Особливості відпуску процедур гальванізації і електрофорезу при неврологічних захворюваннях (реферат)

Реферат

на тему:

Особливості відпуску процедур гальванізації і електрофорезу при
неврологічних захворюваннях

Фізіотерапія (від грецького – фізис – природа) означає лікування
природою. Загальна фізіотерапія вивчає впливає на організм людини
фізичних чинників, які застосовують з лікувального та профілактичною
метою.

Лікувальне застосування штучно отриманих фізичних чинників, що становить
підвалини методів фізичної терапії, починаючи з ХVІІ ст. йшло
пліч-о-пліч з розвитком природознавчих і технологічних наук. Жодне
відкриття у фізиці й техніці не обминуло медицини і в тій чи іншій формі
органічно ввійшло до арсеналу фізичних методів боротьби з недугами.

Фізіотерапія має дуже широкий за фізичними властивостями та лікувальною
дією набір природних і штучно вибраних фізичних чинників, які отримують
переважно шляхом трансформування електричної енергії в різні види і
форми енергії для активного впливу на організм людини.

В якості джерела гальванічного (постійного) струму використовують
апарати АГН-1 або «Поток-1».

Гальванічний струм – це постійний струм, який характеризується незмінним
напрямком і амплітудою в електричному ланцюгу. Назва походить від імені
винахідника фізіолога Луїджі Гальвані. Вчений спостерігав електричний
розряд в м’язах жаби при стиканні її з іншими металами (1789 р.).
Незабаром фізик Олександро Вольта встановив, що подібний процес виникає
в випадку двох різних металів, опущених в розчин електроліту і є
результатом хімічної реакції між металом електродів і розчином.

Най цій основі Вольта розробив джерело електрорушійної сили, назване ним
в честь першовідкривача явища Гальвані – гальванічним елементом. З тих
пір впродовж тривалого часу (десятки років) струм гальванічного елементу
використовувався в медицині в фізіологічних дослідженнях і з лікувальною
метою під назвою «гальванізація». Цей термін зберігся в медицині до
теперішнього часу, не дивлячись на те, що цей вид струму уже давно
одержується від машинних генераторів або шляхом випрямлення змінного
струму.

Лікарський електрофорез – це метод дії на організм постійного струму
лікарської речовини, яка вводиться за допомогою струму в організм. Іони
медикаментів вводяться з електрода одноіменної полярності. Найбільше
чутливим до електрофорезу є шкіра живота, потім міжлопаточна область,
плече, передпліччя, стегно, гомілка. Китиця і стопа. Через слизові
оболонки лікарські речовини поступають легше і в більшій кількості, ніж
через шкіру, накопичення лікарства в організмі індивідуальне і залежить
від структури і хімічної дії.

До методу лікарського електрофорезу відноситься: 1) утворюється шкірне
депо, в якому лікарські речовини знаходяться від 1 до 3 днів і більше;
2) безпосередня дія на патологічне вогнище; 3) значне пораження
фізіологічних реакцій; 4) безболісне введення лікарських речовин.

Недоліками метода являються:

1. Не всі препарати можуть бути використані для лікування, так як
невідома елетрофоретичність і полярність багатьох ліків.

2. При ряді захворювань вимагається велика концентрація лік, яка
вводиться за допомогою струму.

3. Являється трудністю оприділення точної кількості введення лікарського
препарату.

Джерелом постійного електричного струму приміняються з лікувальною метою
апарати які розраховані на проведення процедур одному хворому корпус
змонтований з протиударного полісьтрола, який кріпиться на стіні або
встановлюється на столі. Апаратура: «Потіс-1», «АГН-32» і «АГН-33»,
«ГР-2». ГК-2».

~

?

8

ішечків з піском і вагою тіла хворого.

Перед процедурою пацієнт повинен бути ознайомлений з характером відчуття
під електродами. Після процедури необхідний відпочинок 20-30 хв.

1. Електрофорез в ділянці плечового сплетіння.

Положення хворого сидячи або лежачи.

