Невідкладна допомога при захворюваннях органів дихання (реферат)

Реферат на тему:

Невідкладна допомога при захворюваннях органів дихання

План

Бронхіальна астма:

а) невідкладна допомога при приступі;

б) астматичний статус, тантина.

Легеневе серце.

а) причина;

б) класифікація легеневої недостатності;

в) клініка;

д) діагностика;

г) невідкладна допомога.

Тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт легені.

Легенева кровотеча:

невідкладна допомога.

Гепертермічний синдром при захворюваннях органів дихання.

1 стадія – підвищення температури

2 стадія збереження температури

3 стадія зниження температури тіла.

Методична розробка лекції

Тема: Невідкладна допомога при захворюваннях органів дихання

Предмет: терапія

Кількість годин: 2

Актуальність теми: такі захворювання, як бронхіальна астма,
обструктивний бронхіт, емфізема легень, важка пневмонія, туберкульоз
легень, рак легень можуть викликати важкі ускладнення: легеневу
кровотечу, легеневе серце, астматичний статус.

Медичному працівникові необхідно знати причину, клініку даних станів і
надавати невідкладну допомогу.

Мета лекції:

Навчальна: знати: етіологія, клініку бронхіальної астми, астматичного
статусу, невідкладну допомогу;

Причини, клініку, діагностику, невідкладну допомогу при розвитку
легеневого серця;

Ознаки легеневої кровотечі, при яких захворюваннях може виникнути
кровотеча, невідкладну допомогу при легеневій кровотечі.

Виховна: розвивати почуття відповідальності при виконані професійних
обов’язків, сформувати деонтологічні уявлення при роботі з важкохворими.

Міждисциплінарна інтеграція

Предмет Знати Вміти

Анатомія АФО органів дихання

Фармакологія Кровоспинні засоби

Діуретики

Бронходилятатори

3.Загальний догляд за хворими Догляд за хворими і допомогу при легеневі
кровотечі, астматичному статусі, легеневому серці Надати допомогу при
легеневій кровотечі, бронхіальній астмі, астматичному статусу

1. Бронхіальна астма є серйозною проблемою в цілому світі.

Бронхіальна астма – це генетично детерміноване запалення дихальних
шляхів, яке характеризується зворотною обструкцією бронхів та їх
гіперреактивністю.

Хронічне запалення при бронхіальній астмі має ряд етапів:

обструкція, зумовлена спазмом м’язів бронхів, набряком слизової оболонки
дихальних шляхів;

обструкція внаслідок обструкції бронхів в’язким мокротинням;

незворотній процес за рахунок склеротичних змін у бронхах.

Фактори ризику: спадковість, часті респіраторні інфекції, штучне
вигодовування, професійні, соціальні, географічні шкідливості, контакти
з пилом, домашніми тваринами, харчовими продуктами; зміни імунної
системи (Igt).

Клініка: ознакою бронхіальної астми є напад експірахортної задишки за
рахунок бронхоспазму, набряку слизової оболонки бронхів та гіперсекреції
слизу.

Період: передвісників, ядухи, зворотного розвитку. Хворі займають
вимушене положення, спираючись на руки. Пароксизмальний кашель і
свистяче дихання є еквівалентом ядухи.

В диханні беруть участь міжреберні м’язи, надключичні, яремні ямки; при
перкусії – коробковий звук, зменшення розмірів серцевої тупості, жорстке
дихання з подовженим видихом, сухі хрипи на видиху, акцент ІІ т над
легеневою артерією. Приступ закінчується виділенням склоподібного
мокротиння.

Ускладнення бронхіальної астми:

астматичний статус;

розвиток легеневого серця;

пневмоторакс, пневмомедіастинум;

син копальні стани.

Астматичний статус – розвивається синдром гострої дихальної
недостатності, триває понад 24 години.

Форми: анафілактична, метаболічна.

Анафілактична форма – при екзогенній бронхіальній астмі.

Стадії: І ст. – важкий напад ядухи, почервоніння шкіри, яке переходить у
ціаноз, Р=120, ЧД 30.

ІІ ст. – симптом «німої легені» — відсутність дихання і хрипів. Але
велика частота дихання, задишка, ціаноз, Р-12-140.

