.

Регуляція менструальної функції у дівчат-підлітків (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
211 1563
Скачать документ

Реферат на тему:

Регуляція менструальної функції у дівчат-підлітків

Регуляція менструального циклу здійснюється за принципом ієрархічної
системи, де виділяють 5 рівнів: 1 )рецептори клітин органів мішеней,
2)статева залоза – яєчник,

мозковий придаток – гіпофіз,

гіпоталамус, його гіпофізотропна зона,

екстрагіпоталамічні структури, кора головного мозку.

Перший етап регуляції – це цитоплазматичні та ядерні рецептори клітин
органів – мішенів (матка, піхвовий епітелій, молочні залози, кісткова та
жирова тканина) з внутрішньоклітинним медіатором протогормоном ц АМФ
(циклічним аденозинмонофосфатазою) і міжклітинним регулятором
простагландинами. Орган – мішень сприймає гормональні впливи тільки при
наявності в ньому рецепторів до того чи іншого гормону. Матка чутлива до
впливу гормонів, що утворюються в яєчнику тільки при наявності в її
міометрії достатньої кількості рецепторів. Так, в одному випадку на
високий рівень естрогенів матка відповідає розвитком патологічного
процесу (міома матки) при наявності в її тканинах високого вмісту
рецепторів до естрогенів, а в другому випадку на цей високий рівень
матка не відреагує, оскільки в ній немає достатньої кількості рецепторів
до естрогенів.

При фізіологічному менструальному циклі в матці розрізняють фазу
проліферації і змінюючу її після овуляції фазу секреції. Фаза
проліферації, в свою чергу, складається з фази десквамації (менструація)
1-6 дні, фази регенерації – 6- 8дні і безпосередньо фази проліферації
від 8 до 16 дня. Фаза секреції – від 16 до 1 дня наступної менструації.

Другий рівень регуляції – яєчник, який виробляє естрогени, прогестерон,
андрогени, інгібин та релаксин. Гормони яєчника гуморальним шляхом
здійснюють дистантну і пролонговану дію на всі відділи репродуктивної
системи, в яких є рецептори до них (гіпофіз, гіпоталамус, лімбічна
система, мезенцефале). Крім ендокринної функції яєчник виконує і
генеративну функцію, суть якої полягає в циклічному дозріванні фолікула,
що завершується овуляцією. Яєчниковий цикл складається із 2 фаз:
фолікулінової (після закінчення менструації до овуляції) і лютеїнової
(починається після овуляції і закінчується з початком нової
менструації). При 28 денному циклі овуляція настає на 14 день, процес
цей стимулюється простагландинами і здійснюється протеолітичними
ферментами.

Естрогени, які виділяються яєчниками, містять три фракції: естрадіол,
естрон і естріол. Найбільш активний з них естрадіол. Естрогени впливають
на всі рівні регуляції менструального циклу, викликаючи циклічні зміни в
органах – мішенях (в матці – проліферацію і секрецію), в яєчниках
безпосередньо сприяють дозріванню фолікула, росту яйцеклітини, розвитку
жовтого тіла, на гіпофіз – невеликі дози естрогенів стимулюють секрецію
ФСГ, а великі – пригнічують його секрецію. Ці гормони в організмі
використовуються органами – мішенями і інактивуються в печінці.
Захворювання печінки сприяють порушенню метаболізму естрогенів,
пролонгуванню їхньої специфічної дії і виникненню захворювань в органах
мішенях.

hAe

hAe

?гальмує виділення лютеінізуючого гормону, що сприяє нарощуванню рівні
ФСГ і регуляції менструального циклу. Невеликі дози введеного
прогестерону стимулюють секрецію ФСГ, великі – пригнічують секрецію ФСГ
і ЛГ, перешкоджаючи тим самим дозріванню фолікула і початку менструації.

Андрогени виробляються ячниками і наднирковими залозами. Ці гормони
володіють антиестрогенними властивостями: вони гальмують утворення ФСГ,
перешкоджають дозріванню фолікула, знижують скоротливу здібність
міометрію, пригнічують функцію молочних залоз і ендометрію, володіють
анаболізуючою дією.

Третій рівень регуляції – гіпофіз з його гонадотропними гормонами ФСГ,
ЛГ, пролактином. Гіпофізарний цикл має дві фази : перша коли домінує
секреція ФСГ і друга фаза, коли переважає секреція ЛГ і виробляється ЛТГ
(пролактин). ФСГ стимулює ріст і дозрівання фолікула. ЛГ також стимулює

ріст дозрівання і розвиток фолікула, секрецію естрогенів, овуляцію,
лютеінізацію фолікула, утворення і функціонування жовтого тіла. Овуляція
можлива тільки при взаємодії цих двох гормонів. Пролактин забезпечує
достатню секрецію прогестерона жовтим тілом. Підвищений вміст пролактину
пригнічує стероїдогенез в яєчниках, здійснює пряму пригнічуючу дію на
них в процесі овуляції. Основна ж роль пролактину в організмі стимуляція
росту, розвитку молочних залоз і лактації.

Четвертий рівень регуляції – гіпоталамус який виділяє
рилізінг-гормони-ліберіни ФСГ, ЛГ, ЛТГ і статини. Цим речовинам
відводиться пермисивна роль в секреції гонадотропінів. Виділення
пролактину контролюється, крім рилізінг гормону, ще дофамінергічними
структурами гіпоталамусу.

П’ятий рівень регуляції – екстрагіпоталамічні структури ЦНС, що в
основному, сприймають і передають далі імпульси зовнішнього середовища.

ФСГ і ЛГ – стимулюють ріст і дозрівання фолікула. Підвищення продукції
естрогенних гормонів в яєчниках підвищує чутливість секреторних клітин
передньої долі гіпофізу до рилізінг – ФСГ, стимулює виділення ФСГ.
Настає повне дозрівання фолікула і овуляція. Під час овуляції виділення
естрогенів яєчниками досягає максимального рівня, що пригнічує підвищену
продукцію ФСГ і ЛГ і стимулює виділення пролактину. Зменшення секреції
ФСГ і ЛГ після овуляції знижує продукцію естрогенів яєчниками. Знижений
рівень естрогенів знову стимулює утворення рилізінг -ФСГ, в результаті
чого починається новий менструальний цикл.

Секреція рилізінг – гормонів генетично запрограмована і відбувається в
певному пульсуючому ритмі з частотою, приблизно, один раз на год.

Рекомендована література:

Кобозева Н.В., Кузнецова М.Н., Гуркин Ю.А. Гинекология детей и
подростков.- Л.-Медицина, Ленинградское отд., 1988.-292с.

Крупко-Болыпова Ю.А. Гинекологическая эндокринология девочек и
девушек.-Киев.-«Здоров’я»,-1986.-182с.

Гінекологія дитячого та підліткового віку. За ред. проф. В.Я.Голоти.-
Київ.-1998.-382с.

Методи гормональної діагностики в акушерстві і гінекології. Навчальний
посібник для студентів та лікарів-інтернів (О.М.Юзько, А.А.Дудченко,
О.А.Андрієць).-Чернівці.-1999.-28с.

Хубер А., Хирше Г.Д. Гинекология детского и подросткового возраста.-
М.-1981.-236с.

Чайка В.К., Матыцина Л.А. Диагностика и лечение гинекологических
заболеваний у девочек и девушек. -Донецк, 1999г.-138с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020