Роль контрацепції в плануванні сім\’ї та охороні репродуктивного здоров\’я жінки (реферат)

Реферат на тему:

Роль контрацепції в плануванні сім’ї та охороні репродуктивного здоров’я
жінки

Планування сім’ї — важливий етап у житті жінки, який передбачає
народження лише бажаних дітей. У нашій країні висока частота штучних
абортів, що протягом багатьох років традиційно є головним методом
планування сім’ї. Виходячи з ускладнень, які виникають після штучних
абортів (запальні процеси органів малого таза, безплідність,
невиношування вагітності, кровотечі, аномалії пологової діяльності,
третина причин материнської смертності), зниження кількості абортів може
суттєво вплинути на акушерську та гінекологічну захворюваність і знизити
рівень материнської смертності.

Один із шляхів зниження кількості абортів — широке впровадження засобів
контрацепції. Питаннями контрацепції повинні займатись не лише центри
планування сім’ї, які останнім часом широко відкриваються в Україні, але
й дільничні лікарі, акушерки; санітарно-просвітницьку роботу з цього
питання можуть проводити медичні сестри, тому вони повинні знати цю
проблему. Застосування контрацептивних засобів має важливе значення для
охорони здоров’я жінки репродуктивного віку ще й тому, що використання
деяких з них (презервативи, піхвові контрацептиви) дає можливість
запобігти виникненню захворювань, що передаються статевим шляхом —
гонореї, хламідіозу, мікоплазмозу, трихомонозу, гарднерельозу,
герпетичної і цитомегаловірусної інфекції, у розвитку яких має значення
інфекційний фактор. Пропагуючи контрацептиви, медпрацівники повинні
пояснювати, що негативного впливу на народжуваність вони не мають, а
лише запобігають абортам.

Вибір методів контрацепції проводиться з урахуванням багатьох факторів —
неконтрацептивних властивостей, які можна використати для покращання
здоров’я жінки і профілактики низки захворювань, ефективності методу,
його безпеки, а також індивідуального ставлення жінки до протизаплідного
засобу. Жінку слід детально проінформувати про переваги того чи іншого
контрацептиву, про показання та протипоказання до застосування тих чи
інших контрацептивів. Знання жінки і можливість власного вибору
підвищують ефективність методу. Ефективність будь-якого контрацеп-

тиву виражається індексом Перля, який визначається кількістю вагітностей
у 100 жінок, що використовували цей метод протягом року.

Серед контрацептивів розрізняють гормональні, внутрішньоматкові, бар
‘єрні, хірургічні й посткоїтальні.

Гормональна контрацепція

З метою гормональної контрацепції використовують такі засоби:

• комбіновані (естроген-гестагенні) оральні контрацептиви;

• гестагенні оральні контрацептиви (міні-пілі);

• пролонговані ін’єкційні контрацептиви;

• імплантаційні контрацептиви.

За даними ВООЗ, оральною гормональною контрацепцією користуються від 100
до 120 млн. жінок світу щорічно.

Існують однокомпонентні, які містять лише прогестин та комбіновані
оральні контрацептиви. Комбіновані оральні контрацептиви (КОК) —
високоефективні засоби, які містять естрогенний та гестагенний
компонент. У даний час синтезовано близько 500 різновидностей КОК, які
відрізняються фазністю, дозуванням і типом гестагену.

У монофазних препаратах (марвелон, мерсилон, мікрогінон, мінізистон,
силест, фемоден) усі таблетки мають однаковий склад. Низькодозованим
оральним контрацептивом є логест (20 мкг етинілестрадіолу, або 75 мкг
гестодену), який має високу надійність контрацепції, хорошу
перено-симість, підтримує стабільність ваги тіла. До цієї групи
препаратів також належить діане-35 (ципротерону ацетат/етинілестрадіол)
— монофазний, комбінований оральний контрацептив з антиандрогенним
ефектом.

Комбіновані двофазні (антеовін) контрацептиви мають постійну дозу
естрогенів і різну дозу гестагенного компоненту в різні фази циклу.

Трифазні препарати (триквілар, три-регол) містять таблетки трьох різних
складів, що відрізняються дозуванням естрогенного та гестагенного
компонентів.

Механізм дії всіх КОК однаковий і не залежить від фазності препарату,
дозування і типу прогестагену, який входить до складу препарата:

• гальмування синтезу ФСГ і ЛГ гіпофізом та пригніченні овуляторного
піку ЛГ. На фоні прийому КОК протягом 21 дня підйому рівня ендогенних
естрогенів та прогестерону, ФССГ, ЛГ немає;

• прогестагенний компонент робить її більш в’язкою і непрохідною для
сперми;

• мозаїчні зміни в ендометрії роблять малоймовірною імплантацію
заплідненої яйцеклітини Це, загалом, обумовлено дією прогестагенового
компоненту КОК. Хоча такий контрацептивний ефект потенціюється однаковою
дозою естрогену, який міститься в таблетці. Лише протягом 7-денної
перерви після 3-тижневого вживання КОК може відмічатися активність
яєчника та гіпофіза;

• крім того, КОК сприяють зменшенню менструальної кровотечі (за
тривалістю і кількістю втраченої крові), менструального болю, знижують
ризик розвитку деяких запальних захворювань органів малого таза;

до недоліків можна віднести патологічні стани, які іноді супроводжують
прийом КОК. Насамперед, це незначна нудота, зміна маси тіла,
психоемоційної сфери (біль голови, запаморочення, погіршення настрою,
лібідо). Слід пам’ятати, що ефективність КОК може знижуватися при
одночасному прийомі деяких медикаментів (протисудомні,
протитуберкульозні);

• КОК призначають відразу після аборту (або протягом 7 днів) та через
три тижні після пологів, якщо жінка не годує грудним молоком. Як
правило, гормональні ОК використовують в тих випадках, коли дія
естрогенного компонента гормонального контрацептиву є небажаною
(наприклад, жінкам, які курять, мають порушення згортальних властивостей
крові). Слід пам’ятати, що пацієнтки, які недавно перенесли інсульт, не
повинні користуватися чисто прогестиновими таблетками, за винятком тих
випадків, коли більш оптимальні методи контрацепції недоступні чи
неприйнятні.

Перевагами методу є: висока ефективність, простота застосування,
оборотність, наявність сприятливої дії на репродуктивну функцію й
організм жінки в цілому. Регулярний і тривалий (не менше 2 років) прийом
КОК значно знижує частоту злоякісних захворювань матки та її придатків,
виникнення мастопатій та постменопаузального остеопорозу.

Протипоказаннями до вживання КОК є вагітність, судинні порушення в даний
час або в анамнезі (гіпертензія, тромбофлебіти, ІХС), куріння у віці
понад 35 років, захворювання печінки з порушенням функції,
гормо-нозалежні пухлини, наявність кровотеч невизначеної етіології,
виражене ожиріння.

Схеми вживання. Монофазні таблетки зазвичай вживають з 1-го дня
менструального циклу із 7-д енною перервою. При використанні фазних
таблеток їх прийом повинен збігатися з фазою. Монофазними препаратами,
якщо їх приймати без перерви, можна відстрочити менструацію на З

тижні. Аналогічну ситуацію викликають трифазними препаратами, якщо
вживають з наступної упаковки (після завершення приймання попередньої)
таблетки третьої фази. У цьому випадку кровотеча буде відстрочена на 7-8
днів, якщо необхідно ще продовжити відстрочку менструації на більший
термін, то після приймання трифазного препарата можна одразу перейти до
приймання монофазних препаратів — і відстрочка кровотечі продовжиться на
21 день.

`

даватись до додаткових методів контрацепції протягом 7 днів. При цьому,
якщо до закінчення упаковки залишилось не більше 7 днів, не слід робити
7-денну перерву, а одразу ж переходити до наступної упаковки. Якщо
пропущено 2 таблетки і більше, треба припинити приймання препарата на 7
днів і розпочати нову упаковку. Оглядати жінку, що приймає КОК, слід
через 3 місяці, потім — через півроку, а надалі — раз на рік.

Гестагенні оральні контрацептиви. До складу цих таблеток не входять
естрогени, а лише прогестини в кількості 1 мг або менше у вигляді
похідних нортестостерону — норетистерон, лінестерол,
етинодіол-діаце-тат, левоноргестрел, екслютон.

Ефективність гестагенних оральних контрацептивів вища в жінок старшого
віку. Як і в комбінованих контрацептивів, надзвичайно важливе значення
має дотримання режиму приймання препаратів.

Ці препарати дають позитивний ефект при болючих і надмірних
менструаціях, масталгії, передменструальному синдромі.

Однією з найважливіших обставин є те, що гестагенні контрацептиви можна
вживати при лактації.

Механізм дії:

• ановуляція за рахунок пригнічення вироблення лютеїнізуючого гормону;

• зміна цервікального слизу, що перешкоджає проникненню сперматозоїдів у
матку;

• зміни в ендометрії, що не створюють оптимальних умов для імплантації;

• зміна скоротливої діяльності маткових труб, що перешкоджає процесові
запліднення;

• вплив на сперматозоїди та їх життєдіяльність.

Показання: непереносимість естрогенів або наявність побічних ефектів, у
жінок віком понад 35 років, які курять, період лактації, хворим з
гіпертензією, цукровим діабетом.

Протипоказання: вагітність, тяжкі захворювання серцево-судинної системи
у цей час або в анамнезі, порушення менструального циклу нез’ясо-ваної
етіології, стан після міхурового занеску.

Правила приймання: таблетки приймають з 1-го дня менструального циклу
строго в один і той самий час у безперервному режимі.

При запізненні з прийняттям таблетки більше ніж на 3 год., пропуску
прийому чергової таблетки, наявності блювання або діареї, при прийманні
таблетки необхідні додаткові запобіжні заходи.

Таким чином, гестагенні контрацептиви мають обмежене застосування, проте
в деяких випадках можуть бути препаратами вибору.

Пролонговані контрацептиви для ін’єкцій. Розрізняють комбіновані
естроген-гестагенні ін’єкційні контрацептиви (КІК) Cyclofem, Mesigyna і
однокомпонентні, до складу яких входять прогестагени пролонгованої дії —
депо-медроксипрогестерону ацетат. У цій групі препаратів найбільш
поширеним є депо-провера.

Механізм дії:

• запобігає овуляції за рахунок пригнічення секреції гонадотропних
гормонів;

• викликає зміни в цервікальному слизі;

• викликає зміни в ендометрії, що перешкоджають імплантації яйцеклітини.

Переваги пролонгованих контрацептивів: висока ефективність, відсутність
естрогензалежних побічних ефектів, швидкий і тривалий контрацептивний
ефект, можливість вживання під час лактації.

Під час вживання цього препарату спостерігаються позитивні
неконтра-цептивні впливи — зменшення втрати крові під час менструації,
зменшення болючості менструації, а також профілактика раку ендометрія та
яєчників. Водночас слід пам’ятати і про недоліки препарата—неможливість
швидко припинити дію, затримка відновлення фертильності до 6-12 місяців,
часті порушення менструального циклу.

Протипоказаннями є вагітність, порушення менструального циклу
нез’ясованої етіології, непереносимість препарата.

Відносними протипоказаннями є захворювання печінки з порушенням її
функції, тромбоемболічні стани, цукровий діабет.

Правила вживання. Депо-провера вводять кожні 3 місяці. Першу ін’єкцію
роблять у перші 5 днів менструального циклу або через 6 тижнів після
пологів. Якщо використовують КІК, то наступну ін’єкцію роблять через
кожен місяць. Коли використовують чисто прогестинові ІК — через кожних
2-3 місяці.

