Соки. Ліки чи отрута (реферат)

Реферат на тему:

Ліки чи отрута

Вступ

Сучасне життя з її напруженим ритмом і нескінченними стресами здатні
вичерпати сили самої міцної й здорової людини. Ми часто випробовуємо
занепад сил, стаємо нервовими й дратівливими. Бажаючи відновити висохлі
сили й знайти втрачену бадьорість, а також, прагнучи вилікуватися від
яких-небудь захворювань, ми прибігаємо до так називаного сокотерапії.
Так, «так називаної», оскільки соки ми «прописуємо» собі самі, не
консультуючись із лікарем і не замислюючись про те, які з них нам
підходять й у яких кількостях їх варто пити.

Чому ми так надходимо? Нам відомо, наскільки велике значення соків у
нашому харчуванні: адже в них утримуються цукри, мінеральні речовини,
кислоти, ефірні масла, дубильні, барвні й пектинові речовини. А головне,
ми знаємо, що соки — незамінне джерело вітамінів.

Найчастіше ми вибираємо який-небудь сік просто тому, що він подобається
нам по смаку, і п’ємо його день у день. Іноді ми дійсно починаємо
почувати себе набагато краще, а іноді зрозуміти не можемо, чому до
колишніх болячок додалися ще якісь неприємні відчуття. І лише по
закінченні часу нас відвідує неясний здогад про те, що, видимо, сік, на
який ми покладали такі надії, виявився не чарівним еліксиром, а отрутним
зіллям. І от у яких випадках це відбувається:

1. Якщо сік, що ми п’ємо, протипоказаний нам по стані здоров’я.

2. Якщо ми вживаємо сік у більших кількостях, чим це необхідно.

3. Якщо сік виготовлений неправильно.

Перш ніж уводити у свій раціон той або інший сік, потрібно точно знати,
що ви не страждаєте яким-небудь захворюванням, при якому цей сік
протипоказаний. Наприклад, абрикосовий сік через високий зміст цукру не
рекомендується вживати людям, що страждають цукровим діабетом, а сік з
айви неприпустимо пити при етерколіті й виразкової хвороби шлунка,
оскільки може викликати подразнення слизуватої оболонки й спазми.

Абрикосовий сік

Коли сік — ліки

Натуральний сік абрикоса з м’якоттю близький по складу цільним
абрикосам, тому йому властиві всі їхні основні властивості. Абрикоси
відрізняються високим змістом фосфору, магнію, солей заліза,
бета-каротину й калію.

Абрикосовий сік володіє сечогінним і протиінфекційною властивістю,
робить кровотворну й протиракову дію, є легенею проносним, жагоутоляючим
і жарознижуючим засобом.

Сік абрикоса показаний при ішемічній хворобі серця, аритмії,
серцево-судинних захворюваннях, що супроводжуються набряками й
підвищеним тиском, запорах, туберкульозі, анемії, захворюваннях шкіри,
ожирінні.

Спосіб приготування соку

Зрілі, яскраво пофарбовані, абрикоси миють, видаляють із них кісточки.
Плоди нагрівають у каструлі з невеликою кількістю води до повного
розм’якшення. Гарячу масу протирають через сито. Отриману густу масу
змішують із заздалегідь приготовленим 15%-ним цукровим сиропом (для
цього в 1 л води розчиняють 200 м цукру). На 1 л пюре беруть В2 л сиропи
й нагрівають до 85 °С. Отриманий сік з м’якоттю розливають у пляшки й
пастеризують протягом 20 хвилин при температурі 95 «С.

Рецепти лікування

Анемія, серцево-судинні захворювання, захворювання бруньок

П’ють по 1-2 склянки абрикосового соку в день.

Ожиріння

300 м роздрібненої кураги заливають ‘/2 л абрикосові соки, краще з
м’якоттю, і з’їдають у розвантажувальний день у чотири прийоми. Роблять
це один раз у тиждень.

Коли сік — отрута

У зв’язку з більшим змістом цукру (20 %) абрикоси й сік з них
протипоказані хворим цукровим діабетом.

Айвовий сік

Коли сік — ліки

Для айви характерно сприятливе сполучення пектинових і дубильних
речовин, що роблять протизапальну, кровоспинне й закріпляючу дію. Свіжа
айва багата залізом, у ній багато тартронової кислоти й слизуватих
речовин.

Сік з айви володіє обволікаючим, в’язким, протизапальним,
загальзміцнювальним, жовчогінним, сечогінним, противокашлевим,
антибактеріальною дією, сприяє припиненню блювоти.

Сік з айви рекомендується при туберкульозі й бронхіальній астмі,
загальному нездужанні, розладах шлунка (гастрити) і кишечнику (поноси),
захворюваннях серця, печінки й дихальних шляхів.

Спосіб приготування соку

Плоди добре очищають від пушка, миють і натирають на фрукторізці або
тертці, потім вручну спресовують, використовуючи для цього мішок з
міцного матеріалу. Процідивши через подвійний шар марлі, сік розливають
по пляшках, не доливаючи на 6-7 див, закупорюють герметичними кришками й
стерилізують протягом 10 хвилин.

Для тривалого зберігання після проціджування сік потрібно довести до
кипіння, розлити в пляшки до країв, закупорити герметичними кришками й,
перевернувши нагору дном, залишити до повного остигання. Більші пляшки
можна запечатати сургучем або розплавленим парафіном.

Рецепти лікування

Бронхіальна астма, захворювання серця й печінки

Приймають по 1/2-1 склянці соку перед їжею. Сік з айви в сполученні з
медом й оцтом викличе апетит.

Коли сік — отрута

Уживання свіжих плодів айви й соку з її може викликати подразнення
слизуватої оболонки й спазми при ентерколіт й виразкової хвороби шлунка.

Вишневий сік

Коли сік — ліки

Кумаринові з’єднання, що є присутнім у вишневому соку, сприяють зниженню
згортання крові, а виходить, запобігають утворення тромбів і закупорку
кровоносних посудин.

Вишневий сік незамінний для профілактики й лікування тромбофлебіту,
ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, інсульту.

Велика кількість речовин з Р-вітамінною активністю дозволяє використати
вишневий сік для профілактики крововиливів.

Антоціані також нормалізують кровотворення й стан судинних стінок при
легкому радіоактивному опроміненні.

Вишневий сік багатий на фолиєву кислоту, залізом і міддю, а також
вітаміном З, що робить його не замінимим засобом профілактики й
лікування анемії, у тому числі в дітей і вагітних жінок.

Наявність пектинових речовин дозволяє рекомендувати вишневий сік для
дієти хворим гастритом зі зниженою кислотністю шлунка.

Сік вишні, особливо з м’якоттю, сприяє звільненню організму від
шкідливих продуктів обміну й від надлишку холестерину, що особливо
важливо для людей, що страждають ожирінням й атеросклерозом.

Завдяки наявності калію, вишневий сік може використатися в комплексі
лікувально-профілактичних засобів при гіпертонії. Його також
застосовують як легкий жовчогінний засіб при холециститах.

Крім того, вишневий сік володіє заспокійливої й протиспазматичною дією.
Його призначають як відхаркувальний засіб, а також при гарячкових
станах.

Свіжий, пастеризованим або консервований із цукром сік можна пити
розведеним з водою (кип’яченим або мінеральної), іншим ягідним або
овочевим соками. Переважно сік вишні комбінувати із соками інших
кісточкових плодів.

Спосіб готування соку

Натуральний сік. Вишні ретельно миють, видаляють кісточки (кісточки
дробити не можна, тому що вони містять шкідливу для людини синильну
кислоту), плоди розминають і пресують.

Отриманий сік наливають у трилітрову скляну банку й ставлять на кілька
годин у холодне місце, після чого за допомогою гумової трубки зливают з
осаду. Консервують способом гарячого розливу у великому посуді або
пастеризують при 85 «С.

Сік із цукром. Підготовлені ягоди перекладають в емальований посуд,
засинають цукром (1 кг ягід, 100-150 м цукру) і підігрівають на слабкому
вогні до виділення соку.

Віджимають сік, наливають його в банку й ставлять на кілька годин у
холодне місце, після чого зливають із осаду й пастеризують при 85 «С.

Рецепти лікування

Подагра

П’ють сік з вишні з молоком (1:1) у якості легкого сечогінного засобу.

Коли сік — отрута

Вишневий сік не рекомендується людям, що страждають виразковою хворобою
шлунка й дванадцятипалої кишки, гастритом з підвищеною кислотністю
шлункового соку, при схильності до поносів, при цукровому діабеті. При
гастроентеритахі колітах застосовують сік вишні без м’якоті.

Грушевий сік

Коли сік — ліки

Груші містять вітаміни С и РР, хлорогенову кислоту, багато дубильних
речовин. Для грушевого соку характерна наявність глікозида арбутина –
потужного протизапального й антимікробного засобу сечовивідних шляхів.

Сік груші використають при інфекційних захворюваннях бруньок, балій і
сечовивідних шляхів. Як сечогінне рекомендується при мочекаменній
хвороби.

Крім того, грушевий сік регулює травлення, корисний при ожирінні,
володіє жовчогінним, знеболюючим, антисептичним, антибактеріальним і
вірусонейтраізубчою властивістю.

Грушевий сік багатий сорбітом, тому його рекомендують включати в
харчування хворих цукровим діабетом.

Сік із груші можна використати і як закріпляючий засіб, що обумовлено
високим змістом у ньому дубильних речовин.

Спосіб приготування соку

Після обробки груші швидко пропускають через шатківницю або дроблять на
м’ясорубці. Роздроблену мезгу негайно пресують і фільтрують через 3
шаруючи марлі. Відфільтрований грушевий сік консервують способом
гарячого розливу або пастеризацією.

Для поліпшення смаку й запобігання розвитку шкідливих для організму
бактерій грушевий сік рекомендують купажирувати із іншими соками.

Стерильний грушевий сік дуже зручно одержувати, користуючись алюмінієвою
соковаркою, у яку можна відразу завантажувати груші з будь-якими
добавками (горобина, айва, яблука й т.д.).

Рецепти лікування

Лихоманка, нефрит, цистит

Приймають по В2-1 склянці зі столовою ложкою меду 3 рази в день.

Коли сік — отрута

Грушевий сік не рекомендують пити при хронічних запорах.

Сік з калини

Коли сік — ліки

У ягодах калини втримується до 9 % Цукрів і до 3,3 % органічних кислот.
У зелених ягодах переважають хінна й кавова кислоти. У дозрілих ягодах
виявлені хлорогенова, яблучної, мурашина кислоти. У ягодах калини також
утримуються вітаміни С и Е, каротин, вітаміни Р-групи. Серед мінеральних
речовин можна назвати калій, кальцій, магній, залізо, фосфор, марганець,
цинк, мідь й ін.

Плоди калини містять глікозид вибурнін, що підвищує згортання крові,
тому сік з них може бути корисний при різних кровотечах, а також при
гемофілії.

Сік калини сприяє загоєнню виразок при виразковій хворобі шлунка й
дванадцятипалої кишки, робить знеболюючу дію. Рекомендують його також
при поліпах шлунка й кишечнику з метою профілактики злоякісного
переродження, хворобах печінки, гіпертонічної хвороби, як
загальзміцнювальний засіб при клімактеричних неврозах, істерії,
епілепсії, коклюші й астенічних станах. Сік ефективний і для
профілактики мимовільних абортів. У народній медицині його застосовують
при «золотусі» (діатезі).

Використається він й як протиалергічний й цукропонижуєчий засіб.

Спосіб приготування соку

Підготовлені ягоди опускають на 5 хвилин у киплячу воду, прохолоджують і
протирають через сито. Отримане пюре змішують із 35%-м цукровим сиропом
(на 1 В2 кг ягід 1 л 35%-го цукрового сиропу), доводять до кипіння.

У гарячому стані сік розливають у підготовлені й прогріті банки,
закупорюють. Прохолоджують під ковдрою.

Рецепти лікування

Алергія, цукровий діабет

Призначають по !/З3 склянки соку з медом (1:2) 3-4 рази в день до їжі.

Лишай, дитячий діатез, вугри

Сік застосовують зовнішньо.

Коли сік — отрута

Сік плодів калини не можна використати при ішемічній хвороби серця, а
також після інфаркту й інсульту, тому що в цих хворих підвищена
згортання крові.

Малиновий сік

Коли сік — ліки

У зрілих ягодах малини основну частину розчинних сухих речовин
становлять цукри (до 9 %). Вони представлені переважно глюкозою,
сахарозою й фруктозою. Зміст пектинових речовин коливається: у
культурних сортах їх більше, ніж у ягодах дикоростучої малини. Серед
кислот переважає яблучна, є також лимонна й саліцилова. Вітамінів
порівняно небагато.

Малиновий сік відрізняється наявністю в ньому різноманітних летучих і
нелетучих бактерицидних речовин, чим й обумовлена його потогінна й
жарознижуюча дія.

Малиновий сік — прекрасний засіб при простудних захворюваннях верхніх
дихальних шляхів (п’ють із медом і чаєм). Малиновий сік призначають для
підняття опірності організму до інфекцій, при прогресуючому
атеросклерозі. Його рекомендують при гіпертонії, поносах, хронічному
ревматизмі, екземі, як протверезний засіб при сп’янінні.

У дерматології сік малини застосовують усередину при гіперкератозах,
псоріазі, гнійникових вірусних захворюваннях шкіри, облисінні.

Спосіб приготування соку

Промиті ягоди звільняють від чашолистків і давлять дерев’яної товкачкою.
Мезгу кладуть в емальовану каструлю з підігрітої до 60 «З водою (на 1 кг
малини 200 м води) і знову нагрівають до 60 «С. Потім каструлю
накривають кришкою й витримують 15 хвилин. З нагрітої мезги сік
витягають негайно на пресі або руками, помістивши попередньо її в
мішечок. Сік фільтрують, доводять до кипіння й відразу ж розливають у
банки, потім закупорюють і пастеризують при 85 «С.

Рецепти лікування

Захворювання шлунково-кишкового тракту

Приймають по 2-3 столові ложки соку малини зі столовою ложкою меду після
їжі, краще із чаєм.

Цукровий діабет, відсутність апетиту

Приймають сік свіжих малинових ягід З/З3 склянки чистого соку або
розведеного навпіл водою) за 30 хвилин до їжі.

Коли сік — отрута ;

Сік з малини може викликати алергійну реакцію у вигляді сверблячки,
набряклості, шкірних висипань.

Обліпиховий сік

Коли сік — ліки

Ягоди обліпихи — це природний концентрат біологічно активних речовин. У
них утримуються всі водо- і жироростворимі вітаміни. В 100 м ягід
обліпихи втримується 10 денних доз вітаміну З, 5-6 денних доз каротину,
а також вітаміни Е, BJ( B2, В6, РР, ДО, Е.

Сік обліпихи володіє протипухлинною, протизапальною, жовчогінною,
в’язкою, обволікаючою, проносною, кровоспинною й заспокійливою дією, є
гарним радіопротектором, впливає на кровоносні посудини, підвищує
знешкоджуючу функцію печінки й стимулює секреторну функцію шлунка.

Сік обліпихи використають при лікуванні подагри й ревматизму, цинги,
пухлин, хвороб травного тракту, у тому числі виразки шлунка й
дванадцятипалої кишки, гастриту зі зниженою секреторною активністю.

Спосіб приготування соку

Зрілі ягоди миють холодною водою, потім дроблять. У мезгу додають воду,
нагріту до 40 «З (200 м на 1 кг ягід), злегка підігрівають і пресують.
При виготовленні соку з обліпихи варто мати на увазі, що більшість
біологічно активних речовин, що втримуються в ягодах, нерозчинні у воді
й тому не переходять у сік. У натуральному обліпиховому соку втримуються
головним чином вітамін З, органічні кислоти, цукри, глікозиды,
флавоноіди й мінеральні солі.

