.

Пороки (вади) серця. Народні методи лікування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
377 6268
Скачать документ

Реферат на тему:

Пороки (вади) серця. Народні методи лікування

Порок серця — природжена або набута аномалія будови клапанного апарату
серця, перегородок між камерами серця або великих судин, які відходять
від серця.

Природжені пороки серця і судин — необоротні органічні зміни в серці і
судинах з порушенням їхніх функцій. Вони виникають за несприятливих умов
розвитку ембріона (вірусна інфекція у матері в перші 3 міс вагітності,
зокрема краснуха, паротит, грип, недостатнє надходження вітамінів,
прийом деяких ліків, вплив іонізуючої радіації, вживання алкоголю,
куріння).

Природжені пороки серця численні. Часто спостерігаються незарощення
артеріальної протоки, дефект міжпередсердної чи міжшлуночкової
перегородки, звуження отвору легеневої артерії.

У одного хворого може одночасно бути кілька вад розвитку. Виявити
природжені пороки серця нерідко буває складно.

Характерним симптомом природженого пороку серця є шум у серці в перші
роки життя дитини. Якщо дефект незначний, то дитина розвивається
задовільно. Тривалий час, а іноді й взагалі, вада не дає про себе знати.
У разі тяжких дефектів у дитини спостерігається ціаноз (синюшне
забарвлення) губ, слизової оболонки ротової порожнини, пальців.
З’являються задишка, відчуття тиску в ділянці серця, запаморочення,
головний біль, миготіння в очах, шум у вухах. Часто спостерігається
носова кровотеча. Діти погано ростуть, відстають у фізичному розвитку,
нерідко у них кінцеві фаланги пальців набувають вигляду барабанних
паличок (через хронічну гіпоксемію).

У дітей грудного віку з природженим пороком серця можуть бути утруднення
під час годування (часті перерви під час ссання, відмова від груді).

Пороки серця нерідко поєднуються з іншими виродливостями розвитку:
незарощення верхньої губи та твердого піднебіння (заяча губа, вовча
паща), недорозвиток пальців тощо.

Набуті пороки серця виникають після гострих та хронічних інфекційних
захворювань: скарлатини, дифтерії, ревматизму, сепсису, туберкульозу
тощо. Тяжкість ураження серця залежить головним чином від перебігу
хвороби. В окремих випадках може бути колапс. Можливі ураження однієї з
трьох оболонок серця — ендокарда, міокарда або перикарда. Іноді
уражаються всі три оболонки серця. Особливо часто це спостерігається при
ревматизмі.

Розвиток недостатності кровообігу значно погіршує загальний стан дитини.
Організм дитини через нестачу крові у великому колі перебуває у стані
хронічного кисневого голодування. Це призводить до відставання у
фізичному розвитку, блідості шкіри. Переповнення малого кола зумовлює
застій у легенях, часті пневмонію й бронхіт.

Хвору дитину треба оберігати від фізичного та розумового перевантаження.

За компенсованої вади серця особливого лікування не проводять. Треба
лише дотримувати режиму щадіння серцевого м’яза: хворий не повинен
перевтомлюватися, їсти в помірній кількості, слід обмежити вміст рідини
в раціоні, відрегулювати роботу кишечнику. Заняття легким спортом можуть
бути корисні, оскільки вони сприяють тренуванню серцевого м’яза.

У разі появи проявів серцевої недостатності на тлі щадного режиму
призначають лікарські препарати для їх компенсації.

При мітральному стенозі, застої крові у малому колі кровообігу, емфіземі
легенів використовують настій трави горицвіту весняного: 1 чайну ложку
залити 200 мл окропу, витримати 20 хв на водяній бані. Приймати по 1/2 —
1 чайній ложці 3 рази на день після їди. Порошок трави призначають 3 — 4
рази на день — залежно від віку дитини: до 6 міс — по 0,03 г, від 6 міс
до 1 року — по 0,05 г, 2 років — по 0,1 г, 3 — 4 — по 0,15 г, 5 — 6 — по
0,2 г, 7 — 9 — по 0,3 г та 10 — 18 років — по 0,3 — 0,5 г на прийом.

Для стимуляції діяльності серцевого м’яза рекомендують настій трави
астрагалу шерстистоквіткового: 1 столову ложку залити 200 мл води,
витримати на водяній бані 15 хв, настояти 1 год, процідити. Приймати по
1 —2 столові ложки 3 рази на день.

Хворим з пороками серця, що супроводжуються поворотним ревмокардитом,
призначають настоянку свіжих квіток глоду колючого (1:10) на 70 % спирті
етиловому по 20 — 30 крапель 3 рази на день з водою. Для дітей молодшого
віку готують настій: 1 столову ложку квіток залити 200 мл окропу,
настояти 20 хв, процідити, віджати. Приймати по 1 чайній —1 столовій
ложці 3 рази на день за 30 хв перед їдою.

При вадах серця з набряками використовують настій трави остудника
голого: 1 десертну ложку залити 150 мл води, витримати на водяній бані
20 хв. Приймати від 1 чайної до 2 столових ложок 4 — 5 разів на день
залежно від віку дитини.

В цьому разі призначають також відвар трави хвощу польового: 2 столові
ложки залити 300 мл води, довести до кипіння, кип’ятити 10 хв на малому
вогні. Приймати до 1/3 склянки 3 рази на день. Діурез збільшується до
1,5 л на добу.

Дітям віком після 10 років при вадах серця призначають настоянку трави
собачої кропиви серцевої (1:5) на 40 % спирті етиловому (аптечний
препарат) — по 20 — 40 крапель 3 рази на день. Готують також настій
трави: 2 столові ложки залити 250 мл води, витримати на водяній бані 15
хв, процідити. Приймати по 1/4 — 1/3 склянки 2 рази на день за 30 хв
перед їдою. Дітям віком до 3 років давати по 1 чайній—1 десертній ложці
на прийом. Трава виявляє заспокійливу дію, одночасно збільшується сила
серцевих скорочень та зменшується їх частота.

E –ue

??????o?тенозі аорти її рекомендують у малих дозах. Дуже ефективна при
стенозі передсердно-шлуночкового отвору. З обережністю застосовують
наперстянку у разі декомпенсації за недостатності клапана аорти, що
супроводжується брадикардією (зменшення частоти серцевих скорочень).
Дітям молодшого віку краще не призначати препарати наперстянки, у інших
випадках — тільки під наглядом лікаря. Листки наперстянки використовують
у вигляді настою, свічок та порошку. Вищі разові дози порошку для дітей
віком до 1 року – 0,005-0,01 г, від 2 до 3 років – 0,02-0,03 г, від 6 до
13 років – 0,03-0,06 г, після 14 років — 0,07 — 0,1 г.

Передозування неприпустиме.

Для підтримувальної терапії при пороках серця рекомендують суміші, які
зменшують збудливість нервової системи, помірно стимулюють серцеву
діяльність, поліпшують живлення серцевого м’яза:

1. Трава собачої кропиви серцевої — 30 г

Трава перстачу гусячого — 30 г

Листки меліси лікарської — 40 г

Дві чайні ложки суміші залити 200 мл окропу, настояти 30 хв, процідити,
віджати. Приймати по 30 — 60 мл 3 рази на день.

Квітки терену звичайного — 30 г

Трава вересу звичайного — 30 г

Корені любистку лікарського — 30 г

Трава собачої кропиви серцевої — 30 г

Чайну ложку суміші залити.200 мл води, довести до кипіння, кип’ятити 10
хв на малому вогні, охолодити, процідити. Пити ковтками протягом дня. 3.
Квітки бузини чорної — 20 г

Квіткові кошики арніки гірської — 20 г Листки розмарину лікарського —
30 г

Чайну ложку суміші залити 200 мл води, довести до кипіння, настояти 1
год, процідити. Пити по 20 — 50 мл 3 — 4 рази на день.

Суміші приймати тривалий час, чергуючи кожні 2 — 3 тиж.

Профілактика пороків серця полягає у своєчасному лікуванні ангіни,
скарлатини, ендокардиту, ревматизму, інфекційного артриту тощо.

Догляд за дитиною індивідуальний і залежить від характеру пороку та його
впливу на кровообіг.

Дитині з вадою серця шкідливі як немотивоване обмеження рухомості, так і
надмірна фізична активність.

В усіх випадках дитина повинна займатися лікувальною фізкультурою.
Хворому протипоказані вправи, коли доводиться затримувати дихання,
наприклад, плавання під водою, стрибки у воду.

Діти з тяжкими пороками серця дуже реагують на холод та спеку. Для них
небезпечна різка зміна температури. Тому влітку, в спеку, їм не
рекомендують бути на сонці.

Категорично забороняють носити одяг з тугими поясами, резинками,
особливо панчохи, бо вони порушують кровообіг.

Дітям з вадами серця не потрібна спеціальна дієта. Вони повинні
одержувати різноманітну, відповідно до віку їжу. Призначають дієту,
багату на вітаміни та калій. Багато калію міститься в ізюмі, абрикосах,
сливах, яблуках, капусті, сирі, печеній картоплі. Треба обмежити
кількість солі й рідини.

Новонароджені з тяжкими пороками серця не можуть ссати грудь, тому їх
годують з пляшечки або ложкою.

Діти з вадами серця дуже сприйнятливі до хвороб. Особливу увагу слід
приділити профілактиці бактеріальних та вірусних захворювань, адже вони
погіршують стан дитини та можуть спричинити небезпечні ускладнення.
Постійно санувати вогнища хронічної інфекції.

Дитина повинна багато часу проводити на свіжому повітрі незалежно від
пори року.

Дуже важливо, щоб дитина жила в спокійному, доброзичливому оточенні.

Діти з пороками серця повинні постійно перебувати під диспансерним
спостереженням.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. – 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.

Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. — Пермь, 1993.— 420 с.

Смик Г.К. Зелена аптека. — К.: Урожай, 1970. — 237 с.

Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. — М.:
Металлургия, 1989. – 425 с.

Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. — К.: Здоров’я,
Медекол, 1992. – 180 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020