При появі кров’янистих виділень протягом 1-2 циклів можна додатково
використовувати КОК. При продовженні кровотеч слід обстежити пацієнтку
на наявність органічної патології.

Останнім часом використовують гестагенний імплантаційний препарат
«Норпласт», активною речовиною якого є левоноргестрел. Цей препарат у
вигляді капсул імплантують під шкіру. Це забезпечує контрацептивний
ефект протягом 5 років.

Переваги цього методу: безперервність і тривалість контрацепції, швидке
відновлення фертильності після видалення капсул; позитивна
не-контрацептивна дія на організм, характерна для гестагенів.

Спільні побічні ефекти зустрічаються, як правило, в перші місяці
контрацепції: галакторея, незначне збільшення ваги, зниження лібідо,
втома, дратівливість.

Протипоказання: вагітність, рак молочної залози, кровотечі нез’ясованої
етіології.

Внутрішньоматкова контрацепція (ВМК)

Механізм дії ВМК: зменшує активність і життєздатність сперматозоїдів,
посилює сперміцидний ефект ендометрія, зменшує термін життєздатності
яйцеклітини, призводить до антиперистальтики маткових труб. Розрізняють
виділяючі мідьвмісні(Соррег Т 380 A, Nova T, Multiload 375) та виділяючі
прогестини (Progestasert, Levo Nova). ВМК Гайне-Т 380 Сімналайн має
високу контрацептивну надійність. Індекс Перля складає 0,31 на 100.

У випадку, якщо запліднення відбулось, настанню вагітності
перешкоджають: зміна перистальтики труб і скоротливої активності матки,
зміна метаболічних процесів у ендометрії, порушення секреторних
перетворень у ендометрії.

Гормоновмісні ВМК, крім того, викликають гормонообумовлені
контрацептивні ефекти (Мірена, рис. 199).

Протипоказання до ВМК. Абсолютні: вагітність, онкологічна патологія
матки чи шийки матки, маткові кровотечі нез’ясованого генезу, інфекції
статевого тракту. Відносні: позаматкова вагітність в анамнезі, наявність
кількох сексуальних партнерів.

За наявності фіброміоми матки гормоновмісні ВМК можуть бути методом
вибору.

Бар’єрні методи контрацепції

До них належать: чоловічі презервативи, вапнальні діафрагми і
церві-кальні ковпачки, сперміциди

Механізм дії бар’єрних контрацептивів: створюють механічні перепони на
шляху попадання сперми у вагіну (презерватив) та шийку матки (ковпачок),
інактивують сперму.

Останніми роками з’явились нові види бар’єрних контрацептивів, які
містять гормони.

Сперміциди існують у різних формах — креми, желе, піноутворювальні
таблетки, губки, плівка-жінофільм.

Позитивним у використанні бар’єрних методів є те, що вони деякою мірою
запобігають розповсюдженню статевих інфекцій. Презервативи, виготовлені
з латексу, мають високу ефективність щодо запобігання інфікуванню ВІЛ і
вірусом гепатиту В.

Термальний метод контрацепції

В основі його лежить утримання від статевих актів за 3 дні до і 3-4 дні
після передбачуваної овуляції. Для визначення овуляції користуються
тестом базальної температури та шкалою безплідності (рис 200).

Хірургічна контрацепція

У багатьох країнах світу в наш час це поширений метод контрацепції. При
цьому виді ефективність контрацепції сягає 100%.

Жіночу стерилізацію проводять шляхом оклюзії маткових труб при
лапароскопії, а чоловічу — шляхом перев’язування сім’явивідного протоку.
Недоліком цього методу є його необоротність.

Посткоїтальна контрацепція

Використовується тоді, коли статевий акт був незахищений іншими методами
контрацепції.

Використовують КОК — 2-4 табл. не пізніше 72 годин після статевого акту
двічі через 12 годин (з розрахунку 10-12 мг етинілестрадіолу на
приймання).

Даназол вживають у перші 72 години по 600 мг двічі через 12 годин.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *