.

Післяпологовий мастит (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
333 2227
Скачать документ

РЕФЕРАТ

з акушерства

на тему:

“Післяпологовий мастит”

Післяпологовий мастит

Післяпологовий мастит – загальний процес молочної залози інфекційного
характеру в післяпологовому періоді. Частота лактаційних маститів
становить 0,5-1% від усіх інфекційно-токсичних захворювань. В етіології
маститу провідне місце посідає патогенний стафілокок – Staphylococus
aurus. Прямим джерелом стафілококу звичайно є ніс і рот глотка
новонародженого. Головні шляхи проникнення інфекцій в молочну залозу –
ліморогенний, галактогенний, гематогенний. От, наприклад, під час
годування груддю мікроорганізми проникають через сосок, місця його
тріщин і пошкоджень. Особлива роль у виникненні маститу належить так
званому паталогічному лактостазу. І тому рекомендують виділяти культури
мікроорганізмів із молока. Для паталогічного лактостазу характерне
підвищення температури тіла до 38-38,50С, рівномірне нагрібання і
болючість молочних залоз. Загальне самопочуття змінюється мало. Виникає
паталогічний лактостаз з другої до шостої доби після пологів. У молоці
знаходиться велика кількість паталогічних стафілококів. Породіллю
переводять в обсерваційне відділення. Хвора повинна тимчасово припинити
грудне годування (молоко слід зціджувати і пастеризувати).

Клініка маститу: Розрізняють такі форми маститу: серозний,
інфільтративний і гнійний, який, у свою чергу, поділяються на:

інфільтративно-гнійний: дифузний, вузловий;

абсцедуючий: фурункульоз ареоли, абсцес ареоли, абсцес у товщі залози,
абсцес позаду залози (ретромамарний);

флегмонозний (гнійно-некротичний);

гангренозний

У більшості хворих мастит буває однобічним.

Мастит, як правило, починається гостро, температура тіла підвищується до
390С і більше, озноб, лихоманка, слабість, головна біль, тахікардія.
Молочна залоза дещо збільшена в об’ємі, болюча, шкіра над нею
гіперенійована.

Під час пальпації у товщі залози визначають ущільнені ділянки. Якщо
лікування недостатнє або не результативне, то серозна форма переходить в
інфільтративну. У хворої залишається підвищення температури тіла, але в
цієї хворої поганий апетит і сон. Зміни в молочній залозі більш
виражені: гіперемія шкіри обмежується одним з квадрантів залози, в
ділянці якого пальпується щільний малорухомий інфільтрат, нерідко
відмічається збільшення регіональних лімфовузлів. Протягом 5-10 днів, а
інколи і раніше мастит проходить усі стадії розвитку – серозний,
інфільтративний і гнійний. У стадії нагноєння мастит протікає з більш
тяжкою клінічною картиною: висока температура тіла 39-400С, лихоманка,
поганий апетит і сон. Симптомами маститу рідко виникає до кінця першого
тижня пуерперія і після третього – четвертого тижня. Мастит є рідким
ускладненням до пологів і частіше виникає в післяпологовому періоді
протягом лактацій.

Лікування: При маститі грудне годування тимчасово припиняють, гальмують
або виключають лактацію. З цією метою застосовують – парлодея по 0,005 г
двічі на день протягом 5-8 днів. Достатньо ефективно стримує лактацію
щоденне або через день внутрімязове введення в одному шприці по 1 мл
0,1% розчину – естадіолу дипропіонату і 5% розчин тестостерону протягом
6-12 днів.

При стримуванні лактації призначають сечогінні – гіпотвазид по
0,025-0,05 г, урегіт по 0,05-0,1 г всередину в першу половину для
прийому їжі, щоденно або через день. Застосовують також 10% розчин
сульфатамфокаїну або 20% розчин камфори по 2 мл двічі на добу підшкірно.

Головним компонентом в комплексній терапії післяпологового маститу є
інфузійна імунотерапія, антибіотики. Антибактеріальну терапію слід
починати не пізніше 48 годин від початку захворювання. Треба провести
лікування напівсинтетичними пеніцилінами (метицилін або оксацилін по 1 г
4 рази на добу) або хлорфіліптом протягом 4-5 днів. Якщо висіяна
грам-негативна флора, то для лікування застосовують гентаміцин по 80 мг
двічі на добу протягом 4-5 днів. Після лікування потрібно провести
бактеріологічне дослідження молока і вирішити питання про поновлення
грудного годування. При гнійному маститі недостатня консервативна
терапія поєднується із своєчасним хірургічним втручанням.

Залежно від форм маститу диференційовано застосовують фізичні методи
лікування. При серйозному – інфільтративному маститі використовують
ультразвук, ІФ промені, лазерну і магнітолазерну терапію (гелій-неонові
і напівпровідникові лазери).

При серйозному і інфільтративному маститі використовують масляно-мазеві
компреси. З цією метою застосовують масло вазелінове, масло камфорне для
зовнішнього використання, бутадіонову мазь, лінімент бальзамічний (за
О.В.Вишневським).

Після хірургічного втручання спочатку призначають – електричне поле УВЧ
у слабо тепловій дозі, пізніше ІФ – промені в суберитемній, а потім – в
слабоеритемній дозі, лазерну і магнітолазерну терапію. Регресія
симптомів звичайно починається через 24 – 36 годин, а для профілактики
рецидиву захворівши пацієнтки повинні пройти всі ці курси лікування.

Використана література:

Цигельський: Акушерство і гінекологія.

Аймалазян: Гінекологія.

Грищенко: Акушерство.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020