ІІІ ст. – втрати свідомості, кома – гіпоксія, гостра серцево-судинна
недостатність брадіпное, Р-ниткоподібний.

Метаболічна форма – при неправильному лікуванні.

Допомога при приступі бронхіальної астми:

Заспокоїти пацієнта, звільнити грудну клітку від одягу.

Забезпечити доступ свіжого повітря.

В стаціонарі – оксигенотерапія (від централізованої подачі О2 або
кисневої подушки).

Інгалятор аерозолю («Астомент, Беротек, Сальбутамон).

Порентеральне введення ліків.

Уникнення алергенів: прибирання вологе, медпрацівники не повинні
користуватися ароматичними засобами;

їжа,

Користуватися – спейсером небулайзером.

І. Бронхолітики: салобутамол, тербуталін.

Інгалятори: фенотерол;

Беродуал

Кантики: теофілін, суфілік, теопек;

ІІ. Протизапальні препарати: Інтал, Тайленд;

Гормон-м: беклометазон; преднізолон, тріамцинолон; кетатифен.

ІІІ. Муколітики: амбротол, бронгетин, местаброн.

Лікування астматичного статусу: госпіталізація в реанімаційне
відділення.

Довенно 0,3-0,5 мм 0,1% адреналіну в 20 мл NaCl: (можна вводити у
під’язикову вену, через підключичний катетер).

Глюкокортиноїди: 200-400 мл гідрокортизону або 120 мл преднізолону в/в
струминно, в/в крапельно у 250 мл NaCl (40 кр. За 1 хв.)

В/венно 0,5-1,0 мл 0,1% атропіну в 10 мл ізот. розчину NaCl. Через 3-5
хв. 10 мл 2,0% еуфіліну в 20 мл NaCl.

Антигістамінні засоби: супрастин, тавегіл — 2-3 мл в 10 мл NaCl.

Якщо поліпшення не настало – фторотановий наркоз та ШВЛ.

&

F

L

p

E

&

L

qeeeeZZZee

&

(X($).)~)O)oooeeeeooooooooYYYYYYNNN

&

&

???????????Гепарин 5-6 тис. Од п/ш біля пупка;

Дороперидол 1-2 мл 0,25% в/в в 10 мл NaCl.

2. Легеневе серце – це патологічний стан, який характеризується
гіпертрофією правого шлуночка серця внаслідок легеневої гіпертензії.

Причина: обструктивний бронхіт, емфізема легень, бронхіальна астма,
пневмосклероз, важка пневмонія.

Виникає легенева гіпертензія, збільшується навантаження на правий
шлуночок як тиском, так і об’ємом.

Процес: гострий, підготсрий, хронічний.

Фаза: компенсації, декомпенсації.

Розвивається легенева недостатність:

Легенева недостатність І ст. – задишка під час звичайного фізичного
навантаження;

Легенева недостатність ІІ ст. – під час неквапного фізичного
навантаження.

Легенева недостатність ІІІ ст. – задишка в стані спокою.

Клініка: задишка з теплим ціанозом, який має дифузний характер, напади
ядухи, кровохаркання. Набрякають шийні вени, набряки на ногах, потім –
асцит. Можливі запаморочення, умлівання.

Аускультація: посилення ІІ тону над легеневою артерією.

Межі серця розширені вправо.

Діагностика:

Ректинологічно – випинання конуса легеневої артерії.

ЕКТ: відхилення електричної осі серця вправо, збільшення з Р у ІІ, ІІІ,
avf відведеннях; комплект QRS зменшується.

Невідкладна допомога при гострому легеневому серці: 1) ліквідація причин
його виникнення;

2) зменшення тиску в малому колі кровообігу.

І. Оксигенотерапія до 18 год. на добу.

ІІ. Зменшити тиск в легеневій артерії:

2% суфілік – 10 мл в/в на 10 мл 0,9% NaCl, теофілін;

нітрогліцерин під язик табл. в/в крапельно.

Каптопли, молендомін,

Антагоністи кальцію – фенодипін.

Сечогінні: верошпірон – урегіт – фуросемід —

Серцеві глікозиди: строфантин 0,05% — 0,5 мл в/в або корглюкок 0,06%
(невеликі дози)!

Гепарин –

При тяжкому набряковому синдромі – кровопускання. Ультрафільтрація
крові. Антиоксиданти: віт Е, рибок син;

Анаболічні гормони:

Вітаміни групи В.

Пірацетам.

Тромбоемболія легеневої артерії та інфаркт легені.

Тромбоемболія легеневої артерії – закупорка тромбом або емболом судин у
системі легеневої артерії.

Гостра тромбоемболія л.аретрії є однією з причин раптової смерті.

Емболи утворюються у венах ніч, таза, порадниках серця, при оперативних
втручаннях, у післяпологову періоді, при захворюваннях серця. Причиною
відриву тромба є фізичне напруження, психоемоційний стрет.

Важність стану залежить від калібру судин у які потрапили ембол,
вливання емболу. При тромбоетболії л.а. стовбура і головних розгалужень
– хворому раптово бракує повітря, швидко настає смерть.

Закупорка середніх і дрібних судин легеневої артерії приводить до
інфаркту відповідно ділянки легені: кровохаркання, легенева кровотеча,
гарячка, різкий біль у грудній клітці., задишка.

Перкусія – укорочення перкуторного звуку; при аускультації – послаблене
везукулярне дихання. вологі хрипи.

Ro – затемнення різних розмірів (але ці зміни можуть з’являтись через 48
год. після емболії).

Лікування: антикоагулянт на терапія – гепарин в/в струминно 10-15 тис.
ОД або крапельно 20-30 тис ОД. Дані гепарин п/ш по 5-10 тис. ОД.

Фібринолізин в/в, стрептоніназу, яка викликає лізис фібрину.

Анальгетики: анальгін, баралгін, траман;

Бронхолітики: суфілік, дипрофілін, беротек;

Зниження тиску в малому колі кровобігу: нітрогліцерин, нітронг,
дроперида.

Серцеві глікозиди – корілюкон, строфантин.

Оксигенотерапія гормонотерапія.

5. При туберкульозі, раку легень, обсцегі, інфаркті легень, при
броносоентатигній хворобі може спостерігатися кровохаркання або
легенева кровотеча.

Легенева кровотеча супроводжується кашлем, кров змішана з харкотинням,
має світло-червоне забарвлення, піниста. Хворі в такому стані дуже
хвилюються, переслідує страх смерті і вони потребують невідкладної
допомоги.

Заспокоїти пацієнта, заборонити розмовляти.

Надати напівсидячи положення у ліжку.

Повернути пацієнта на уражений бік, щоб кров не попадала в бронхи,
здорову легеню. До рота підставити – лоток, серветку.

На ділянку грудної клітки – міхур з холодом.

При значній кровотечі – джгути на три кінцівки, знімаючи почергового
джгут через 10-15 хв.

Кровоспинні засоби: дицинон 12,5% амінокапронова кислота, медичний
желатин.

Інфузіюйна терапія: поліглюкін. Реополіглюкін, кровозамінники.

При сильному кашлі – протикашльові засоби (лібексин, код терпін).

5 а) Стадія підвищення температи: теплоутворення перевищує тепловіддачу.

Скарги: остуда, головний біль, чиючий біль у всьому тілі. Шкіра бліда,
холодна «гусяча».

Допомога: телпо вкрити: до ні – теплі грілки, достатнє пиття.
Контролювати Р, А/Т, Д. ЧСС.

б) стадія збереження температури на високому рівні: опорознижуючі:
анальгін 50% — 2 мл, боранглін, парацетамол;

Зняти спазм судин: но-шпа, папаверин, фізіотерапевтичні методи
охолодження.

Достатнє пиття.

в) ст. зниження температури6 літичне; критичне – може виникнути гостра
судинна недостатність: різка слабість, головний біль, відчуття холоду,
дихання — поверхневе, холодний піт, ниткоподібний пульс, зниження АТ.

Допомога: не залишати хворого одного, випити чаю, кави;

Підняти кожний кінець ліжка на 30-40 см, до ні, рук – грілки; дати
зволожений О2, ввести: 1% р-н мезатону; 1)% р-н кофеїну,
сульфакамфоккаїну – 2 мл.

Змінити натільну, постільну білизну.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *