Реферат на тему:
Невралгія. Народні методи лікування
Невралгія — гострий біль за ходом нервового стовбура або його гілок.
Невралгію можуть зумовити гострі та хронічні інфекційні захворювання
(грип, ангіна, туберкульоз), отруєння різними речовинами (свинець,
ртуть, алкоголь тощо). Нерідко невралгія виникає внаслідок інтоксикації,
при шлунково-кишкових розладах, цукровому діабеті. Вона може
супроводжувати психічне збудження, недокрів’я, простуду. Іноді невралгія
пов’язана з травмою.
Після провісників (відчуття повзання мурашок, тиску, напруження) або
раптово виникає сильний біль (кілкий, пекучий) у ділянці певного нерва.
Тривалість приступу — від кількох хвилин до кількох годин, інколи діб.
Нерідко спостерігаються гіперестезія (підвищена шкірна чутливість),
почервоніння або збліднення, пітливість або сухість шкіри.
Невралгія часто з’являється в ділянці обличчя, шиї, верхніх кінцівок,
спини, а також поперекової ділянки, куприка, стегон.
Невралгія трійчастого нерва характеризується болем у одній або кількох
його гілках. До больового синдрому можуть приєднуватися відчуття
заніміння, поколювання, іноді світлобоязнь, підвищене слиновиділення,
сльозотеча. Порушується потовиділення, виникають спазми м’язів обличчя.
Невралгія міжреберних нервів характеризується раптовою появою гострого
оперізуючого болю в одному або кількох міжреберних нервах. Частіше він
локалізується зліва. Міжреберна невралгія часто супроводжує оперізуючий
лишай.
Невралгія плечового сплетення проявляється болем та парестезією
(неприємне відчуття поколювання, заніміння) плечових м’язів. Поширюється
на віддаленіші ділянки рук, аж до пальців.
Передусім треба усунути причину невралгії, якщо її вдалося встановити.
Забезпечити спокій ураженій ділянці, подбати про належне харчування.
Дієта має бути щадною.
Дитина повинна більше перебувати на свіжому повітрі.
Методи природного лікування, особливо застосування вологого тепла та
масажу, дозволяють за короткий час зняти приступи невралгії. Досить
ефективні парові компреси з відварів лікарських трав.
Для гарячих компресів використовують суміш узятих порівну трави лаванди
вузьколистої, чебрецю звичайного та м’яти перцевої. Суміш заливають
окропом. Гарячу масу прикладають до болючих місць. Тривалість процедури
— 30 — 4,5 хв.
Під час приступу рекомендують зварити яйце, очистити, розрізати його
навпіл і обидві половини прикласти до болючого місця. Тримати доти, доки
не захолоне.
Знімають біль припарки з трави полину боже дерево.
Спиртову настоянку квіток дивини скіпетровидної (1:5) на 40 % спирті
етиловому використовують для натирання як знеболювальний засіб при
невралгії лицевого нерва.
При невралгії трійчастого нерва для втирання рекомендують ялицеву олію
(аптечний препарат), яка володіє сильними протизапальними властивостями.
Дітям старшого віку для натирання та компресів призначають суміш олії
блекоти чорної з мурашиним спиртом (1:2) або олії блекоти чорної,
камфорної олії, настоянки гіркокаштана звичайного та м’ятної олії у
співвідношенні 2:2:1:2. На 1 процедуру беруть 10 — 20 мл суміші. Втирати
треба обережно. Після нього уражену ділянку тепло закутати.
Настоянку готують з суміші таких трав:
Квітки лаванди колоскової — 15 г
Листки м’яти перцевої — 20 г
Листки рути запашної — 5 г
Листки розмарину лікарського —5 г
Листки шавлії лікарської — 10 г
Трава полину гіркого —5 г
Суміш настояти на 0,5 л 40 % спирту етилового 48 год, процідити. Втирати
у болючі місця 2 — 4 рази на добу.
Дітям молодшого віку для втирання використовують суміш розмаринової і
камфорної олії (2:1) або фенхелеву олію та олію трави материнки
звичайної (1:1). Перед використанням суміш треба трохи підігріти.
Втирати обережно.
e
При невралгії трійчастого нерва для компресів використовують квіткові
кошики ромашки лікарської та траву буркуну лікарського (1:2). Пригорщу
суміші заварити в 0,5 склянки окропу, настояти 30 хв. Гарячу масу
прикладати 2 — 3 рази на день на 30-40 хв.
При невралгії корисна постільна парова ванна. Після ванни треба обмити
тіло водою температури 30 °С, розтерти вовняною тканиною і зробити
загальний масаж (погладжування всього тіла).
Після поліпшення стану хворого через день робити збуджувальне повне
обгортання (температура води 30 °С), в тому числі обличчя й голови
(тільки рот і ніс лишати вільними).
На уражені ділянки накладають плитки глини (на 1—2 год) 2 — 3 рази на
день.
При запорі та для очищення організму ставлять клізми.
Для зменшення болю при невралгії рекомендують такі препарати:
1. Листки розмарину лікарського — 10 г
Кора верби білої — 20 г
Квітки бузини чорної — 5 г
Квіткові кошики арніки гірської — 10 г
Суцвіття з приквітками липи серцелистої — 15 г
Столову ложку суміші залити 200 мл окропу, кип’ятити 5 хв на малому
вогні. Приймати по 1/4—1/2 склянки 3 рази на день за 30 хв перед їдою.
2. Листки меліси лікарської — 20 г
Трава чистотілу звичайного — 10 г
Трава звіробою звичайного — 10 г
Квітки лаванди колоскової — 20 г
Квітки гадючника в’язолистого — 10 г
Корені вовчуга колючого — 10 г
Кора верби білої — 10 г
Столову ложку суміші залити 200 мл окропу, кип’ятити 5 хв на малому
вогні. Приймати по 1/3—1/2 склянки 3 рази на день за 30 хв перед їдою.
Дітям молодшого віку дозу зменшити до 1 чайної— 1 столової ложки на
прийом.
3. Квіткові кошики арніки гірської —10 г
Кореневища з коренями дягелю лікарського —10 г
Квітки дивини скіпетровидної —10 г
Трава звіробою звичайного — 20 г
Трава собачої кропиви серцевої — 20 г
Столову ложку суміші залити 200 мл води, витримати на водяній бані 15
хв. Приймати так само, як і попередній препарат.
Для зменшення болю при невралгії підліткам можна дати по 5 — 7 крапель
настоянки кореня переступня білого (1:10) на 40 % спирті етиловому.
Плоди обліпихи підвищують опірність організму, тому вони корисні й при
невралгії.
Успіх лікування багато в чому залежить від правильного застосування
вказаних методів, особливо компресів та масажу. Так, робити масаж голови
та обличчя при невралгії трійчастого нерва треба дуже обережно, повільно
та рівномірно натискаючи у напрямку згори вниз, легенько погладжуючи.
Навпаки, при невралгії шиї та потилиці, плечового поясу потрібні
енергійніші рухи.
Схильним до невралгії треба уникати переохолодження, стресів,
оберігатися від інфекційних захворювань, оскільки це може спричинити
загострення.
Обов’язково треба загартовувати дитину, поступово та систематично.
ЛІТЕРАТУРА
Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.
Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.
Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.
Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.
Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.
Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.
Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.
Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.
Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:
Здоров’я, 1986. — 274 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