Є 2 способи наложення електродів:

а) при повздовжньому розміщенні один електрод накладають на надключичній
області на стороні пораження 3 анода, а другий на долоню 3 катода;

б) при поперечному розміщенні один електрод кладуть в надключичній
області, другий над лопаткою зліва або справа в залежності від
патологічного пораження, поперечно першому електроду. Сила струму 10-15
мА, термін дії 15-20 хв., процедури проводять кожен день або через день.

2.Електрофорез і гальванізація в ділянці сідничного нерва. Положення
хворого лежаче.

Способи наложення електродів:

а) повздовжня методика електрод накладають в ділянці сідаличного нерва
на стороні пораження і з’єднують з анодом при вираженому болевому
синдромі або з катодом при під гострішому процесі. Другий електрод
накладають в ділянці зовнішнього краю і кроножного м’яза тієї сторони і
приєднують до другого плюса;

б) поперечна методика – електрод накладають в попереково-крижовій
ділянці або в місці виходу нерва на хворому боці, другий на передній
поверхні стегна. Сила струму 15-20 мА. Термін дії процедури 15-20 хв.

І. Електрофорез в ділянці бедрового нерва:

Положення хворого лежаче. Електрод накладають в попереково-крижовій
ділянці, а другий на передній поверхні треті стегна. Лікарство вводять з
електрода розміщеного на бедрі.

ІІ. Електрофорез великобедрового нерва.

Електрод накладають на задній поверхні верхньої треті гомілки, а другий
електрод на підошвенну поверхню стопи. Лікарство вводять частіше з
електрода, який розміщений на гомілці.

ІІІ. Електрофорез і гальванізація малобедреного нерва.

Положення хворого сидяче або лежаче. Одни електрод розміщують на
зовнішній поверхні третини гомілки, другий електрод накладають на
зовнішню поверхню стопи. Лікарство вводять з електрода, який розміщений
на гомілці.

ІV. Електрофорез гальванізація в області міжреберних нервів.

Положення хворого лежаче. Один електрод накладають вобласті грудного
відділу хребта нижче вугла лопаток, другий – по ходу міжреберних нервів
на передній поверхні грудної клітки. Лікарство вводиться з електрода
розміщеного на передній поверхні грудної клітки. Сила струму до 15 мА
кожен день, курс 12-15 проц.

V. Електрофорез і гальванізація в області серединного нерва.

Положення хворого сидяче або лежаче. Один електрод накладають в області
нижніх шийних і верхніх грудних хребців, другий на лаберальній поверхні
долоні, з цього електрода вводять лікарську речовину.

VІ. Електрофорез і гальванізація ліктьового нерва.

Положення хворого сидяче або лежаче. Електрод накладають в області
нижніх шийних і верхніх грудних хребців. Другий в області медіальної
сторони долоні, з цього електроди вводять лікарство. Курс 10-15 процедур
тривалість 15-20 хв.

VІІ. Електрофорез і гальванізація променевого нерва.

Положення хворого сидячи або лежачи. Електрод накладають в області
нижніх і верхніх грудних хребців, дружні розгинальній поверхні середньої
третини передпліччя. З цього лепіроца вводять лікарську речовину. Сила
струму 5-10мА, тривалість 15-20. курс 10-15 процедур.

Проти покази до електрофорезу і гальванізації.

Новоутворення, гострі запалення і гнійні процеси, системне захворювання
крові, різновиражений атеросклероз, недостатність кровообігу ІІ Б і ІІІ
стадії, гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, лихорадка, екземап, дерматит,
обширне нарушення цілісності шкірного покрива, вагітність, кахексія,
індивідуальна непереносимсість гальванічного струму.

Показання до лікарського електрофорезу і гальванізації широке. На
загальну дію лікарської речовини можна розраховувати головним образом
при функціональних вегетативно судинних розладах і станах при яких
достатні мікро дози лікарської речовини. Трудно знайти захворювання при
якому лікарський електрофорез не використовується з корисною ціллю.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *