Таким
чином, неселективний b-блокатор та a-блокатор – карведилол реалізовує
м’яку вазодилатуючу дію на ендотелій судин. Підвищення проникності
ендотелію судин створює передумову до синтезування a-1-ІП і участі
даного інгібітора в пригніченні надмірної протеолітичної активності
ферментів, зокрема хімази.

Враховуючи, що покращення функціонування ренін-ангіотензинової системи
спричиняє значне покращення гемодинаміки, у хворих з діабетичною
нефропатією та гіпертензією було вивчено центральну та периферичну
гемодинаміку при лікуванні кардилолом та кардиталом. Отримані дані
представлені в таблиці 3.

Для хворих симптоматичною гіпертензією при діабетичній нефропатії
характерне прогресивне зменшення ударного об’єму (УО) та ударного
індексу (УІ) і, як наслідок цього, низький хвилинний об’єм кровотоку
(ХО) та об’ємна швидкість викиду (ОШВ) крові.

Найбільш значущих змін зазнає загальний периферичний опір (ЗПО),
підвищуючись у 2-3 рази (pЛітература [1] Балаболкин М. И. Диабетология. – М.: Медицина, 2000. – 512 с. [2] Ефимов А. С., Скробонская Н. А. Клиническая диабетология. – К.: Здоров'я, 2002. – 320 с. [3] Сіренко Ю. М. Ангіотензинова система та нирки: погляд крізь призму артеріальної гіпертензії// Український кардіологічний журнал. – 1997. – № 7. – С. 32-34. [4] Рекомендації Українського товариства кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. – Київ, 2001. – 54 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020