.

Панкреатит. Народні методи лікування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
300 8964
Скачать документ

Реферат на тему:

Панкреатит. Народні методи лікування

Панкреатит — запалення підшлункової залози.

Ознакою гострого панкреатиту є раптовий приступ болю у лівому
підребер’ї, що іррадіює в спину. Нерідко біль буває оперізуючим. Під час
приступу дитина корчиться від болю, намагається змінити положення у
ліжку. Дещо заспокоюється в положенні на животі або на лівому боці,
зігнувшись. Одні хворі скаржаться на розлитий біль по всьому животу,
інші чітко вказують на біль у лівому підребер’ї або пупковій ділянці з
іррадіацією в поперек, ліву половину грудної клітки, ліву руку, ногу.

Спостерігаються масивне одноразове або повторне блювання, часто жовчю,
здуття живота, запор, рідше — одноразовий пронос. Блювання не зменшує
інтенсивність болю. З’являються прискорене поверхневе дихання,
тахікардія.

У дитини бліде обличчя з особливим сірувато-ціанотичним відтінком шкіри,
язик сухий, обкладений білуватим або сіруватим нальотом, сухі запечені
губи. Температура тіла підвищується до 38 — 38,5 °С, проте може бути й
нормальною.

Інколи у разі стискання набряклою тканиною підшлункової залози жовчної
протоки спостерігається жовтяниця. Печінка збільшується внаслідок її
токсичного ураження. Затримуються випорожнення та відходження газів.

Для хронічного панкреатиту характерний біль, що набуває нерідко
оперізуючого характеру. У разі загострення хвороби більшість дітей
скаржиться на біль усередині, що посилюється вночі. Зрідка вказують на
відносно постійний тупий, помірної інтенсивності біль або на тлі ниючого
болю виникають гострі больові кризи. Інтенсивність його посилюється
після прийому гострої або жирної їжі, свіжих фруктів та фруктових соків,
овочевих супів, особливо капустяного, великої кількості солодощів.

Під час загострення хронічного панкреатиту з’являються блювання, нудота,
іноді постійна, нестерпна. Досить рідко бувають присмак гіркоти,
підвищене слиновиділення, відрижка, згага. Спостерігаються запор, пронос
(запор чергується з проносом), метеоризм. У деяких хворих через
секреторну недостатність калові маси набувають гнильного запаху, містять
жир.

У дитини з’являються симптоми хронічної інтоксикації:
сірувато-ціанотичний відтінок шкіри обличчя, особливо носогубного
трикутника, сині кола під очима. Спостерігаються ознаки вітамінної
недостатності: сірі губи, суха, що злущується, шкіра, тріщини у куточках
рота. Температура тіла частіше нормальна, проте іноді підвищується.
Відзначають дратівливість, надмірну збудливість або, навпаки,
пригнічення, замкненість. Порушуються процеси травлення, хворі худнуть.

Захворювання має затяжний характер.

При гострому панкреатиті курс лікування в умовах стаціонару триває в
середньому 3 — 4 тиж, при загостренні хронічного — 35 — 45 діб. Під час
загострення хвороби призначають постільний режим.

Основою лікування функціональних порушень підшлункової залози є
адекватне харчування.

Розвантажувальну дієту починають з голодування протягом 1—2 діб.
Наводимо орієнтовний режим харчування.

1-ша доба — голодування та пиття у великій кількості лужної мінеральної
води типу боржомі та єсентуки № 4;

2-га доба — несолодкий слабкий чай з сухарями, перетерті, зварені на
воді каші, слизисті супи (без жиру);

3-тя доба — перетерті, зварені на молоці, розведеному водою у
співвідношенні 1:1, каші, слизистий суп, чай, сухарі, паровий білковий
омлет;

4-та доба — перетерті гречана, вівсяна, рисова каші, зварені на
розбавленому водою або цільному молоці, слизистий суп, чай, черствий
білий хліб, свіжий сир, молочний кисіль, вершкове масло (кладуть у
страви до 10—15 г);

5-та доба — овочевий перетертий суп, картопляне, морквяне, бурякове
пюре. Поступово збільшують кількість жиру.

З 7 —8-ї доби дають парові котлети, відварену рибу; з 16 — 17-ї доби
можна давати фруктові та овочеві соки невеликими порціями.

Через 1 — 1,5 міс дієту розширюють. До харчового раціону включають
пророслу пшеницю, варені яловичину, куряче м’ясо, свіжий сир, молочні
продукти.

Хворим на панкреатит дітям рекомендують такий засіб. 100 г вівсяного
борошна варити 1 год в 1,2 л води. До відвару додати по 2 столові ложки
вишневого сиропу, мелених волоських горіхів, трохи солі. Розділити на 3
порції. З’їдати по порції перед сніданком, обідом та вечерею протягом 15
діб.

Активність ферментів підшлункової залози пригнічують речовини, які
містяться в сирому яєчному білку, вівсяних крупах, бобах сої, у
картоплі.

З меню вилучають (або різко обмежують їх кількість) продукти, що мають
соко-гінну та жовчогінну дію, екстрактивні речовини (особливо натще). Це
сирі фрукти та овочі, капуста, гострі приправи, м’ясні та рибні
бульйони, консервовані продукти, шоколад, какао, морозиво.

їсти треба часто (5 — 6 разів на день), невеликими порціями, що сприяє
нормалізації секреції панкреатичного соку. Дієти дотримувати протягом 5
— 6 міс після гострого або загострення хронічного панкреатиту.

При гострому панкреатиті на верхню частину живота прикладати пухир з
льодом, обгорнутий рушником. Тримати до 2 год.

У перші дні загострення панкреатиту для зменшення болю рекомендують таку
суміш:

Трава звіробою звичайного — 20 г

Трава м’яти перцевої — 20 г

Трава собачої кропиви серцевої — 20 г

Листки рути запашної — 10 г

Дві столові ложки суміші залити 400 мл води, витримати 10 хв на водяній
бані у закритому посуді. Приймати по 1/4 — 1/2 склянки за 30 хв перед
їдою теплим.

Призначають також відвар кореня синюхи блакитної: 1/2 чайної ложки
залити 200 мл окропу, кип’ятити 10 хв на малому вогні, охолодити,
процідити. Приймати по 1 —2 столові ложки 3 рази на день через 1,5 год
після їди. Дітям молодшого віку — по 1 чайній ложці. Курс лікування
триває 10—14 діб.

У разі сильного болю рекомендують настоянку листків беладонни звичайної
(1:10) на 40 % спирті етиловому (аптечний препарат) — по 3 —15 крапель
на прийом з водою кілька разів на день (до зменшення болю).

Для зниження секреторної активності підшлункової залози та як сечогінний
засіб використовують таку суміш:

Трава фіалки триколірної — 20 г

Трава хвощу польового — 20 г

Листки брусниці звичайної — 20 г

Листки берези бородавчастої — 20 г

Листки ортосифону (нирковий чай) — 20 г

Столову ложку суміші залити 300 мл води, витримати 20 хв на водяній
бані. Приймати по 1/4 — 1/2 склянки 3 рази на день перед їдою.

??????\?Для лікування гострого та хронічного панкреатиту в період
загострення використовують такі лікарські трави:

Трава фіалки триколірної — 40 г

Трава череди трироздільної — 30 г

Трава звіробою звичайного — 20 г

Трава хвощу польового — 20 г

Трава кропиви глухої білої — 10 г

Трава суниць лісових — 20 г

Трава вересу звичайного — 20 г

Квіткові кошики ромашки лікарської — 20 г

Трава деревію звичайного — 20 г

Квіткові кошики нагідок лікарських — 20 г

Листки смородини чорної — 20 г

Листки горіха волоського — 20 г

Трава чистотілу звичайного — 20 г

Корені лопуха великого — 20 г

Три столові ложки суміші залити 500 мл води, довести до кипіння,
кип’ятити 10 хв на малому вогні, настояти 2 год. Дітям віком 10—17 років
призначають по 100 мл 4 рази на день за 15 хв перед їдою, 7 — 9 років —
по 70 мл, 4 — 6 років — по 50 мл, до З років — по 20—40 мл на прийом.
Перший курс лікування — 1 міс. У подальшому лікування проводити навесні
та восени (по 1 міс). У дітей поліпшується загальний стан, збільшується
апетит, зникають біль у животі та нервозність, нормалізується сон,
зменшуються інші ознаки інтоксикації.

При хронічному панкреатиті з недостатністю функції призначають таку
суміш:

Трава полину гіркого — 10 г

Трава деревію звичайного — 20 г

Квіткові кошики

ромашки лікарської — 30 г

Кореневища з коренями валеріани лікарської — 20 г

Столову ложку суміші залити 200 мл води, витримати 15 хв на водяній
бані. Приймати по 1/4 склянки 3 рази на день за 20 хв перед їдою
протягом 3 — 4 тиж. Дітям віком до 3 років давати по 1—2 столові ложки
на прийом. Курс замісної терапії проводити протягом року 2—3 рази, аби
запобігти загостренню. При хронічному панкреатиті рекомендують такі
засоби:

1. Настій трави нарила звичайного: 2 столові ложки залити 400 мл окропу,
настояти у глиняному горщику в теплому місці 2 год, процідити. Приймати
по 1/4—1/2 склянки 4 рази на день перед їдою.

2. Корені кульбаби лікарської — 50 г

Кореневища аїру тростинового — 50 г

Трава кропиви дводомної — 25 г

Трава чебрецю звичайного — 25 г

Трава м’яти перцевої — 25 г

Шишки хмелю звичайного — 25 г

Суміш спорошкувати. 5 столових ложок порошку змішати з 200 г меду.
Вживати по 1—2 чайні ложки на день протягом 1 міс.

При хронічному панкреатиті застосовують помірне тепло, збуджувальні
обгортання живота (компрес на живіт).

Для поліпшення функцій центральної нервової системи та регуляції
процесів травлення призначають лікувальну фізкультуру, зокрема ходьбу.

Суть хвороби полягає у руйнуванні тканини підшлункової залози власними
ферментами, активність яких значно збільшується. Під час закупорювання
панкреатичної протоки сік підшлункової залози не евакуюється в
дванадцятипалу кишку, а проникає в паренхіму і строму органа. Спочатку
розвивається асептичний некроз підшлункової залози, згодом у разі
приєднання інфекції може відбутися трансформація у гнійний панкреатит.

У дітей, на відміну від дорослих, рідко буває некротичний панкреатит.
Нерідко спостерігається вторинний панкреатит, що розвивається на тлі
захворювань печінки, жовчовивідних шляхів.

Оскільки основним симптомом панкреатиту є біль у животі, треба уважно
стежити за станом дитини, динамікою болю.

Під час болю забезпечити спокій, постільний режим, обмежити харчовий
раціон. Після того як больові відчуття минуть, дієту розширювати
поступово.

У період відновлення функції підшлункової залози після гострого або
загострення хронічного панкреатиту дитині призначають такі суміші
(прийом їх треба чергувати):

1. Листки горіха волоського —10 г

Листки брусниці звичайної — 10 г

Трава череди трироздільної — 20 г

Листки подорожника великого — 20 г

Чайну ложку суміші залити 200 мл води, довести до кипіння, кип’ятити 3
—5 хв на малому вогні, настояти 1 год. Приймати по 1/4 — 1/3 склянки 3
рази на день перед їдою протягом 1—2 міс.

2. Кореневище аїру тростинового —10 г

Насіння льону звичайного — 20 г

Трава сухоцвіту багнового — 20 г

Трава чистотілу звичайного — 5 г

Готувати й приймати, як попередню суміш.

Для профілактики ускладнень треба берегти дитину від простудних та
вірусних захворювань, зокрема епідемічного паротиту. Важливо
нормалізувати функцію органів травлення, суворо додержувати режиму
харчування. Не допускати перевтоми та емоційно-стресових ситуацій.

Неодмінною умовою профілактики загострень панкреатиту є зміцнення
організму дитини, її загартовування.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. – 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.

Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. — Пермь, 1993.— 420 с.

Смик Г.К. Зелена аптека. — К.: Урожай, 1970. — 237 с.

Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. — М.:
Металлургия, 1989. – 425 с.

Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. — К.: Здоров’я,
Медекол, 1992. – 180 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020