Обліпиховий сік можна пастеризувати при температурі 85 °С: півлітрові
банки — 15 хвилин, літрові — 20, трилітрові — 30 хвилин.

У процесі зберігання на поверхні соку утвориться масло, що містить
велику кількість каротину й має цілющі властивості.

Рецепти лікування

Шкірні захворювання, облисіння

Утирають сік обліпихи в шкіру голови.

Ревматизм, виразка шлунка й дванадцятипалої кишки

Приймають по півстакана соку й молока з 1 столовою ложкою меду 3 рази в
день до їжі.

Утома, занепад сил

3 склянки соку обліпихи змішують із ‘/2 склянки відвару м’яти, 1
склянкою кип’яченої води й 50 м меду. Витримують на холоді 2 години.
П’ють по 3/4 склянки за 30 хвилин до їжі.

Яблучний сік

Коли сік — ліки

Яблука багаті винними, яблучними, лимонної кислотами, залізом,
вітамінами С и РР у комплексі з пектинами.

Яблучний свіжовижатий сік має виражену жовчогінну й сечогінну дію;
зміцнює серцево-судинну систему й корисний при її захворюваннях; тонізує
організм; добре освіжає й угамовує спрагу; підвищує опірність організму
простудним, інфекційним й іншим захворюванням; корисний людям розумової
праці.

Яблучний сік активізує діяльність бруньок, протидіє утворенню ниркових
каменів. Його рекомендують уживати при хворобах сечового міхура, при
гепатохолециститах, ниркокамяної хвороби, шлунково-кишкових
захворюваннях, атеросклерозі, порушеннях обміну речовин (ожиріння,
артрит, подагра).

Сік антонівських яблук знищує мікроби, що викликають дизентерію. Сік
кислих сортів яблук рекомендується при діабеті, зм’якшує напади мігрені,
робить сон більше спокійним, приносить полегшення після переїдання.

Спосіб готування соку

Яблука ретельно промивають, вирізують зіпсовані частини, пропускають
через шатківницю або овочерізку.

Здрібнені яблука закладають у прес. Отриманий сік підігрівають до
температури 80 °С и відразу прохолоджують до кімнатної температури.
Через 2 ч сік за допомогою сифона знімають із осаду або пропускають
через мішечний фільтр. Потім, підігрівають сік до 95 °С, негайно
розливають його в гарячі банки або пляшки й закочують кришками або
закривають пробками. Посуд із соком кладуть набік і накривають ковдрою
до повного остигання. Потім пляшки заливають парафіном або сургучем.

Рецепти лікування

Жовчнокам’яна хвороба

3 дні п’ють яблучний сік: в 8 годин ранку — 1 склянка, в 10 годин і далі
через кожні 2 години (останній раз в 8 годин вечора) — по 2 склянки.
Якщо в ці дні жодного разу не буде стільця, можна на ніч прийняти
половину склянки проносного настою трав, у винятковому випадку — зробити
клізму з теплої води. На третій день увечері варто прийняти гарячу ванну
без мила й дуже сильно пропотіти.

Запори

П’ють по 1 склянці 3 рази в день до їжі.

Ожиріння

Рекомендується суміш соків яблучного, динячого, томатного, лимонного
соку (4:2:2:1).

Подагра

Сік печених яблук зменшує болю.

Коли сік — отрута

Не рекомендується сік з кислих яблук при запальних процесах у
підшлунковій залозі, виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки,
гастритах з підвищеною кислотністю.

Персиковий сік

Коли сік — ліки

Плоди персика містять до 15 % Цукрів, до складу яких входять сахароза,
глюкоза й ледве менше фруктози Органічних речовин небагато, зате високий
зміст каротину. У плодах персика також присутні пектинові речовини,
вітамін Е, нікотинова кислота.

Персиковий сік має сечогінну, кровотворну, протирвотну, відхаркуючи і
м’яка проносну дію, підсилює секрецію травних залоз, сприяючи
переварюванню їжі, поліпшує роботу печінки, підвищує стійкість організму
проти злоякісних пухлин, є профілактичним засобом проти старіння.

Персиковий сік показаний при порушеннях серцевого ритму, атеросклерозі,
захворюваннях органів подиху, печінки, жовчного міхура, бруньок,
недокрів’ї, запорах, захворюваннях шлунка зі зниженою кислотністю.

Спосіб приготування соку

Підготовлені персики пресують, дають соку відстоятися 2-3 години й
фільтрують. Можна додати на 1 л соку 100 м цукру. Після того, як цукор
розчиниться, сік вливають в емальовану каструлю, нагрівають до 90-95 °С
и відразу переливають у пропарені банки, заповнюючи їх доверху. Банки
закупорюють, перевертають нагору дном, накривають тканиною й
прохолоджують.

Рецепти лікування

Порушення серцевого ритму, атеросклероз, захворювання органів подиху,
печінки, жовчного міхура, бруньок, недокрів’я, запори, захворювання
шлунка зі зниженою кислотністю

Сік персика віджимають зі свіжих спілих плодів і приймають по ‘/2-1
склянці 2-3 рази в день за півгодини до їжі.

Коли сік — отрута

Тому що персики містять до 6 % сахарози, сік з них не рекомендується
вживати при цукровому діабеті.

Лимонний сік

Коли сік — ліки

Із всіх цитрусових лимон має найбільший лікувальний ефект при гипо- і
авітамінозі З, а також при лікуванні простудних захворювань. У плодах
лимона втримуються вуглеводи, цукри, білкові речовини, клітковина,
пектини. Вони також багаті органічними кислотами й вітамінами
(аскорбінова кислота, бета-каротин, вітамін В6, тіацин, пантотенова
кислота).

Сік лимона володіє протираковим, судинноукріпляючою (завдяки сполученню
вітамінів С и рутину), противірусною, протимікробною, імоностимулюючою,
кровотворною, протицинготною, антисклеротичною, антитоксичною,
гіпотензивною, протизапальною, ранозаживлюючою, сечогінною,
заспокійливою дією.

Сік з лимонів використається в комплексному лікуванні злоякісних пухлин,
при цинзі, анемії, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, ожирінні,
подагрі, застуді, інфекційних і гострих респіраторних захворюваннях,
ревматизмі, гастритах зі зниженою кислотністю, колітах, порушеннях з
боку печінки й жовчевивідних шляхів, набряках, запорах, метеоризмі,
нирково-кам’яній хворобі, підвищеної кровоточивості ясен й інших видів
кровотеч, захворюваннях шкіри.

Кислі напої із соку лимона, зокрема вода з лимонним соком — ефективне
безпечне жарознижуюче й протирвотний засіб. Тому вони корисні при
малярії, грипі, ангінах, запаленні легенів.

Спосіб приготування соку

Для готування свіжого соку лимон миють, розріжуть навпіл і віджимають
вручну.

Сік з очищених лимонів одержують за допомогою соковарки.

Часточки лимонів послойно пересипають цукром (300 м на 1 кг часточок) і
заправляють соковарку. Готовий сік розливають у гарячі банки й відразу ж
їх закупорюють.

Рецепти лікування

Ангіна

Змішаний з медом у рівних кількостях сік лимона використають для
полоскання горла.

Лишаї, екзема

Крім прийняття лимонного соку усередину, уражені місця змочують лимонним
соком.

Сечокам’яна хвороба, подагра

Випивають по 50 м лимонного соку 3 рази в день.

Коли сік — отрута

Протипоказані соки всіх цитрусових у період загострення виразкової
хвороби шлунка й дванадцятипалої кишки, хронічного ентерколіту й
панкреатиту, гастриту (з підвищеною секреторною активністю).
Страждаючими цими захворюваннями можна включати в раціон соки лише в
період відсутності симптомів хвороби й у розведеному виді.

Хворим атеросклерозом, ішемічною хворобою серця, що страждає ожирінням і
діабетом варто використати сік без додавання меду й цукру.

При прийомі більших кількостей чистого соку треба розводити його
невеликою кількістю води, відваром трав або пити через трубочку, тому що
лимонна кислота може зруйнувати емаль зубів.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *