.

Репродуктивна система людського організму (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
268 3396
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“Репродуктивна система людського організму”

Великі й важливі зміни відбуваються в організмі людини в період
статевого дозрівання і проявляються вони в змінах зовнішності,
самопочуття і настрою, а також в інтенсивності розвитку і формування
органів репродуктивної системи. Вивчення анатомічної будови і функцій
свого організму допоможе краще зрозуміти й оцінити цей важливий період у
житті кожної людини.

Чоловічі статеві органи включають такі анатомічні елементи: внутрішні —
яєчка (чоловічі статеві залози), їх протоки, придаткові статеві залози
та зовнішні — мошонка та статевий член (пеніс).

Сім’яники (яєчка) являють собою дві залози округлої форми, у яких
виробляються сперматозоїди і синтезуються чоловічі статеві гормони
(андроген і тестостерон). Вони розташовані в мошонці, яка виконує
захисну функцію. Чоловічий статевий орган (пеніс) знаходиться в нижній
частині лобкової частини. Утворений губчатою тканиною, що омивається
кров’ю двох великих артерій і має здатність при збудженні заповнюватися
кров’ю, збільшувати пеніс у розмірах, змінюючи кут нахилу (ерекція).
Пеніс має тіло і голівку, покриту складкою шкіри і слизовою оболонкою,
яку називають «крайньою плоттю».

Уретра, або сечівник, — це тонка трубка, що з’єднується із сечовим
міхуром і сім’явиносними протоками яєчок. Через неї сеча і сперма
виводяться назовні.

Сім’явиносні протоки—дві тоненькі трубки, по яких сперматозоїди,
попадають з яєчок в сім’яні пухирці, де вони накопичуються і дозрівають.

Простата, або передміхурова залоза, — м’язовий орган, у якому
виробляється рідина білого кольору, яка, змішуючись зі сперматозоїдами,
утворює сперму. При скороченні м’язів простати сперма виштовхується
назовні через уретру. Це називається еяколяцією.

Жіночі статеві органи включають такі анатомічні елементи: внутрішні —
яєчники, маткові або фалопієві труби, матку, піхву — і зовнішні — малі
та великі статеві губи, клітор, гімен (дівоча пліва).

Яєчники—дві залози, що нагадують за формою і розмірами велику квасолю.
Вони розташовані по обидва боки матки в нижній частині черевної
порожнини жінки. У яєчниках розвиваються жіночі статеві клітини —
яйцеклітини — і синтезуються жіночі статеві гормони—естрогени.
Яйцеклітина дозріває в маленькому пухирці яєчника 24—30 днів, після чого
пухирець розривається, і яйцеклітина виходить у маткові труби. Це
називається овуляцією.

Маткові труби з’єднують порожнину матки з яєчниками. У фалопієвих трубах
відбувається запліднення яйцеклітини сперматозоїдом.

Матка — це порожнистий м’язовий орган, вистелений зсередини слизовою
оболонкою.

Матка з’єднується з фалопієвими трубами та піхвою. Коли запліднена
яйцеклітина потрапляє до матки, вона занурюється в слизову оболонку,
прикріплюючись до стінки матки. Тут і розвивається зародок, а пізніше
плід. Незапліднена яйцеклітина виходить з організму жінки разом з
частинами слизової оболонки матки і невеликою кількістю крові. Це
називається менструацією.

Нижня тоненька частина матки називається шийкою. Шийка матки і піхва
утворюють у вагітних жінок родовий канал, через який при народженні плід
виходить з порожнини матки назовні.

Малі статеві губи (вульва) — це складки шкіри, які закривають зовнішній
вхід піхви й уретри. Тут розташований клітор, у якому знаходиться багато
нервових рецепторів. З боків малих губ розташовані великі статеві губи.

У дівчаток, що не мали статевого контакту (коїтусу), зовнішній вхід у
піхву закритий тонкою з’єднувально-тканинною мембраною, що називається
гімен, або дівоча пліва.

Дозрівання статевих клітин. Процес формування чоловічих і жіночих
статевих клітин називають гаметогенезом, що відбувається в статевих
залозах і складається з чотирьох періодів: розмноження, росту,
дозрівання і формування. Підчас розмноження первинні статеві клітини —
гаметогонії (сперматозоїди або яйцеклітини) кілька разів поділяються
шляхом мітозу. У період росту вони збільшуються в розмірах, готуючись до
наступного періоду. У період дозрівання, у процесі мейозу, відбувається
зменшення кількості хромосом, утворюються жіночі й чоловічі статеві
клітини з гаплоїдним набором хромосом. Останні, не поділяючись,
вступають у період формування і перетворюються в дозрілі чоловічі
статеві клітини—сперматозоїди та жіночі—яйцеклітини.

Продовження роду.

Біосоціальна основа сім’ї

У кожної нормальної людини є дана природою потреба в продовженні роду.
Однак на відміну від тварин у людини прояв цієї потреби, діяльність,
спрямована на її задоволення, втрачають свій винятково біологічний
характер і набувають великого соціального змісту та значення.

Відомо, що функція продовження роду — єдина з функцій, організму, що
має парний характер. Тому при її здійсненні дуже важливий соціальний
характер взаємин між чоловіком та жінкою, і на рівні «чистої» фізіології
ця функція не залишається.

Ставлення чоловіка до жінки є одним із найважливіших показників того,
якою мірою кожна конкретна людина може розглядатися як повноцінна
соціальна істота. На основі цього ставлення можна судити про ступінь
загальної культури людини. У міру розвитку людини як особистості її
духовне збагачення домінує над біологічними потребами, її інтерес до
протилежної статі базується не тільки на біологічній потребі, а й на
потребі духовного зближення. Між людьми виникає таке високе почуття, як
кохання.

Кохання розглядається як форма ставлення людини до чого-небудь (не
тільки до іншої людини), вибіркове тяжіння і вибіркове зосередження
щиросердечних сил, психічної активності, концентрація їх на одному
об’єкті, що захоплює особистість цілком, прагнення зробити для нього
максимум гарного. Саме тому кохання є однією з найбільших цінностей, а
здатність кохати — однією з найважливіших якостей людини.

У підлітковому віці увага однієї статі до іншої проявляється в
звичайному спілкуванні, що часто переходить у дружбу і далі, можливо, у
кохання. Потреба в дружбі з протилежною статтю може бути ознакою
кохання. Взаємини дружби і кохання в юності є складною проблемою, і
провести чітку межу між ними не завжди можливо. Ці почуття в юнаків та
дівчат, так само як і в дорослих, індивідуальні та багатогранні.

Дружба — це форма взаємин. Вона відрізняється від кохання цілим рядом
важливих властивостей: по-перше, дружба має спрямованість на іншу
людину, яку можна кохати, можна з нею дружити, а може бути і те, й інше
разом (не можна дружити з яким-небудь предметом, річчю, але любити його
можна). Друга відмінність: дружба обов’язково припускає взаємність, а
кохання — зовсім необов’язково. Наприклад, не можна сказати: «Я дружу з
ним (нею), а він (вона) зі мною не дружить», але можна сказати: «Я кохаю
його (її), а він (вона) мене не кохає».

Третя відмінність: дружба припускає наявність певної дистанції. Для
кохання ж це зовсім необов’язково. Саме тому дружба—завжди явний прояв,
а любов може бути і таємницею.

Поєднання кохання і дружби відіграє велику роль у міцності шлюбу. Коли
для стосунків між подружжям властиві і кохання, і дружба, то ці два
почуття взаємно доповнюють і зміцнюють одне одного, хоча вони дуже цінні
й кожне окремо.

Підготовка до створення сім’ї починається в підлітковому віці у процесі
спілкування хлопчиків і дівчаток. Тривале спільне життя в сім’ї можливе,
якщо чоловік і дружина вміють доброзичливо й уважно ставитися одне до
одного, вважають на звички і характер один одного, прагнуть підтримати в
будь-яких складних ситуаціях. 14 якості формуються в дружніх стосунках
хлопчиків і дівчаток. Якщо дівчинка і хлопчик допомагають одне одному,
уміють щиро радіти чи сумувати разом, погоджуються з інтересами свого
товариша, у майбутньому їм легко встановити стосунки повного
взаєморозуміння в сім’ї.

Створення сім’ї — відповідальний етап у житті людини і підійти до нього
треба з добрими знаннями біологічного та соціального характеру і повною
відповідальністю за завтрашній день, за життя наступних поколінь.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020